Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко сподівається, що парламент може розглянути законопроєкт «Про медіа» на цій сесії, яка триває по січень 2022 року.

«Микита (Потураєв, народний депутат, голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, – ДМ) хоче достатньо швидко його вносити. Я схиляюсь до думки, що його треба вже вносити в парламент. Сподіваюсь що на цій сесії ми доб’ємось, щоб його розглянули хоча б у першому читанні», – сказав  Ткаченко під час «Донбас медіа форуму» 5 листопада.

Ткаченко звернув увагу на те, що прозорі правила гри для індустрії потрібні. І додав, що закон – живий організм, який можна надалі допрацьовувати.

Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації», також підтримала ідею про те, що закон потрібно приймати попри окремі дискусійні моменти. А Олександр Бурмагін, юрист ГО «Платформа прав людини», звернув увагу на те, що законопроєкт запроваджує інститут співрегулювання, сприяє протидії російській агресії, встановлює рівні правила гри в телекомі.

Свої застереження щодо окремих норм законопроєкту «Про медіа» висловив Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу. Його непокоїть, що в цьому документі немає згадок про саморегулювання, а також попри роздержавлення друкованих медіа лишається норма про фінансування телеканалів за рахунок державних бюджетів.

У відповідь Олександр Ткаченко розказав про наміри вирішити деякі питання фінансування серіалів, а також  фінансування кампаній проти антивакцинаторів у районних газетах.

Олександр Бурмагін щодо закидів з приводу саморегулювання додав, що відповідно до європейської практики воно має розвиватись «знизу». Тобто не через закон.

«Стандарти ОБСЄ, Ради Європи говорять про те, що держава не може мати до цього стосунок», – сказав він.

Також він додав у відповідь на побоювання сильної регуляції: «У Латвії та Литві без суду закривають російські канали за те, що вони пропагують оселедець як метод боротьби з ковідом».

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір».

Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада 2020 заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.

Ілюстрація: скріншот