Верховна Рада 15 грудня 2020 року прийняла за основу в першому читанні законопроєкт №4107, який спрямований на забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та розблокування роботи регулятора з урахуванням карантину.

За проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення» голосували за скороченою процедурою, його підтримали 269 народних депутатів.

На сайті парламенту повідомили, що в проєкті вносяться пропозиції щодо:

• урегулювання порядку подання кандидатур на посаду члена Національної ради;
• утворення конкурсної комісії, з метою обговорення запропонованих кандидатур на посаду члена (членів) Національної ради і внесення на розгляд Президенту України;
• встановлення переліку вимог та обмежень до кандидатури на посаду члена Національної ради і до громадських об’єднань та творчих спілок, які можуть бути суб’єктами подання таких кандидатур;
• визначення підстав дострокового припинення повноважень члена Національної ради;
• вдосконалення оплати праці членів Національної ради та працівників Апарату;
• врегулювання деяких питань діяльності Національної ради під час дії карантину та інших обмежувальних заходів;
• створення механізму забезпечення проведення засідань без участі відповідних ліцензіатів, за умови, якщо ліцензіата було належним чином повідомлено про час та місце проведення засідання.

Цим документом пропонують внести зміни до законів «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» та «Про адміністративні послуги».

ДОПОВНЕНО: Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної т інформаційної політики Євгенія Кравчук (фракція «Слуга народу»), представляючи законопроєкт з трибуни Верховної Ради, заявила, що карантинні обмеження затягнулися й зараз важливо розблокувати роботу Нацради.

Нацрада повинна працювати, проводити конкурси, надавати ліцензії і виконувати інші повноваження. Ми пропонуємо статтю 5 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», яка регулює порядок призначення членів Нацради викласти у новій редакції з чітко виписаним алгоритмом процедури призначення членів Нацради Верховною Радою України», – сказала вона.

За її словами, в оригінальній редакції законопроєкту задля деполітизації процесу пропонується вилучити подання кандидатів на посаду члена Нацради депутатські фракції та групи та надати таке право виключно громадським об’єднанням і творчим спілкам. Однак після дискусії з фракціями та групами в цю норму будуть знову внесені правки. «До другого читання ми внесемо правки та залишимо це право також для депутатських фракцій та груп, щоб забезпечити консенсус при голосуванні», – зазначила пані Кравчук, озвучивши й інші новації, які пропонує законопроєкт.

Вона зауважила, що карантинна ситуація вимагає перегляду деяких тимчасових норм законодавства, зокрема: положень закону «Про телебачення і радіомовлення» у частині унормування проведення позапланових безвиїзних перевірок ліцензіатів.

Член фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович заявив, що «ЄС» не голосуватиме за цей проєкт, хоча у ньому є й добрі новації, особливо щодо конкурсного відбору.

«Ми можемо тільки вітати, щоб до Нацради обиралися фахівці. Наразі п’ять з восьми членів Нацради є вихідцями з "95 кварталу" чи каналу "1+1", тобто структур Коломойського чи Зеленського», – сказав він.

На його думку, проєкт містить низку неприйнятних норм: пакетне голосування за всіх членів Нацради. «Тобто депутатів хочуть позбавити права підтримати гідного кандидата і не підтримати негідного. Також не тільки зберігається, а робиться більш жорсткою норма відправити парламентом і президентом весь склад Нацради у відставку, просто визнавши незадовільним її звіт. Нацрада задумана як незалежний орган і очевидно, що така норма позбавляє його такої незалежності. Законопроєкт прописує конкурсні умови не тільки для парламенту, а й для президента. Це суперечить Конституції, але звичайно було би добре, щоб президент обирав своїх кандидатів за конкурсом, а не за вподобаннями, чи приналежністю до "95 кварталу". Проєкт закріплює за Нацрадою надто довільні можливості перевірок ліцензіатів. А ми бачимо вже сьогодні, як Нацрада зловживає цими повноваженнями», – сказав пан В’ятрович, додавши, що нам потрібна незалежна Нацрада, в тому числі від пана Зеленського та олігархів, які його підтримують

Соломія Бобровська (фракція «Голос») вважає, що Нацрада недопрацьовує в плані забезпечення мовленням населення прикордонних територій, водночас вважає цей проєкт важливим і потрібним.

«Але у фракції "Голос" є зауваження, одне з них – це пакетне голосування. Ми добре знаємо, що можна засунути в пакет. Ми виступаємо за рейтингове поіменне голосування. Також ми виступаємо категорично проти висувати свої кандидатури громадським об’єднанням чи творчим спілкам. Тому що добре розумієте, де зарита собака, і творчі спілки – це фактично шаражкіна контора, яка буде вам впихувати так званий "Український вибір" до Нацради, які потім будуть мовити про громадянський конфлікт і відсутність російських військ на Сході України», – сказала палі Бобровська, резюмувавши, що за умови усунення цих норм, фракція «Голос» буде готова підтримати законопроєкт.

Голова Комітету свободи слова, член фракції ОПЗЖ Нестор Шуфрич зазначив, що їхня фракція не буде підтримувати цей законопроєкт. «Що заважає нам зараз провести конкурс і обрати нашого представника у Нацраду? Коли Нацрада переслідувала "1+1", то це був тиск на свободу слова. А тепер Нацрада в умовах карантину вимагає перевірки каналів тільки тому, що там виступають політики, які не погоджуються з позицією влади і критикують її», – сказав він, додавши, що цей закон буде тиснути на свободу слова.

Представники депутатських груп «Довіра» та «За майбутнє» заявили, що підтримають цей проєкт.

Як писав ДМ, Комітет гуманітарної та інформаційної політики 11 листопада підтримав цей проєкт і рекомендував парламенту ухвалити його за основу. Члени комітету зазначали, що потребують доопрацювання й гендерні питання, запропонований порядок звітності Нацради перед суб’єктами призначення – Верховною Радою та президентом України та прийняття рішень за результатами розгляду звіту, а також порядок оплати праці членів Нацради. Комітет підтримав вилучення норм, якими було призупинено проведення конкурсів.

 Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.