Про початок співпраці засновник і керівник Big Data UA Сергій Бойко, голова Нацради Юрій Артеменко і член регуляторного органу Сергій Костинський розповіли на спеціальній прес-конференції, де й оприлюднили перші публічні рейтинги перегляду телеканалів від Big Data UA.

Наразі компанія Big Data UA збирає та обробляє дані про перегляд понад 200 телеканалів (національних, регіональних, нішевих) абонентами трьох IPTV- та OTT-сервісів: «Воля», «Тріолан» і YouTV. Вимірювання Big Data Rating розпочалися у квітні 2017 року. Тоді система опрацьовувала дані від 250 тис. абонентів. А станом на кінець жовтня кількість абонентів цих трьох сервісів уже становить 456 тис.

За словами пана Бойка, більшість абонентів (80%) представляють місто (йдеться про міста з населенням понад 25 тис. осіб), меншість – село. Рейтинги формуються в атоматичному режимі, онлайн, безпосередньо під час перегляду абонентом телепрограм в IPTV та OTT (це інтерактивні системи, які показують самим провайдерам активність їхніх абонентів).

Нацрада планує щомісяця оприлюднювати результати досліджень Big Data Rating перегляду українських телеканалів у сегменті IPTV/OTT, щоб інформувати індустрію та широку громадськість. «По-перше, ми підтримаємо невеликих гравців ринку через розповсюдження інформації про реальні рейтинги телеканалів. Адже не всі телеканали можуть потрапити в класичну дослідницьку панель через високу вартість (піплметричне вимірювання телевізійної аудиторії компанією Nielsen на замовлення Індустріального телевізійного комітету. – ДМ), а її рейтинги розповсюджуються виключно в професійному середовищі. Якщо ми будемо доводити рейтинги до широкого загалу, ми будемо створювати додаткові умови для того, щоб телеканали конкурували. По-друге, ми хочемо актуалізувати нові технології розповсюдження контенту OTT та IPTV», - пояснив Юрій Артеменко.

Сергій Костинський назвав інформацію Big Data UA валідною й такою, яка може використовуватися регулятором при підготовці рішень. Наприклад, Нацрада планує під час перевірок телеканалів використовувати дані Big Data UA щодо охоплення глядачів контентом з ознаками порушення законодавства. Насамперед ідеться про порушення прав глядачів, прав дітей та юнацтва, питання територіальної цілісності України, розпалювання ворожнечі та популяризації органів країни-агресора. «Високі рейтинги телеканалів накладають на них відповідну відповідальність», - наголосив пан Костинський.

24 жовтня партнери оприлюднили дані Big Data UA про рейтинги за вересень 2017 року таких тематичних груп телеканалів: загального перегляду, дитячі, розважальні, фільмопоказу, новинні, пізнавальні, музичні, спортивні. У наступні місяці планується розширювати дані – наприклад, надавати розбивку за регіонами.

У подальшому Нацрада очікує від Big Data UA аналітичної інформації про стан ринку платного телебачення, яка допоможе регулювати ринок і боротися з недостовірної звітністю провайдерів про кількість абонентів (андерепортингом), піратством, непрозорістю ринку.

Сергій Бойко підтвердив наміри надавати таку інформацію: «Наша співпраця з державними регуляторами, зокрема Нацрадою, буде розвиватися в наступному напрямку: надання більш ґрунтовної інформації про ринок платного телебачення в Україні. Нові продукти, які ми збираємося запускати найближчим часом, – це довідник про гравців, які існують на нашому ринку (інформація про абонентів, про телеканали, які представлені в пакетах провайдерів, про гравців ринку і технологічні платформи, які вони використовують). Таку інформацію ми збираємося надавати і Нацраді, і на загал для того, щоб на нашому ринку з’явилися рівні умови гри та прозорість, про яку ми всі мріємо».

Члени Нацради кажуть, що не обмежаться партнерством з Big Data UA, та запрошують до співпраці всі рейтингові та дослідницькі організації. Нацрада хоче зробити на своїй базі фаховий інформаційний та аналітичний майданчик. «Ключового, чого немає в українського регулятора – аналітичного центру. Я бачу нашим наступним кроком розвивати аналітику...», - сказав голова регуляторного органу.

Спільна прес-конференція Сергія Бойка і Нацради зацікавила представників нішевих телеканалів: «Еспресо», Eu Music, «Трофей», «Епоха», «Дача». Власне, вони й ставили пану Бойку запитання щодо нюансів його вимірювання. Наприклад, їх цікавило, коли ж дані Big Data Rating стануть «валютою» телевізійного ринку, за якою можна буде продавати рекламні можливості телеканалів. «Визнавати валютою чи ні – це рішення більшості ринку. Інертність і консерватизм (назвемо це так) на нашому ринку дуже сильні. На жаль, багато рекламних агентств вважають, що на ринку достатньо однієї валюти (телевізійної панелі Neilsen. – ДМ). Моя місія – допомогти домовитися рекламним агентства і телеканалам, які не входять у телевізійну панель, і вивести на ринок ще одну валюту», - зазначив пан Бойко. На запитання, на якій стадії ця робота, він відповів: «На початковій».

Після прес-конференції «Детектор медіа» поспілкувався із Сергієм Бойком про вимірювання Big Data Rating та плани Big Data UA аналізувати ринок платного телебачення.

- Сергію, для якої кількості абонентів репрезентативні наразі дані Big Data Rating? За вашими оцінками, якою є загальна кількість абонентів IPTV/OTT в Україні?

- На сьогодні, виходячи з апроксимації 2,1, можна вважати, що в Україні близько 890 тис. передплатників, які використовують IPTV/OTT-технології для перегляду телевізійних програм. Одразу зауважу, що поки що IPTV/OTT-платформи використовуються не як перша точка перегляду, не як основне джерело прийому. Тобто в людей, як правило, стоїть телевізор (не завжди Smart TV), який використовує супутникову чи ефірну антену або кабельне підключення. Саме тому не всі ці 890 тис. домогосподарств щодня користуються IPTV/OTT, і не всіх їх можна вважати постійними користувачами. Вони підключаються або коли дивляться щось на іншому пристрої, або коли на каналі, якого немає в традиційних платформах, показують цікаву подію. Яскравий приклад: коли в серпні Fox запустив сьомий сезон «Ігор престолів», його рейтинги в IPTV/OTT злетіли до небес, тоді як на інших платформах, де він менш представлений, це ніяк на його рейтингах не відобразилося.

- Із 456 тис. абонентів, представлених у вашій панелі, яка кількість регулярних користувачів IPTV/OTT?

- Регулярні – це ті, які щонайменше раз на день вмикають IPTV/OTT і дивляться один або два канали. Це близько 240-280 тис. абонентів. Вони змінюються за своїм складом, але в процентному співвідношенні це близько 52-56%, які щодня вмикають IPTV/OTT.

- Зараз ви збираєте дані трьох сервісів IPTV/OTT: «Воля», «Тріолан», YouTV. З ким ви ще ведете переговори, щоб приєднати їхні дані до дослідження?

- У нас підписані угоди з Divan TV і з компанією «Трініті». Але наразі відбувається технічне налаштування обміну даними. Ящо ми хочемо отримувати дані в режимі онлайн (а ми хочемо), то будь-який збій в обміні даними викривлює посекундно перегляд тієї чи іншої передачі, що для рекламодавця важливо. Тому ми налагоджуємо зараз технічні моменти і з Divan TV, і з «Трініті». Ці обидві компанії нещодавно змінили свої технологічні платформи, відповідно, нам довелося чекати і налагоджувати протоколи заново, щоб не допускати викривлення даних.

А переговори ми ведемо і з «Діджитал скрінз» (OTT-сервіс Oll.tv), з якими я зустрічався нещодавно, і з компанією «Ланет», яка теж використовує свою платформу IPTV/OTT (кожна з цих компаній має власні системи вимірювання перегляду: система «Діджитал скрінз» під назвою Deepmetrics була презентована влітку, а «Ланет» з травня 2016 року оприлюднює щомісячну статистику дослідження аудиторії свого OTT-сервісу Lanet TV та надає свої дані зацікавленим телеканалам. – ДМ). Ми домовилися, що будемо йти step-by-step: спочатку подивимося методології; якщо методології однакові й дані, які вимірюються, теж однакові, тоді дуже просто скомпілювати вимірювання. Востаннє ми зустрічалися у вересні, нині триває обмін даними щодо методології. Подивимося, що вийде на кінець року. На жаль, ніхто особливо нікуди не поспішає, особливо з тих, які входять до великих медіагруп (я маю на увазі Oll.tv). Це корпоративна етика: якщо вся група входить в ІТК, то вони не поспішатимуть підтримувати альтернативу.

- Які ще дані ви збираєтеся надавати Нацраді щодо абонентів, пакетів каналів тощо?

- Це новий продукт. Він анонсувався в лютому, коли Нацрада вперше запросила провайдерів і медіагрупи (у тому числі мене як фахівця) на зустріч щодо впровадження проекту так званої медіапрозорості, щоб дійти до розуміння того, що кількість передплатників кожного з провайдерів на різних ринках є загальнодоступною інформацією. На деяких ринках (наприклад, у Грузії) публікуються дані про кількість передплатників кожного з провайдерів самим регулятором. На деяких ринках (більш розвинених) ідуть шляхом саморегуляції: асоціація провайдерів публікує дані про кількість передплатників у своїх учасників – провайдерів платного телебачення.

На цій зустрічі Нацрада поставила питання учасникам ринку, яким шляхом підемо. Якщо шляхом оприлюднення даних регулятором, тоді потрібно внести зміни до закону, запровадити обов’язок для провайдерів оприлюднювати такі дані або надсилати у вигляді звітів до регулятора, який буде їх перевіряти. Це не сподобалося провайдерам, але дуже сподобалося телеканалам. Інший шлях – саморегуляція – сподобався провайдерам, які сказали, що готові такими даними ділитися, але в такому разі просять, щоб телеканали орієнтувалися на ці дані при переговорах щодо плати за свої права. Це не сподобалося телеканалам, які вважають, що ці дані можуть бути викривленими. Адже кожен провайдер і зараз надає офіційну звітність, яка не завжди відповідає реальному стану справ.

На тлі цієї дискусії я пообіцяв, що наша компанія зробить довідник, у якому з використанням усіх можливих відкритих джерел (у тому числі експертних оцінок і наявних досліджень) ми скомпілюємо дані про ринок платного телебачення і надамо такий продукт. Передбачалося, що це буде наприкінці вересня. На жаль, процес затягся: станом на кінець жовтня продукт на стадії передфінальної підготовки. Буквально тиждень тому ми змінили сайт, додали довідник до складу наших продуктів, визначили ціну передплати на нього (10 тис. грн. на місяць включно з ПДВ для будь-якого клієнта, провайдера чи телеканалу – немає значення).

Це аналітичні дані щодо кількості передплатників різних провайдерів, технологій, представлених у провайдерів, складу пакетів провайдерів. Остання опція дозволятиме показати, яка кількість домогосподарств має доступ до телеканалу. Для телеканалів не платного телебачення, а рупорів (пропагандистських каналів) важливим є охоплення. І для них важливо розуміти, в яких регіонах, у яких провайдерів, у яких пакетах вони представлені, а де їх бачать мало, що, у свою чергу, пояснює низькі рейтинги.

- Чи прийнятним є такий варіант аналітичних даних для телеканалів з великих медіагруп, які не погоджувалися з даними провайдерів, оскільки не довіряли їм? Ваша пропозиція є компромісною?

- Думаю, що так. На етапі тестування представники великих медіагруп сказали, що це корисно, що це вигідно використовувати. Інше питання – наскільки провайдери визнаватимуть, що це їхні реальні дані. Але протягом тестового періоду, який триватиме до кінця року, ми дамо можливість будь-якому з провайдерів оскаржити дані про себе, які він вважає неадекватними, та внести зміни або уточнені дані. Я пропоную кожному з провайдерів такі дані надати і більш того – на спір за власні кошти провести аудит. І якщо дані, які містяться в Big Data UA, виявляться неадекватними, без витрат для провайдера ми замінимо їх на ті, що надасть провайдер.

- Це будуть дані тільки про ліцензованих провайдерів (ліцензіатів Нацради) чи про всіх, хто надає послуги платного ТБ?

- Ми дивимося на весь ринок платного ТБ, для нас питання ліцензійний чи неліцензійний не має значення. Хоча ми використовуємо, в тому числі, реєстр провайдерів програмної послуги Нацради, реєстр провайдерів і операторів телекомунікацій НКРЗІ, а також маркетингові дослідження різних консалтингових і дослідницьких компаній (E&C та інших).

У нас будуть представлені всі технологічні типи прийому (у тому числі й супутникових провайдерів, і цифрового ефірного) – усіх, хто надає послуги платно або квазіплатно. Наприклад, такий провайдер, як «Зеонбуд», має ліцензію провайдера програмної послуги, і він надає свої послуги платно, але в нього клієнтами поки що виступають телеканали, а не абоненти.

- А дані про кількість абонентів «Зеонбуду» звідки берете?

- Є багато інформації в самого «Зеонбуду», адже вони не приховують кількість нібито активованих сет-топ-боксів. Також ми взяли дані, оприлюднені в інтерв’ю представників митної служби, про кількість завезених сет-топ-боксів DVB-T2 і дані двох компаній, які були ексклюзивними постачальниками сет-топ-боксів (Strong і «Ромсат»), про кількість дистрибутованих сет-топ-боксів (щоправда, станом на 2014 рік). Скомпілювавши всі дані, можна досить точно сказати про кількість абонентів «Зеонбуду», які реально зараз користуються цифровим ефірним телебаченням: 2,5 млн. Установче дослідження КМІС досить точно підтверджує зібрані нами дані (похибка – плюс-мінус 100 тис. сет-топ-боксів).

- А в цілому яка, за вашими даними, кількість абонентів платного і квазіплатного телебачення в Україні?

- Якщо додати цих 2,5 млн абонентів «Зеонбуду», то виходить близько 7 млн абонентів.

- З якими рекламними агентствами ви ведете переговори щодо продажу їм своїх даних вимірювання переглядів IPTV/OTT?

- Не буду забігати наперед, доки не підписано угоди і не встановлено обладнання, яке дозволяє вимірювати перегляди конкретних рекламних роликів. Нам не вистачає однієї маленької складової: контролю щодо виходу конкретного рекламного ролика. Ми знаємо, наприклад, що в цей момент дивилися Новий канал, але що саме в цей момент ішло в IPTV/OTT на Новому каналі – хтось має сказати. Для ІТК це робить «Комунікаційний альянс», який з нами принципово не веде ніяких переговорів. Але є багато технологічних інструментів, які дозволяють визначати ці дані (за голосом, за звуком визначати, який ролик).

- Скільки зараз клієнтів у Big Data Rating і хто вони?

- На сьогодні в нас семеро клієнтів, які купують наші дані: п’ять телеканалів (які не представлені в панелі Nielsen) і два провайдери. Не буду називати їхніх імен. Ще 12 телеканалів хотіли б отримувати рейтинги, але доки це не є валютою, вони не знають, як монетизувати свої витрати і як їх виправдати. З ними ми ведемо переговори щодо необхідності надання їм певної знижки, про яку вони просять. Вартість наших рейтингів становить 15 тис. грн. на місяць для телеканалів і 10 тис. грн. на місяць для провайдерів. Для агентств планується ціна 20 тис. грн. на місяць, адже передбачається, що вона включатиме моніторинговий блок, якого наразі немає.

Фото, інфографіка: Нацрада