Відчуваючи свою відповідальність перед суспільством, японські телерадіомовники заснували Організацію з питань етики мовників та вдосконалення програм BPO (Broadcasting Ethics & Program Improvement Organization). Вона покликана забезпечувати свободу слова і вираження поглядів, захищати базові права людини, глядачів і слухачів, а також підвищувати якість мовлення. Організація працює зі скаргами й етичними викликами.

Утворили BPO суспільний мовник NHK та Японська асоціація комерційних мовників JBA, яка об’єднує 207 членів. Усі мовники, які входять до JBA, і суспільний мовник повинні працювати, враховуючи рішення комітетів BPO.

Як виникла BPO

Історія BPO сягає 1969 року, коли суспільний мовник і JBA задля підвищення стандартів мовлення заснували першу організацію BIC – Раду з удосконалення програм. У 1997 році NHK і JBA, щоб займатися питаннями прав людини, створили нову організацію BPO. 2000-го перша організація BIC у складі себе створила комітет з питань мовлення для молоді. А 2003 року обидві організації об'єдналися і сформували BPO. 2007-го до BPO додався комітет з питань етики мовлення. У такому вигляді організація існує й зараз.

BPO виникла через спробу зарегулювати медійний сектор у Японії. У законі про мовлення є стаття 4, у якій ідеться, що мовник не повинен негативно впливати на суспільну безпеку і добру мораль, він повинен бути політично справедливим, чесним, не повинен спотворювати факти, а також намагатися висвітлювати події з усіх боків, з яких можливо. Багато років у Японії традиційно ця стаття інтерпретувалася як етичні правила. Але протягом останніх років уряд зробив спроби інтерпретувати це як більш жорстку норму, яка розв’язує руки уряду для того, щоби контролювати дотримання мовником цих правил. Й уряд почав вимагати внесення змін до закону про мовлення для того, щоби мати можливість пильніше моніторити контент мовників.

Натомість BPO розцінила це як спробу втручання уряду, вважаючи, що зміни до закону вплинули б на свободу слова і свободу телерадіомовлення в країні, особливо на новини. А також на доступ до інформації, на право людей знати. Ідея медіа полягала в тому, що вони повинні залишатися автономними і саморегулюватися. І мовники почали вживати заходів для того, щоб запобігти втручанню і підвищенню регулювання з боку уряду.

BPO була заснована на консенсусі в індустрії телерадіомовленні, який полягав у тому, що потрібна організація як аргумент за саморегулювання мовників, яке на той момент було дуже кволим і невідповідним. BPO підтримує таке саморегулювання, а мовники зобов’язуються дотримуватися його висновків.

Структура BPO та фінансування

Нині в BPO є три комітети: комітет з питань етики, комітет з питань прав людини та мовлення, комітет з питань мовлення для молоді.

Структура управління включає раду директорів і раду BPO. Рада директорів складається з 10 членів – представників суспільного та комерційних мовників, а також незалежних професіоналів з індустрії. Рада директорів обирає сімох членів ради BPO (менеджмент). Рада BPO, у свою чергу, затверджує річний план, фінансові питання, обирає членів трьох комітетів, а також керує персоналом, що працює в BPO.

У секретаріаті BPO працюють 25 людей переважно з досвідом у сфері в медіа. Вони не беруть участі в обговоренні питань на комітетах.

2019 року бюджет BPO склав 400 млн єн, 42% з яких заплатив суспільний мовник, а 58% – комерційні мовники.

Комітет з питань етики мовлення

До складу комітету входять: адвокат (головує), двоє правників, журналіст, есеїст, двоє професорів соціології і двоє професорів у сфері права.

Комітет працює зі скаргами глядачів і слухачів. І в межах своєї дискреції вирішує, яке питання взяти до розгляду. Він визначає, чи має програма, що вийшла в ефір, якісь етичні проблеми відповідно до кодексу етики або програмних стандартів мовників. Комітет розслідує, коли є підстави вважати, що програми були сфальсифіковані або сфабриковані.

Висновки комітету випускаються у формі рекомендацій або опіній, які є публічними. Комітет також має повноваження вимагати в мовників подати звіт про вжиті заходи відповідно до його рішення.

Комітет з питань мовлення та прав людини

У комітеті головує науковець, який працював журналістом, також є двоє професорів соціології, двоє професорів права, артист, художник, фотограф і двоє адвокатів.

Комітет працює зі скаргами приватних осіб чи організацій, чиї права порушив мовник. Це можуть бути скарги проти мовника в цілому або на конкретних посадових осіб мовника, справи, що перебувають на розгляді в суді або з вимогою фінансової компенсації, скарги стосовно контенту, який був вироблений або показаний не членом BPO (кабельним телебаченням, ютуб-каналом тощо).

Найчастіше розглядаються питання порушення прав людини, а саме – права на приватність, честь і гідність. Скарга має бути заповнена особою самостійно або її представником. Вона повинна містити інформацію про неправдиве або нечесне судження стосовно цієї особи з боку мовника. Скарга має бути подана до мовника не пізніше, ніж через три місяці після події, а потім, якщо мовник не врегулював проблему, то не пізніше ніж через рік – до BPO.

Якщо за результатами розгляду скарги комітет бачить якісь проблеми, він випускає свій висновок. Мовник повинен оприлюднити цей висновок, вжити заходів, а також провести семінар для своїх працівників і подати звіт у комітет стосовно виконаних рекомендацій.

У 2018 році цей комітет розглянув 17 звернень, випустив два висновки і взяв участь у трьох заходах медіації.

Комітет з питань програм для молоді

Очолює комітет педіатр, у складі є адвокат, професор соціології, психіатр, професор психології, професор у сфері медіа та журналіст.

Комітет покликаний підвищувати якість програм для молоді через дослідження взаємодії молоді з медіа. Комітет обговорює питання, які базуються на думках глядачів і слухачів, а також випускає свої висновки у формі опіній.

Також у комітеті є допоміжна моніторингова група, яка складається з 30 підлітків і студентів старшої школи. Щомісяця їм дають програми для перегляду, після чого вони заповнюють звіт. Цей звіт слугує матеріалом для дослідження трендів у програмуванні серед молоді, а також того, як контент впливає на молодь.

Робота з глядачами і слухачами

Команда, яка працює зі зверненнями, підтримується секретаріатом мовників. Звернення або скарги від глядачів і слухачів отримують телефоном, електронною поштою, факсом і поштою. Усі ці звернення акумулює та опрацьовує секретаріат і передає в комітети. Звернення, які потрапили на розгляд комітетів, отримують висновок комітетів, і про них інформують мовника. А ті звернення, які стосуються (або важливі для) всіх мовників, надсилають усім. Також усі ці матеріали оприлюднюються на вебсторінці BPO.

Загалом у 2018 році BPO отримала 16 794 звернень, три чверті – через електронну пошту. Статево-вікове співвідношення ініціаторів звернень таке: 65% – чоловіки, 34% – жінки; 17% – 20-річні, 24% – 30-річні, 25% – 40-річні, 20% – 50-річні, і 10% – 60 років +.

2019 році BPO провела дослідження, яке показало, що 70% японців знають про BPO, 43% з них знають, що ВРО є розслідувальним і консультативним незалежним органом, який вирішує етичні питання. 28% знають, що вона заохочує мовників самостійно вдосконалювати дотримання ними етичних принципів. 24% знають, що ця організація працює для захисту свободи слова і вираження поглядів у телерадіомовленні. А 9% помилково вважають, ВРО має владу дисциплінувати мовників, вживати заходів до мовників, які не впроваджують її рекомендації. 7% вважають, що ВРО може заборонити мовлення мовникам, а 4% думають, що це урядова організація. 66% респондентів мають загалом зауваження, думки або запити стосовно телерадіоконтенту, а 14% з них подавали скарги комусь, в основному напряму до мовників, також до BPO та інших інституцій.

Генеральний директор BPO Юнічі Хамада, коментуючи роль саморегулівної організації, зазначив: «Свобода слова й автономія, самостійність і незалежність мовників – це ключові стовпи нашого суспільства. Поки комітети наглядають за балансом між суспільним впливом мовників та їхньою повагою до прав людини, мовники повинні докладати зусиль для підвищення якості свого контенту і дотримуватися етичних правил. За сприяння BPO мовники зміцнюють свій соціальний статус як самостійних і відповідальних суб’єктів. Такий саморегулівний механізм є дуже важливим у нашому суспільстві».

Елітний пресклуб

Окрім шанованої і потужної BPO в Японії вже понад сто років діє пресклуб. Це асоціація медіа, яка має свої прескімнати у приміщеннях уряду, міністерств, місцевих органів влади, поліції, а також деяких корпорацій. Членами пресклубу на сьогодні є 20 організацій: сім телеканалів (у тому числі суспільний мовник NHK), три радіостанції, вісім газет і два інформагентства. Фрілансерів та іноземних журналістів до клубу не беруть.

Історія пресклубу сягає 1890 року. Клуб є самостійною організацією, завданням якої є висвітлення новин. Також вона виконує функції «сторожового пса», який наглядає за представниками влади та об’єктивно інформує про їхні дії.

Органи влади надають інформацію в першу чергу представникам пресклубу. Пресклуб самостійно проводить регулярні пресконференції з представниками органів влади саме для членів клубу. Преслужба уряду теж проводить пресконференції для широкого кола медіа та журналістів, але рідше, ніж для членів пресклубу.

Пресклуб стає все більш привілейованим і закритим і відмовляє у вступі новим членам. За це його критикують представники нових медіа.

Матеріал створений після зустрічі в BPO, що відбулася під час навчального курсу «Роль медіа в демократичних країнах: доступ до інформації та функція watchdog», організованого Японським агентством міжнародної співпраці (JICA).

Фото: Вікіпедія