Роман Судольський, AIN.ua: на чому може зекономити й заробити онлайн-видання, яке прагне стати прибутковим

Роман Судольський, AIN.ua: на чому може зекономити й заробити онлайн-видання, яке прагне стати прибутковим

17 Квітня 2015
3042
17 Квітня 2015
12:09

Роман Судольський, AIN.ua: на чому може зекономити й заробити онлайн-видання, яке прагне стати прибутковим

3042
Чому відсутність офісу редакції не означає відсутності дисципліни з боку журналістів і де межа втручання рекламодавця в контент спецпроекту
Роман Судольський, AIN.ua: на чому може зекономити й заробити онлайн-видання, яке прагне стати прибутковим
Роман Судольський, AIN.ua: на чому може зекономити й заробити онлайн-видання, яке прагне стати прибутковим

Інтернет-видання про IT-індустрію AIN.ua багато пише про історії успіху «маленьких українців», які зуміли знайти джерело заробітку в інтернеті, працюють без прив'язки до офісу та багато подорожують. Невеличка команда ресурсу й сама є прикладом таких «маленьких українців»: видання не має офісу й заробляє на себе за класичною рекламною моделлю - приваблює аудиторію якісним контентом та продає її увагу рекламодавцям. Про те, яким чином організовано щоденна робота видання, під час бізнес-сніданку, організованого UK Cafe 10 квітня, розповів головний редактор AIN.ua Роман Судольський.

 

В AIN.ua справді немає офісу: всі його співробітники працюють віддалено. Але це не означає, що відсутній контроль. Керівник контролює співробітників, а співробітники певною мірою контролюють одне одного, тому що всі вони безперервно спілкуються між собою. Є редакційний Skype-чат, куди підключено всю редакцію (головного редактора й трьох журналістів), SMM-менеджера та менеджера з реклами і де відбувається безперервне обговорення роботи. В AIN.ua якось порахували, що протягом одного дня в редакційному Skype-чаті з'являється від 700 до 1500 повідомлень.

 

Проте виключно одним Skype-чатом обійтися неможливо. Він добре підходить для обговорення щоденних новинних матеріалів. Що стосується регулярних форматів, які виходять щотижня, щомісяця чи з іншою періодичністю, а також лонгрідів, то для планування роботи над ними редакція використовує систему управління проектами Basecamp.

 

 

Головна проблема, яка виникає при віддаленій роботі, - неможливість провести чітку межу між робочим і неробочим часом. Як із цим боротися? Потрібно чітко планувати свій час і намагатися основну роботу виконувати протягом визначеного проміжку часу -  наприклад, з 09.00 до 18.00.

 

Друга незручність роботи з дому - невисока рухливість. Щоб її нівелювати, потрібно робити паузи в роботі протягом дня, а також дотримуватися здорового способу життя, займатися спортом.

 

Третя проблема віддаленої роботи - відсутність нетворкінгу. Коли журналісти працюють в офісі, вони постійно спілкуються з колегами, обмінюються ідеями. Журналісти AIN.ua у Skype-чаті також обмінюються ідеями, але повністю замінити живе спілкування це не може.

 

Як і в будь-якого повноцінного онлайн-видання, ритм роботи в AIN.ua інтенсивніший, ніж у щоденній газеті. Редакція випускає матеріали раз на годину-півтори (загалом до десяти матеріалів протягом дня). Перший текст редакція випускає о 09:00-09:30, останній - близько 18:00. Але редакційний чат - майже цілодобовий. Якщо хтось знаходить цікаве термінове посилання на новину, то відповідний текст може з'явитися на сайті о будь-якій порі.

 

В AIN.ua є декілька піків переглядів протягом доби: його добре читають зранку, потім у післяобідній час - приблизно між 15.30 і 18.00, а третій пік спостерігається пізно ввечері. До середини 2014 року видання мало помітне просідання переглядів на вихідних. Тому журналісти почали готувати матеріали спеціально для вихідних: не менше трьох текстів. У суботу й неділю працюють не всі ЗМІ, і якщо випустити в ці дні якийсь матеріал, то в розрідженому інформаційному просторі він добре розходиться. Також видання має щотижневу рубрику «Почитати на вихідних»: це добірка з десяти найцікавіших текстів із інших російськомовних видань, які вийшли протягом тижня.

 

 

Значним постачальником новинних приводів для ЗМІ за останні декілька років стали соціальні мережі, і в цьому AIN.ua не є винятком. Також журналісти видання щодня моніторять західні ресурси: шукають цікаві глобальні новини та статті, які можна було би перекласти. Але, звісно, найважливіше джерело локальних новин - це інсайди. Український інтернет-ринок невеликий, тут нескладно знати кожного значущого спікера особисто і час від часу спілкуватися з ним, запитуючи, що нового сталося в його компанії.

 

AIN спочатку розшифровувалося як Агентство інтернет-новин. Це тривалий час було фокусом видання. Воно лишається фокусом і зараз (близько 60% матеріалів на сайті - новини), але видання постійно працює над розширенням спектру тем. Воно пише про тренди, причому не обов'язково зі світу IT, про подорожі, віддалену роботу, аутсорсинг, інтернет-бізнес у будь-яких виявах, стартапи в найширшому сенсі цього слова, індустрію відеоігр, самоосвіту, тайм-менеджмент, лайфхаки, софт і ґаджети тощо. Редакція прагне, аби щодня у стрічці було різноманіття: шодня має бути цікава глобальна новина, новина українського ринку, мінімум один лонгрід, переклади, добірки.

 

Ще два роки тому AIN.ua писав про російський ринок заледве не як про рідний. Здавалося, що це все одна велика «пісочниця», а Уанет - невелика її частина. Але, по-перше, на сьогодні Уанет помітно виріс, зараз це самостійний ринок, про який цікаво писати. А по-друге, всі розуміють, яка зараз ситуація зі сприйняттям українцями російського ринку. Є загальні теми, які цікаві й українським, і російським читачам, але в цілому ці два ринки віддаляються один від одного. Сьогодні кількість читачів із Росії становить 10% від аудиторії AIN.ua.

 

Зарплата журналістів видання є фіксованою, проте існують квартальні премії: за найпопулярніший авторський матеріал, за матеріал, який зібрав найбільше коментарів, а також за виконання всіх KPI. Щодо кількості матеріалів KPI для журналістів немає. В середньому кожен журналіст готує близько десяти матеріалів на тиждень, але головним показником ефективності його роботи є перегляди. В першому кварталі 2015 року норма на кожного журналіста становила 40 тис. переглядів на тиждень. Надалі цей показник планують підвищувати, тому що видання прагне зростати.

 

На чому ще, крім оренди офісу, може зекономити медіа, яке хоче бути прибутковим? AIN.ua вивело на аутсорс усю непрофільну діяльність: розробку (штатного програміста у виданні немає), дизайн, технічну та юридичну підтримку.

 

 

AIN.ua є комерційно успішним проектом. Воно не має paywall і заробляє на рекламі. Видання продає банерну рекламу, платні публікації з відповідною плашкою (редакція не займається підготовкою цих матеріалів, їх готують самі рекламодавці), спонсорство рубрик, спецпроекти (продукт співпраці рекламного відділу й редакції). Спецпроекти - це те, чим видання пишається. Сьогодні в медіасередовищі точаться палкі суперечки стосовно того, що можна й чого не можна робити в рекламі, де межа і що слід вважати рекламою, а що - ні (одна з гарячих тем останнього часу - нативна реклама (native advertising)). Більша частина учасників ринку визнає, що основний критерій - якість. Якщо стаття тягне на редакційну, є цікавою для читачів і на її фоні рекламується якийсь бренд, то нічого поганого в цьому немає.

 

В AIN.ua зараз тривають два спецпроекти: про стартапи з Microsoft BizSpark і про 3G з «Київстаром». Робота над кожним спецпроектом починається з того, що редакція придумує концепцію, серію статей на якусь тему й далі думає, кому з рекламодавців могло би бути цікаво засвітитися на тлі цього контенту.

 

Сьогодні на українському ринку не існує стандарту відносно втручання рекламодавців у контент спецпроектів. В AIN.ua до цього підходять індивідуально: з кимось із рекламодавців погоджують теми статей, комусь показують тексти в сирому вигляді (але не кінцеву версію). І прагнуть, щоб ринок розвинувся до такого рівня, щоби в майбутніх спецпроектах можна було не погоджувати з рекламодавцями взагалі нічого.

 

Фото – з Facebook Романа Судольського и Бориса Ходорковського 

 

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3042
Читайте також
07.08.2019 14:20
«Детектор медіа»
2 549
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду