Відпустки за власний рахунок, випуски новин замість ранкових розважальних шоу, трансляції марафону «Єдині новини» замість власного мовлення, втрата рекламодавців, звуки сирен повітряної тривоги у прямому ефірі, — з усім цим довелося стикнутися українським радіостанціям у час війни. З деякими зі змін можна змиритися, проте, наприклад, через втрату рекламних надходжень та власного мовлення окремі локальні радіо можуть опинитися на межі закриття. Як радіостанції розв’язують проблеми воєнного часу та чи повертають в ефір рекламні блоки? «Детектор медіа» поспілкувався з представниками кількох локальних радіостанцій та з’ясував це.

«Радіо 10» — місцева радіостанція, яка мовить на Буковині та має частоти у Чернівцях, Вижниці та Сторожинці. За словами програмного директора радіостанції Віталія Ковальського, зранку 24 лютого ведучі планували провести звичний ранково-розважальний ефір із розповідями про місцевих рагулів, шоубізнес та події з життя краю. «Проте зустрівшись у студії з моїм колегою поглядами, ми зрозуміли, що всі розваги втратили сенс. Війна. Зрештою, ефір пролетів дуже швидко й був насичений повідомленнями зі столиці. Час від часу ми намагалися попереджати про затори в Чернівцях, особливо біля АЗС та по напрямку до кордону», — розповідає Віталій Ковальський.

Пізніше радіо отримало пропозицію від представників Нацради з питань телебачення та радіомовлення транслювати в ефірі спільний марафон «Єдині новини». «Ми погодилися на пропозицію, адже важливо було втримати всю аудиторію в інформаційному тонусі. Тим паче, масові прохання клієнтів зняти рекламу з ефіру розв’язали нам руки, — каже Віталій Ковальський. — Так ми мовили кілька днів, а потім вирішили відмовитися від постійного мовлення з Києва на користь місцевих включень. Однак спільний марафон все одно домінував в ефірі. Ще за два тижні ми вирішили повернутися на власне мовлення, залишивши лише кілька включень “Єдиних новин” по 10 хвилин о 8-й, 9-й, 13-й, 17-й, 18-й годинах».

За словами Віталія Ковальського, згодом представники бізнесу, які були постійними клієнтами радіо, повідомили, що чекали, коли в ефірі радіостанції знову звучатиме музика. «Під музику легше говорити про смачну їжу, яку пропонує кафе, ніж під постріли танків. Наразі можемо похизуватися двома рекламними блоками щогодини і кількома спонсорськими проєктами, які до нас повернулися, проте в адаптованому під сьогоднішні реалії форматі, — розповідає Віталій. — Зізнаюся, що є певний дисонанс, коли в ефірі лунає реклама дитячого розважального центру, а в тебе перед очима страшні цифри кількості загиблих дітей у Києві, Чернігові, Сумах, Харкові, Маріуполі. І ти, зціпивши зуби, розумієш, що така в нас робота і люди, які перебувають у тилу, повинні працювати, щоб економіка країни функціонувала».

Програмний директор радіо додає, що поки що вдалося зберегти колектив радіостанції, однак зарплата працівників знизилася. «Трішки, але всім. У країні війна і всі все розуміють. Нікого не виганяємо, бо чорна смуга не вічна, а хороших людей потім зібрати складно. Разом ми сильні, — каже Віталій Ковальський. — Працюємо над тим, аби повернути в ефір більше реклами».

Локальна радіостанція «Закарпаття ФМ» із 25 лютого долучилася до трансляції «Українського радіо» й відмовилася від власного мовлення. «У прямому ефірі йшли регіональні новини. Так тривало весь місяць. Від початку квітня в ефірі радіо звучить власний плейлист, — розповідає ведуча «Закарпаття ФМ» Яна Шершун. — Щогодини в прямому ефірі з’являються новини — регіональні, всеукраїнські та світові. Розважальні ефіри поки що не на часі. Я, як ведуча ранкового інформаційно-розважального ефіру, — у відпустці за власний рахунок. Всі чекаємо завершення війни — тоді можна буде говорити про такий контент». За словами Яни, радіостанція не шукає варіантів залучення додаткових грошей, а намагається впоратися із ситуацією власними силами.

Чернівецька радіостанція «Блиск ФМ» зараз транслює всеукраїнський марафон близько 80% ефіру, решта — щогодинні блоки місцевих новин і 3—4 пісні українською мовою. Як повідомили «Детектору медіа» в редакції «Блиску», реклами в ефірі радіо зараз немає.

Програмний директор «Львівської хвилі» Влодко Лучишин розповів «Детектору медіа», що в перші дні війни радіостанція переформатувала мовлення так, щоби воно було максимально корисним для слухачів. «Ми намагалися доносити до аудиторії якомога більше інформації. Оскільки у нас немає ресурсу на цілодобовий марафон, вночі ми вмикаємо “Єдині новини”, а впродовж дня працюємо своїми силами, — розповідає Влодко Лучишин. — Перші тижні ми пускали в ефір практично лише новини, пізніше з’явилася музика. Зокрема, багато патріотичної музики. Також зараз, крім інформаційних програм, у нас виходять інтерв’ю, аналітичні розмови. Зараз до Львова приїхало чимало відомих людей, і ми маємо можливість долучати їх до наших ефірів. Проте у всіх розмовах робимо акцент на війні. Наприклад, говоримо про проблеми переселенців у Львові чи українських біженців в інших країнах».

За словами програмного директора, через війну з ефіру спершу зникла вся реклама, відповідно — погіршився фінансовий стан радіостанції. «В кінці лютого і на початку березня реклами не було взагалі. Але ми підготували програму підтримки бізнесу, знизили ціни, й у нас з’явилися нові клієнти. А наші постійні партнери — представники соціально відповідального бізнесу, їм не треба було пояснювати, чому їхні гроші потрібні нам. Вони самі розуміли, що ця підтримка потрібна для того, що ми могли існувати далі», — розповідає Влодко Лучишин.

Він додає, що всі ведучі були готові працювати навіть на волонтерських засадах, адже розуміли, що це зараз потрібно їхнім слухачам. «У другій половині березня вже почала з’являтися реклама, на квітень у нас її навіть трохи побільшало. Звісно, не стільки, як було до війни. Тим не менше, надходження від реклами є, — каже програмний директор. — Фінансові проблеми є, але ми намагаємося їх вирішувати. Подали заявку на отримання гранту від IREX. Шукаємо різні способи фінансування, щоби залишатися на плаву».

Скорочень штату на «Львівській хвилі» за місяць війни не було, проте кілька співробітників пішли у відпустку за власний рахунок.

Директор вінницької радіостанції «Місто над Бугом» Ігор Голуб каже, що в перший день війни команда медіа блискавично перейшла у формат мовлення воєнного часу. «Ми відразу завершили всі розважальні та рекламні проєкти, залишилися лише новинні, які були найбільш потрібними в той час. Наша робота змінилися, і ми вже не те радіо, що було до війни, — каже Олег Голуб. — Зараз ми транслюємо в ефірі спільний марафон “Єдині новини” й між тим — власні новинні випуски, які готують наші журналісти. Також випускаємо в ефір тематичні програми — інтерв’ю на тему війни. Із військовими, політологами, чиновниками, які розповідають, як діяти в тих чи інших ситуаціях. Розважального контенту зараз немає зовсім».

За словами Ігоря Голуба, втрата реклами вплинула на фінансовий стан радіо, але оскільки радіостанція має муніципальну підтримку, співробітникам нараховують зарплати. «У нас п’ятеро людей виїхали за кордон, але більшість залишилися на місцях і активно працюють, попри те, що зарплати зменшилися, — каже Ігор Голуб. — Ми плануємо повернути рекламу найближчим часом. Без неї неможливо працювати, адже якщо її не буде в ефірі, зарплати падатимуть і далі. Реклама — це додатковий заробіток, для журналіста це важливо. Шукаємо і гранти, але ними не так просто зайнятися у воєнний час».

Директор івано-франківської радіостанції «Західний полюс» Володимир Фомін каже, що їхнє радіо, як і інші, на початку війни перестало транслювати розважальний контент. «В ефірі залишилися новини, які ми транслювали кожні двадцять хвилин, і українська музика. Марафон “Єдині новини” ми не транслювали, — розповів Володимир Фомічов. — Спершу з ефіру зникли всі рекламні блоки. Від початку квітня ми повернули один рекламний блок».

За словами Володимира Фомічова, гроші в радіостанції на початок березня були. «Ми заощадили гроші від реклами в кінці року. Тому поки виплатили людям всі зарплати. Ми нікого не звільняли, але троє наших людей виїхали за кордон, вони написали заяви на відпустку. Ще п’ятьох — мобілізували, — каже Володимир Фомічов. — Оскільки рекламних надходжень зараз мало, ми намагаємося отримувати гранти. Зараз на базі нашого радіо працює хаб для журналістів із тих міст, де тривають бойові дії. Ми надаємо їм робоче місце, вони від нас працюють для своїх видань».

Він додає, що на період війни, щоби радіо було простіше працювати, комунальні компанії пішли назустріч і, зокрема, за електроенергію радіо сплачує лише 20% від суми нарахування, а інші 80% заплатить після війни. «Також нам на період війни знизили ціну на оренду приміщення. Поки працюємо так, а далі буде видно», — розповів Фомічов.