Закон про кешрібейти передбачає, але не гарантує повернення іноземним компаніям коштів, витрачених на кіновиробництво в Україні, — так вважає Євгенія Дербал, керівниця юридичного департаменту Film.ua Group. Про це вона сказала 19 листопада під час конференції «Медіаправо», яку організовує Індустріальний телевізійний комітет.

«У нас був випадок, коли великий виробник відмовився від зйомок в Україні через відсутність гарантій отримання cash rebate. І зараз ми нічого не можемо гарантувати на 2020-2021 роки», — зазначила пані Дербал.

За її словами, виробники закладають можливість повернення коштів ще до виробництва і для них важливо знати, чи зможуть вони отримати ці кошти від держави.

«Формулювання закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні" свідчить про те, що держава не гарантує суму cash rebate як одну з форм державної підтримки. На численні запитання інвесторів і партнерів ми відповідаємо: так, є законодавче регулювання, але ніхто не може гарантувати», — сказала пані Дербал.

Рібейти можуть отримати виключно іноземні продюсери, але для цього їм потрібно знайти українських партнерів. При цьому за такою підтримкою не можуть звертатись іноземні компанії, у структурі власності яких є українські громадяни.

Новий закон про кешрібейти збільшив суму повернення іноземним кіновиробникам коштів, витрачених в Україні на кіновиробництво, з 16,6% до 25%. Також іноземні кіновиробники додатково можуть отримати ще 5% за так звані «українські критерії». Однак, на думку пані Дербал, це ще не конкурентна ставка у порівнянні з іншими країнами, де така суму становить 35-40%. Наприклад, у Польщі – 35%, у Хорватії – 30%, у Швейцарії – 40%, у Росії – 40%.

Також зменшився обсяг коштів, які треба витратити в Україні, щоб отримати кешрібейти. «Раніше закон про кіноматографію прив'язував кешрібейти до мінімальної кількості заробітних плат, які потрібно витратити, залежно від категорії фільму. А зараз таким критерієм є не мінімальна заробітна плата, а неоподаткований мінімум доходів працездатної особи. Тобто поріг входу на український ринок знизили у понад два рази», — зазначила пані Дербал. Наприклад, для ігрових повнометражних чи анімаційних фільмів ця сума становить 14 млн 714 тис. грн, для телевізійних фільмів 3 млн 678 тис. грн, для серіалів – 11 млн 35,5 тис. грн, для документальних фільмів – 2 млн 312,2 тис. грн, для рекламних фільмів – 6 млн 306 тис. грн.

Наразі українські кіновиробники очікують змін до законодавства, оскільки багато положень потребують суттєвих доповнень.

Наприклад, у законі передбачається, що договір іноземного виробника з українським партнером включає суму з ПДВ. «Це 20%, тому реальна ставка [повернених коштів] для іноземного продюсера складатиме 5-10%», — звернула увагу юристка.

Нагадаємо, у вересні 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні» (проєкт № 1058). 16 жовтня президент підписав цей закон, і 19 жовтня він набув чинності.

Закон збільшив суму повернення виробникам коштів, витрачених в Україні на кіновиробництво, (кешрібейтів) з 16,6% до 25%, але передбачив компенсацію цих витрат лише іноземним виробникам кіно. Крім того, іноземні кіновиробники можуть отримати повернення ще 5% витрат у разі, якщо вони використовують для створення фільмів твори українських авторів чи сюжет про Україну, зокрема тему збройної агресії проти нашої країни.