«Медіа, які не поважають свою аудиторію, складно монетизувати»

«Медіа, які не поважають свою аудиторію, складно монетизувати»

13 Грудня 2019
2259
13 Грудня 2019
15:30

«Медіа, які не поважають свою аудиторію, складно монетизувати»

2259
Партнери новоствореної компанії з медіаконсалтингу Jnomics Якуб Парусинський і Дарина Шевченко – про свій стартап.
«Медіа, які не поважають свою аудиторію, складно монетизувати»
«Медіа, які не поважають свою аудиторію, складно монетизувати»

У квітні колишній гендиректор Kyiv Post та голова наглядової ради ГО Media Development Foundation Якуб Парусинський зареєстрував у Лондоні медіаконсалтингову компанію Jnomics. Партнерами проєкту стали колишній виконавчий директор «Громадського» Гайгисиз Гелдієв та екскерівниця департаменту журналістських розслідувань телеканалу ZIK Дарина Шевченко. Стартап має на меті, з одного боку, працювати з медіа на ринках Європи, щоб ефективно виводити їх на монетизацію, а з іншого — надавати донорам аналіз ринку та оцінку проєктів. Jnomics працює з українськими виданнями, зокрема, нещодавно допомагав Kyiv Post запустити студію нативної реклами. «Детектор медіа» розпитав Якуба Парусинського та Дарину Шевченко про плани Jnomics.

— Чому ви вирішили створити медіаконсалтингову компанію? Які бачите в цьому перспективи?

Якуб Парусинський: У кожній галузі, не лише в медіа, за останні 10–20 років відбулися значні зміни. Насамперед це трансформація та адаптація до диджиталу. Щоби підтримати зміни, адаптацію і трансформацію медіа в цифрову епоху, потрібна експертна підтримка. Якщо ти трансформуєш одну компанію, то твій досвід обмежений, а якщо ти здійснив це в кільках компаніях, то вже можна зрозуміти загальні правила, як це працює. Тому досвід, який збирається в консалтингових компаніях, корисний для всього ринку.

Дарина Шевченко: Створення компанії — це ідея Якуба. Я приєдналася до проєкту як партнерка. Ми дуже довго працювали в медіадевелопменті в різних медіа. Нам здається, що українські та європейські медіа перебувають на тому етапі, коли вони готові не лише чути розумних людей, а готові брати й робити. Але не кожне медіа має готову експертизу того, що можна брати й робити.

Я як менеджерка й редакторка розумію, що не в усьому я експертка, але є люди, які можуть мені допомогти. Для цього існують консультанти.

— У чому унікальність вашої компанії як для українського, так і європейського ринків?

Якуб Парусинський: Наша компанія Jnomics зареєстрована в Лондоні. І бачимо себе як європейську компанію. У нас багато проєктів для українського ринку, але це не більшість наших проєктів. Адже зараз ми працюємо з організаціями восьми країн Європи.

— У якій сфері ви надаєте консультації?

Дарина Шевченко: Ми зараз беремося за різні проєкти. Ми робимо аудити для медіа, допомагаємо з визначенням КРІ і редакційних, і фінансових. Ми запускаємо відділи реклами, комерційні відділи, інші напрями в комерційній роботі, можемо допомогти запусти краудфандинг, допомогти переглянути стратегію, операційне планування, бюджетування тощо. Також ми робимо аналіз ринку для медіаінвесторів та донорів.

— Ви хочете займатися досить різнорідними напрямками. Але яка ніша вашого проєкту?

Дарина Шевченко: Наша головна мета зробити так, щоб економіка працювала для хорошої журналістики. Тому що в нас уже давно хороша журналістика працює за рахунок донорів, тоді як є багато способів монетизуватися і працювати незалежно.

Якуб Парусинський: Унікальність українського ринку полягає в наявності зовнішньої підтримки. Це донори, міжнародні фонди, які інвестують у медіа. З одного боку, це позитивне явище. Але, з іншого боку, деякі компанії знайшли в донорському фінансуванні комфортну зону й не прагнуть трансформуватися. А це ризики, з якими ми готові працювати.

— Тобто ви хочете зробити з медіа бізнес?

Дарина Шевченко: Так. Але ми готові допомогти з оптимізацією редакційних процесів, тому що це частина цього процесу. Не можна зробити з медіа бізнес, якщо у вас не функціональні редакційні процеси. Це завжди взаємопов'язані процеси. Коли до нас приходять із проханням «навчіть заробляти гроші», то спершу треба зробити аудити і зрозуміти, де витрачаються кошти і як це можна оптимізувати.

— В Україні багато ЗМІ вірять у те, що медіа можуть бути бізнесом. Таку ціль ставлять собі й найбільші телеканали. Але український ринок дуже маленький, він не здатен прогодувати багатьох гравців.

Якуб Парусинський: Український ринок достатньо великий у порівнянні з іншими країнами Європи.

— Маю на увазі саме ринок у грошовому еквіваленті.

Якуб Парусинський: Так. Але в першу чергу треба дивитися на кількість читачів. Тому що коли поглянути на країни Балтії, то в них ситуація дуже складна через обмежений потенціал. В Естонії естонською мовою говорить менше мільйона людей. Це дуже маленький ринок, і там складно добитись успіху.

Я переконаний, що в Україні можна створити медіабізнес. Адже тут є велика кількість потенційних користувачів, люди потроху починають платити за електронний контент, за міжнародні стримінгові сервіси. Це дуже важливий крок, потроху змінюється мислення, й такий користувач уже незабаром буде здатен платити за медійний контент.

Нині в Україні є декілька компаній, які потроху готуються до запуску пейволів на національному рівні. Тобто цей рух до створення справжніх медіабізнесів триває.

— У яких нішах медіа можуть бути перспективним бізнесом?

Якуб Парусинський: Насамперед важлива наявність унікального контенту. Адже інакше висока конкуренція як з іншими ЗМІ, так і з агрегаторами. А треба мати той контент, який суттєво відрізняється від інших гравців на ринку.

Найбільшу перспективу я бачу на регіональному ринку. Там триває процес роздержавлення й багато гравців шукають можливість існування в нових умовах. Але я вважаю, що багато хто не пройде цей шлях. І в кожному регіоні залишиться одна чи дві серйозні компанії, які створюють унікальний контент. І на локальному рівні є багато інструментів, якими можна користуватися (наприклад, афіші). У таких умовах може працювати навіть передплата. Якщо видання має унікальний контент на регіональному рівні, є ймовірність, що частина аудиторії буде готова за нього платити.

Виростає нове покоління, яке звикло платити за цифровий контент. Вони постійно за щось платять: за ігри, книги, відео, Netflix. Такі люди непогано заробляють. Тому зараз можна створювати медіа, спрямовані на конкретну цифрову аудиторію в локальному сегменті.

— З якими клієнтами ви працюєте?

Дарина Шевченко: Ми працюємо з медіа, інвесторами та донорами не тільки й не стільки в Україні. Ми багато працюємо за кордоном. В Україні, наприклад, ми працюємо з Kyiv Post. Для них ми запускали студію нативної реклами. Ми працюємо з польським онлайн-виданням Outriders. Та допомагали IMS запустити новий проєкт.

Чи є у вас клієнти на регіональному чи національному рівні в Україні?

Якуб Парусинський: У нас є декілька регіональних організацій, із якими ми спілкуємося та підтримуємо. Але повноцінних клієнтів на регіональному рівні в нас іще немає. Ми наразі працюємо з національними гравцями. Згідно з практикою бізнес-консалтингу, ми працюємо за клієнтів і лише вони можуть розповсюджувати цю інформацію.

— Якубе, на вашу думку чи кожне українське видання потенційно має можливість заробляти з огляду на обсяги українського ринку?

Якуб Парусинський: Так. Але є одне питання: чи готова команда перебудовуватися під нову бізнес-стратегію? Тому що дуже часто в редакції бачать свою місію, яка суперечить будь-якій моделі монетизації. Тому насамперед команда має бути готовою змінити свій підхід до роботи. Також зміни потребують часу й ресурсів, а це можуть собі дозволити не всі організації.

— Які оптимальні терміни для виходу на монетизацію?

Якуб Парусинський: Усе залежить від джерел доходу. Якщо йдеться про студію нативної реклами, то за кілька місяців її можна успішно запустити. Для маленьких організацій цей термін може бути кілька місяців. А якщо ми говоримо про великі медіа або телебачення, тоді я вважаю оптимальним терміном від пів року до року. Цього достатньо для досягнення значного ефекту.

Також важливий момент — це як медіа ставляться до своєї аудиторії. Адже є такі медіа, які не поважають аудиторію, й вони не мають цінностей, які розділяє аудиторія. І це приносить збитки з точки зору монетизації. Тому що нині медіа здебільшого спрямовані на те, щоб надавати послуги аудиторії у вигляді якісного контенту. І вони мають слухати свою аудиторію — своїх клієнтів.

— Для Kyiv Post ви запускали студію нативної реклами. Які були її результати?

Якуб Парусинський: Ми були задоволені результатами. Цей кейс можу озвучити, тому що інформація вже є в публічному просторі. Бренд-студія стала успішним проєктом, видання знайшло клієнтів серед великих компаній. За цей час уже вийшло близько 15 різних матеріалів. І це стало одним із важливих джерел доходу для організацій. Тепер бренд-студія Kyiv Post продовжує розвиватися. Для нас найважливіше — це успіх наших клієнтів у довготривалій перспективі.

— Чи може Kyiv Post стати прибутковим? І за рахунок чого?

Якуб Парусинський: Так, може. Kyiv Post має декілька джерел монетизації: це і друкована реклама, реклама на сайті, передплата, нативна реклама та івенти. Це добре, бо залежність лише від однієї моделі — великий ризик. Видання добре заробляє як для українського ринку. Але прагне постійно розвиватися, запускає нові відділи, набирає журналістів, розширює спектр послуг для аудиторій з різних країн. Kyiv Post міг би бути прибутковим за короткий час, але зараз стратегія спрямована на зростання якості. Питання в тому, яку мету ставить компанія: вихід на прибутковість чи інвестиції в розвиток із поступовою монетизацією.

— Дарино, ви раніше працювали над журналістками розслідуваннями? Чи є у вас подібні проєкти?

Дарина Шевченко: Ми з радістю працюємо з моїми колегами з журналістських розслідувань. Я не певна, що можу їх називати. Основні питання – монетизація, стратегія, як знайти додаткові способи заробляння грошей і менше бути залежними від донорів. Головний виклик для всіх медіа — це заробляти стабільно. Будь-яку компанію можна привести до фінансової стабільності. Не можу сказати про якийсь успіх. Бо, як каже мій колега, медіа — це бізнес, але бізнес поганий. Але до фінансової стабільності можна привести практично будь-яку компанію.

— Якуб, які ринки зараз пріоритетні для вашої компанії?

Якуб Парусинський: Для нас пріоритет Північна та Північно-Східна Європа. Також працюємо з компаніями країн Балтії, Польщі. Для нас це важливі ринки, де ми хочемо розвиватися. Вони нам близькі та мають схожий досвід. Також нам цікава співпраця зі Скандинавією. Але це одні з найбагатших ринків.

— Хто ваші експерти?

Якуб Парусинський: Щодо створення моделей підписки ми працюємо з Томашем Бела. Це найкращий експерт щодо пейволів у світі. Також нам допомагає Якуб Гурницький, група Outriders із Варшави. Він експерт зі сторітелінгу (оповідування. — Ред.), вони постійно вигадують нові форми інтерактивної журналістики. І це теж приносить багато креативних ідей, які можуть бути корисними для клієнтів.

— Чи ваш проєкт прибутковий?

Дарина Шевченко: Медіаконсалтинг — це бізнес, і ми живемо так, як ми вчимо. Більше того, в нас є свої медійні проєкти, в які ми реінвестуємо. Це Lustrum, також у нас є англомовне видання про журналістику The Fix, орієнтоване на європейський ринок.

— Скільки у вас клієнтів і які цілі ви ставите на найближчий рік?

Якуб Парусинський: У нас 13 клієнтів. Ми вже попрацювали у восьми різних країнах. Зі своїми клієнтами після завершення проєкту ми продовжуємо роботу. До наступного року я б хотів збільшити компанію удвічі.

Фото: Фейсбук

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2259
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду