У вересні двоє кабельних провайдерів з міста Слов’янська Донецької області відключили канали «Медіа Групи Україна». Вони запевняють, що повідомили медіагрупу про відключення завчасно. До цього кроку їх, мовляв, змусило зависоке роялті на трансляцію. У холдингу кажуть, що «приймати повідомлення про односторонню зміну умов, якщо можливість такої зміни не передбачена договором», не будуть.

Слов’янськ — стотисячне місто неподалік від лінії фронту. На ринку кабельного телебачення тут працюють два провайдери: приватне підприємство «ТРК Олис» та ТОВ «Славтелеком». Обидва з вересня припинили трансляцію каналів «Україна», «НЛО ТВ» та «Індиго». А з нового року не виключено, що змушені будуть відмовитись і від каналів решти медіагруп.

Сергій Федоров, директор провайдера «Олис», розказав у коментарі «Детектору медіа», що до 2014 року його компанія мала п’ять тисяч абонентів. «Далі люди почали відключатись. На сьогодні згідно з договорами із медіагрупами я плачу за дві тисячі абонентів, однак фактично їх менше. Кабельне телебачення занепадає, а це наш основний напрямок роботи і нам не має чим його дотувати. Основні користувачі — літні люди. Але ми намагаємось виживати. Тому ми й пішли на відключення», — каже він і додає, що має великі збитки через здорожчання каналів медіагруп.

На запитання, чому відключили саме канали «України», Сергій каже, що вони обходяться йому найдорожче (ціну він не називає, бо, мовляв, зобов’язаний тримати її в секреті). До того ж, компанія не йшла назустріч у переговорах. У пакетах «Олис» залишилась лише «Україна 24». «Цей канал недорогий і йде окремим договором», — пояснює Сергій.

За кілька місяців до відключення він написав листа, в якому повідомив, що не може платити за канали і з вересня їх не транслюватиме. «Однак 1 вересня я отримав листа від менеджера “Медіа Групи Україна”, який пише, що керівництво медіагрупи вирішило відмовити в односторонньому розірванні договору і ми маємо транслювати їхні канали до кінця року», — розповідає Сергій. Інакше, за його словами, потрібно буде сплатити компенсацію — таку ж суму, як роялті за трансляцію цих каналів до кінця року. В листі, який отримав провайдер «Олис», ідеться, що договір може бути розірваний лише в разі згоди обох сторін через підписання додаткових угод. «Компанія “Медіа Група Україна” не готова на двостороннє розірвання, як і на перегляд вартості», — йдеться у листі менеджера, витяг із якого є в «Детектора медіа».

Сергій каже, що не отримав від медіагрупи офіційного листа за підписом директора, тому вважає це згодою на розірвання. Замінити канали «України» він планує фільмовими платними мовниками: «Але з наступного року, можливо, ми відключимо і решту медіагруп. Адже вони і ціни піднімають, і ще вказують нам, яку вартість пакетів ми маємо ставити для абонентів». Нагадаємо, у 2021 році мінімальна вартість пакету з каналами медіагруп мала становити не менше 99 гривень.

Директор другого провайдера у Слов’янську — «Славтелеком» — Олексій Ахременко, як і його колега, каже, що абоненти відключаються від кабельного телебачення: «У нас негативна динаміка, навіть не хочу говорити про це. У нас пакет коштує 80 гривень, і для людей це вже багато. А медіагрупи вимагають від нас 100 гривень за пакет. А їхній контент іде безкоштовно у Т2». Олексія непокоїть можливе зростання роялті на канали у 2022 році: «Вже ніхто не приховує, що з нового року ціни піднімуться на 30%». Нагадаємо, офіційно медіагрупи ще не оголосили нові умови. Лише анонсували зміну підходу до роботи з партнерами, яка має, мовляв, призвести до взаємного win-win. Однак за неофіційною інформацією тарифи таки зростуть.

Відключати медіагрупи «Славтелеком» розпочав саме з каналів «України», оскільки ця медіагрупа виявилась несхильною до переговорів: «Якщо інші медіагрупи намагаються спілкуватись, узгоджувати цінову політику, входити у наше становище, то МГУ ставить ультиматуми: або лише на наших умовах, або все. Їх не цікавлять ані наші звіти, ані наша ситуація на ринку. Інші медіагрупи знижки не дають, але у них, принаймні, інший підхід. На повідомлення про те, що ми плануємо відмовитись від їх каналів, представники “України” не реагують. Вони кажуть, що не хочуть розривати угоду, і не зважають на наші аргументи, не відповідають на листи і дзвінки».

Також він додає, що українські канали мають бути більш доступними у регіоні і за них варто платити, «але не таку високу ціну»: «Особливо з огляду на специфіку нашого регіону. Я знаю, що багато людей зараз просто дивляться безкоштовне російське телебачення».

Шлях відмови від контенту українських медіагруп обирають і деякі інші провайдери з міст на прифронтової зони. Так, у Костянтинівці Донецької області один із провайдерів уже кілька років як відмовився від каналів трьох медіагруп: StarLightMedia, «1+1 медіа» та «Медіа Групи Україна». У його пакеті залишились лише мовники групи «Інтер». Олександр Андилахай (провайдер ФОП Андилахай), який із 2019 року почав відмовлятися від каналів медіагруп, а на їхнє місце поставив різні платні канали, наприклад, мовників Viasat. «У них мало реклами, непогані фільми. З медіагруп у нас залишився лише “Інтер”, оскільки вони пропонують більш-менш адекватні ціни», — каже Олександр. Судових позовів від медіагруп не було, втім він каже, що «тиснути намагалась StarLightMedia».

За його словами, в Костянтинівці один із провайдерів також пішов цим шляхом, однак незабаром відмовився від ліцензії. Попри те, що ще один із конкурентів продовжує транслювати канали медіагруп, Олександр не вважає свої втрати критичними: «Ми для себе порахували і зрозуміли, що вигідніше вимкнути їх. Так, ми дещо втратили, але надалі змогли спокійно жити». При цьому він запевняє, що має нові підключення. Адже канали медіагруп, за його дослідженнями, дивилися старші абоненти, а молодь цікавлять платні фільмові канали.

«Велика частина людей сидить на піратських сервісах, підписка на них значно дешевша: 30–50 гривень. А пакет із медіагрупами мав би коштувати понад 100 гривень. За останні кілька років два провайдери відмовились від ліцензій. Куди пішли їхні абоненти? У нашому місті чудовий прийом Т2 з Донецька. А це понад 30 російських каналів, а системи для глушіння вже давно не працюють», — додає Олександр Андилахай.

Нагадаємо, за словами голови правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталії Клітної, останнім часом 29 провайдерів із Донеччини та Луганщини анулювали свої ліцензії. Наталія Клітна звертає увагу на те, що кабельний тип прийому, за даними Індустріального телевізійного комітету за липень — вересень 2020 року, мають 33,7% домогосподарств Донецької і Луганської областей, а IPTV — 8,9%. Інтернет-провайдери не можуть далі розбудовувати свої мережі, бо це, за словами пані Клітної, задорого для них. «Небезпечна ситуація в містах, селищах і селах, де мешкає менше 50 тисяч людей: провайдери кажуть, що на російський ефір пішли 50% від абонентських баз, які назад за таких умов не повертаються», — каже Наталія Клітна.

Регіональні провайдери сподіваються на включення загальнонаціональних каналів до універсальної програмної послуги (далі УПП) у прифронтовій зоні. Нагадаємо, з такою ініціативою в кінці травня виступили народні депутати від «Слуги народу» Олександр Федієнко, Микита Потураєв та ще сорок шість, більшість із яких — їхні однопартійці.

Також, за словами Наталії Клітної, для підтримки провайдерів на прикордонних територіях та у прифронтовій зоні робоча група провайдерів при Нацраді рекомендувала скасувати одноразову та періодичну плату за доступ до інфраструктури; передбачити в держбюджеті гроші на інституційну підтримку для окремих провайдерів програмної послуги, інтернет-провайдерів — партнерів українських ОТТ-сервісів, для погашення боргів плати за доступ та роялті українським телеканалам; та знижку 70% у нарахуванні ліцензійного збору.

Федір Гречанінов, директор зі стратегії та розвитку «Медіа Групи Україна», на прохання «Детектора медіа» прокоментувати відключення каналів медіагрупи у Слов’янську зазначив, що не бачить необхідності у створенні єдиних спеціальних умовах для роботи провайдерів, які працюють у прифронтовій зоні. Але при цьому він висловив готовність спілкуватись із кожним провайдером, враховуючи його специфіку. «"Враховувати", втім, не означає з усім погоджуватися — це означає подивитися на ситуацію комплексно і прийняти відповідні рішення», — сказав він.

При цьому Федір Гречанінов виокремлює випадки, коли провайдери хочуть порушити підписані договори: «Наше ставлення до цього однозначне: ми проти. Змінити умови договору в результаті переговорів, розуміння спеціальної ситуації провайдера, якщо він опинився в такій особливій ситуації — це ми робили, робимо і будемо робити. Але просто приймати повідомлення про односторонню зміну умов, якщо можливість такої зміни не передбачена договором, ми не будемо. Це робило б будь-які договори і домовленості позбавленими сенсу, а договори і домовленості — ключовий елемент бізнес-культури сучасного суспільства. Якщо ми дозволимо нашим контрагентам або собі самим безвідповідально ставитися до угод, цивілізований бізнес у цей момент завершиться як такий». На запитання, чи планує медіагрупа подавати позов до суду проти провайдерів зі Слов’янська, Федір Гречанінов не відповів.

«Коли ми укладаємо договори з провайдерами, ми очікуємо, що і ми, і провайдери піклуються про абонентів і глядачів, орієнтуючись на потреби глядачів, — каже він, нагадуючи, що «Україна» — канал №1 за аудиторією 18+. — Це можна вважати найбільш правильним індикатором для провайдерів, які надають свої послуги всім глядачам, а не тільки комерційній аудиторії. Тому в ситуації, коли той або інший провайдер хоче вимкнути канал “Україна”, ми можемо констатувати, що такий провайдер виходить із чого завгодно, але тільки не з інтересів свого абонента. На щастя, у нашого глядача майже завжди є можливість знайти альтернативний спосіб дивитися канал “Україна” та інші наші канали: ОТТ-провайдери, такі як oll.tv, супутникові провайдери, як Xtra TV (обидва входять до «Медіа Групи Україна». — ДМ), інші кабельні мережі або Т2».

Історія з відключенням каналів у Слов’янську певною мірою протилежна до конфлікту між медіагрупами та «Ланетом». Адже в тому випадку розірвати договір в односторонньому порядку вирішили саме представники каналів, про що завчасно попередили провайдера. Провайдер оскаржує такі дії колишніх партнерів у суді.