Заступник директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА Василь Комарницький повідомив, що станом на 26 червня з 16-ти комунальних друкованих ЗМІ області, які регулярно виходять у друкованому вигляді, жодної редакції не реформовано; не ухвалено засновниками рішень про реформування семи редакцій – «Ужгород», «Берегово», «Голос Верховини», «Карпатська зірка», «Вісті Ужгородщини», «Вісті Свалявщини» та «Вісник Берегівщини», у чотирьох із семи редакцій рішення співзасновників відсутнє, оскільки трудові колективи не ухвалили рішень про участь у реформуванні.

Однак пан Комарницький висловив переконання, що на Закарпатській області обов’язково виконають вимоги законодавства. А затримку з реформуванням він аргументував суто економічними причинами. Річ у тім, що місцева влада в поточному році виділила з бюджету кошти на підтримку комунальної преси (наприклад, «Новини Закарпаття» отримали у 2018 році від Закарпатської ОДА 430 тис. грн). І редакції до кінця року хочуть розпорядитися цими грошима.

На думку пана Комарницького, видавничий бізнес на Закарпатті в поточних умовах неможливий, отже, треба шукати шляхи збереження інформаційних ресурсів для населення, особливо в гірських районах і тих видань, що дублюються мовами національних меншин. «Так шукайте активніше», – порадили члени колегії. І порекомендували Закарпатській ОДА запровадити щомісячний моніторинг процесу реформування, активізувати співпрацю з обласною організацією Національної спілки журналістів України і загалом активніше впливати на хід реформування.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко висловив упевненість у тому, що переважна більшість органів місцевої влади України підтримуватиме місцеві медіа і після роздержавлення. Дійсно, така можливість буде завдяки продовженню укладання угод з висвітлення діяльності райрад і райадміністрацій, а також завдяки співпраці газет з об’єднаними територіальними громадами.

Головним ворогом роздержавлення пан Наливайко назвав не владу, а економічний стан видавничої галузі: це і світові тенденції, і відсутність власного виробництва паперу, і підвищення цін на доставку преси (станом на 2018 рік за 10 років «Укрпошта» підняла тарифи на доставку в 9 разів). Він вказав, що конфліктні ситуації з владними співзасновниками склалися приблизно в 50 редакцій (при загальній кількості комунальних видань близько 700), однак Держкомтелерадіо та журналістська спільнота стежать за процесом і намагаються владнати справу.

Нагадаємо, станом на 1 червня в Україні реформовано 209 друкованих ЗМІ та редакцій – 196 комунальних, 13 державних. Загалом в Україні до кінця 2018 року повинно бути реформовано 728 друкованих ЗМІ.

Державні та комунальні друковані ЗМІ, які не встигнуть до 1 січня 2019 року перереєструватися в Міністерстві юстиції України, автоматично втратять право на друк, тому що їхні старі свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ втратять чинність.

6 червня в парламенті було зареєстровано законопроект № 8441, яким пропонується дати ще півроку тим виданням, які з вини засновника не встигли реформуватися.