13:38
Середа, 5 Вересня 2018

Київ: Як би роздержавлюватися, щоб не роздержавитися

До завершення процесу роздержавлення залишається три місяці, а долю столичних комунальних газет досі не вирішено.
Київ: Як би роздержавлюватися, щоб не роздержавитися
Київ: Як би роздержавлюватися, щоб не роздержавитися

У Києві шукають нестандартне рішення, яке би дозволило й закон виконати, і фактично не віддавати в приватні руки редакції й друковані видання.

Київрада є засновницею газет «Вечірній Київ», «Хрещатик» та «Українська столиця». Давно минули часи, коли друковані муніципальні газети визначали температуру суспільного життя в столиці, а то й по всій Україні. Тепер «Українська столиця» взагалі не виходить, «Вечірній Київ» став тижневиком, а «Хрещатик» радше можна вважати офіційним вісником, бо левову частку контенту складають рішення, постанови й інші документи міської влади. У «Вечірнього Києва» тижневий тираж 10 тисяч, у «Хрещатика» — 1700 примірників кожного числа (виходить тричі на тиждень).

Максим Філіппов є виконувачем обов'язків головного редактора «Вечірнього Києва» і «Хрещатика», а також керівником комунального підприємства «Вечірній Київ».

Як визнає сам Філіппов, він керує київською комунальною пресою з 2013 року.

У спадок від «молодої команди» Леоніда Черновецького місту дісталася, зокрема, і напівзруйнована муніципальна інформаційно-видавнича сфера. Тоді при Черновецькому створювали медіахолдинг (рішення Київської міської ради від 14 червня 2007 року), об’єднавши під спільним управлінням комунальні медіа столиці. Команда Кличка, яка прийшла на зміну, від ідеї об’єднання комунальних ЗМІ не відмовилася.

На думку Філіппова, це логічно, бо йдеться про оптимізацію. До об’єднання, за його словами, у штаті трьох редакцій було близько 150–160 осіб. Тепер — 57.

До комунального медіахолдингу маса юридичних претензій. Були часи, коли відбувалося по 2-3 судових засідання на день.

«На рахунках редакцій коштів не було, а коли звільняли людей, довелося робити шалені виплати за невикористані відпустки по 100200 днів. Та ще й компенсації, передбачені законом при скороченні», — каже Філіппов.

Нині рішення Київради від 16 квітня 2015 року фактично виконано. Цим рішенням комунальні підприємства редакції газет «Українська столиця» і «Вечірній Київ» приєднувалися до комунального підприємства «Редакція газети “Хрещатик”». Цим же рішенням КП «Редакція газети Київської міської ради “Хрещатик”» було перейменовано на комунальне підприємство Київської міської ради «Вечірній Київ», яке і стало правонаступником реорганізованих редакцій. Головою комісії з реорганізації було призначено Максима Філіппова.

Засновником газет залишається Київрада, яка здійснює пряме бюджетне фінансування через департамент суспільних комунікацій (розпорядник бюджетних коштів). Редакція, за словами Філіппова, щомісячно отримує окремо на зарплату, окремо на друк і окремо — на енергоносії.

«Пряме фінансування з бюджету складає 60 %, а 40 % заробляємо самостійно. Крім того, у нас є договори на висвітлення діяльності і з Київрадою, і з КМДА», — розповідає Максим Філіппов.

Що ж буде з виконанням закону про роздержавлення друкованих медіа? Щодо цього Максим Філіппов надав нам розлогий коментар:

«Вечірньому Києву», вважають історики, вже 113-й рік, одна з найстаріших газет в Україні. Свою багату історію мають і «Хрещатик», «Українська столиця». Засновник — Київрада — це цінує.

Але в нас склалася особлива ситуація — ми провели збори трудового колективу, де прийняли рішення про те, що відмовляємося від участі в приватизації. Спеціально зробили анкетування, кожен відповідав на запитання «Про прийняття трудовим колективом рішення щодо створення нового суб’єкта господарювання та готовності чи неготовності прийняти на себе обов’язки із збереження назви, цільового призначення і тематичної спрямованості засобів масової інформації “Вечірній Київ”, “Хрещатик” і “Українська столиця”».

Всі відмовилися, бо прекрасно розуміли, що цього нам не осилити.

Специфіка столиці така, що, по-перше, тут особливо розвинений інтернет, по-друге, виходить уся центральна преса, яка приділяє Києву багато уваги, й головне — постійно й повсюдно розповсюджують різноманітні безплатні видання.

Таким чином колектив надав право засновнику, щоб він самостійно вирішував долю не підприємства навіть, а торгових марок. На нашу думку, місто не повинно втрачати ці бренди.

Як тільки закінчаться канікули, почнеться розгляд нашого питання Київрадою, спочатку на комісіях, потім на сесії. А оскільки воно пріоритетне, бо, за законом, до 1 січня маємо завершити роздержавлення, то й із прийняттям рішення засновник не забариться.

Ми ж виконаємо це рішення дуже швидко.

Поки що обговорюється такий варіант: комунальне підприємство «Вечірній Київ» буде випускати інформацію, але не друковані ЗМІ, а інтернет-медіа з однойменними назвами «Хрещатик» і «Вечірній Київ», стане їхнім засновником. Ми фактично переходимо в електронний вигляд, журналісти продовжують працювати, змінюється тільки носій інформації. На рівні департаменту суспільних комунікацій прийнято рішення передплату на друковані медіа на наступний рік не оголошувати. Є й версія створити інформагенцію, яка би в режимі 24х7 займалася висвітленням життя міста, діяльності органів і підрозділів міської влади. Виходити в електронному вигляді.

Дехто називає це фіктивним роздержавленням, але юристи стверджують, що в цьому випадку закон не порушується.

Головне — те, що вирішать депутати на сесії, а ми виконаємо рішення засновника, яким би воно не було.

Два запитання, на які треба знайти відповідь

За законом, якщо трудовий колектив не повідомив про свою участь у реформуванні, засновник приймає рішення про реформування самостійно. І в зв’язку з цим депутатам Київради доведеться відповісти на два запитання.

Перше пов’язане з оприлюдненням документів міської влади. Нещодавно Київрада вирішила звернутися до ВР стосовно необхідності вдосконалення процедури опублікування офіційних документів органів місцевого самоврядування. Де мають публікуватися рішення органів місцевого самоврядування, якщо в них не буде власного друкованого ЗМІ? На офіційних інтернет-сторінках? Однак поки що навіть суди при розгляді справ не завжди визнають інтернет-публікації офіційним оприлюдненням. Тож як бути: укладати угоду на друк документів із приватною газетою чи з офіційними вісниками центральних органів влади?

До речі, в законі «Про столицю» передбачено, що рішення набирають чинності після їх опублікуванні в газеті «Хрещатик». Яким чином буде виконуватися закон чи, може, вже готові правки до нього?

І друге питання: що буде з відомими газетними брендами, якщо перереєстрація цих друкованих ЗМІ не відбудеться? Закон вважає це підставою для визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним. Максим Філіппов переконаний, що є приватні особи, зацікавлені в цих брендах: «Вже на другий день вишикуються в чергу до реєстратора, аби перереєструвати їх на себе».

Довідка:

Максим Філіппов у 2003 році закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, фінансово-економічний факультет.

У київській муніципальній пресі — з 2008 року. Був спецкором, заступником головного редактора з комерційних і фінансових питань, уже кілька років — в. о. головного редактора двох газет і очолює комісію з реорганізації.

Член політичної партії «Народний фронт», балотувався до Верховної Ради в 2014 році на Київщині по 96-му округу.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
620
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop