Конфлікт між «1+1» та GeekJournal — виявляється, досить типова ситуація. Ютуб-блогери, які роблять огляди відеоконтенту або новинні добірки, стикаються з претензіями правовласників регулярно. «Холодною війною між ютубом і телебаченням» назвав це протистояння один із відеоблогерів, опитаних «Детектором медіа». Досить довго правило fair use вважалося достатнім для розв’язання цієї проблеми, однак правовласники дедалі частіше не погоджуються на використання навіть коротких уривків їхнього відео та музики. А «некомерційність» у ютубі виявляється поняттям геть відносним, адже якщо не власник каналу, то сам сервіс заробляє на показах. Спробуймо розібратися, чи є це протистояння для медіагруп і блогерів радше питанням принципу, чи питанням грошей, і чи має словосполучення fair use бодай якусь магічну дію на українських правовласників.

Медіагрупи: «Наш контент — отже гроші нам»

Медіагрупа «1+1» вважає, що принцип fair use не можна застосувати до каналів із монетизацією та рекламною інтеграцією. А оглядачі та блогери можуть використовувати чужий контент лише за домовленістю із правовласниками. Не давати блогерам «піратити» контент групи допомагає власна розробка «1+1 медіа» — технологічний сервіс захисту авторських прав SUDUM. При цьому в групі запевняють, що про цензуру не йдеться: дозволи, мовляв, надаються «без подальшого узгодження матеріалів з боку холдингу».

Керівник відділу контенту дивізіону PayTV&Digital StarLightMedia Роман Балінський розповів «Детектору медіа», що для всього контенту групи створені так звані цифрові відбитки, на основі яких YouTube ContentID шукає копії й застосовує до них задану політику: блокування або заборону монетизації. «Якщо автор використовував наш контент, то на етапі завантаження відео він отримає повідомлення про те, що в ньому використовуються матеріали, захищені авторським правом. Залежно від хронометражу збігу буде застосована політика блокування або монетизації», — розповідає Роман. Група блокує контент або навіть застосовує функцію takedown (примусове видалення) в разі, якщо відео скопійоване без змін, аби заробити грошей нелегально або скерувати трафік на інший ресурс.

Якщо блогери звертаються до групи по дозвіл на використання контенту, заявки розглядаються індивідуально. «У залежності від цілей використання контенту. Це може бути взаємовигідна співпраця, промо, реакції та інше. Так, є випадки співпраці з блогерами, але деталі розповісти не можу, так як це конфіденційна інформація», — каже Роман Балінський. З інших джерел «Детектор медіа» довідався, що StarLightMedia укладає із блогерами угоди, за якими ті діляться доходами від монетизації з холдингом. Однак у медіагрупі цю інформацію спростовують.

«Добросовісне» використання контенту, за словами Романа, StarLightMedia визнає, але право блогерів використовувати короткі уривки — міф: «Fair use не означає, що можна включити в своє відео будь-який матеріал тривалістю до хвилини і це нібито не буде порушенням авторських прав. Є низка метрик, згідно з якими юрист може визначити, чи є використання добросовісним та підпадає під випадки вільного відтворення твору, чи ні».

Значна частина ексклюзивного контенту «Медіа Групи Україна» (далі «МГУ») — записи спортивних змагань. Група має чітке бачення межі, за якою добросовісне використання перетворюється на порушення інтелектуальної власності.

Експерт із питань інтелектуальної власності МГУ Сергій Чернящук розповідає, що контент на ютубі перевіряють цілодобово. І навіть у разі порушення група готова до переговорів із блогерами.

«За замовчуванням факт використання контенту "МГУ" в ютубі третіми особами розглядається як потенційне піратство. Бувають індивідуальні випадки, тому кожен факт використання контенту ретельно аналізується. Обов'язково звертаємо увагу на найменування ютуб-каналу, на якому опублікований контент (офіційний канал / канал з певною аудиторією і тематичними відео / недавно створений канал / інше); на частоту порушень, виявлених на цьому каналі; який обсяг контенту "МГУ" використовується в опублікованому відео, а також цілі, з якими таке відео публікується», — каже він.

Не ведуть переговори лише з тими блогерами, які транслюють наживо футбольні матчі, права на які належать «МГУ»: це відверте піратство. «Коли ми виявляємо таке, стрим блокується протягом п’яти хвилин. Те ж саме стосується і блогерів / адміністраторів, які публікують повні записи футбольних матчів або аудіовізуальних творів у ютубі, не маючи на те прав», — розповідає Сергій. Більшість порушень прав «МГУ» в ютубі — публікація яскравих футбольних подій (highlights: гольові моменти, паси, атаки, контратаки, інше) або уривків аудіовізуального контенту.

Критичні огляди відеоконтенту, який належить групі, «МГУ» піратством не вважає, а ось публікацію уривків спортивних змагань не дозволяє і блокує такі відео. «Адже хайлайти — часто те, що і збирає глядачів перед екранами телевізорів, а фанів на трибунах стадіонів, і їх неправомірне використання впливає на монетизацію», — пояснює Сергій. Футбольні канали «МГУ» мають на ютубі свої канали, де викладають яскраві футбольні моменти.

Вирішуючи, чи блокувати відео, «МГУ» зважає на те, чи монетизується канал і чи є рекламна інтеграція. «Ютуб для більшості блогерів є, в першу чергу, платформою для монетизації свого контенту. Хоча, зрозуміло, існують і некомерційні, освітні канали», — каже Сергій. Звертають увагу й на те, чи посилається блогер на джерело й чи називає автора. Якщо відео використане з некомерційною метою і з повагою до авторства, його не блокують.

Межі піратства визначають… теж медіагрупи

Великі медіагрупи заснували антипіратську ініціативу «Чисте небо», яка намагається запровадити на ринку правила легального використання контенту. Риторика цієї ініціативи загалом відображає консолідовану позицію медіагруп. У «Чистому небі» кажуть, що у спірних ситуаціях однозначну відповідь, де піратство, а де добросовісне використання, може дати тільки суд.

«З одного боку, платформа ютуб має свої правила, засновані на законодавстві Сполучених Штатів Америки. З іншого — ми маємо брати до уваги закон України. Правила допускають добросовісне використання чужого контенту лише за певних умов (правила fair use), яких має дотримуватися блогер, але у будь-якому разі правовласник має право заявити каналу страйк, якщо вважає, що таке використання відбулося із порушенням зазначених принципів. В українському законодавстві поняття "добросовісне використання" немає, натомість є правила цитування, за умови дотримання яких блогер може використовувати контент без згоди правовласника. При цьому обов'язковим є посилання на джерело контенту і автора», — формулюють свою позицію в «Чистому небі». Тривалість використаного відео — хвилина, 30 секунд чи одна секунда — не впливає на правомірність використання чужого контенту.

На думку експертів ініціативи, блогери повинні мати свідому позицію та повагу до авторських прав, яка полягає в тому, щоби звертатися до правовласників по дозвіл на використання контенту. Якщо ж блогери цього не роблять, то нехай реагують на страйки.

Адвокат партнера «Чистого неба» Smartsolutions Law Group Станіслав Кулик додає, що використання відео з комерційною метою без дозволу рідко вважається правомірним. «У такому разі втрачається сама сутність fair use, — каже він, — і це відверто суперечить принципам охорони авторських прав. Виключно власники авторських прав можуть комерціалізувати їх об’єкти: це стимулює авторів створювати нові твори». А загалом «Чисте небо» вважає, що порозуміння між власниками прав і блогерами можливе, й закликають їх до діалогу.

Іноземні правовласники поки що не втручаються

Поки що з-за кордону страйки українським блогерам прилітають нечасто. Але, на думку Станіслава Кулика, блокування закордонного контенту, який використовується в українському ютубі, — питання часу. «Сервіси моніторингу, що відстежують неправомірну появу відео правовласників у чужому контенті, зараз не охоплюють україномовний сегмент ютуба. Але це тимчасово», — каже він.

У конфліктах між відеоблогерами та правовласниками з-за кордону діють правила платформи, а також судові прецеденти. У європейському офісі Асоціації кіноіндустрії MPA (Motion Picture Association, коментарі надані через Українську антипіратську асоціацію) «Детектору медіа» сказали, що, наприклад, оригінальні трейлери, доступні в інтернеті, з дозволу правовласника можуть бути використані у відеоблозі. Це право базується на концепції CTTP (Copyright Directive Communication to the public) та рішеннях Суду Європейського Союзу (European Court of Justice) (справи Svensson, GS Media, Filmspeler).

Що ж до уривків твору, то їхнє використання має підпадати під винятки, передбачені директивою Директиви Європейського Парламенту та Ради 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію окремих аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві (стаття 5, п. 3 (d). У ній ідеться: «Держави-члени можуть передбачати винятки або обмеження прав у випадку цитування для таких цілей як критика або рецензія за умови, що вони стосуються твору або іншого об’єкта, до якого вже було правомірно надано доступ публіці, та, якщо це можливо із зазначенням джерела, у тому числі імені автора, якщо їх використання відповідає добросовісній практиці, а також в межах, необхідних для конкретної мети». Коротше кажучи, останнє слово все одно за правовласником.

А як же критика?

Ситуація з GeekJournal мала великий резонанс, зокрема, тому, що страйки від «1+1 медіа» прилетіли начебто у відповідь на критичне відео про історію каналу «1+1». Опитані «Детектором медіа» блогери розповідають про інші випадки, коли у відповідь на критику правовласники блокували відео. (Хоча один із них розповів, що група KAZKA заблокувала… позитивний відгук на свій альбом.) Така поведінка правовласників — загроза для свободи самовираження блогерів-оглядачів, які, висловлюючись критично або жартуючи про чийсь контент, ризикують нарватися на страйк.

Програми «Телебачення Торонто» значною мірою складаються із сатиричних дайджестів контенту телеканалів. Оскільки шоу Майкла Щура — продукт комерційний, кожен канал, із чиїх новин «Телебачення Торонто» висмикнуло фразу «в усьому винні бобри» або «люди бідкаються», може поскаржитися. Ведучий та автор шоу Роман Вінтонів запевняє, що, знову ж таки, дотримується принципу fair use: «Цей принцип передбачає, що ми беремо контент для цитування. Те саме роблять і новини. Ми працюємо у режимі оглядів, так працюють шоу у сьому світі. Так само ми ставимось і до використання та критики нашого контенту».

На думку Романа, принцип fair use добре регулював ситуацію на ринку, й «Телебачення Торонто» не отримувало жодних скарг від медіагруп та іноземних правовласників. А також не звертався до них по дозвіл — хіба що коли йшлося про використання саундтреків, із кожним виконавцем укладали окремі угоди. «Так само під час фестивалю "Інтерсіті" ми укладали угоди з підрядниками на використання треку. Це нам не дуже  помогло, бо монетизацію все одно зняли. Але тоді ми використовували повну пісню. Це якраз є відмінність між цитуванням та використанням повністю», — каже Роман.

Правовласники часто знімають монетизацію — і це, на думку Романа, нормально: «Кожен власник контенту має право вирішувати, як його контентом мають розпоряджатися. Він може всім заборонити користуватись контентом у будь-який спосіб. Якщо він вирішує, що навіть цитати не можна монетизувати, то без проблем. Це його право і за це його не можна звинувачувати. Але зовсім інша ситуація, коли власник сам використовує чужий контент за принципом fair use, а іншим забороняє. Це вже історія яка потребує публічного обговорення».

В агенції AIR Media-Tech, яка займається розвитком ютуб-каналів, «Детектору медіа» сказали, що в 99,9 % випадків блогери не просять дозволу, щоби взяти уривок телепрограми до свого відео. Але часто правовласники використовують систему Content ID (про неї «Детектор медіа» розповідав тут), аби монетизувати відео зі своїм контентом, опубліковані без їхнього дозволу. «У таких випадках телеканали зазвичай використовують політику монетизації та отримують дохід із перезаливів на ютуб, — каже Світлана Турко, Safety and Processes Team Lead в AIR Media-Tech. — Ця політика працює однаково в усіх країнах». Деякі правовласники складають «білі списки» блогерів, передбачені в межах Content ID: це дає блогерові право використовувати весь контент телеканалу, а не окремі відео. Саме цим шляхом агентство радить іти своїм блогерам. Та це, знову ж таки, залишається на розсуд правовласника.