Торік провайдер платного телебачення «Візит-сервіс» із Кременчука на Полтавщині вирішив відмовитися від трансляції кількох телеканалів. Компанія каже, що абоненти нібито мало їх дивилися, й платити за канали стало невигідно. «Візит-сервіс» припинив дію договору з компанією «Поверхность-інвест», яка займається дистрибуцією каналів Sport 1, Sport 2, QUIZ TV і Kino. А після цього отримав вимогу про компенсацію, бо, мовляв, не надавав під час співпраці інформацію про кількість абонентів. Сума компенсації «у 36 разів перевищує місячний платіж». Конфлікт розглядає третейський суд.

Третейський суд — це не звичайний орган судової влади, а «недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та /або юридичних осіб… для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин». Третейські суди бувають як постійні (тоді їх треба реєструвати), так і створені для розв’язання окремого конфлікту. Коли 2018 року «Візит-сервіс» підписав новий договір із «Поверхностью», там був пункт про розв’язання конфліктів саме у третейському суді.

«Нам нічого не роз’яснювали й не надавали документів щодо цього суду — де він розташований, який у нього регламент. Але ми були вимушені підписати типовий договір», — коментує технічний директор кременчуцької компанії Олександр Мельник.

Такі договори «Поверхность» підписує і з іншими провайдерами. В копії, яку «Детектору медіа» на умовах анонімності надав один київський провайдер, ідеться: «Усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору або у зв’язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому третейському суді при асоціації “Українська правнича фундація” у відповідності з його регламентом. Третейський суд складається з одного третейського судді. Місцем розгляду спору сторони визначили місто Київ».

Жодних конфліктів із «Поверхностью» «Візит-сервіс», за словами Мельника, не мав, поки не вирішив відмовитися від трансляції каналів. «Ми довго працювали з “Поверхностью”, маємо акти виконаних робіт, де зафіксовано, що сторони не мають претензій одна до одної. Там є пункт і про кількість абонентів, і, згідно з договором, ми мали про них звітувати. Але це не було нашим зобов’язанням і не впливало на виконання умов договору. Оплата була фіксованою й не залежала від кількості абонентів, бо ми кабельний провайдер, а не ОТТ. В актах виконаних робіт, які складала “Поверхность”, нема кількості абонентів — там ідеться про фіксований платіж», — розповідає Олександр Мельник.

Із третейським судом у «Візит-сервісу» не все складається добре. 26 квітня компанія отримала лист із проханням вибрати суддю до… 26 квітня — «Укрпошта» доставила повідомлення із запізненням. «Цього ж дня голова третейського суду без узгодження з нами призначив сам себе для розгляду справи. Тепер нас готуються штрафувати», — розповідає Мельник. Перше засідання пройшло 19 травня; на ньому адвокат кременчуцької компанії Руслан Лазоренко подав заяву про відвід судді, клопотання про відсутність компетенції в суду та інші процесуальні документи. Розгляд справи відклали до 8 червня. Руслан стверджує, що постійний третейський суд при «Українській правничій фундації» не зареєстрований — у Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій і фізичних осіб-підприємців його немає. Тож і суду як такого немає, й розглядати такі справи він не може, вважає адвокат.

Копія витягу про реєстрацію

Голова третейського суду при «Українській правничій фундації» Дмитро Забавський сказав «Детектору медіа», що суд зареєстрований Головним управлінням юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України 25 листопада 2008 року. Просто «за законом, третейський суд не є юридичною особою, тому відомості про нього містяться в Єдиному реєстрі громадських формувань». 19 травня 2021 року, за словами пана Забавського, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції зареєструвало нову редакцію положення, регламенту та списку третейських суддів. За регламентом, суд може розглядати всі спори, якщо між сторонами є третейська угода (застереження в договорі) — як у «Візит-сервісу» та «Поверхности».

Провадження в цій справі, за словами третейського судді, відкрите 15 квітня. Сторонам дали право протягом десяти днів обрати суддю, але вони ним не скористалися, тому голова суду мав право призначити суддю сам. Лист «Візит-сервісу» мали доставити ще 22 квітня, але, за словами Дмитра Забавського, не вручили «з невідомих причин».

Чи розглядає третейський суд при «Українській правничій фундації» інші спори між «Поверхностью» та провайдерами? Дмитро Забавський відмовляється відповідати на це запитання, «оскільки, у відповідності до вимог статті 32 закону України “Про третейські суди”, суддя третейського суду не має права розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін та їх правонаступників».

За інформацією із власних джерел «Детектора медіа», вимоги про сотні тисяч гривень компенсації від «Поверхности» отримали й інші провайдери, серед яких МІІТ, «Максимум.нет», «Омега» та інші. Деякі провайдери вирішили поновити договір із компанією, щоб уникнути судової тяганини.

«У випадку триразового порушення умов Договору щодо надання Звіту про кількість Абонентів та списку унікальних ідентифікаторів Абонентів Провайдер (Назва) зобов’язується сплатити штраф у розмірі подвійної суми винагороди (роялті) за надані права», — йдеться в одній із вимог про компенсацію, яку відповідач-провайдер надав «Детектору медіа» на умовах анонімності. Одна з компаній отримала позов про стягнення майже пів мільйона гривень штрафу, хоча, за словами керівника цієї компанії, який попросив не називати його ім’я, за роки співпраці «Поверхность» жодного разу не просила повідомити кількість абонентів.

2019 року третейський суд розглянув спір між  «Поверхностью» і провайдером «Дельта» та прийняв рішення на користь позивача. «Поверхность» звернулася до Північного апеляційного господарського суду, аби примусово стягнути з «Дельти» понад 286 тисяч гривень — про це йдеться в судовому реєстрі. Однак деталей цієї справи, які і рішення третейського суду в реєстрі немає.

Рішення третейського суду, за словами адвоката «Візит-сервіс»,практично неможливо оскаржити в апеляційній та касаційній інстанції. У статті 51 закону України «Про третейські суди» йдеться, що рішення суду може бути оскаржене, якщо справа не підвідомча третейському суду, вирішується питання за межами третейської угоди, склад суду не відповідає вимогам закону тощо. Якщо всі ці формальності дотримані, а суд приймає рішення, з яким не згодна одна зі сторін, оскаржити це рішення, як вважають провайдери, не можна.

«Детектор медіа» не раз звертався до «Поверхности» із проханням прокоментувати ситуацію, однак компанія вирішила не висловлюватися. Ми готові опублікувати позицію «Поверхности» та інших учасників описаної в матеріалі ситуації.