Нещодавно телепродюсер Дмитро Носиков оголосив про перезапуск телеканалу TVi за кошти польського інвестора. Ім’я інвестора він обіцяв невдовзі назвати, водночас спростовуючи припущення ЗМІ про можливий стосунок до каналу міністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика, народного депутата Ігоря Кононенка чи донецького бізнесмена Віталія Кропачова.

Урешті-решт у єдиному державному реєстрі з’явилась інформація, що кінцевим бенефіціарним власником телеканалу TVi став громадянин Польщі Роберт Квятковський. У минулому він працював на Варшавській фондовій біржі, а нині є членом правління польської консалтингової компанії Emerging Europe Marketplace Ltd.

Роберт Квятковський через польську компанію Millstone and Co став власником юридичної особи каналу TVi (ТВі) – ТОВ «Тві.сат» (правонаступник ТОВ «Інфо24», яка володіє ліцензією на супутникове мовлення з логотипом ТВі), а також іще однією української компанії – ТОВ «Тві.Т2» (правонаступник ТОВ «ТРК "Погода ТБ"», яке володіло ліцензією телеканалу Business на цифрове ефірне мовлення в мережі «Зеонбуду»). Крім того пан Квятковський через Millstone and Co став разом з Дмитром Носиковим співвласником ТОВ «Тві.юа» (правонаступник ТОВ «Телекомпанія "Прайм ТВ"»), якій належать права на торгові марки TVi та ТВі.

До речі, вже кілька місяців спір за ці торгові марки веде ТОВ «Канжут», яке сьогодні, 8 листопада, проліцензувало в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення кабельний телеканал з назвою ТВІ. Цю компанію в Нацраді представляв Юрій Крайняк – медіаюрист, помічник-консультант народного депутата Миколи Княжицького (у минулому – топ-менеджера каналу ТВі). І Крайняк, і Княжицький заперечують причетність останнього до «Канжута» і нового ТВІ. У свою чергу Дмитро Носиков звинувачує «Канжут» у «послідовному рейдерському захопленні» каналу TVi.

«Детектор медіа» три тижні тому через генпродюсера TVi Дмитра Носикова надіслав запитання новому інвестору каналу, ще не знаючи його імені, а 8 листопада отримав письмові відповіді Роберта Квятковського через пана Носикова.

– Роберте, чи займалися ви раніше медіабізнесом, зокрема в Польщі?

– Я займаюсь інвестиціями, і в мене ще не було такого активу, як телеканал. Для мене розуміння медіабізнесу значно ширше, ніж телебачення в класичному його сприйнятті. Це і реклама, і маркетингові сервіси, і кіновиробництво.

– Чому вам цікавий медіабізнес в Україні?

– Українська економіка загалом перебуває у стані бурхливого розвитку. Існує багато спонтанних, хаотичних процесів на тому чи іншому ринках. Усе формується трохи інакше, ніж у Європі. Тут можна досить швидко зайняти лідерські позиції, але й ризик втрат є також високим. Головна запорука успіху на українському медійному ринку – надати відповідній цільовій аудиторії цінність, яку їй не пропонували досі. У цьому проекті я побачив перспективу й вирішив інвестувати в нього кошти.

– У яку ідею ви повірили, запускаючи цей канал? У формат чи команду?

– Я вірю в продукт як основу успіху. Жодна комунікаційна стратегія не забезпечить сталого попиту без якісного, унікального продукту. Те, що ми плануємо розвинути в Україні, я вважаю унікальним і повністю новим. Також вірю в команду, яка взялася втілити цей задум. Він не повинен бути дотаційним. Це бізнес-проект, який потрібно швидко вивести на окупність і пройти всі визначені етапи розвитку.

– Як ви дізналися про ліцензії каналу TVi?

– У мене є українські партнери, які повністю забезпечують юридичні й технічні процеси. Натомість я є інвестором, який або вірить, або не вірить у проект. Станом на сьогодні я повністю довірився своїм українським партнерам.

– Як так вийшло, що польський інвестор зацікавився каналом, який зараз перебуває в процесі скасування ліцензії через невихід в ефір? Це вас не лякає?

– Ці питання є юридичними, і я знаю про щонайменше три варіанти успішного вирішення згаданих труднощів. Упевнений, що політичні чи корупційні впливи різних зацікавлених сил у цих процесах не стануть фатальними.

– Чи вас зацікавила вартість компаній, знецінена судовими позовами?

– Вартість була привабливою. Нинішній бізнес-план при найгіршому сценарії покаже прибутковість через два роки, при найкращому – приблизно через рік.

– Чи готові ви до можливого продовження судових історій щодо ліцензій придбаних компаній?

– Так, повністю готовий.

– Чи маєте ви партнерів серед українських компаній?

– Мій бізнес в Україні має, звісно, польське коріння. І він дає робочі місця саме українцям. Уже нині над створенням продукту працює команда з кількох десятків фахівців, котрі відомі на телеринку високою експертизою і мають за плечима великі телевізійні проекти. До проекту TVi долучилися саме ті, хто розуміють, як буде розвиватися телебачення в наступні роки, та які розуміють головні вади великих українських телеканалів. Звісно ж, ми також співпрацюємо з низкою українських компаній, залучених для повноцінної роботи наших проектів.

– Як ви ставитеся до того, що деякі українські ЗМІ пов’язують канал та його очільника з низкою українських політиків?

– Це така специфіка дуже заполітизованого українського середовища. В Україні, на жаль, звикли до думки, що будь-яке медіа не є бізнесом, а виключно віддзеркаленням бажань чи рішень конкретних політичних та бізнесових сил.

– Чи може на TVi з’явитися політичний контент? Чи не маєте ви засторог до цього?

– TVi – це справжні історії. Про справжніх людей. Якщо якась політична ініціатива торкнеться життя простої людини, вплине на його хід, це повинно відобразитись у наших історіях. Однак очікувати, що на екрані з’являтимуться політики у звичних для українського ока форматах, не варто.

– Наскільки суттєвих інвестицій потребує перезапуск каналу TVi? І до яких вкладень ви готові?

– Я, на жаль, не розумію формулювання «суттєві інвестиції». Все, що можу сказати, – сьогодні я не готовий озвучити числа з інвестиційного плану, однак я готовий через рік-півтора показати вам конкретний продукт і сказати, скільки грошей я на нього витратив.

– Які завдання ви ставите перед новим керівництвом?

– Головне завдання – максимально швидко забезпечити прибутковість цього бізнес-проекту за допомоги обраних інструментів і відповідно до затвердженої стратегії.

– На які результати ви розраховуєте? У разі успішного запуску каналу, що плануєте надалі робити з цим активом? Чи будете його перепродавати?

– Результатом я вважатиму хорошу монетизацію продукту, прибутковість із запланованими коефіцієнтами, досягнення бажаної частки в мовленні, а також хорошу репутацію. Так, я обов’язково розглядаю цю інвестицію як бізнесовий продукт, який привабить покупців через півтора-два роки. У 2020 році TVi буде прибутковим бізнесом.

Біографічна довідка:

Роберт Квятковський народився 1968 року.

З 1994 року працював керівником департаменту дематеріалізації Національного депозитарію цінних паперів, де відповідав за частину Програми масової приватизації.

У 1998-2006 очолював підрозділ Операційного департаменту Національного депозитарію цінних паперів, який керує послугами емітента, такими як сплата дивідендів, розкол, реєстрація нових акцій та облігацій та інших фінансових інструментів для нових емітентів.

У 2006 році приєднався до Варшавської фондової біржі (Warsaw Stock Exchange) як директор Департаменту розвитку бізнесу. За час його роботи WSE брала участь у залученні 50 іноземних компаній до IPO (Initial Public Offer) з таких країн як: Україна (Kernel, Astarta, Coal Energy, Ovostar, KDM) Shiping), Литва (ASG, Agrowill), Білорусь (Silvano Fashion Group, Естонія (Olympic Casinos), Угорщина (Intercapital), Словенія (KRKA, Gorenje, NKBM), Болгарія (Sopharma), Словаччина (TMR), Німеччина (bmp), Іспанія (АСЕ), Грузія та Китай. Він також брав участь у підготовці та запуску нових альтернативних ринків WSE - NewConnect (для акцій) та Catalyst (для облігацій).

У 2012 році став віце-президентом Bondspot – компанії з фінансової групи WSE, відповідальної за розвиток ринку державних облігацій основних дилерів. Із 2013 року до кінця 2014 року – заступником директора департаменту розвитку бізнесу Варшавської фондової біржі.

На сьогодні є членом правління компанії з бізнес- та фінансових консультацій Emerging Europe Marketplace Ltd, що належить Людвігу Соболевському, колишньому генеральному директору Варшавської фондової біржі.

Фото надане Дмитром Носиковим