Сегмент супутникового телебачення зменшується, користувачі переходять на наземні технології (ОТТ, IPTV, кабельне телебачення), кількість супутникових каналів за останні два роки впала. Про це свідчать результати дослідження* компанії SES Astra. Їх презентували під час галузевої конференції «Дні електронних комунікацій», яка тривала з 27 по 30 травня.

Зменшення сегменту супутникового телебачення характерне і для України. Однак поки що воно поступається саме цифровому ефірному телебаченню. У 2020 році супутник, який був пріоритетним типом прийому з 2018 року, поступився цифрі. Це наслідок кодування каналів медіагруп на супутнику. У 2019 році частка ринку супутникового телебачення була 34 %, у 2020 році — 29 %.«Наша позиція погіршилась, але ми були готові до значно гіршого результату. 3,8 мільйона домогосподарств залишились», — сказав голова представництва SES Astra AB в Україні та пострадянських країнах Онно Зонневельд. Новим ударом по платному ринку він назвав державний мультиплекс МХ-7, який планують запустити до кінця року і який може розширити пропозицію безкоштовних каналів.

Як в Україні, так і у світі швидко зростає ОТТ. При цьому в деяких країнах, наприклад Сполучених Штатах Америки, ОТТ має кращу динаміку за «класичний платний ринок». «Платне телебачення з великим показником середнього доходу на користувача (ARPU) втрачає, а ОТТ та a la carte (індивідуальні передплати) набирають. Але при цьому платне телебачення лишається стабільним», — каже Зонневельд.

Рекламний ринок такою стабільністю похизуватися не може. Особливо це стало відчутним в умовах коронавірусної пандемії. Онно каже, що якщо в Україні рекламний ринок таки втримався, то у світі падіння дуже відчутне. При цьому знижуються витрати на телевізійну рекламу, натомість більше грошей витрачають на рекламу в інтернеті.

Перегляд лінійного телебачення знижується, але повільно. За словами Онно, за останні десять років люди стали дивитися його лише на тридцять хвилин на день менше. При цьому лінійне телебачення, на його думку, значно легше монетизувати, ніж онлайн-відео.

У 2019-2020 роках, як каже Онно, кількість супутникових каналів уперше впала. Перехід на HD триває, але поки що цього недостатньо, щоби компенсувати втрати SD. При цьому перехід каналів зі супутникового мовлення в онлайн трапляється зрідка. Наприклад, компанія Disney перевела в онлайн свій канал Disney+. Кількість каналів у пакетах DTH-провайдерів не знизилась.

Ще однією тенденцією є падіння темпів впровадження Ultra HD. «У 30 % домогосподарств світу стоять телевізори Ultra HD. Тому що зараз складно купити телевізор не Ultra HD. Однак темпи розвитку цієї технології знизились у порівнянні з HD. Тому що великі компанії, такі як НВО, Discovery  та АВС, не стали запускати лінійні канали Ultra HD, не повірили в цю технологію. І оскільки вони не хочуть грати у Ultra HD, то цей формат втрачає значимість», — каже Онно Зонневельд. Він вважає, що майбутнє за вдосконаленим форматом HD з доповненою реальністю.

Про зменшення кількості клієнтів-супутникових каналів, співпрацю з ОТТ-платформами та забезпечення доступу до інтернету через супутник Онно Зоневельд розказав «Детектору медіа».

— Онно, під час презентації ви говорили про світову тенденцію зменшення кількості супутникових каналів. Якою є ситуація в Україні й наскільки цей тренд відповідає нашим реаліям?

— Цього року ми спостерігаємо незначне зменшення кількості каналів, які транслюємо. В Україні це не стало частиною тенденції, а радше результатом санкцій та пандемії. Через останню деякі канали втратили значні доходи та більше не могли дозволити собі супутникове мовлення. Передбачаю, що ще кілька каналів підуть із супутника до кінця року. Ми втратили трьох клієнтів через санкції та двох з економічних причин.

— Якою є динаміка появи нових клієнтів?

— Цього року ми підписали багато пролонгацій терміну дії угод на обслуговування. З’явилося двоє нових клієнтів, але рік іще не закінчився. Зараз у нас 48 клієнтів, у тому числі 5 радіостанцій, але, звісно, кількість українських каналів та станцій, які ми обслуговуємо, значно більша.

— Як змінилися ваші тарифи для супутникових телеканалів на цей рік?

— Вони не змінились, і ми хотіли би, щоб цей підхід залишався незмінним.

— За минулі роки медіагрупи запустили свої канали у HD. У 2019 році, за дослідженням SES, в Україні 54 % домогосподарств були готові до прийому відеоконтенту в HD. Чи змінилась ця ситуація у 2020 році?

— Думаю, що в реальності показники у 2019 році були вищими за 54 %. Сьогодні SD-телевізор купити важко. Зі зростанням кількості супутникових HD-каналів, IPTV, OTT та кабельного телебачення покриття HD-мовлення явно зросло за 2020 рік. Моя поінформована особиста оцінка — від 75 % до 85 % домогосподарств, які здатні приймати HD.

— Раніше ви прогнозували, що кількість абонентів супутникових операторів зростатиме за рахунок HD. Чи відчутним став перехід медіагруп у HD для користувачів?

— Звісно, рекламодавці не готові платити більше за рекламу в HD, ніж за SD. Абоненти ж платного телебачення — навпаки. З кодуванням кількість абонентів платного телебачення зросла, а бізнес-аргументи щодо вибору на користь HD-формату стали набагато потужнішими. Кодування також дозволило медіагрупам оптимізувати процеси стиснення сигналу, тобто канали через це потребують меншої пропускної здатності. Для переходу каналу з SD на HD-формат за рахунок такого оптимізованого стиснення потрібно лише трохи більше пропускної здатності. Це покращує економіку HD-мовлення. І якість зображення значно краща в HD. Оскільки телевізори стають дедалі більшими й великих телевізорів купують більше, попит на HD-канали також зростає.

— Ярослав Пахольчук під час «Днів електронних комунікацій» розповів, що за рахунок стиснення вдалося зберегти вартість HD на рівні SD, утричі менше, ніж раніше група платила за один канал в HD. Це стало наслідком кодування?

— Трансляція HD у форматі MPEG-4, DVB-S2, лише незначно дорожча за трансляцію SD у менш оптимально стисненому форматі MPEG-2, DVB-S.

— Найчастіше користувачі обирають канали HD у DTH, ОТТ чи цифровому кабелі?

— Точно не скажу, але те, що попит на HD зростає на всіх платформах, які ви називаєте, — це факт.

— Зростання ОТТ — тренд, про який зараз говорять усі. Які ваші плани щодо співпраці в Україні з цим сегментом?

— Ми ведемо переговори з багатьма гравцями на ринку. Ми не можемо запропонувати їм перенесення фактичної платформи OTT на наш супутник, але пропонуємо інші технічні послуги. Наприклад, агрегування каналів або онлайн-відеоплатформу «під ключ», яку SES буде обслуговувати для клієнта. Таким чином, використовуючи наявний або новий OTT-плеєр, клієнтові не треба вкладати гроші в дороге обладнання (це зробить SES), а просто сплачувати щомісяця за обслуговування.

— Які з українських ОТТ-операторів піднімають лінійні канали через супутник?

— «1+1 Media» має своє рішення OTT, як і «Медіа Група Україна». В обох є власні канали на супутнику.

— Раніше ви говорили, що маєте можливості використання супутника для силових структур. Чи є передумови до цієї співпраці?

— SES може запропонувати дуже привабливе та безпечне супутникове телекомунікаційне рішення. Це рішення ми наразі пропонуємо органам влади в Україні, і я щиро сподіваюся, що почнемо співпрацю.

— Чи обговорювали ви з українськими регуляторними органами можливості для співпраці щоб вирішити проблему із сигналами на окупованих територіях?

— Телеканал «Дом» веде мовлення через наш супутник. Незакодовані телевізійні канали чотирьох медіагруп теж транслюються через наш супутник, як і інші незакодовані українські канали. Всі вони доступні на окупованих територіях.

— Онно, під час презентації ви говорили: «Щоб підключити останні 10–20 %, треба витратити 40–50 % загального бюджету. І тут ми могли б зробити щось разом». Розкажіть детальніше про ваші можливості та плани.

— Ми можемо забезпечувати доступ до інтернету через супутник. Для цього ми маємо економічно ефективне рішення за рахунок наших продуктів О3b. А із запуском О3b mPower ми можемо запропонувати ще оптимальніше та потужніше рішення.

* Satellite Monitor - щорічне дослідження, яке проводить компанія SES. В Україні дослідження проводилося компанією GfK. Розмір вибірки склав 1000 чол; використана методика - CAPI (Computer Assisted Personal Interview - персональне інтерв'ю за допомогою комп'ютера). Досліджувалися домогосподарства, обладнані телевізором з класичним (лінійним) типом прийому сигналу (супутниковим, кабельним, ефірним або IPTV).