Відповідну відкриту заяву НАМ, що представляє інтереси 147 телеканалів і радіостанцій, оприлюднила 15 березня.

НАМ просить викласти статтю 20 законопроекту № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» відповідно до тексту поправки №653, яка була подана головою Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторією Сюмар, а саме:

«Статтю 20 розділу V викласти у редакції:

«Стаття 20. Державна мова у телебаченні та радіомовленні

1. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення державною мовою. Обов’язковий (мінімальний) обсяг мовлення державною мовою для телерадіоорганізацій окремих категорій та допустимий обсяг мовлення мовами  корінних народів, національних меншин України, мовами  міжнародного спілкування встановлюється Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

НАМ нагадує, що протягом останніх трьох років законодавче регулювання застосування мов на радіо й телебаченні було повністю оновлено. «Запровадження нових вимог до повного завершення реалізації попередньої реформи – це не лише дестабілізація ринку, але і знецінення законотворчості», – вважають в асоціації.

Зокрема, 8 листопада 2016 року набув чинності закон, який встановив квоти на україномовні пісні та ведення програм українською мовою на радіо. Остаточні обсяги квот на україномовні пісні набули чинності 8 листопада 2018 року: 35% пісень українською та 60% ведення програм українською.

13 жовтня 2018 року набув чинності закон, який визначив порядок застосування мов на телебаченні: загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язані забезпечувати у своєму ефірі 75% україномовного контенту, місцеві — 60%. Також законом передбачається 75% державної мови для програм новин. До цього діяв річний перехідний період.

«Обидва ці закони були прийняті за результатами тривалих професійних дискусій та стали виваженим і збалансованим рішенням, яке враховує всі особливості поширення інформації на телебаченні і радіо, відповідає інтересам держави і суспільства, і який підтримано більшістю народних депутатів парламенту в цьому скликанні, — вважають у НАМ. — Також, обидва ці закони містили умови про перехідний період, який надав телерадіоорганізаціям можливість підготуватись до виконання нових вимог. Цей перехідний період ще навіть не завершився, і дотримання квот вимагає від мовників значних зусиль».

НАМ вважає, що значних зусиль до реалізації своїх нових наглядових повноважень доклала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка розробила «Методологічні роз’яснення: моніторинг ефіру телерадіокомпаній щодо дотримання встановлених законом квот» та провела навчальну роботу зі своїм апаратом щодо застосування новел законодавства.

НАМ нагадує, що Україна має також зобов’язання ухвалити закон про аудіовізуальні послуги, який уже зареєстровано, а отже, законодавство у сфері телебачення і радіомовлення знову може зазнати докорінних змін.

НАМ нагадує, що парламент узяв до уваги ці аргументи під час голосування за мовний законопроект у першому читанні, і цитує народних депутатів Миколу Княжицького та Андрія Лозового, які під стенограму говорили, що мову телебачення та радіо регламентує закон «Про телебачення і радіомовлення» і пропонували викласти статтю 20 законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в редакції чинної статті 10 закону «Про телебачення і радіомовлення».

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 4 жовтня 2018 року. Законопроект урегульовує застосування української мови як державної на всій території України в усіх сферах суспільного життя та передбачає скасування ухваленого у 2012 році закону «Про засади державної мовної політики», відомого як «мовний закон Ківалова — Колесніченка». У законопроекті містяться нові вимоги до засобів масової інформації, кінематографу, книговидання та реклами.

Співавторами законопроекту № 5670-д стали 76 народних депутатів, у тому числі голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький і перша заступниця голови цього комітету Ірина Подоляк, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар і її колеги з комітету Сергій Висоцький, Олена Кондратюк, Олександр Сочка.

2 жовтня 2018 Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на позачерговому засіданні з ініціативи першої заступниці голови Комітету Ольги Червакової розглянув питання про внесення змін до законопроектів про мову та вирішив запропонувати, щоб норми мовних законопроектів, які стосуються телебачення і радіомовлення, були ухвалені в такому вигляді, як у чинному законі про телебачення і радіомовлення.

28 лютого 2019 року Верховна Рада розпочала розгляд у другому читанні законопроекту № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Коаліція громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) закликала парламент підтримати законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в цілому в редакції, підготовленій до другого читання Комітетом Верховної Ради питань культури і духовності.

Українська асоціація медіабізнесу вважає, що законопроект № 5670-д «знищить незалежну пресу». В Асоціації вважають статтю 21 законопроекту такою, що «призведе до краху галузі» через фінансову неможливість для ЗМІ друкувати 2 наклади - українською мовою та тією, якою воно виходило завжди.