На канал «1+1» Нацраді поскаржився громадянин Ковбик М.М. Він звернув увагу, що 17-18 і 20 січня «1+1» показував російський фільм «Новогодний рейс», а 31 січня та 1 лютого – російський фільм «Ладога». У першому є сцени з працівниками російських правоохоронних органів, до того ж, за даними пана Ковбика, цей російський фільм вироблений у 2014 році і вперше вийшов на екрани у 2015 році (під заборону потрапляють будь-які російські фільми, вироблені після 1 січня 2014 року). Друга стрічка, на думку пана Ковбика, створює позитивний образ працівників радянських органів державної безпеки. Зокрема, серед позитивних головних героїв фільму – співробітник НКВС, довкола діяльності якого й зав’язано сюжет. Пан Ковбик вимагав оштрафувати канал, оголосити йому попередження і скасувати прокатні посвідчення згаданих ним стрічок.

На канал «Україна» поскаржився не простий громадянин, а народний депутат Віталій Купрій з партії УКРОП, небайдужої до власника «1+1» Ігоря Коломойського. Він заявив про неправомірну, на його думку, трансляцію телеканалом 20 фільмів і серіалів. Масла у вогонь додали конкуренти: канал «1+1» надіслав до Нацради скаргу, що «Україна» показала три телесеріали («Жінка-зима», «Квіти від Лізи» та «Школа проживання»), на які не отримувала прокатних посвідчень.

«Плюси» наступили на свої ж граблі

Першим Нацрада розглядала питання «1+1». Головний юрисконсульт каналу Ірина Стройко повідомила, що на обидва фільми в «Плюсів» є прокатні посвідчення, видані Держкіно. За її словами, фільм «Новогодний рейс» вироблено у 2013 році, а сцена з російським поліцейським – епізодична, тому пропаганди органів держави-агресора в стрічці немає.

Щодо міні-серіалу «Ладога» «1+1» здійснював, зі слів пані Стройко, редакторський контроль і вирізав сцени, «які могли викликати занепокоєння громадянина».

«А навіщо ви взагалі транслюєте цей серіал? Ви ж декларуєте патріотичну позицію каналу? Навіщо старатися щось вирізати, але показати?», - поцікавилася перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк.

«Це фільм про окупацію, показуються часи війни. Говорити, що він якогось пропагандистського забарвлення, я не можу. Це детективна історія», - відповіла Ірина Стройко.

«Та ви ж добре знаєте, що часи війни показуються росіянами в певному ракурсі або дискурсі. Вирізати сцени – це не означає вилучити пропагандистське звучання. В мене питання, чому канал, який говорить про позицію патріота, оце сміття намагається показувати», - обурилася пані Герасим’юк.

Її підтримав член Нацради Олександр Ільяшенко: «До речі, півроку тому канал “1+1” активно виступав проти замальовувань і підштриховувань іншими каналами. Мабуть, неможливо все замалювати, бо в мене є стоп-кадри з фільму “Ладога”, де не замальовані кокарди і шеврони НКВС».

Відповідальний секретар Нацради Катерина Котенко, тим часом, процитувала анотацію «Ладоги» із сайту «1+1»: «знайти і зупинити ворога повинен капітан НКВД Сергієнко» (нині слово «НКВД» вже вилучено з анотації, але воно збереглися в кешованій версії веб-сторінки). За сюжетом, капітан НКВС знешкоджує німецьку диверсійну групу. Пані Котенко нагадала норми закону про телебачення і радіомовлення, які прямо забороняють мовникам показ фільмів, серед позитивних героїв яких є співробітники НКВС. Вона також попросила долучити до протоколу засідання Нацради ще один лист громадянина Дацуна щодо серіалу «Ладога».

«Навіщо канал, який декларує патріотичність, отримує прокатку на такий серіал? На мою думку, має місце порушення законодавства. Якщо ви маєте на це прокатку, тоді треба розмовляти з Держкіно, чому вони видають такі прокатки. Але це й привід до суспільної дискусії, навіщо ви отримували таку прокатку», - наголосила пані Котенко.

Голова Нацради Юрій Артеменко пригадав історію з переробкою телеканалом «Україна» російського серіалу «След» (вирізанням певних сцен, переозвучкою) на нібито український серіал ФЕС, проти чого категорично виступив «1+1», який публічним скандалом добився скасування каналу «Україна» прокатних посвідчень обох серіалів. «А тут ви робите те саме», - зауважив він.

Член Нацради Олег Черниш, який прийшов працювати в регуляторний орган з каналу «1+1», вбачає в ситуації два аспекти: моральний та юридичний. «Мені дуже прикро, що канал, на якому я працював, один з небагатьох, що підтримав Революцію гідності та виступає з ініціативами з інформаційної безпеки, все-таки допускає трансляцію таких фільмів. Не знаю, наскільки може виправдати це редакційний контроль. Але з юридичної точки зору компанія мала права здійснювати цю трансляцію, бо мала прокатні посвідчення. Пропоную звернутися до Держкіно з інформацією про трансляцію фільмів, які містять ознаки порушення законодавства, і запропонувати, щоб експертна комісія відкликала ці прокатні посвідчення», - запропонував він.

Втім, на думку заступниці голови Нацради Уляни Фещук (фахової юристки), у Нацради є юридичні підстави як для того, щоб застосувати санкцію, так і не застосовувати. «На мій погляд, потрібно переглянути продукт цілком, провести перевірку і зрозуміти, чи є підстави для санкції. Є норма частини 2 статті 9 закону про телебачення і радіомовлення, якою мовникам забороняється використовувати твори, в яких створюється позитивний образ працівників радянських органів державної безпеки», - зауважила пані Фещук.

«Ми забуваємо, що в нас є війна, що підписано закон, який забороняє показ фільму, незалежно від того, чи є у вас прокатне посвідчення, чи нема», - наголосила Катерина Котенко.

Серед останніх аргументів юристки «1+1», чому каналу не варто призначати перевірку, стало те, що «1+1» більше не має намірів показувати «Ладогу». Насамкінець пані Стройко виявила обізнаність зі скаргами громадянина Ковбика до Нацради. Виявляється, цей уважний телеглядач поскаржився не лише на «Плюси», а й на Новий канал, який показував російський фільм «Хоттабич».

Члени Нацради запевнили, що розглядатимуть питання інших каналів (у тому числі Нового каналу) на наступному засіданні та порівняли український телеринок з дитячою пісочницею, де всі жаліються один на одного. «Індустрія дуже нервово реагує на рішення Нацради, які зумовлені інтересами інформаційної безпеки, та постійно підозрює нас в обстоюванні чиїхось інтересів», - сказав член Нацради Сергій Костинський.

Голова Нацради Юрій Артеменко нагадав, що в базі Держкіно 70 тисяч виданих прокатних посвідчень і фізично переглянути їх усіх відомство не має змоги. «Я б на місці Іллєнка (голова Держкіно Пилип Іллєнко. – ДМ) залучив громадськість, патріотичних студентів, готових на волонтерських засадах переглянути прокатні посвідчення і передати рекомендації експертній раді Держкіно», - запропонував пан Артеменко.

По-друге, голова Нацради акцентував на відповідальності топ-менеджерів телеканалів, яким слід припинити провокації з «російським милом». «І третє – це роки виробництва. Виробники можуть, що завгодно написати: що фільм знімався у 2013, 2011 роках, довідки дають. Тоді як фільм знято у 2015 році, про що свідчать кадри в інтернеті з “хлопушкою”, на якій видно рік. Але телеканали нам пишуть, що інтернету не можна вірити. Та совість треба мати! Треба зупинитися брехати! Галузь користується тим, що ми не можемо перевірити справжній рік виготовлення. Тому я пропоную звернутися до СБУ, щоб вона перевірила фальсифікації року виробництва топ-менеджерами телеканалів у змові з російськими виробниками», - обурився пан Артеменко.

Усі члени Нацради одноголосно підтримали призначення позапланової перевірки «1+1» і звернення до Державного агентства з питань кіно з проханням провести аналіз виданих прокатних посвідчень і за необхідності їх відкликати. А пропозицію звернення до СБУ члени Нацради планують обговорити до наступного засідання.

«Україна» як жертва війни з «Плюсами»

Далі дійшла черга до каналу «Україна». За отриманою зі скарг інформацією, «Україна» показувала серіали «Жінка-зима», «Квіти від Лізи» та «Школа проживання», виключні майнові права на які належать каналу «1+1», і прокатні посвідчення оформлені тільки на «1+1». Тобто фільми транслювалися без дозвільних документів.

Директор юридичного департаменту телеканалу «Україна» Євген Буцан розповів історію, з якої випливало: «1+1» заблокував отримання «Україною» прокатних посвідчень. «“Студія 1+1” володіла певним пакетом прав і отримала прокатні посвідчення, строк дії яких закінчується всередині цього року. Права обмежуються певною кількістю показів, вони закінчилися, й автоматично “1+1” втратив права на використання цих об’єктів інтелектуальної власності. Відповідно, правовласник продав права нам. Правовласник попросив “1+1” анулювати прокатні посвідчення на фільми, права на які вони втратили. “1+1” ці прохання ігнорує. Ми подали документи на переоформлення прокатних посвідчень з одного правовласника на іншого. Але є колізія: Держкіно не може переоформити права без згоди одного з правовласників», - розповів пан Буцан.

Юрій Артеменко заявив жорстко: «Ви показували фільми без прокатки, порушуючи закон. Думаю, ви навмисно йдете на це, вважаючи, що вам дадуть за це лише штраф чи протокол про адмінпорушення. Але я вважаю, що це свідома зухвалість, я буду голосувати за попередження».

Євген Буцан заперечував зухвалість: «Ми розраховували, що зможемо швидко переоформити прокатні посвідчення. Я погоджуюся з вами, що є певні недоліки в нашій позиції. Але прошу зважити на те, що на цей продукт є чинні прокатні посвідчення».

Інша претензія до канал «Україна», від нардепа Купрія, стосувалася трансляції 20 фільмів, у яких, на думку скаржника, неправильно вказана дата виробництва. Наприклад, серіал «Я все помню»: прем’єрний телепоказ у Росії відбувся 27 листопада 2015 році, в Україні – через три дні. «На фото тарілки, яку розбивають перед початком знімального процесу, вказано рік виробництва – 2015, а ви вказуєте 2014, - заявив Юрій Артеменко. – Досить дурити суспільство! Ви дочекаєтеся реакції суспільства, що прийдуть вам бити вікна. Постраждає весь колектив».

«З подібними запитами щодо року виробництва до нас зверталися і різні громадяни, і наші конкуренти, - відповів пан Буцан. - Усі ці обставини неодноразово перевірялися Держкіно. Ми надавали документи від виробника – контракти з продюсерами, з акторами, календарні плани, якими виробник міг підтвердити дату виробництва. Можливо, розбіжності виникають у зв’язку з тим, що в копірайті вказується дата першого публічного сповіщення».

«Тоді ви не проти, щоб СБУ перевірила достовірність цієї інформації?», - поцікавився пан Артеменко. Юрист «України» відповів, що не може підтримати чергову перевірку каналу, тому що телерадіокомпанія вже ледве не живе з перевіряльниками.

«Нащо ви боретеся за це російське сміття? Ви ж маєте прекрасний кіносценарний департамент, у вас є гроші, ваш власник вкладає в канал», - риторично запитала Ольга Герасим’юк.

Зрештою, члени Нацради одноголосно підтримали призначення позапланової перевірки каналу «Україна».

До речі, цього й наступного тижня телеканал ICTV показує російсько-український серіал «Син батька народів» про сина Йосипа Сталіна Василя. І Держкіно видало каналу прокатне посвідчення на цей продукт. Голова Нацради Юрій Артеменко сказав «Детектору медіа», що питання показу цього серіалу Нацрада розгляне на наступному засіданні в числі інших телеканалів.

«Я думаю, що просто адміністративних протоколів та перевірок – мало. Треба – попередження, штраф і геть з ефіру! Мені не потрібні відповіді та відмазки, я хочу простого розуміння та поваги до нашого українського глядача», - написав після засідання голова Нацради у Facebook.

Ілюстрація - кадр з фільму «Ладога», взято з сайту «1+1»