15:10
Понеділок, 23 Липня 2018

Телевізійники, кінематографісти й антипіратство: від нашого столу — вашому

Підпільні кінотеатри, скарги на поліцію, МГУ на захисті НВО та інші новини антипіратського круглого столу ОМКФ.
Телевізійники, кінематографісти й антипіратство: від нашого столу — вашому
Телевізійники, кінематографісти й антипіратство: від нашого столу — вашому

Кіновиробництво в Україні набирає обертів і, цілком зрозуміло, стикається з новими проблемами. Одна з них — піратство. Боротьбі з ним було присвячено публічну дискусію, яка відбулася 18 липня в рамках Кіноринку на цьогорічному Одеському міжнародному кінофестивалі. У розмові взяли участь голова Держкіно Пилип Іллєнко, заступник голови Української антипіратської асоціації (УАПА) Сергій Нетецький, директорка кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе, керівниця ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова, продакт-оунер системи Sudum («1+1 медіа») Андрій Бахталовський, керівник департаменту управління контентом компанії Digital Screens («Медіа Група Україна») Єгор Домбровський та заступник директора провайдера «Тріолан» Денис Васильєв. Модерував дискусію гендиректор Kinolife Distribution Ілля Свідлер.

На початку дискусії Сергій Нетецький вручив Пилипу Іллєнку пам’ятний знак на честь 10-річчя діяльності УАПА. Так, в Україні вже довго борються з піратством. І його не лише не переможено — воно ще й розвивається, набуваючи нових форм.

Зокрема, еволюціонує камкординг. Нині порушники не приходять до кінозалу з відеокамерою — запис відбувається на мобільний телефон. Сергій Нетецький навів показовий приклад, який за заявою УАПА завершився заведеною справою за ст. 190 Кримінального кодексу «Шахрайство» (заяву подали за місяць до того, як вступив у силу Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», що ввів у законодавче поле поняття камкордингу): відвідувач кінотеатру повісив на крісло піджак, у кишені якого був телефон із увімкненою камерою. Це відбувалося в одному з кінотеатрів мережі «Мультиплекс», у залах якого розміщені камери спостереження. Коли відвідувача затримали, він заблокував телефон і правоохоронці так і не змогли його розблокувати. Що до аудіокамкордингу, то відстежити його практично неможливо.

Читайте також

Людмила Горделадзе розповіла, що у трьох із шести залів «Жовтня» теж є камери спостереження, а також встановлений захист за допомогою інфрачервоних променів. До таких заходів керівництво кінотеатру вдалося після того, як отримало від правовласників скаргу за фактом камкордингу. Топ-менеджерка кінотеатру зауважила, що камери спостереження є ефективним інструментом тільки у випадку, якщо їх постійно переглядає диспетчер. У «Жовтні» така людина є, але вона активно стежить за залами під час сеансів лише протягом перших днів прокату кожного фільму.

Денис Васильєв, Людмила Горделадзе, Сергій Нетецький

Розповідь про камери спостереження чомусь викликала нестримні веселощі серед представників кінотеатрів, які були серед слухачів панельної дискусії: вони почали жартувати про те, що в «Жовтні» тепер не можна займатися сексом. Зате зовсім не весело, а навпаки, агресивно представники кінотеатрів відреагували на дискусію про інший вид піратства, який нині набирає обертів — незаконну демонстрацію фільмів маленькими кінотеатрами. Нерідко такі кінозали навіть не рекламують себе як такі: вони діють при кафе, де відвідувачам пропонують замовити той чи інший фільм із «меню». Під час панельної дискусії прозвучала цифра, яка окреслює масштаби проблеми: в одному лише курортному містечку Затока під Одесою діють 15 (!) таких кінотеатрів. Також пролунало звинувачення: зазвичай такі кінотеатри «кришують» мери населених пунктів або колишні працівники правоохоронних органів.

Питання піратських кінотеатрів виявилося надзвичайно нервовим через те, що присутні в залі представники кінотеатрального бізнесу боляче відчувають вплив такої конкуренції. На адресу УАПА полетіли претензії в тому, що її представники не приїжджають на їхні виклики та на місці не борються з такими кінотеатрами. Дісталося УАПА від кінотеатрів і за те, що її представники не відповідають за телефонами, які кінотеатрам у спеціальній пам’ятці розсилають дистриб’ютори. Особисто в мене тут виникає запитання: невже місцеві кінотеатри не можуть зробити щось самі — наприклад, об’єднатися й найняти юриста, який фіксував би порушення та писав заяви у правоохоронні органи? Тим більше, що УАПА може допомогти лише експертизою: правом складати адмінпротоколи вона не наділена. Як не наділена й суперсилою впливати на кіберполіцію, прокуратуру та суди. Цікаво, що Сергій Нетецький поскаржився на те, що після реформи міліції працювати по піратських кейсах стало складніше, оскільки кіберполіції в районах немає, вона є тільки в обласних центрах, і в її пріоритетах або немає питання боротьби з піратством, або вона не знає, як працювати з таким видом правопорушень. Загалом із моменту введення в законодавче поле поняття камкордингу УАПА подала в кіберполіцію лише одну відповідну заяву — в червні цього року — й перспективи її руху наразі невідомі.

Проте де в чому кінематографістам може стати в нагоді досвід телевізійників — зокрема, в боротьбі з посиланнями на незаконний контент в інтернеті. Медіагрупи давно говорили, що хотіли би почати захищати не тільки власний контент, але й контент інших правовласників — і це нарешті відбувається. «1+1 медіа» для цього використовує автоматизовану систему Sudum власної розробки, послуги якої коштують кінодистриб’юторам $200 за один фільм на місяць. «Медіа Група Україна» зачищає контент вручну. Стосовно власного контенту вона видаляє 85 % і більше посилань. Стосовно чужого загальної статистики не прозвучало, але був наведений такий приклад: група почала постачати на території України контент НВО, який до березня цього року тут ніяк не захищався, і наразі його видалено із 46,7 % ресурсів, доступних на території України.

За словами Єгора Домбровського, «Медіа Група Україна» завжди включає в свої контракти з іншими правовласниками пункт про те, що вони делегують їй право захищати свій контент на території України — неважливо, мова про українських правовласників чи про субліцензіатів мейджорів. До речі, мейджорів складніше переконувати в тому, що вони повинні виділяти кошти на зачищення контенту в інтернеті: на кінотеатральне піратство вони звертають увагу, на інтернет-піратство — значно менше.

Ілля Свідлер, Андрій Бахталовський, Катерина Федорова, Єгор Домбровський, Денис Васильєв

Комусь треба попрацювати і з інтернет-провайдерами. Як розповів Денис Васильєв, 99 % інтернет-провайдерів не блокують жодних піратських сайтів, окрім внесених до санкційних списків. Причина проста: всі бояться втратити абонентську базу. Коли відбувалися перші санкційні відключення російських соцмереж «Однокласники» і «ВКонтакте», то, заблокувавши їх, «Тріолан» виявив у зоні покриття своєї мережі рекламу конкурентів про їхню перевагу: неблокування цих сайтів. Тому інтернет-провайдери якщо й погодяться блокувати піратів, то тільки всі разом.

Щільніше об’єднуватися довкола антипіратських ініціатив закликають і медіагрупи. Точніше, долучатися до своїх ініціатив: 13 липня було створено громадську спілку «Ініціатива “Чисте небо”», куди пропонують вступати всім охочим.

Наостанок процитую Єгора Домбровського, який справедливо нагадав, що в Україні є дві основні причини піратства. Перша — це культура споживання. А друга — відсутність широкої пропозиції легального контенту. Так що, за іронією, дещиця провини лежить і на тих гравцях ринку, які від піратства страждають найбільше: кінодистриб’юторах, телеканалах, офлайнових та онлайнових кінотеатрах.

Фото: сайт ОМКФ

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2217
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop