Кульмінацією скандалу з новорічним ефіром телеканалу «Інтер» стало засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 15 січня. «Детектор медіа» уважно стежила за тригодинним обговоренням і пропонує читачам другу частину репортажу.

Про передісторію скандалу, результати моніторингу Нацрадою загальнонаціональних каналів, позиції громадських активістів, Володимира Бородянського і телеканалу «Інтер» читайте в першій частині.

«1+1»: «Ми віримо в саморегулювання»

Позицію «Плюсів», як і «Інтера», до регуляторного органу замість керівника каналу доносила юрист - директор з юридичних питань Тетяна Смирнова. Ось тільки Олександр Ткаченко, на відміну від Ганни Безлюдної не «захищав канал від нападу», а перебував у весільній відпустці, повідомив голова Нацради Юрій Артеменко.

Пані Смирнова одразу попросила не проводити прямих паралелей між тим, що відбулося в ефірі «1+1» та інших каналів. За її словами, Олег Газманов у новорічну ніч з'явився на «1+1» випадково - через редакторську недбалість. «У нашому ефірі дійсно мав місце показ передачі "Дискотека 80-х" загальним хронометражем 2 години 28 хвилин. Це старий продукт 2013 року. У цю новорічну ніч мав місце другий показ. Оскільки ця передача проходила редакторський контроль рік тому, цього року редакторський контроль не проводився. І великою несподіванкою для нас стали дві пісні Олега Газманова в цьому ефірі. Ми жодним чином не мали на увазі умислу на показ пана Газманова в цю новорічну ніч. Можливо, була недбалість редакторських служб», - пояснила пані Смирнова.

Тетяна Смирнова виступила за саморегуляцію галузі

Вона нагадала позицію групи «1+1 медіа» щодо російського телепродукту. Ще в травні 2014 року «Плюси» офіційно звернулися до всіх уповноважених органів (у тому числі СБУ, РНБО, Нацради) із пропозиціями врегулювати показ російського контенту, закликали інші телегрупи до співпраці та до саморегулювання. На жаль, констатувала Тетяна Смирнова, «1+1» не отримав підтримки. Тоді ж, у травні, група зняла з ефіру 15 закуплених серіалів російського виробництва певної тематики (про спецназ і збройні сили РФ). Відмовитися від російських серіалів повністю наразі неможливо з економічних причин, зауважила пані Смирнова.

«Тим не менш, ми, як і раніше, віримо в саморегулювання, - підкреслила головний юрист «1+1». - Ми чули про ініціативу Юрія Стеця про можливе внесення законопроекту про заборону показу в ефірі українських телеканалів так званих персон нон-ґрата. Ми таку ініціативу повністю підтримуємо. Якщо буде такий законопроект, будемо раді. Але навіть до прийняття відповідного законопроекту, ми готові вжити всіх заходів, аби подібні особи, дії яких офіційно кваліфіковані як антиукраїнські, в ефірі каналів групи "1+1 медіа" не з'являлися. Ми закликаємо всі медіагрупи за бажанням приєднатися до такої ініціативи, можливо, підготувати меморандум або протокол про взаєморозуміння».

Єдиною проблемою в реалізації цього наміру є те, що переліки персон нон-ґрата офіційно не публікуються, зауважила пані Смирнова. Тоді Юрій Артеменко пообіцяв надати цей перелік телеканалам для внутрішнього користування.

«1+1 медіа», зі слів пані Смирнової, за результатами новорічного ефіру прийняв рішення проводити повторний редакторський контроль продукту, який уже був в ефірі та редагувався.

Утім, як помітили учасники засідання, на каналах групи «1+1 медіа» досі зустрічається суперечливий контент. Зокрема, на російський серіал «Застава Жиліна», що 11 січня транслювався на каналі «2+2», звернув увагу народний депутат минулих скликань Володимир Стретович, який на засіданні Нацради представляв Генеральну прокуратуру України. За його словами, у фіналі серіалу про Другу світову війну йшлося про ліквідацію «банди» українських націоналістів у Західній Білорусі. «Люди добрі, дивіться, що ви показуєте! - звернувся він до телеканалів. - Треба класти край цьому! Надумано все це, інспіровано російською пропагандою. Написано десь у кулуарах-кабінетах і знято, щоб ми купили і нашого громадянина поставили перед фактом: ось де "історична правда"».

А народний депутат минулих скликань, колишній член Венеціанської комісії та екс-віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Сергій Головатий обурився гумористичними проектами виробництва «Студії Квартал-95», які щовечора виходять в ефірі «1+1», незважаючи на те, що в країні війна та гинуть люди. Він запитав у представниці «1+1» про соціальну та моральну відповідальність телеканалів і їхнє етичне саморегулювання.

На думку Тетяни Смирнової, українським медіа необхідно розвивати журналістську етику, однак це має бути консолідована позиція з урахуванням бізнес-інтересів медіа: «Річ у тім, що вкрай важко з бізнесової точки зору бути етичним у бізнес-середовищі, де не всі поділяють твою позицію».

Tonis - спроба з'ясувати власників

На каналі Tonis виступ Йосипа Кобзона в програмі «В гостях у Дмитра Гордона» 5-7 січня теж з'явився внаслідок відсутності повторного редакторського контролю, повідомив генеральний директор Tonis Олександр Бутко. Це був повтор розмови Дмитра Гордона з композитором Олександром Морозовим кількарічної давнини, де як ілюстративний матеріал використовувалися пісні Кобзона.

За його словами, Tonis демонстрував спроможність до саморегуляції ще з квітня, коли прийняв рішення про заборону показу в ефірі діячів російської культури, які підписали лист на підтримку анексії Криму. «До грудня ми зняли з ефіру приблизно 10 закуплених фільмів. Коли ми закуповували продукт на новорічну ніч, ми з дистрибуторами і власниками узгодили, що з усіх концертів будуть вилучені Кобзон, Валерія, Газманов, Боярський та інші», - розповів пан Бутко.

Керівник Tonis підтримав ініціативу «1+1» про відмову від показу персон нон-ґрата.

Олександр Бутко підтримав пропозицію Тетяни Смирнової

відмовитися від показу персон нон-ґрата

Член Нацради Олександр Ільяшенко попросив пана Бутка розібратися, хто на каналі стежить за ефіром, бо «помилка» проскочила і 5, і 6, і 7 січня, і ніхто не бив на сполох. «Це не була спроба популяризації Кобзона, - відповів Олександр Бутко. - Я не буду виправдовувати, що Кобзон співав українською мовою. Але я з вами згоден, і дуже жорстких заходів вжито до програмної служби. Людина, яка мусила відстежити це, звільнена з роботи».

Тим часом відповідальний секретар Нацради Катерина Котенко спробувала з'ясувати в Олександра Бутка, хто володіє каналом Tonis (за словами колишнього власника Володимира Костеріна, він змушений був віддати канал представникам минулої влади; за даними журналістських розслідувань, кінцевими власниками телеканалу Tonis можуть бути Олександр Янукович і Сергій Арбузов).

- Хто власники телеканалу Tonis? - запитала пані Котенко.

- Я такою інформацією не володію, - відповів пан Бутко.

- Ви з ким від керівництва чи від власників спілкуєтеся?

- Ні з ким.

- А хто вас на роботу взяв?

- Мене представляли колективу представники попереднього власника, пана Костеріна.

- А звідки ви дізналися, що є новий власник після Костеріна?

- Структура власності прописана, і вона є в Нацраді. Я володію тією самою інформацією, що й Нацрада.

- Тобто після пана Костеріна ви з ніяким власником не спілкувалися і не знаєте, хто це?

- Так. Це, мабуть, дивно, але в мене така карма.

- Це не дивно, ви такі не одні. Тільки один канал, який прийшов сюди, чесно відповів на просте питання, хто його власники (5 канал, - пожартував хтось із членів Нацради). Це був один з каналів групи StarLight, який чесно відповів, хто є бенефіціаром. Усіх інших питаєш - ніхто не знає.

Тут у розмову втрутився заступник голови Нацради Григорій Шверк:

- У багатьох каналів є досить точна, до двох сотих процента, інформація про власників. Наприклад, канал «24» - знаємо, хто володіє (дружина пана Садового, - додав Юрій Артеменко), «Еспресо TV» (дружина пана Княжицького, - додав Юрій Артеменко). Але це, на жаль, винятки.

Свої п'ять копійок вставив і міністр інформаційної політики Юрій Стець:

- Ви не єдина людина в Україні (таких людей 10-12), хто не знає, хто власник Tonis. Усі решта, думаю, знають.

- У мене прямих доказів того, що пишуть в інтернеті, не було жодного разу, - відповів Олександр Бутко.

- Так якщо ви головний на каналі і власник до вас не звертається, може, ви продасте канал комусь? - жартома запропонував Юрій Артеменко. - Може, ваш власник помер, не дай Боже або дай Боже.

- Для цього в мене повинні бути юридичні права власності, - сказав пан Бутко.

Григорія Шверка, Катерину Котенко і Юрія Артеменка

потішили відповіді Олександра Бутка 

Євген Лященко: в «1+1» одна саморегуляція, в «України» - інша

Генеральний директор каналу «Україна» і всього медіахолдингу «Медіа Група Україна» Євген Лященко погодився з позицією Володимира Бородянського про врахування телеканалами інтересів «різних українців»: «Ми несемо відповідальність і мовимо на всю Україну, ми представляємо інтереси всіх телеглядачів, які живуть в Україні. Україна велика країна, є багато соціодемографічних груп, не всі мають однакові інтереси, не всі дивляться один і той самий контент. (Причому, той же російський контент на Західній Україні дивляться досить добре, як це не дивно)»

На його думку, єдиним інструментом вирішення спірних питань щодо контенту є саморегуляція. З подальшої дискусії пана Лященко із членами Нацради виявилося, що для кожного телеканалу саморегуляція своя.

Євген Лященко (в центрі), схоже, не готовий до спільної саморегуляції галузі

- Чи підтримуєте ви ініціативу «1+1» про відмову від показу персон нон-ґрата? - запитав Юрій Артеменко.

- Канал «Україна» завжди дотримувався і дотримується саморегуляції, - відповів Євген Лященко.

- Чи правильно я розумію, що ви гарантуєте приєднання каналу «Україна» до ініціативи каналу «1+1» щодо обмеження трансляції в ефірі тих персон, які виступають проти цілісності України, - уточнила Катерина Котенко.

- Моя відповідь така: ми не можемо використовувати редакційні стандарти і розуміння каналу «1+1». У нас є свої редакційні стандарти. Ми завжди утримувалися і будемо в подальшому утримуватися від одіозних і неправильно трактованих проявів у нашому ефірі...

- Чи правильно я розумію, що ви самі для себе встановлюєте правила саморегуляції?

- Так.

- І які вони? Хто є тими персонами, яких ми не побачимо на каналі «Україна»?

- Ті персони, які були заборонені на рівні Держкіно, в ефірі не з'являються. Ті персони, які викликають резонанс: у нашому ефірі не буде Кобзона, не буде Газманова. Якщо говорити про великий список осіб, то нам потрібно провести аналіз, я не готовий зараз сказати. ... Якщо в «1+1» є свій список заборонених осіб, це не означає, що він буде поширений на канал «Україна».

- Позиція каналу «Україна», «Медіа Група Україна» - розділяти твори і конкретних осіб, - вів далі Євген Лященко. - Якщо ми говоримо про ситуацію, коли громадянин Охлобистін озвучує Царя в мультфільмі, тоді це Охлобистін не як громадянин РФ, який висловлює антиукраїнські висловлювання. Це тонка межа, яку складно розділити...

- Але які саме обмеження у сфері інформаційної безпеки бере на себе канал «Україна»? - знову уточнила Катерина Котенко.

- Саморегулювання залежить від конкретних ситуацій. Його не можна спланувати на рік уперед...

Тези Володимира Бородянського і Євгена Лященка про соціокультурні відмінності українців викликали обурення у виконавчого директора ГО «Детектор медіа» Діани Дуцик: «Я категорично не погоджуюся з тим, що телеканали, як сказав Володимир Бородянський, консолідують суспільство. Та не консолідують вони суспільство! Правильно сказав Юрій Артеменко: архіви не горять. І всі ми пам'ятаємо, хто транслював і коли транслював карту розколотої України у 2004 році. І в моніторингах "Детектор медіа" чітко зафіксовано, як телеканали минулого року висвітлювали події Майдану. Ми чітко бачили і знаємо, хто і як називав протестуючих на Майдані, на яких каналах це були радикали і фашисти (у контексті російської пропаганди), хто і як висвітлював події початку війни на сході, коли називали терористів ополченцями, - усе це зафіксовано».

Пані Дуцик закликала парламент і Нацраду законодавчо врегулювати питання, які постали під час дискусії, зокрема, питання прозорості медіавласності. Водночас вона підтримала ініціативу підписання мовниками меморандуму та саморегулювання галузі. «Детектор медіа» готова до цього долучатися і надати свою платформу для дискусії.

Діана Дуцик нагадала телеканалам: архіви не горять

Свою допомогу українським телеканалам у створенні нової дієвої системи саморегулювання готовий надати офіс Ради Європи в Україні, повідомила координатор проектів Ради Європи в Україні Ольга Сєдова. З її слів, найкраща модель саморегулювання у сфері телерадіомовлення діє в Канаді: «Canadian Broadcasting Standards Council - це об'єднання всіх комерційних мовників, яке об'єднує 160 мовників. Вони створили для себе зведення стандартів щодо всіх болючих питань (наприклад, висвітлення виборів, висвітлення актів жорсткості, питання захисту дітей) і взяли на себе зобов'язання популяризувати ці стандарти для свого глядача, а також надали можливість звернення зі скаргами. Ці конкретні, дуже детальні рекомендації є дороговказом для всіх каналів, також існують механізми реалізації цих стандартів».

Водночас Ольга Сєдова вбачає причини проблем українського медіаринку у відсутності системи суспільного мовлення в Україні. «Коли в країні є суспільний мовник, який є мірилом стандартів і дороговказом, за ним починається оздоровлення медіапростору загалом. І цей процес надзвичайно важливо каталізувати», - наголосила вона.

Сюмар, Княжицький, Головатий - про підстави для санкцій «Інтеру» та нові законодавчі обмеження

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар заявила, що Йосип Кобзон є політичним символом держави-агресора, тому телеканали не мають права поширювати його виступи.

«Є буква закону, а є ще й дух закону, - нагадала пані Сюмар. - Рекомендації Ради Європи чітко говорять: заклики і особи, які поширюють заклики, що можуть стимулювати до міжнаціональної ворожнечі, до громадянських сутичок, є неприпустимими і така інформація має обмежуватися. Йосип Кобзон є не просто діячем культури, він є політичною фігурою, яка дозволяє собі абсолютно антиукраїнські висловлювання, яка говорить про події в Україні так, що принижує честь і гідність, а часом і стимулює громадянські сутички. Мені дуже цікаво, чому телеканал "Інтер" у прайм року (новорічну ніч) дозволяє собі політичний символ держави-агресора поміщати як героя культури в країні, яка втрачає людей від цієї агресії?».

Депутатка виступила за саморегуляцію медіа, але за її відсутності, підкреслила вона, держава змушена буде зайнятися регулюванням і написати жорсткі закони для медіа. На її думку, Україна тривалий час була занадто ліберальною в умовах військової агресії та інформаційної війни. «Напевно, тому, що ми не знайшли в собі сили зупинити інформаційні атаки (російських телеканалів) рік тому, ми отримали збройний конфлікт. Тому що люди на Донбасі вірять у міфи "Правого сектора", які нав'язуються пропагандистською машиною Кремля, де маніпуляція і брехня є основою інформаційної політики, - вважає пані Сюмар. - Тисячі жертв стали можливими саме тому, що ми були настільки ліберальними поруч із державою-окупантом і агресором».

Через рік після початку війни Україна має визначити, як захищатися в інформаційному полі, як пропагувати власні цінності. На думку пані Сюмар, неминуче буде ухвалено законопроект Миколи Княжицького про заборону російських серіалів, які пропагують військові і силові структури держави-окупанта.

«Постає питання про пріоритет між інформацією й свободою слова та життям і безпекою людей. І міжнародний стандарт дає відповідь: там, де йдеться про безпеку людей, - це є пріоритетом. І це називається саморегуляцією. Чому ви чекаєте, поки держава у вигляді незалежного регулятора покличе вас сюди і розкаже це все? Ви говорите про бізнес, про те, що російські серіали приносять гроші. Даруйте, ви заробляєте тут, на цій землі, за рахунок українців, які втрачають своїх дітей заради того, щоб ця країна була і щоб ви й далі могли тут заробляти», - заявила депутатка.

Вікторія Сюмар, Сергій Головатий і Юрій Павленко

У свою чергу Юрій Артеменко передав Вікторії Сюмар драфт законопроекту Нацради про розширення повноважень регулятора: можливість застосовувати штрафи до порушників і тимчасово призупиняти на три місяці ліцензії (з одночасним поданням до суду) через дії чи бездіяльність ліцензіата, яка загрожує національній безпеці, територіальній цілісності та життю і безпеці громадян.

Правового регулювання торкнувся і голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. Насамперед його комітет візьметься за моніторинг дотримання норми закону про обов'язкові 50% національного аудіовізуального продукту в ефірі мовників. По-друге, пан Княжицький у свій законопроект про заборону деяких російських серіалів додасть до другого читання норму про заборону показу осіб, які наносять шкоду або загрозу національній безпеці України. Депутат припускає, що відповідний закон буде прийнято в цілому вже в лютому.

Щодо прозорості медіавласності - на думку депутата, чинне законодавство дає Нацраді право не видавати ліцензію, якщо заявник не доведе регулятору, хто його кінцевий власник.

Окремо Микола Княжицький пройшовся по ліцензуванню «Інтера», засновником якого є російський «Первый канал»: «"Інтер" розпочав мовлення в жовтні 1996 року. Національна рада на запит журналістів повідомила, що не має жодних документів, на підставі яких канал розпочав його. Законодавство як у 1996 році, так і сьогодні містить норму про заборону заснування телерадіокомпаній іноземними юридичними особами. А ми знаємо, що саме іноземна юридична особа є засновником телеканалу "Інтер" (колись це було ОРТ, зараз це "Первый канал"). Отже, "Інтер" ніколи не міг отримати ліцензії. Те саме стосується і цифрової ліцензії. Ліцензії були видані "Інтеру" з порушенням статті 12 закону "Про телебачення і радіомовлення". За позицією Верховного суду, ліцензії, як і будь-які інші рішення, видані з явним порушенням закону, визнаються нікчемними (це постанова Верховного суду України від 30 січня 2012 року). Нікчемна ліцензія за будь-яких обставин не дає права здійснювати мовлення. Таким чином, рішення про нікчемність ліцензій може прийматися Нацрадою».

Микола Княжицький пропонує визнати ліцензію «Інтера» нікчемною

Крім того, «Інтер», на думку Миколи Княжицького, порушив вимоги статті 7 закону «Про основи національної безпеки України» (намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації, що підтверджується щотижневими моніторингами «Детектор медіа» протягом 10 років). Це є підставою для застосування до каналу санкцій, у тому числі анулювання ліцензії, наголосив депутат.

Представник Генеральної прокуратури України Володимир Стретович запропонував у такому разі звертатися до прокуратури: «Якщо ви, Національна рада чи будь-хто, бачите, що в інформаційній політиці будь-якого каналу є матеріали, що підпадають під кваліфікацію злочину (чи розпалювання міжнаціональної ворожнечі, чи заклики до зміни територіальної цілісності, чи повалення державного устрою), будь ласка, звертайтеся в Генеральну прокуратуру, яка буде реагувати на порушення закону, пов'язане зі скоєнням злочину». Що стосується ймовірної незаконної видачі ліцензії «Інтеру», пан Стретович нагадав, що з 14 жовтня прокуратура не здійснює загального нагляду, а тому вже не має повноважень перевіряти факти, пов'язані з порушенням законодавства, але не пов'язані з майбутнім кримінальним переслідуванням.

Про підстави для застосування регулятором санкцій щодо «Інтера» говорив і народний депутат минулих скликань, колишній член Венеціанської комісії та екс-віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Сергій Головатий.

Він процитував пункт 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду».

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях за статтею 10 Конвенції, звертає увагу, що ситуація війни чи проблеми, пов'язані з тероризмом, виправдовують обмеження на свободу слова. Про можливість обмеження свободи слова в інтересах національної безпеки говорить і стаття 34 Конституції України.

Пан Головатий нагадав і про пункт 7 статті 4 закону «Про телебачення і радіомовлення», який проголошує, що держава всіма можливими законними засобами не допускає розпалювання ворожнечі.

До компромісу та помірності закликав народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Павленко. Він підтримав пропозицію Громадської ради про укладання між Нацрадою і мовниками меморандум щодо редакційної політики в умовах інформаційної війни, і розцінив лист секретаря РНБО Олександра Турчинова щодо анулювання ліцензії «Інтера» як втручанням і тиск на Нацраду як незалежний конституційний орган.

Представник РНБО Руслан Німчук заперечив тиск і звернув увагу, що секретар РНБО діє в межах своїх повноважень, а його лист містить чіткі посилання на норми законодавства. А Юрій Артеменко розцінив як тиск депутатські запити Юрія Павленка до Генпрокуратури щодо перевірок Нацрадою діяльності провайдера цифрового ефірного телебачення «Зеонбуд», асоційованого, за даними пана Артеменка, з опозицією.

Усі члени Нацради - за санкції

Кожен із членів Нацради зробив свої висновки з почутого, виходячи з яких і голосував за сформульоване колегіально рішення.

Владислав Севрюков констатував: коли великі телеканали закликають діяти за законом, це означає, мовляв, «давайте нас не чіпати». Водночас громадськість часто приписує Нацраді більші повноваження, ніж вона має. Втім, пан Севрюков вважає нездоровою ситуацію з новорічним ефіром на «Інтері»: «Невже не можна створити власний продукт для новорічного прайму? Зробити ретрансляцію продукту "Россия 1" - це злочин. Або це зроблено свідомо, або це нерозуміння менеджерами ситуації».

Григорій Шверк висловив жаль із кількох приводів. По-перше, поки що в Україні телеканали не вирішують спірні питання шляхом саморегуляції. По-друге, українське законодавство писалося в мирні часи для мирного життя і не дає відповідей на актуальні виклики. По-третє, Нацрада хотіла б знати бенефіціарів, але в законі про телебачення і радіомовлення передбачений вичерпний перелік документів, які подає ліцензіат, тому члени Нацради не мають змоги вимагати, а можуть лише запитувати і чекати відповіді щодо кінцевих власників. «Тому я сьогодні буду приймати рішення не чисто юридичне», - резюмував пан Шверк.

Катерина Котенко, яка до обрання членом Нацради очолювала Індустріальний телевізійний комітет, не вірить у саморегулювання телеринку, вважає його міфом та ілюзією. Вона наголосила на персональній відповідальності телевізійників, які вирішують, що і як транслювати. І якщо протягом півроку роботи нового складу Нацради телевізійна індустрія продемонструвала неготовність брати на себе відповідальність, встановлювати правила, впроваджувати самообмеження, то це має зробити Нацрада. «Треба припиняти грати в цю гру. Не готові на тій стороні (мовники. - ТК) - припинимо на цій (Нацрада. - ТК). Ми зайшли вже в таку далеку зону персональної відповідальності вирівнювання телевізійного ринку, що на ринку, напевно, відбудуться структурні зміни», - філософськи резюмувала пані Котенко.

Григорій Шверк і Катерина Котенко

«Свобода слова - це не свобода розміщувати в ефірі все, що я хочу», - підкреслила Ольга Герасим'юк. Виходячи з цього, вона запропонувала окремо відзначити в рішенні Нацради персональну відповідальність керівника медіагрупи «Інтер» Ганни Безлюдної. (Під час голосування члени Нацради не підтримали пропозиції дату оцінку діям пані Безлюдної, а вирішили звернутися за такою оцінкою до Комісії з журналістської етики.)

Олександр Ільяшенко вже не вперше висловив думку, що Держкіно і Нацрада своїми рішеннями про обмеження російського продукту за участі певних осіб дають сигнал російським продюсерам, щоб вони починали «рахувати гроші» й уникали одіозних персонажів у своєму контенті, а російським акторам і шоуменам - щоб вони уникали антиукраїнських висловлювань, через які їх не будуть запрошувати в нові серіали.

Тригодинне обговорення переконало Олега Черниша голосувати за санкцію «Інтеру». Він не побачив підстав для анулювання ліцензії «Інтера», але запропонував оголосити каналу попередження за всіма трьома його ліцензіями (супутниковою, ефірною цифровою та ефірною аналоговою).

Юрій Артеменко пошкодував, що на засідання не прийшла Ганна Безлюдна і Нацрада не почула відповідей на свої питання. Водночас він натякнув «Інтеру», що Нацрада влітку може не продовжити йому ліцензію: «1 липня 2015 року у вас закінчується ліцензія на 389 каналів у 25 областях України. І яке рішення будуть приймати члени Національної ради, яке рішення буде приймати громадськість - це дуже великий виклик. Ми не є прихильниками закриття каналів, ми всі самі медійники. Але коли канал не чує громадськість, для якої він створений, тоді держава вмикається. Це не погроза. Але треба думати про людей, про майбутнє».

Рішення Нацради

Результатом тригодинного обговорення стало рішення Нацради, ухвалене 15 січня, підписане та оприлюднене на офіційному сайті регулятора, яке ми цитуємо в повному обсязі:

«Розглянувши результати моніторингу загальнонаціональних телеканалів за 31.12.2014 - 07.01.2015, з огляду на складну суспільно-політичну ситуацію, що склалась в країні, ведення бойових дій на сході держави, інформаційної війни з боку держави - агресора;

беручи до уваги систематичні антиукраїнські висловлювання та дії  деяких культурних діячів Російської Федерації, яких використовують як засіб пропаганди насильства, жорстокості, зверхності однієї нації над іншою, та поважаючи патріотичні почуття громадян України;

з метою надання об'єктивної оцінки діяльності загальнонаціональних мовників по дотриманню чинного законодавства України та відображення єдиної позиції державних органів у розумінні певних правовідносин, які потребують врегулювання чинним законодавством;

розглянувши звернення (подання) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України № 1/01-5-1 від 02.01.2015 про вжиття Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення заходів відповідного реагування;

прагнучи досягнення спільної мети у забезпеченні інформаційної безпеки держави та відновлення її територіальної цілісності,

з метою спонукання телерадіомовників до розробки власного свідомого підходу щодо передач (телерадіопередач), що створюються (розповсюджуються) мовниками в умовах інформаційної війни, унеможливлення публічних закликів діячів культури іноземних держав до насильницьких дій, розпалювання ними ворожнечі,

з метою підкреслення суспільної важливості інформаційного наповнення телерадіомовниками програм, розуміння ними наслідків, до яких призводить зміст програм та їх вплив на свідомість людей, своєї ролі в інформаційному просторі держави,

з метою отримання пропозицій і рекомендацій фахівців різних галузей для розробки програми захисту інформаційного простору та протидії,

керуючись п. 2 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 34 Конституції України, п. 7 ст. 4, абзацом 11 частини 2 ст. 6  Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада

вирішила:

1. Визнати недопустимими дії телерадіомовників, які в умовах ведення інформаційної війни здійснили показ у телепередачах осіб, які відкрито схвалюють анексію Автономної Республіки Крим, дії терористів на сході України, закликають до агресивних  дій щодо громадян України.

2. Рекомендувати телерадіомовникам утриматися від показу/використання в передачах (телерадіопередачах) та передач (фільмів) за  участю осіб, які своїми публічними виступами розпалюють ворожнечу, принижують честь та гідність українського народу, схвалюють дії терористів у східних областях України, підтримують анексію Автономної Республіки Крим; рекомендувати використання російського медійного продукту виключно за умови адаптації такого продукту до вимог чинного законодавства України.

3. ПрАТ «Телеканал «Інтер» (ліцензія НР № 00290-м, НР-00291-м, НР № 00294-м), м. Київ, оголосити попередження.

4. На підставі моніторингу та численних звернень громадян провести позапланові перевірки ПрАТ «Телеканал «Інтер», м. Київ (НР № 00291-м від 23.10.2001), ТРК «Студія «1+1» у формі ТОВ, м. Київ (НР № 00081-м від 30.07.2014, НР № 0028-м від 29.12.2006), ТОВ «Міжнародна комерційна ТРК» (ICTV), м. Київ (НР № 00062-м від 30.10.2011), ТОВ «ТРК «Україна», м. Донецьк (НР № 00217-м від 23.07.2013) та ТОВ «ТК «Тоніс», м. Київ (НР № 1156-м від 18.06.2002), на предмет дотримання вимог чинного законодавства.

5. Створити робочу групу з представників Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, представників Верховної Ради України, Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення для підготовки пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України та створення ефективного плану протидії розповсюдженню інформації, що завдає шкоди честі, гідності громадян України, загрожує територіальній цілісності та національній безпеці. Запропонувати вказаним органам державної влади надати пропозиції щодо складу учасників Робочої групи протягом 10 робочих днів. Координацію роботи Робочої групи покласти на першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення О.В. Герасим'юк.

6. Звернутися до Комісії з журналістської етики щодо надання етичної оцінки професійної діяльності члена Наглядової ради ПрАТ «Телеканал «Інтер» Безлюдної Г.В. в частині дотримання нею стандартів ділової етики, свободи слова.

7. Рекомендувати телерадіоорганізаціям переглянути власні редакційні статути в умовах ведення інформаційної війни, анексії Автономної Республіки Крим та проведення антитерористичної операції на сході України.

8. Підтримати ініціативу Офісу Ради Європи в Україні щодо розробки та встановлення нової моделі саморегулювання мовників.

9. Підтримати внесення змін до чинного законодавства, направлених на захист інформаційного простору України.

10. Звернутися до комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики з проханням розглянути та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, який передбачає розширення прав Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо вжиття заходів до порушників чинного законодавства України у вигляді штрафів та розширення повноважень в частині тимчасового припинення дії ліцензій, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, до ухвалення  відповідного рішення судовими органами.

11. Звернутися до Генеральної прокуратури України, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України з метою встановлення ними інформації (проведення перевірок) в межах наданих їм повноважень щодо можливого володіння (кінцевого вигодонабувача) та/або фінансування загальнонаціональних мовників особами, що знаходяться в розшуку, або особами, які сприяють порушенню територіальної цілісності України та/або розпалюванню ворожнечі.

12. Виконання цього рішення покласти на управління аналізу та контролю телерадіомовлення, юридичне управління.

13. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника голови Національної ради О.В. Герасим'юк».

Реакція «Інтера»

Отримати коментар представника «Інтера» Тараса Прозоровського «Детектор медіа» не вдалося, оскільки юрист одразу залишив засідання. Однак дуже швидко прес-служба каналу «Інтер» розіслала офіційну реакцію каналу на попередження:

«Сьогодні на засіданні Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення ПрАТ "Телеканал "Інтер" було оголошено попередження. Рішення було винесене без проведення відповідної перевірки. При винесенні попередження були порушені не тільки процедурні норми, а й не були враховані фактичні обставини. Вважаємо, що в основі прийняття рішення лежить інформація, що не відповідає дійсності. Та сама, яка стала підставою суспільного резонансу навколо телеканалу "Інтер" в перші два тижні 2015 року.

"Інтер" заявляє, що будь-яких порушень українського законодавства під час мовлення телеканалу не було. Законних підстав для винесення рішення про попередження немає. Рішення у відношенні "Інтеру" телеканал розцінює як прийняте поза межами правого поля.

"Інтер" залишає за собою право відстоювати правоту у законний спосіб».

Також прес-служба «Інтера» спростувала інформацію Ольги Герасим'юк, що Ганна Безлюдна особисто відсторонила від роботи керівництво компанії «Національні інформаційні системи» (виробляє новини для «Інтера»: «Ця інформація не відповідає дійсності. Як член Наглядової ради телеканалу "Інтер" Ганна Безлюдна відповідає за розвиток бізнесу і ніяким чином не впливає на редакційну та кадрову політику продакшену, що виробляє інформаційні програми. Більше того, будь-які співробітники ТОВ "НІС" не можуть бути відсторонені від роботи керівництвом телеканалу "Інтер" та "Інтер медіа груп". ТОВ "НІС" є окремою юридичною особою і має власне керівництво, яке самостійно приймає всі кадрові рішення. Стосовно невтручання у редакційну та кадрову політику ТОВ "НІС", розподілу повноважень між "Інтером" і "НІСом" існує юридичний договір, про що телеканал "Інтер" неодноразово публічно заявляв. Все це унеможливлює вплив керівників "Інтеру" та "Інтер медіа груп" на будь-які кадрові та редакційні рішення ТОВ "НІС"».

«Телеканал "Інтер" та "Інтер медіа груп" розцінюють поширення недостовірної інформації як навмисне нанесення шкоди діловій репутації та вимагає публічного спростування», - йшлося в повідомленні прес-служби.

Фото, відео Ігоря Меделяна