Найбільші українські телеканали як ніколи близькі до кодування свого сигналу на супутнику. Нині між чотирма медіагрупами тривають перемовини про початок кодування в першому півріччі 2018 року. Для глядачів супутникового телебачення це означатиме, що вони більше не матимуть безкоштовного доступу на супутнику до контенту таких каналів, як, наприклад, «1+1», СТБ, «Україна» та інших. Тобто якщо вони й далі хотітимуть дивитися ці канали, то муситимуть або підписатися на одного з супутникових платних провайдерів (Viasat або Xtra TV), або обрати інший спосіб телеперегляду (безкоштовне ефірне телебачення, підписка на платне кабельне ТБ, IPTV або OTT).

Вочевидь, кодування драматично змінить розподіл телевізійної аудиторії за типами споживання. Втім, знайдеться й та частина аудиторії, котра не захоче нічого змінювати й залишиться на супутнику з наявним там безкоштовним контентом (переважно російським). Як за таких умов боротися з російським інформаційним впливом?

Про передумови кодування, технічні та організаційні нюанси цього процесу, його наслідки для ринку та інформаційної безпеки й політики держави «Детектор медіа» поговорив із Ярославом Пахольчуком, виконавчим директором групи «1+1 медіа», яка є одним із флагманів процесу кодування.

«Ми прогнозуємо, що з чотирьох мільйонів абонентів орієнтовно один мільйон залишиться в супутниковому платному сегменті»

— Ярославе, в червні на конференції «Дні електронних комунікацій» в Одесі ви казали: якщо аналог не буде вимкнено цього року, то групи перейдуть до кодування супутникового сигналу з січня 2018 року. Вимкнення аналогового ТБ перенесли на рік…

— Із нашою допомогою…

— Як щодо кодування? Чи залишається в силі намір вашої медіагрупи розпочати супутникове кодування в січні 2018 року?

— Безумовно, це наша стратегічна ціль, і ми поступово й планомірно до неї йдемо. Наразі ведуться консультації про кодування в першому півріччі наступного року. Все залежить від того, яка буде готовність до цього процесу.

— Це консолідоване рішення в рамках ІТК? Хто саме буде кодуватися: тільки частина телегруп чи всі чотири найбільші планують це зробити в один момент?

— Це рішення на ІТК не виносилось. Але всі чотири медіагрупи попередньо заявляють про готовність.

— А які канали будуть кодуватися — йдеться про нішеві, чи про канали загального інтересу (маю на увазі «1+1», «Інтер», СТБ — тобто флагманські в кожній медіагрупі), чи про весь пул пакету каналів кожної групи?

— Наразі ми розглядаємо те, що флагманські канали будуть закодовані. Нішеві канали менш орієнтовані на рекламу, а більше — на підписку, тож вони будуть кодуватися в першу чергу. Хоча я думаю, що одномоментно закодуються як флагманські, так і нішеві канали. Власне, немає сенсу кодувати тільки малі нішеві канали й не чіпати великих, адже в основному охоплення дають великі канали й вони ж мають найбільшу цінність для провайдерів.

— Стосовно технічної системи кодування: кожна медіагрупа обиратиме свою чи буде якесь спільне рішення? Наприклад, аплінк «1+1 продакшн» підтримує систему умовного доступу Verimatrix, і «Квартал TV» уже закодований нею. Тобто зрозуміло, що канали «1+1 медіа» будуть кодуватися в цій системі мовного доступу. А інші?

— Для дистрибуції B2B чи B2C немає різниці, яка буде система кодування — головне, щоб вона була якісною і протидіяла можливості зламу. На ринку є чотири-п’ять лідерів, які дають хороші системи, й вони всі представлені нині в Україні, наприклад, Verimatrix, Irdeto, NDS від Cisco. Восени ми вибрали Verimatrix. Така ж система нині присутня в «Медіа Групі Україна», й нею користується Xtra TV. Принаймні дві медіагрупи вже схиляються до Verimatrix. Якщо з’являться інші системи кодування, вони в жодному разі не завадять поширенню каналів і не призведуть до якихось додаткових витрат. Єдине, що в перспективі це може потребувати від провайдерів певних додаткових зусиль для поєднання кількох систем кодування. Однак це в жодному разі не є перепоною. Важливішою є синхронність дій: постачання обладнання має здійснюватися одномоментно й паралельно. Якщо хтось буде першим, а хтось другим — це ускладнить процес.

— Які наслідки матиме кодування для звичайного глядача — абонента супутникового телебачення? У нас третина глядачів в України поставили собі супутникові антени, бо знають, що отримають звідти безкоштовний контент. Що їм потрібно буде зробити, щоб отримати доступ до телеканалів, які закодувалися? Зрозуміло, є опції — підписатися на Viasat або на Xtra TV, а чи буде якась можливість, крім підписки на конкретного супутникового провайдера, отримати чи купити десь картку доступу до контенту?

— Про картку доступу ми, до речі, ще окремо поговоримо, це важливий момент, яким чином кодуватись. А що стосується глядача — глядач повинен платити за контент. Відповідно, він має знаходити підписку — супутникову, кабельну чи якусь іншу. Йому треба буде звертатися до провайдера конкретної програмної послуги і за системою передплати отримати доступ до наших телеканалів. Як тільки буде введено систему кодування, супутниковий абонент перестане отримувати доступ до наших каналів. У нього на екрані з’явиться повідомлення, що канал закодовано.

— Тобто доступ до каналів буде надаватися виключно через посередника?

— Через провайдерів, так.

— Ви зауважили, що окремо поговоримо про картки доступу. Існують також безкарткові рішення. Яке рішення оберуть медіагрупи?

— Із цього приводу якраз і триває спілкування — який метод кодування вибирати. І ми тут виходимо в першу чергу з інтересів телеканалів, а не певних провайдерів.

Є два принципи кодування — безкарткове й карткове рішення, коли для декодування картка вставляється в сет-топ-бокс. Карткові рішення легше надаються до зламу, й виникають проблеми з кардшарингом. Кардшаринг важко відстежити, й навіть як вистежиш — складно довести провину зловмисників, і врешті-решт довести справу до якогось судового процесу. Уже є позитивні зрушення в цьому процесі в Xtra TV, однак вони епізодичні й маленькі. Але ми всі разом дивимося в цьому напрямку. Ви знаєте, що ініціатива «Чисте небо» активно бореться з піратами в цифровому сегменті. Тепер плануємо поширити цю боротьбу й на провайдерів, які безконтрактно поширюють наші канали.

Наведу приклад із роботи «Квартал TV»: після того, як ми дозволили одному з операторів користуватися картковим рішенням, буквально на четвертий день канал уже був доступним у країнах Балтії… Тому телеканали схиляються до безкарткових рішень, коли сигнал точно є захищеним і ми не боїмося, що він буде зламаний.

Однак на які перепони ми можемо наразитися? Наразі чотири мільйони абонентів приймають телевізійний сигнал із супутника. Приблизно половина цих абонентів мають сет-топ-бокси, сумісні з картками. Тобто якщо поширити серед них картки (за плату, безумовно), то вже половина абонентів, які захочуть залишитися із супутниковим ТБ, матимуть доступ до цих каналів. Іншій половині так чи інакше доведеться міняти сет-топ-бокси, які коштують орієнтовно $20.

— А у Viasat нині безкарткове рішення?

— Безкарткове. У Viasat та іншого супутникового оператора — дві різні моделі дистрибуції: один — безкартковий, інший — картковий. Однак Xtra TV вже заявляла про свою готовність теж перейти на безкарткове рішення, вони розуміють, що це справді надійніше і, з погляду далекої перспективи, ефективніше.

— Чи планується якась програма субсидування переходу на інші тюнери для тих, у кого вони будуть несумісними з обраною моделлю кодування? Або продаж тюнерів за пільговою ціною супутниковими провайдерами?

— Сьогодні один із продуктів Viasat — це надання тюнерів у безкоштовне користування, коли абонент за нього фактично не платить, але по закінченню контракту повинен повертати. Субсидування абонентів не буде ефективним з економічної точки зору, бо тюнер складає вагому складову у структурі витрат, і інвестиції в тюнери будуть надто великими. Уявіть, якщо ми говоримо про два мільйони абонентів, які будуть змінювати тип прийому, по $20 на кожного — це $40 млн. Хто готовий про інвестувати такі гроші?

Ми прогнозуємо, що з чотирьох мільйонів абонентів орієнтовно один мільйон залишиться в супутниковому платному сегменті. Решта три мільйони будуть змінювати тип прийому. Куди вони підуть — час покаже, вони будуть розподілятися й між ефіром, і між кабелем, і між ІР-системами дистрибуції.

— Яка нині кількість абонентів у платних супутникових провайдерів?

— Разом 150–180 тис. — це зовсім мало. У кращі часи, на піку розвитку в 2012–2013 роках супутникові провайдери разом мали близько 250 тис. абонентів. Причина й полягає в тому, що найпопулярніші канали не закодовані на супутнику, тож який сенс людям переходити на платні системи? Кодування повинно виступити мотиватором такого переходу.

— Як зміниться цінова політика Viasat після кодування відкритих каналів?

— Сьогодні в супутникових провайдерів один із найвищих ARPU через відмінність технології (супутникова ємкість дорога) і через те, що вони завжди показують точну кількість абонентів, ці дані прозорі, тому відрахування правовласникам є повними. Відрахування Viasat правовласникам нині становлять 33–37 % у структурі доходів. Інші сегменти бізнесу платного ТБ відраховують 12–15 %, а то й менше.

Ми розглядаємо варіант створення мінімального доступного пакету для глядача, який не буде готовий платити стандартні 129 грн на місяць. Ймовірно, ціна такого пакету буде в діапазоні 60–80 гривень, але такий продукт ми шукаємо, вже вивчаємо ринок.

— А інформувати про майбутнє кодування на супутнику телеканали будуть?

— Це буде окрема кампанія, на кшталт інформування про зміну супутникових параметрів та перехід на новий супутник, яке «1+1 медіа» та інші медіагрупи проводили взимку та на початку весни. Нам не потрібно лякати глядача завчасно, все має бути поступово.

— І все одно для багатьох глядачів зміна супутникових параметрів стала несподіванкою…

— Безумовно. Сам проект кодування має кілька фаз підготовки та реалізації. Потрібна готовність медіагруп закодувати свій сигнал, готовність провайдерів приймати закодований сигнал. Реалізація передбачає наповнення ринку сет-топ-боксами, які підтримують закодований сигнал. Третій етап — безпосередньо кодування.

Зрештою, так, настане той день Х, коли відкритий супутниковий сигнал зникне. Але до цього буде інформаційна кампанія медіагруп. Думаю, буде спільний ролик, і не один. У моєму розумінні буде поетапне, експериментальне відключення від короткого до тривалішого, коли люди будуть відчувати, що вони втрачають, і водночас отримуватимуть інформацію, що потрібно робити, що змінювати. Це не буде зненацька. Ми самі зацікавлені, щоби глядач продовжував нас любити й дивитися, ми не хочемо робити йому несподіванок. Але також варто зрозуміти й те, що телебачення як бізнес зможе нормально існувати тільки тоді, коли ТБ стане платним і, отже, матиме кошти на створення та реалізацію нових проектів.

«Орієнтовно до півмільйона абонентів залишаться на відкритому супутнику»

— Кодування українських мовників у той час, коли на супутнику залишаються десятки відкритих російських телеканалів, несе загрозу інформаційній безпеці, національній безпеці. Чому ви впевнені, що держава своїм рішенням не заблокує бажання каналів кодуватися? Наприклад, РНБО може прийняти рішення про заборону кодування на супутнику, доки триває антитерористична операція.

— Що дивитися й де дивитися — це вибір кожного глядача, ти не можеш нав’язати одне чи інше. Якщо говорити з технічної точки зору, то українські канали вже закодовані, й це передбачено переважною більшістю їхніх супутникових ліцензій. Це також питання авторських прав: коли ми укладаємо закордонні контракти чи виробляємо продукти — форматні історії, в нас є обмеження дотримуватися території України. Хочеш того чи ні — канали повинні кодувати свій супутниковий сигнал. Питання в тому, яка система кодування обрана. Популярною системою є BISS, але як ми знаємо, вона зламується.

— Для правовласників вистачало ж системи BISS, ніхто ж претензії не висловлював щодо кодування?

— Як сказати. Не висловлювали, поки український телеканал не починали дивитися десь у Польщі. Наприклад, коли транслюються матчі УЄФА, то на період трансляції вводяться інші системи кодування, бо УЄФА категорично не влаштовує BISS. Тому не можна казати, що для правовласників цієї системи достатньо.

— На вашу думку, чи варто й чи взагалі можливо на міжнародному рівні боротися з поширенням російських телеканалів у відкритому доступі? Чи може українська телевізійна індустрія допомогти державі припинити поширення російського телебачення через супутник?

— Ми готові до діалогу, але, на мій погляд, це має бути ініціатива з боку держави.

— Але ж ви самі кажете, що тільки для чверті абонентів супутника вони будуть рушійною силою підписатися на платний контент. А решта — хтось вибере цифровий ефірний тюнер, якщо в нього є покриття ефірним сигналом. А в когось немає покриття…

— А хтось піде в кабель. Ми оцінюємо, що орієнтовно до півмільйона абонентів залишаться на відкритому супутнику. Це або ті люди, які мало дивляться телевізор і він їм менш цікавий як розвага, або ті люди, для яких наші канали не є вагомими. Тобто вони мають доступ до різних каналів і менш за все дивляться українські. Як на такого глядача вплинути, щоб він не дивився чогось іншого? Це дуже складно.

— Можна, наприклад, із погляду захисту авторських прав добиватися кодування російських телеканалів на супутнику. Я пам’ятаю, кілька років тому були судові суперечки між Національною телекомпанією України і «РТР-Планета» за те, що російський канал транслював у відкритому доступі «Євробачення» і забирав глядачів у Першого національного.

— Це поодинокі випадки.

— Так, на міжнародному рівні це не вплинуло на кодування. Але якби був якийсь консолідований позов великого українського бізнесу, це, можливо, допомогло б?

— Повернімося до ефірного мовлення. Росія ігнорує угоду «Женева-2006», що це значить? Вимикайте чи не вимикайте аналогові канали — Росія буде діяти так, як їй вигідно. Нині є величезна кількість потужних передавачів по лінії нашого кордону, сигнал яких на 50–70 кілометрів заходить на територію України. Їм треба протидіяти? Потрібно. Приємно, що держава почала це робити в зоні АТО.

Заблокували доступ до російських соцмереж та інших продуктів — це хороший початок, однак досі ще існує стільки шляхів обходу. У тій же Російській Федерації ціла система заходів була реалізована для блокування того чи іншого ресурсу. Ми чомусь не такі мобільні.

Завтра читайте другу частину інтерв'ю — про боротьбу з піратством та андерепортингом, відносини із «Зеонбудом», передумови вимкнення аналогового ТБ тощо.

Фото: Павло Шевчук