Медіагрупа «Накипіло» купила радіостанцію харківського бізнесмена Андрія Карпія «Радіо-Р» (юридична особа ПП «ТРК “Ефір-Р”»). Таким чином компанія намагається вийти в етер з однойменною радіостанцією у Харкові. Зараз «Накипіло» мовить онлайн. У місті є вільна частота 92,2 МГц, однак під час воєнного стану регулятор не проводить конкурси й отримати право мовлення на ній можна лише за тимчасовим дозволом. А його Національна рада з питань телебачення та радіомовлення видає тільки своїм ліцензіатам.

Радіостанція мовить у музично-інформаційному форматі. Про зміни формату, команду та плани «Накипіло» розширити покриття й охопити не лише Харків, а й деокуповані території, у бліцінтерв’ю «Детектору медіа» розказав головний редактор радіостанції Євген Удовиченко. «Детектор медіа» поспілкувався з Євгеном 9 березня після нічних обстрілів з боку Росії. У Харкові не було зв’язку, тому зв’язатися з Євгеном вдалося лише завдяки Starlink.

— Євгене, 9 березня Нацрада переоформила ліцензію радіостанції, яка раніше належала Андрію Карпію. Новим власником стала медіагрупа «Накипіло». Чому вирішили придбати саме цю компанію, яка не має частот у Харкові?

— Для того, щоб почати мовлення в Харкові й претендувати на вільні частоти в місті, потрібно бути ліцензіатом Нацради. А конкурси під час війни не проходять. І єдиний спосіб це зробити — стати власником компанії, яка вже має ліцензію. Компанію з ліцензією на мовлення в Харківській області ми не знайшли, тому придбали «Ефір-Р».

• Читайте також: Андрій Карпій про радіо «Срібна хвиля»: «Я подарував ці компанії. Не продавав»

— Тепер ви проситимете в Нацраді дозвіл на тимчасове мовлення на вільній частоті 92,2 МГц у Харкові?

— Так. Ми вже подали необхідні документи та листи, щоб отримати такий тимчасовий дозвіл, і тепер очікуємо на нові засідання регулятора.

— Наскільки потужний у вас буде передавач і яку територію мовлення ви зможете охопити? Де радіостанцію буде чути, окрім Харкова?

— Радіостанцію буде чути в Харкові та в радіусі приблизно 40 кілометрів від міста. Окрім цього ми хочемо зайти в інші міста та містечка Харківської області. Тому що на деокупованих територіях — таких як Ізюм, Балаклія — велика потреба в інформації. Також ми хочемо піти на північ області й охопити Куп’янськ і Вовчанськ. Наше завдання — мовити на якомога більше населених пунктів області. Тому що наше радіо локальне, орієнтоване на харків’ян і жителів області, весь наш контент для них. Зараз ми готуємо документи, щоби потім подаватися на отримання тимчасових дозволів для мовлення в цих містечках.

— Чи є на цих територіях передавачі, які дадуть можливість вам почати мовлення й там?

— Передавачі є. Ми їх отримали завдяки підтримці міжнародних партнерів. Тому обладнання маємо. Але нам згодом буде потрібна техніка для виходу на нові для нас містечка Харківської області. Це передавачі та комплекти цифрової обробки — все, що потрібно для трансляції. І нам будуть потрібні гроші на їх обслуговування. Ми співпрацюємо з USAID. Онлайн-складову нашого мовлення підтримує фонд «Східна Європа». Наша мета зараз не комерціалізувати цей проєкт, а збільшити кількість україномовного та україноцентричного контенту в області. Бо його зараз замало.

— Чи дорого було купити компанію в Андрія Карпія?

— Це комерційна таємниця і я не можу це коментувати.

Читайте також: Андрій Карпій сподівається розширити мережу «Перець ФМ» на наступних конкурсах

— Розкажіть про команду та проєкти, які ви робите.

— В онлайні ми перезапустили радіо 3 жовтня 2022 року. У нас у команді 18 людей. Це звукорежисер, музичний редактор, smm- та контент-менеджерки, автори програм і ведучі новин, які виходять раз на годину. Ми розказуємо про Харків і Харківську область, про все, що зараз відбувається в регіоні. Приділяємо увагу подіям України, але зосереджуємося на нашому регіоні. Також у нас виходять аудіорепортажі з деокупованих територій, інтерв’ю з військовими, політиками, волонтерами, громадськими діячами, митцями. Ми приділяємо увагу й культурним подіям. На цьому етапі формат радіостанції — музично-інформаційний.

— А яка частка музики та програм?

— 75 на 25. Надалі ми налаштовані збільшувати частку інформаційного контенту.

— Тоді вам потрібно буде розширювати команду. Кого ви шукаєте?

— Нам потрібен журналіст, який буде працювати з редакцією новин, ходитиме «в поле», записуватиме синхрони. Нам потрібні ведучі, щоб запустити програми в прямому етері. Бо зараз у нас, на жаль, все виходить у запису. Техніка у нас є — потрібні ведучі. А зараз із кадрами в Харкові проблема. Багато людей, зокрема медійників, були змушені виїхати через активні бойові дії та обстріли. І знайти потрібних спеціалістів зараз непросто.

— Уся ваша команда зараз працює з Харкова?

— Дехто працює віддалено. На щастя, зараз є такі технології, що дистанційно можна зробити і випуск новин, і записати програму. Але більшість контенту робимо в Харкові.

— Харків — одне з найближчих до країни-агресорки міст. Як працюють журналісти в цих умовах?

— Мої колеги, якщо їдуть на деокуповані території чи близько до лінії зіткнення, беруть каски, бронежилети. Зараз в інформаційному полі Харків виглядає дуже похмурим. І з відстані небезпека здається більшою. Звісно, жахливо, як минулої ночі, почути 15 вибухів. Однак місто оживає, людей, машин, активності стало більше. І ми сподіваємося, що попри нещодавні обстріли ідея перезапустити освітлення в місті повернеться.

• Читайте також: Олена Лептуга: «Давайте чесно — не всі журналісти дотримуються правил безпеки й можуть заради гарного кадра піти навіть на мінне поле»

— Після обстрілів місто без зв’язку. Як ви працюєте в цих умовах?

— Ми отримали Starlink від Інституту масової інформації. У нас великий офіс, радіостудія займає небагато місця. Є пресцентр, де проходять різні лекції, дискусії, презентації. З листопада 2022 року наш офіс також працює як пункт незламності для медійників. Як під час попереднього блекауту, так і після нещодавніх обстрілів до нас завітали колеги — журналісти з «1+1», СТБ, ICTV та з інших загальнонаціональних і місцевих медіа. Ми увімкнули генератор, запустили Starlink — так і працюємо.

— Тісна співпраця з колегами не спонукає робити спільні проєкти «Накипіло» з іншими редакціями?

— На жаль, зараз дуже мало харківських радіостанцій. Це тільки харківська редакція «Українського радіо», NovaLine та M-FM. Поки ми не маємо співпраці. Але нещодавно приїжджало «Радіо Сковорода», яке записало програму в нашій студії. Ми відкриті для роботи з колегами та готові обмінюватися контентом. У січні в Києві на «Громадському радіо» ми обговорювали таку можливість. Зараз обдумуємо механізм.

— Скільки грошей потрібно місцевій радіостанції, щоби працювати в нинішніх умовах?

— Я рахував приблизні витрати для локальної радіостанції на рік. Це не ті гроші, на які ми зараз існуємо, бо наш бюджет значно скромніший. Але загалом за рік станція може витрачати 14–20 мільйонів гривень залежно від завдань. Якщо у планах — мати багато програм власного виробництва, то це суттєвіші витрати. Найбільше йде на зарплати. Також є витрати на обслуговування передавачів, оплату електроенергії, оренду офісу тощо. Виробництво контенту — це найдорожче.

Читайте також: Погані медіа закриваються. Розмова про майбутнє українських медіа на «Редколегії Офлайн» 

— Чи плануєте ви надалі монетизацію?

— Надалі ми сподіваємося вийти на рекламний ринок. Сподіваюся, він відродиться, бо зараз у Харкові з цим складно. Зараз у нас в етері принципово немає реклами, тому що ми сконцентровані на іншому. Є лише заклики до містян і слухачів переходити на сайт у розділ «Підтримай Харків», там є реквізити волонтерів, які допомагають армії та цивільним на деокупованих територіях. Зараз єдиний шлях вижити для нас — це грантове фінансування та підтримка міжнародних партнерів. Інакше ми не втримаємося. Але ми всі сподіваємося на перемогу та настання мирного часу. Тоді зможемо побудувати повноцінний рекламний відділ.

— Тобто до завершення війни реклами в етері не буде?

— Так. Зараз у нас інша мета. І ми не хочемо перевантажувати етер рекламою.

— Які плани радіо «Накипіло» має на цей рік?

— В ідеалі за цей рік «Накипіло» має охопити майже всю Харківську область. Особливо північ і північний схід. Тому що саме в цих частинах не вистачає україномовного контенту, інформації та музики. Сподіваюся, ми поширимо мовлення на десять міст. Дуже хочу, щоб у нас були щоденні прямі етери зі студії до двох годин: це ранковий, денний і вечірній блоки, де обговорюватимемо події в місті та країні. Це головні зміни, які відбудуться.

Читайте також: Як повернути українські медіа на звільнені території

Також сподіваюся на збільшення штату новинної редакції. Зараз я як головний редактор поєдную багато функцій. А мені хотілося би знайти випускового редактора, тому що все одночасно робити неможливо.

— Які ви зараз маєте авторські проєкти?

— Я роблю програму «Голоси нашого міста» — це інтерв’ю з тими, хто перебуває в Харкові та працює на нашу перемогу.