Нечасто внутрішньоцехові медійні баталії цікаві широкій аудиторії. І згадки про них на ТБ з’являються зазвичай лише в корпоративних сюжетах телеканалів. Але тема УПП (універсальної програмної послуги) і перемовин між медіагрупами та провайдерами досягла пересічних українців: 7 грудня їй присвятив 40 хвилин програми «Эхо Украины» на NewsOne Матвій Ганапольський.

Провайдери та телеканали не поспішають пояснювати глядачам, що чекає на них після 1 січня 2017 року: наразі в цьому питанні багато невизначеності. Але Матвій Ганапольський не став занурюватися в ці нюанси і спробував розказати про ситуацію максимально спрощено. Вийшло вражаюче. Зокрема, з його програми можна було дізнатися, що:

• на споживачів чекає підвищення цін на телебачення. А як насправді: достеменно невідомо, але, ймовірно, так і буде. Телеканали, які зараз виходять із УПП, постійно наголошують, що не збираються ставати платними, а просто хочуть, щоб провайдери ділилися з ними частиною свого прибутку, який вони отримують завдяки тому, що продають глядачам рейтинговий контент, створений телеканалами. Але повірити в те, що провайдери так просто візьмуть і добровільно зменшать свою рентабельність, украй складно. Імовірно, вони все-таки виставлять глядачам нові ціни, причому підвищать їх навіть більше, ніж на ті 5 грн., про які зараз каже «велика четвірка» телегруп. Слідом за ними можуть захотіти підняти ціни і ОТТ-сервіси, і супутникові оператори – якщо побачать платоспроможний попит;
• «Інтер» просить у провайдерів найбільше грошей, тому що в нього якісніший (і дорожчий), ніж у решти каналів, контент. А як насправді: переговорна тактика буває різною. StarLightMedia, наприклад, одразу просить 0,75 грн. з абонента, а з Нового року обіцяє підняти ціну до 1,5 грн. («беріть швидше, а то завтра буде дорожче»). Inter Media Group, навпаки, може просити на старті 3 грн. і індивідуально торгуватися до знижки аж у 90%;
• реклами на центральних каналах «мабуть, не буде». А як насправді: реклама буде в тих же обсягах, що й раніше, бо ці телеканали, як уже було сказано вище, не збираються ставати платними;
• 90% теледивлення в Україні відбувається через кабель. А як насправді: зараз це 34,6%. У процесі змін, які супроводжують скорочення УПП, ринок може похитнутися як завгодно: частина абонентів може піти від кабельних операторів до супутникових, ОТТ чи цифрового ефіру. Так само як може перерозподілитися й власне ринок кабельників. Але що саме станеться, наразі достеменно не зможе сказати ніхто;
• телеканали припинять обслуговувати інформаційні інтереси своїх власників-олігархів та почнуть орієнтуватися, в першу чергу, на потреби своїх глядачів, щоб ті хотіли купити їхній контент. А як насправді: це утопія. Найближчим часом гроші, які телеканали отримають від провайдерів, можуть скласти лише кілька відсотків від того, що вони заробляють на рекламі (чого дуже сильно не вистачає до окупності). За кілька років вони сподіваються довести частку надходжень від провайдерів до 30% у структурі своїх доходів, але це довгий шлях і на ньому може стояти чимало перепон;
• Росія активно вкладає гроші в просування до глядачів державних пропагандистських телеканалів. Українська держава теж не стоятиме осторонь і компенсуватиме частину витрат – чи то індустрії за доставку сигналу або створення контенту, чи то кінцевим споживачам (о боже, субсидія на ТБ?). А як насправді: вперше чую. Попри погрози деяких кабельників відключити центральні телеканали в ніч на 1 січня, масово до цього навряд чи дійде, навіть якщо телеканали та провайдери не встигнуть погодити умови та підписати договори до Нового року. А отже, для українського інформаційного простору немає аж такої загрози, щоб мала втручатися держава.

Потрібно зазначити, що Ганапольський чітко окреслює свою аудиторію: протягом програми він кілька разів апелював саме до бідних-нещасних пенсіонерів, яким тепер нічого не залишиться, як перейти на супутникове споживання російських каналів. І не соромився ставити свою аудиторію на місце. Ось, наприклад, який діалог у нього вийшов з одним із глядачів, що додзвонився до студії під час голосування про готовність платити за телеканали:

- Володимир, місто Харків. Я голосую за другий варіант («Не готовий платити за дивлення українських комерційних каналів, які раніше були безкоштовними». - ДМ).

- Чому?

- Тому що при такому Президенті, як Порошенко, який…

- Дякую, до побачення.

А от, до речі, й результати цього телефонного голосування протягом програми: більше 15,5 тис. голосів, 13% готових платити, 87% - неготових.

Шкода, що протягом програми Матвій Ганапольський скромно змовчав про перспективи NewsOne: а раптом провайдери дійсно відключать найретинговіші українські телеканали, а українські пенсіонери замість піти дивитися російський контент масово ринуться до NewsOne? Може, це тому, що ведучий знає, що NewsOne настільки «затребуваний» телеканал, що провайдери його транслюють, лише якщо він їм за це платить?