Проголосований в першому читанні законопроект про універсальну програмну послугу сподобався ІТК
Про це повідомляє прес-служба ІТК.
На думку ІТК, законопроект передбачає скасування існуючого принципу формування УПП як державного регулювання відносин між кабельними ТВ провайдерами та ефірними телеканалами, завдяки чому телеканали зможуть стягувати плату з кабельних операторів за свій контент.
Цитуємо заяву Індустріального телевізійного комітету повністю:
«Цього вівторка в першому читанні був прийнятий законопроект №3504 про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій в складі універсальної програмної послуги (УПП). Він передбачає скасування існуючого принципу формування УПП, як державного регулювання відносин між кабельними ТВ провайдерами та ефірними телеканалами. Сьогодні це регулювання полягає у тому, що кабельні оператори повинні показувати українські ефірні телеканали, не отримуючи від них оплати, але й не сплачуючи їм за ретрансляцію.
Слід зазначити, що принцип оплати кабельними провайдерами відрахувань телеканалам за їх контент широко використовується у світовій практиці, а в багатьох розвинених країнах законодавством передбачено навіть більш жорстку форму оплати виробникам ретрансляції їх контенту: пряме зобов'язання кабельних і інших операторів платного телебачення здійснювати на користь телеканалів плату за ретрансляцію (так звана «retransmission fee»). Плата за ретрансляцію може становити до 25% в структурі доходів національного телеканалу.
Телебачення, що вкладає значні кошти в створення контенту, звертає увагу на те, що цивілізовані ринкові відносини власника прав на інтелектуальний продукт і комерційного дистриб'ютора цього продукту - основа сучасної економіки медіа. Вітчизняні телерадіокомпанії повинні мати можливість отримувати дохід за ретрансляцію їх контенту для вироблення якісного продукту, що відповідатиме вимогам сучасного суспільства та забезпечить реалізацію принципу свободи слова. Економічно потужні медіа є запорукою ефективного виконання ними своєї соціальної функції в демократичному суспільстві
"Універсальна програмна послуга щодо загальнонаціональних комерційних каналів повинна бути скасована - це питання виживання українських виробників кіно-, і телепрограм, перетворення їх в окупну галузь, здатну створювати високоякісний національний продукт", - говорить Сергій Сьомкін, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету.
Незважаючи на вищеперераховані переваги законопроекту №3504, кабельні провайдери очікувано пручаються таким змінам, зважаючи на отримання надприбутку при збереженні існуючого принципу формування УПП. У пакетах кабельних мереж є доступ до десятків телеканалів, проте наше вимірювання показує, що на вітчизняні ефірні канали припадає в середньому 73% глядацької уваги абонентів кабельного ТБ. Решта 27% - це місцеві нішеві чи зарубіжні канали, доступні в кабельних каналах.
Побоювання щодо того, що прийняття законопроекту №3504 призведе до обмеження доступу телеглядачів до вітчизняних телеканалів, є безпідставними. Саме телеканали в першу чергу зацікавлені в поширенні своїх програм максимальній кількості глядачів, так як на них розміщується реклама.
З огляду на світову практику відносин між гравцями телевізійної галузі та запит суспільства на якісний національний кіно-, теле- і серіальний продукт і здатність українських кіно- та телекомпаній, при сприятливих економічних умовах, задовольнити його, а також інформаційну війну (так як російський телеконтент доступний в Інтернеті і через супутникові ТБ платформи), національний виробник розраховує на підтримку народних депутатів у своєму прагненні отримати новий імпульс до розвитку за рахунок внутрішніх ресурсів ринку.
Українська телеіндустрія сподівається, що закон №3504 буде прийнятий в тому вигляді, в якому він був проголосований в першому читанні».
Нагадаємо, 12 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)».
Законопроект передбачав залишити в складі УПП суспільне ТБ, телеканал «Рада», всіх місцевих і регіональних мовників (як цифрових, так і аналогових), у тому числі мовлення громад, а також усіх аналогових загальнонаціональних мовників, які не побажали вийти з УПП (для приватних мовників передбачена можливість вийти з УПП, але лише в містах із населенням понад 50 тис. осіб).
Втім, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зачитала рішення Комітету про винесення на розгляд Ради доопрацьованої редакції проекту, згідно з якою загальнонаціональні телеканали виключаються зі складу УПП. Цієї редакції законопроекту на сайті Верховної Ради досі немає.
У стенограмі пленарного засідання зафіксовано, що згідно із законопроектом до УПП мають входити:
- суспільне телебачення і радіомовлення;
- телерадіоорганізації місцевої і регіональної категорії мовлення, які здійснюють мовлення в межах не більше однієї області, які відповідно до ліцензії на мовлення здійснюють ефірне, телевізійне мовлення або цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу на території розташування відповідної багатоканальної телемережі;
- державне підприємство парламентський телеканал «Рада» або його правонаступник, за умови наявності у нього ліцензії на мовлення.
Раніше, 5 липня, Телекомунікаційна палата України звернулась до Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики щодо недопущення прийняття законопроекту №3504 та надала власні пропозиції та зауваження до проекту.
У свою чергу 6 липня Індустріальний телевізійний комітет виступив проти зауважень Телекомунікаційної палати України до законопроекту №3504. ІТК та телевізійна галузь закликали народних депутатів ухвалити цей законопроект у цілому в редакції, що запропонована Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики.