Відповідне звернення рух поширив на своїй сторінці у Facebook.

«Відсіч» наполягає, щоб новий законопроект ґрунтувався на таких основних принципах, закладених громадськістю в законопроекті № 3822:

1. Квота 35%. «Розмір квоти для україномовної пісні в Україні, яка пережила лінгвоцид і досі не подолала його наслідків, не може бути меншим за розмір квоти у Франції (35%) чи Польщі (33%)», - пояснює «Відсіч».
2. Однакова квота для всіх радіостанцій і всіх форматів. На думку руху, це стимулюватиме розвиток усіх жанрів музики й не дозволятиме обходити закон.
3. Виконання квоти в кожну фіксовану чверть доби. «Відсіч вважає, що це забезпечить трансляцію українських пісень у рейтинговий час, а також забезпечить простий контроль за дотриманням закону.

«Врахування цих принципів у законопроекті є для нас принципово важливим. Україні потрібен якісний прозорий закон, який би справді розв’язав проблему дискримінації україномовних виконавців на радіо, а не створив ілюзію розв’язання цієї проблеми», - йдеться у зверненні.

«Відсіч» закликає голову Верховної Ради Андрія Парубія особисто проконтролювати процес доопрацювання і ухвалення закону з урахуванням вищезазначених принципів, голів фракцій Верховної Ради Ігоря Гриніва, Максима Бурбака, Олега Березюка, Олега Ляшка та Юлію Тимошенко — забезпечити підтримку депутатами відповідних фракцій під час голосування законопроекту, що базується на вищезазначених принципах, а голову Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторію Сюмар — залучити громадськість до роботи над текстом законопроекту.

Звернення відкрите до підписання.

Нагадаємо, що 2 червня Верховна Рада відправила на повторне перше читання обидва законопроекти, що мали запровадити квоти на пісні українською мовою в ефірі: №3822 та альтернативний № 3822-1.

Доопрацьований законопроект №3822 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» зареєстрували 17 травня на заміну до першого варіанту народні депутати Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Віктор Кривенко, Павло Кишкаряі Сергій Рудик.

Замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців законопроект запроваджує квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24 години. Водночас законопроект не передбачає винятків для нішевих чи місцевих радіостанцій. Квота має запроваджуватися поетапно: протягом першого року – 25%, протягом другого року — 30%, з третього року — 35%.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Законопроект № 3822-1 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)» зареєстрували 25 травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовой, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза.

Законопроект запроваджує квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 6:00 до 22:00). Квота має запроваджуватися поетапно: протягом першого року – 30%, починаючи з другого року – 35%.

При цьому квотування не поширюється на форматні радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення. А для форматних радіостанцій пропонуються зменшені квоти пісень українською мовою протягом доби:

– 25% – для радіостанцій класичної (академічної) музики та фольклору (народної музики);

– 30% – для радіостанцій старої популярної музики (понад 25-річної давності);

– 20% – для радіостанцій музичних стилів джаз, рок, блюз, R&B, хіп-хоп, лаунж (релакс).

Законопроект передбачає при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців).

Також автори законопроекту запропонували мовне квотування для національного аудіовізуального продукту на телерадіоканалах і для ведення передач на радіостанціях.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Міжгалузеве об’єднання «Радіокомітет», яке об’єднує найбільші комерційні радіохолдинги «ТАВР-медіа», УМХ, Business Radio Group і «Люкс», не підтримувало жодного з двох альтернативних законопроектів і просило парламент відправити їх на доопрацювання.