Минулого тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вирішила посилити регулювання провайдерів платного ТБ і призначила перевірку одразу 52 компаній. Підставою стали перші результати масштабного моніторингу, який триватиме ще півроку. Регулятор уже проаналізував роботу 200 провайдерів по всій Україні. У пів сотні з них виявив ознаки порушень. Серед тих, кого перевірятиме Нацрада, і найбільші гравці: «Воля-кабель», «Тріолан» («Контент трейдінг») і «Ланет».

«Детектор медіа» з’ясував деталі результатів моніторингу і дізнався думку самих провайдерів на посилення регулювання з боку Нацради.

Навіщо Нацрада розпочала моніторинг провайдерів?

На засідання, коли було прийнято рішення про перевірки, член Нацради Сергій Костинський закидав провайдерам те, що вони «легковажно поставилися до дерегуляції».

Справа в тому, що у 2017 році Нацрада внесла зміни до положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги і спростила порядок видачі ліцензії та вимоги щодо звітності. Пан Костинський звернув увагу на те, що наразі провайдери можуть отримати ліцензії на позаконкурсних умовах, не проводяться планові перевірки їх діяльності. На його думку, в умовах дерегуляції має бути посилена відповідальність окремих гравців. Сергій Костинський запропонував зробити подібні моніторинги діяльності провайдерів щорічними.

«Взагалі, мета перевірок полягає в тому, щоб навести порядок із ретрансляцією іноземних програм, оскільки впроваджена нами декілька років тому дерегуляція створила величезний коридор для порушень. Як показав перший етап моніторингу, більшість провайдерів ретранслюють іноземні телеканали, які зазвичай неможливо ідентифікувати як такі, що були “адаптовані” до ретрансляції на території України», – пояснив Сергій Костинський «Детектору медіа».

Що виявив моніторинг?

Виявлені Нацрадою ознаки порушень у провайдерів можна класифікувати на три типи:

• ретрансляція заборонених російських телеканалів або іноземних неадаптованих каналів; серед них: «TV 1000», «Любимое кино», «Zooпарк» тощо;
• порушення загальної концепції добору програм та ретрансляція універсальної програмної послуги не в повному обсязі;
• наявність у пакетах провайдерів телеканалів, які Нацрада не змогла ідентифікувати.

За попередніми даними Нацради, 42 провайдери ретранслюють російські або інші іноземні неадаптовані канали, 44 провайдери не надають універсальну програмну послугу в повному складі (у пакетах відсутні деякі місцеві канали або канали Суспільного мовника).

Наприклад, у «Мережі Ланет» і «Тріолану» («Контент трейдінг») регулятор попередньо зафіксував ретрансляцію каналу «TV 1000», який не внесений до переліку адаптованих. Крім того, «Тріолан» зменшив мінімальну частку вітчизняних телеканалів у загальній кількості ретрансльованих каналів (за ліцензією – не менше 71%, фактично – 26%). У «Волі-кабель» регулятор знайшов три канали, які не входять до переліку адаптованих: CCTV 4, My Zen TV, Museum, Gulli Girl, а також зафіксував зменшення мінімальної частки вітчизняних телеканалів (за ліцензією – не менше 59%, фактично – 58,1%).

Тепер 52 провайдери очікують на результати перевірок.

Суперечність із (не)адаптованими каналами

У провайдерів результати моніторингу викликали додаткові запитання. Директор ТОВ «Павутина. Нет» Олександр Арутюнян звернув увагу на суперечність. Річ у тім, що деякі з каналів, які регулятор називає неадаптованими, присутні в Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України. Приміром, «Зоопарк» у списку адаптованих – на 59-й позиції. Також у переліку є низка каналів з групи TV 1000 («TV 1000 World Kino», «TV 1000 East», «TV 1000 Action»).

Сергій Костинський, коментуючи результати моніторингу для «Детектора медіа», пояснив, що дуже часто іноземні телеканали мають декілька версій, що передбачені для ретрансляції в різних країнах, наприклад, у Російській Федерації. «Відповідно, провайдер неумисно може ретранслювати не ту версію, яка була дозволена рішенням Національної ради до ретрансляції на території України, а зовсім іншу. Дуже часто в ефірі таких телеканалів можна побачити, наприклад, російську рекламу або фільми, які обмежені до ретрансляції на території України. Мета регулятора – не допустити мовлення програм, контент яких суперечить вимогам українського законодавства, а також урівноважити умови діяльності мовників (українських ліцензіатів та іноземних каналів)», – сказав він.

Саме тому під час моніторингу Нацрада звертала увагу на назви каналів, чи співпадає мова їх трансляції тощо. «Такі неспівпадіння можуть свідчити про те, що це зовсім інша програма (телеканал. – ДМ). А з іншого боку, це може бути програма, яка змінила назву, але не повідомила про це Національну раду. Маємо розібратися і забезпечити рівні умови діяльності для всіх учасників телевізійного ринку», – пояснив член Нацради.

За його словами, моніторинг зафіксував присутність у мережах провайдерів іноземного каналу «TV 1000», який, на відміну від «TV 1000 World Kino», «TV 1000 East», «TV 1000 Action», не є дозволеним до ретрансляції. А щодо «Любимое кино» та «Zooпарк», то їх назви не відповідають назвам, зазначеним у Переліку («Наше любимое кино» і «Зоопарк»), що може свідчити про ретрансляцію провайдерами неадаптованих версій.

Сергій Костинський зауважив, що на момент призначення перевірок ідеться лише про ознаки порушень, які й потребують перевірок. Чи порушили ліцензіати вимоги законодавства, Національна рада прийматиме рішення після проведення перевірок.

Як провайдери сприйняли посилення регулювання з боки Нацради?

Щодо цього питання думки провайдерів розділились. Олександр Арутюнян («Павутина. Нет») вважає це тиском на індустрію: «Мене дивує, чому саме зараз узялися перевіряти. Навіщо? Незрозуміло. Ми очікували зменшення регуляторного навантаження. Але маємо інші відчуття. Хочу подивитися, які будуть санкції. Мені не подобається, що регулятор увімкнув п’яту швидкість, спортивний режим і почав усіх різко перевіряти. Тим паче, якби були скарги чи підстави – серйозні порушення. А так, без підстав, мені це трошки дивно».

Олександр Арутюнян переконаний, що його компанія та інші провайдери програмної послуги, яким призначені перевірки, не ретранслювали російських каналів. Також у пакетах більшості провайдерів немає неадаптованих каналів, запевняє він. Він каже, що якщо провайдери отримають санкції за «притягнуті за вуха» порушення, то індустрія буде змушена реагувати на цей крок. Загалом же пан Арутюнян обстоює ідею, що провайдери програмної послуги мають працювати без ліцензій Нацради, як провайдери інтернету, а посилювати регулювання слід щодо каналів, які відповідають за контент.

Натомість найбільші провайдери не бачать тиску в моніторингу та призначених перевірках. Таку позицію займають «Воля» й «Тріолан».

«Звісно, трохи дивує, що перевірили всіх і призначили аж понад 50 перевірок. Зараз вирішили зробити зріз діяльності всіх провайдерів. Але нічого страшного в цьому не бачу. Якщо провайдерів давно не перевіряли, то можна перевірити й переконатися, що вони працюють у правовому полі», – каже Володимир Олексієнко («Тріолан»).

У пресслужбі «Волі» «Детектору медіа» повідомили, що компанія прагне рівних умов ведення бізнесу для всіх учасників телекомунікаційного ринку та можливості працювати в умовах чесної конкуренції. «Відстежувати можливі невідповідності – саме це і є завданням регулятора. Якщо перевірка правомірна, не бачимо причин її не проводити», – вважають у компанії «Воля».

Дмитро Ганзенко, заступник директора «Мережі Ланет», звернув увагу на те, що перевірки проводились і раніше, «тож не факт, що мова йде саме про посилення регулювання».

І «Воля», і «Тріолан» і «Ланет» упевнені, що в їхній діяльності не має порушень.

Пресслужба «Волі» запевнила, що компанія веде прозорий та легальний бізнес, у тому числі при формуванні переліку каналів для ретрансляції, і не включає в пакети програми, які суперечать нормам чинного законодавства.

Володимир Олексієнко пояснив, що «Тріолан» транслює іноземні канали виключно за тими параметрами прийому, які вказані в угодах: «І саме за цими параметрами канали адаптовані в Нацраді. Якщо Нацрада не виявила нічого крамольного, то ми транслюємо їх. Дійсно, багато зарубіжних каналів російськомовні і їхні офіси в Москві, а транслюються вони на всю СНД. Але через скарги абонентів та за нашим власним переконанням ми спілкуємося з іноземними каналами. Так, History нещодавно перейшов на європейську версію з російськомовною доріжкою. Решта каналів мають чинити так само».

На думку пана Олексієнка, перевірка Нацради лише забере трохи часу в нього та юристів. Тому що внутрішня служба компанії детально моніторить усі зміни, які вносить до Переліку іноземних програм регулятор.

Дмитро Ганзенко («Ланет») припустив, що Нацрада хоче перевірити свій перелік «підозрілих» каналів і пересвідчитися, що «Ланет» має договори саме з європейськими (а не російськими) версіями мовників: «Моніторинг проводиться в такому собі режимі "read only", тобто представник регулятора просто фіксує всі канали, що бачить на екрані телевізора в мережі провайдера».

Фото: Vertigo3d via Getty Images