Сергій Костинський пропонував на частоту 95,6 МГц у Києві (потужність – 2 кВт) оголосити конкурс фактично кримськотатарських радіостанцій. Конкурсні умови він пропонував наступні:

• у загальному обсязі мовлення не менше 50% – передачі, віднесені до певного визначеного напрямку, стилю чи жанру, що має бути зазначено у форматі (розважальні, освітні, культурно-мистецькі, публіцистичні передачі і підбірка музичних творів);
• обсяг ведення передач мовами корінних народів України – не менше 25%;
• частка пісень мовами корінних народів України – не менше 15%;
• мовлення без ретрансляції програм інших мовників.

За законом в Україні живуть три корінні народи: кримські татари (найчисельніша громада), караїми та кримчаки. В Україні мовлять дві кримськотатарські радіостанції – «Мейдан» і «Хаят». Вони мають ФМ-частоти в Херсонській області, а «Мейдан» також має ліцензію на цифрове радіомовлення в Києві.

Ще одну частоту в Києві Сергій Костинський пропонував виставити на конкурс нішевих форматних радіостанцій і пропонував колегам три варіанти форматів:

• фолк/етно;
• правова тематика;
• спортивна тематика.

Пропозиції Сергія Костинського підтримали тільки він сам, Уляна Фещук і Максим Онопрієнко.

Член Нацради Олег Черниш сказав, що перший конкурс «проводиться під певного мовника, і це не зовсім чесно по відношенню до інших мовників». Він зауважив, що підтримав би такий конкурс, якби мова йшла про некомерційну радіостанцію, створену Меджлісом кримськотатарського народу.

Сергій Костинський відповів, що будь-хто може запропонувати проект за цією концепцією. Меджліс, якщо захоче створити радіостанцію, може взяти участь у цьому конкурсі.

Пан Черниш запропонував колегам проаналізувати, які формати присутні на київському ринку, яких бракує, і представити цей аналіз усім членам Нацради. Нацрада очікує від УДЦР прорахунку ще однієї київської ФМ-частоти, тож пан Черниш запропонував дочекатися цього – і тоді оголошувати конкурс на всі три частоти.