Любов за гроші. Як платне телебачення стане прибутковим за п’ять років

Любов за гроші. Як платне телебачення стане прибутковим за п’ять років

11 Листопада 2019
3312
11 Листопада 2019
14:00

Любов за гроші. Як платне телебачення стане прибутковим за п’ять років

3312
Умовний «Квартал 95» як ОТТ-провайдер, реклама, яку глядачі обиратимуть самі, та співпраця як запорука успіху.
Любов за гроші. Як платне телебачення стане прибутковим за п’ять років
Любов за гроші. Як платне телебачення стане прибутковим за п’ять років

«Без любові аудиторії не проживе жоден канал. Однак ця любов не може бути безкоштовною», — каже генеральний директор компанії «Торсат» Денис Васянович. Зробити любов своїх глядачів прибутковою впродовж найближчої п’ятирічки планують усі ключові гравці ринку платного телебачення. Медіагрупи вірять в абонплату, але не планують відмовлятися від рекламної моделі. Провайдери роблять ставку на сервіси й персоналізацію. Про це говорили на сесії «Майбутнє медіа: великі гроші vs любов аудиторії» на конференції #TIM 2019: Telecom, IT, Media.

Як монетизувати любов

Усі медіагрупи запевняють, що відданість аудиторії для них пріоритетніша за заробіток. Це й не дивно, адже всі великі медіакорпорації збиткові. Тільки StarLightMedia анонсує, що незабаром вийде на прибутковість. «Ми працюємо на любов аудиторії, а любов аудиторії допомагає нам бути прибутковими», — каже комерційний директор відділу Digital & PayTV групи  StarLightMedia Микола Фаєнгольд.

«Медіа Група Україна» проводить реструктуризацію своїх бізнесів. Тут вважають, що аудиторію потрібно спершу наростити, а потім уже монетизувати. Втім, за словами директора зі стратегії та розвитку бізнесу Федора Гречанінова, вже нині група готова пожертвувати частиною аудиторії, щоб її монетизувати.

Збиткові поки що не лише медіагрупи, а й провайдери нових технологій, наприклад, відео через інтернет (ОТТ). Для нарощення аудиторії їм потрібен час і великі інвестиції. «Жодна ОТТ-платформа в Україні, крім Megogo, ще не окупилася. Схоже на те, що всі вони вкладають у любов аудиторії, — каже Максим Сміянець із компанії YouTV. — Але працювати лише на любов аудиторії — це шлях у нікуди. Це меценатство. А от працювати на лояльність клієнтів — те, що має бути в пріоритеті».

Окрім українських ОТТ-платформ, на ринок виходять іноземні: Netflix, Disney+ та Apple TV+. До запуску своїх відеосервісів із передплатою також готуються AT&T і NBC Universal. Ще одним потужним гравцем є гуглівський відеохостинг YouTube, який нещодавно надумала регулювати держава. Наприклад, за словами пана Фаєнгольда, до кінця року StarLightMedia матиме 24 мільйони підписників на ютубі, а за рік відео, що належить його компанії, набрало на ютубі чотири мільярди переглядів.

Сервіс YouTube Premium — фактично ОТТ-провайдер, який, до того ж, має перевагу над іншими українськими провайдерами, бо може надавати глядачам контент без реклами. І в Google упевнені, що українські глядачі готові платити за різний контент.

Сергій Братусьов із «Google Україна» каже, що нині головне завдання для компанії — робити зручний сервіс і створювати корисний контент: «Тоді ми стаємо бізнесом». Перевагою своєї компанії він називає те, що ютуб може «передбачити, що вам цікаво дивитись — навіть яку серію вам краще запропонувати ввечері». В Україні, за його словами вже понад сто тисяч підписників преміум-послуги ютуба. Тож це ринок, цікавий компанії Google.

А як же реклама?

Директор компанії «Павутина.нет» Олександр Арутюнян прогнозує, що у 2025 році ОТТ-провайдери конкуруватимуть передусім саме з YouTube. Поки що тенденція не на їхню користь: кількість абонентів гуглівського відеохостингу зростає, а в українських ОТТ-сервісів — падає. А щоб дозволити собі, як YouTube, не показувати реклами, ОТТ-сервіси мусять підвищувати тарифи.

Денис Васянович із групи «Інтер» каже, що реклама залишається на тих каналах, де її купують, «тому ми будемо триматись і рекламної історії». Він нагадує, що чимало каналів, які зараз працюють за моделлю абонплати, колись намагалися продавати рекламу, але не змогли: «Охоплення аудиторії не було достатнім для рекламодавців». Якщо українські канали й далі охоплюватимуть досить велику аудиторію, відмовлятися від шматочка рекламного пирога немає сенсу.

За словами Федора Гречанінова, провайдери платять найнижче роялті саме за трансляцію каналів із найвищою часткою аудиторії — тих, що належать до груп-лідерів ринку. «Це тому, що в нас є рекламний ринок, — пояснює він, — тож реклама залишиться, щоб ціна на ці канали не стала безмежно високою. Але й каналів без реклами стане більше».

Микола Фаєнгольд каже, що ринок платного телебачення не дозволяє великим медіагрупам заробити на виробництво контенту належного рівня, тому вони мусять жити з реклами: «Але, можливо, рекламна модель зміниться. Або відбудеться диво, й за рахунок платного телебачення можна буде знімати якісний контент».

Де ми будемо за п’ять років?

У майбутньому реклама й контент персоналізуються. «Щороку реклама стає більш точковою й релевантною. Сподіваюся, в ютубі поменшає реклами, але ми всі дивитимемось її з задоволенням», — каже Сергій Братусьов із «Google Україна».

Андрій Колодюк із «Divan.TV» вірить, що майбутнє за ОТТ-платформами. Але користувач обиратиме контент не за провайдером, а за інтересами: «Телебачення буде персоналізоване під ваші смаки, й ви як користувач матимете змогу обирати, яку дивитись рекламу. Наприклад, я хочу дивитись про подорожі, спорт і автомобілі». Посилиться, на думку Андрія Колодюка, і вплив продакшен-компаній: «Умовно кажучи, Квартал 95” буде ОТТ-сервісом. Продакшени, які добре вміють працювати з аудиторією, мають усі шанси збільшити свою капіталізацію».

Микола Фаєнгольд теж вважає, що виграватимуть сервіси, які виробляють якісний контент і мають індивідуальний підхід до споживача. «Я не вірю в компанії, які зупинились у розвитку на рівні аналогового кабелю, — каже він. — Усе йде в диджитал і персоналізацію. Все має бути мобільно й комфортно». Продакшени вироблятимуть більш спеціалізований контент, наприклад, для споживання в автомобілях.

Натомість Денис Васянович із групи «Інтер» не думає, що зміни будуть настільки швидкими й кардинальними: «Навряд чи за п’ять років тут сидітимуть інші люди. Бізнес любить гроші й тишу. Важливо, щоб у країні був клімат, який дозволяє заходити новим інвесторам».

На думку Федора Гречанінова, перевага, яка дозволить перемогти у великій битві за аудиторію, — вміння співпрацювати. «Не думаю, що кожен окремий гравець зможе зробити щось сам. Партнерство, можливо, буде фактором успіху номер один», — каже він. Раніше українські медіаменеджери вже почали говорити про можливе об’єднання — не лише співпрацю різних компаній, а й про створення спільних бізнесів.

Фото: Фейсбук ТІМ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3312
Читайте також
22.10.2020 12:07
Наталія Данькова
2 170
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду