Позапланова перевірка телеканалу Lale була призначена 18 серпня за результатами моніторингу ефіру 27 липня. Перевірка підтвердила дані моніторингу та зафіксувала:

- нестачу національного аудіовізуального продукту: зафіксовано 18% національного продукту, тоді як закон вимагає щонайменше 50%);

- порушення програмної концепції: зменшено з 9 год 55 хв до 3 год 47 хв на добу частку програм власного виробництва, з 14 год 15 хв до 4 год 19 хв частку національного продукту, з 15 год 25 хв до 2 год 43 хв частку дитячих програм, збільшено з 9 год 45 хв до 19 год 41 хв на добу частку іноземного продукту і з 7 год до 20 год 11 хв на добу обсяг фільмопоказу; змінено формат з дитячого на фільмопоказ;

- показ іноземних фільмів і мультфільмів, на які в каналу немає прокатних посвідчень: «Джейн Ейр», «Чанаккале 1915», «Балто», «Той ще Карлсон», «Саладін», «Альфа і Омега».

Заступник генерального директора телеканалу Lale Шевкет Меметов пояснив порушення скрутним фінансовим становищем телеканалу і закликав Нацраду з розумінням поставитися до проблеми: «Ви були свідками, як вчора (17 листопада. – ДМ) Верховна Рада ухвалила закон, завдяки якому ми отримаємо змогу нормально фінансуватися. Але щоб виправитися, нам потрібен ще час. Хочу наголосити, що фільми, які ми показуємо, ми самі озвучуємо кримськотатарською мовою. Але тепер у нас з’явиться можливість отримувати документи на ці фільми і право їх перекладати і ставити в ефір. Ми просимо, щоб Національна рада нас підтримала на цьому неоднозначному етапі».

Він додав, що в Lale були документи на фільми, які були втрачені через окупацію Криму. Раніше аналогічне пояснення піратському показу фільмів давав і кримськотатарський телеканал ATR, що має з Lale одного власника – Ленура Іслямова. Це пояснення обурило заступницю голови Нацради Уляну Фещук: «Прошу вас не підміняти поняття. Якщо у вас у Криму залишилися документи, які були отримані в Україні, то копії також залишилися б у Держкіно і були б підтвердження, що ці документи були». Пані Фещук зауважила, що канал дійсно докладає багато зусиль для перекладу фільмів кримськотатарською мовою. Але, наголосила вона, порушення дуже суттєві, і їх треба виправляти, а не спекулювати на почуттях членів Нацради і любові до Криму.

На думку члена Нацради Олега Черниша, і Нацрада, й індустрія з терпінням і розумінням ставляться до проблем ATR і Lale: «Ми маємо багато звернень від телекомпаній, чиї права ви порушуєте (від правовласників контенту. – ДМ). Ви два роки працюєте в не зовсім правовому полі, й те, що до вас досі немає судових позовів, – це результат розуміння і з боку Нацради, і з боку індустрії».

Аби визначитися, що робити з результатами перевірки, членам Нацради знадобилася перерва в засіданні. Після закритої 10-хвилинної наради член Нацради Сергій Костинський запропонував інший проект рішення, ніж підготував апарат Нацради (проект передбачав оголошення попередження):

1. Взяти до відома зафіксовані порушення.
2. Зобов’язати телеканал Lale протягом трьох місяців привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства. «Головна причина порушень – відсутність фінансування. А вчора було ухвалено закон, згідно з яким уряд зможе надавати підтримку кримськотатарським телеканалам. І тепер телеканал не зможе ігнорувати закон і казати, що в нього немає коштів. І не буде жодних пояснень для невиконання закону. Ми розуміємо, що кошти виділяються не дуже швидко, тому даємо три місяці», - пояснив цей пункт проекту рішення пан Костинський.
3. Звернутися до Держкіно з проханням відреагувати в межах компетенції на показ телеканалом Lale фільмів без прокатних посвідчень. «За законом ми маємо фіксувати трансляцію фільмів без прокатних посвідчень і звертатися до Держіно, яке уповноважене вживати санкції (накладати штрафи. – ДМ)», - сказав пан Костинський.

Усі члени Нацради одноголосно підтримали такий проект рішення, але наголосили, що це востаннє вони дають шанс ATR і Lale виправитися.

Член Нацради Валентин Коваль навів у приклад світовий досвід телекомпаній, які працюють для певних етнічних або територіальних меншин. Такі мовники, не маючи значних коштів на купівлю дорогого контенту, звертають увагу на продукт, у якого вже закінчився строк охорони авторських прав і який перейшов у статус публічного надбання. Такими фільмами можна заповнювати ефір між новинами та іншими програмами, які виробляє телеканал.

Насамкінець член Нацради Олександр Ільяшенко закликав ATR і Lale «не грати з вогнем», оскільки великі телеканали, які мають права на показ іноземних фільмів на території України, можуть у будь-який момент подати до суду позови про стягнення компенсації.

Нагадаємо, що 23 червня Нацрада за результатами перевірки супутникового кримськотатарського телеканалу ATR (ТОВ «Телевізійна компанія “Атлант-СВ”») зафіксувала піратський показ каналом фільмів без прокатних посвідчень, але вирішила не оголошувати ATR попередження, а зобов’язала канал виправитися протягом місяця.

Власниками ATR і Lale є кримськотатарський бізнесмен і громадський діяч Ленур Іслямов.