Моніторинг закарпатських телеканалів: про політику — тільки у форматі піару

Моніторинг закарпатських телеканалів: про політику — тільки у форматі піару

16 Березня 2018
11196

Моніторинг закарпатських телеканалів: про політику — тільки у форматі піару

11196
Паркет, Ляшко і привітання довгожительці від народного депутата. Моніторинг дотримання стандартів у новинах телекомпаній «21 канал» і «М-Студіо» за 5–9 лютого 2017 року.
Моніторинг закарпатських телеканалів: про політику — тільки у форматі піару
Моніторинг закарпатських телеканалів: про політику — тільки у форматі піару

Хоча закарпатські телеканали зосереджені переважно на висвітленні місцевих подій та піарі місцевих депутатів-мажоритарників, у їхніх новинах знайшлося місце для всеукраїнської піар-кампанії Олега Ляшка. Відповідність новин ужгородського 21-го каналу вимогам фахових стандартів експерти ГО «Детектор медіа» оцінили на 3,36 бала, мукачівського телеканалу «М-Студіо» — на 3,01 бала із шести можливих. Із 87 сюжетів «М-Студіо» ознаки замовності помічено в семи, що становить 8 % контенту. Натомість у 21-го каналу зауваження експертів викликала тільки одна із 47 випущених в ефір новин, або 2 %. Також новини телекомпаній аналізувалися на предмет наявності елементів проросійської пропаганди й тональності новин. Методологію дивіться тут і тут.

Значна частина новин «М-Студіо» присвячена темі життя місцевої громади — загалом 20 сюжетів із 87 (23 %). Здебільшого вони розповідають про місцеві проблеми — підтоплення будинків, протікання дахів, поганий стан доріг, відкриті люки тощо. Також чимало сюжетів стосуються соціальної сфери, освіти й охорони здоров’я, зокрема, впровадження медичної реформи та карантину (14). Ще 15 сюжетів «М-Студіо» висвітлюють правопорушення та роботу правоохоронців. Практично всі вони переповідають прес-релізи Нацполіції. Шість сюжетів у новинах «М-Студіо» стосуються бойових дій на Донбасі — кожен випуск новин телевізії розпочинається повідомленням прес-центру армії. І тільки сім сюжетів каналу є політичними.

21-й канал приділяє багато уваги соціальній сфері, зокрема карантину в місцевих навчальних закладах, і життю місцевої громади (ремонту доріг тощо). Загалом такі сюжети становлять половину проаналізованих новин (23 із 47 сюжетів).

Натомість менше уваги приділяється криміналу — повідомлення за матеріалами правоохоронців становлять лише 10 % новин (п'ять із 47 матеріалів). Жоден із проаналізованих сюжетів 21-го каналу не стосується висвітлення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, стримування й відсічі російській збройній агресії.

Водночас 21-й канал присвятив три сюжети темі культури — на відміну від «М-Студіо», де її узагалі проігнорували. Ці новини стосувалися культурних відмінностей іноземних студентів Ужгорода, виставі Національної угорської опери тощо.

Обидва канали мають приблизно однакові сумарні показники дотримання фахових стандартів. Якщо проаналізувати їх у розрізі кожного з критеріїв оцінювання, то найгірше впоралися із забезпеченням балансу думок та повноти інформації, найкраще — оперативності.

Так, баланс думок забезпечено лише в кожному четвертому сюжеті «М-Студіо» (0,25 бала) й у кожному п’ятому — 21-го каналу (0,19 бала). Журналісти 21-го каналу, зокрема, часто включають у сюжети синхрони лише одного спікера, не обтяжуючи себе пошуками альтернативної думки чи коментарів експерта. Типовим прикладом такого матеріалу є сюжет «Обсяги сільськогосподарського виробництва у рослинництві зменшились майже на 2 %» від 6 лютого:

«Ведуча: Обсяги сільськогосподарського виробництва у рослинництві зменшились майже на 2 %, а експорт товарів за рік зріс на 18,5. Про це повідомили в Департаменті економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА. У 2017 промисловість зросла усього на 0,2 % за рахунок розвитку підприємств переробної промисловості. Майже на 6 % збільшився обсяг будівельних робіт, вантажообіг на сім, а пасажирообіг — на шістнадцять. А от сільськогосподарське виробництво на підприємствах, зокрема у тваринництві, скоротилася. Головна причина, кажуть фахівці, — спалах африканської чуми свиней. Хоча за рахунок поголів’я свійських тварин, яких вирощують у приватних господарствах, статистика позитивна.

Денис Ман, директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА: Тваринництво, все ж таки, показало незначний, але ріст. 76,4 % сільгосп товаровиробники склав від ріст, але 101 % у населення. Тобто, у населення трошки краще справи пішли, ніж у виробників. У нас була африканська чума свиней, це не могло не відобразитися на показниках по поголів’ї свиней».

В ефірі обох каналів бачимо й новини, які складаються виключно з дикторського тексту без представлення позицій зацікавлених сторін. У кращому разі там є посилання на джерело інформації, але точка зору доноситься до глядачів не прямою мовою, а переказується журналістом. Хоча в таких новинах ідеться про теми значущі, які заслуговують значно ширшого висвітлення. Прикладом є матеріал «Перекази заробітчан» за 8 лютого:

«Яна Шершун, ведуча: Заробітчани надсилають з-за кордону шість відсотків ВВП України. Таку думку у коментарі озвучив президент Всеукраїнської асоціації компанії з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. До слова, він не бачить проблему у масовому виїзді українців з-за кордон. Експерт відмітив, що чим більше українців буде працювати з-за кордоном, тим більше вони відправлятимуть грошей додому».

Оперативність новин досліджуваних каналів є досить високою. Результати «М-Студіо» дещо скромніші, ніж у 21-го каналу, — 0,72 і 0,94 бала відповідно. Прикладом порушення цього стандарту є сюжет «М-Студіо» «Реформування медицини» від 5 лютого. У ньому йдеться про нараду з питань реформування первинної ланки надання медичної допомоги у Тячівській районній державній адміністрації, яка відбулася ще 2 лютого.

Рівень дотримання ужгородськими каналами вимог стандарту достовірності також є порівняно високим, — 0,87 «М-Студіо» і 0,77 в 21-го каналу. Утім, і тут не обійшлося без порушень. Наприклад, у сюжеті «Небезпечна оренда житла» («М-Студіо», 5 лютого) авторка сюжету й ведуча у студії регулярно посилаються на неназваних «експертів», «спеціалістів», до того ж наводяться невідомо звідки взяті статистичні дані:

«Олександра Балог, ведуча: Будь-яка операція із нерухомістю завжди ризикована, у тому числі — і оренда житла. Експерти ринку відзначають, що кількість шахраїв за останні роки значно зросла, тому закарпатцям варто знати про основні схеми, за якими вони працюють. Як не стати жертвою ошуканства — дізнавалася і моя колега, Ірина Грабко.

Ірина Грабко, кореспондентка: Згідно статистики, кожен другий українець хоча би один раз в своєму житті винаймав житло в оренду подобово чи довгостроково. (…)

Кор.: Тож, щоб не бути ошуканим, спеціалісти радять користуватися послугами кваліфікованих ріелторів».

В іншому сюжеті цього каналу можна побачити посилання на невідомих «закарпатських лісівників». Це матеріал «Штрафи за продаж первоцвітів» 8 лютого: «Закарпатські лісівники озвучили суму штрафу, яку доведеться платити за продаж первоцвітів. Відповідальність, а з нею і чималі штрафи, ляжуть на плечі і продавців і покупців рідкісних квітів».

Аналогічну ситуацію бачимо і в сюжетах 21-го каналу — посилання на невідомих «медиків» у новині «Карантин продовжується» від 9 лютого про зростання захворюваності на кір.

Що ж до наявності в новинах оцінних суджень, то чимало зауважень є до контенту обох закарпатських каналів. Тож показники дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів досить скромні і в «М-Студіо» — 0,38 бала, і в 21-го каналу — 0,51. Зокрема, кореспонденти часто зловживають у своїх коментарях твердженнями, які потребують підтвердження або пояснення. Наприклад, у сюжеті «М-Студіо» від 6 лютого «Сімейна медицина в дії» кореспондент безапеляційно стверджує:

«Недостатнє фінансування не дозволяє бюджетній медицині забезпечити населення високим рівнем обслуговування, а приватні медичні центри більшості українців просто не по кишені. Тому саме на сімейну медицину покладена місія повернути довіру простих українців до лікарів, а лікарів, відповідно, до нашої держави.(…)

Кор.: Все нове часто незрозуміле. Згідно із нововведеннями, не буде більше дільничних терапевтів за адресою проживання, натомість, кожен закарпатець може обрати для себе того лікаря, який йому до вподоби.(…)

Кор.: Саме від кількості підписаних декларацій згідно з новою реформою буде залежати заробітна плата лікаря. Від цього українці тільки виграють, адже кожен спеціаліст зацікавлений навчатись, якісно лікувати та просто стати членом родини, бо незадоволений пацієнт має право будь-коли обрати собі нового сімейного лікаря(…)».

А в сюжеті 21-го каналу від 9 лютого «На стоматологічному та хірургічному факультетах УжНУ можна отримати ступінь доктора медичних наук» з уст журналіста лунає таке: «Вчена рада складається з провідних спеціалістів різних вузів України: Львівського, Івано-Франківського, Полтавського, Харківського та Тернопільського. Кожен має надзвичайний досвід. Запрошені гості, до речі, дуже високо оцінюють науковий розвиток в області, зокрема, на стоматологічному факультеті».

Досить високим є рівень дотримання каналами стандарту точності: «М-Студіо» — 0,64 бала, 21-й канал — 0,79 бала. Натомість повноти інформації в новинах обох каналів бракує: 0,14 бала в «М-Студіо» й 0,17 — у 21-го каналу. Здебільшого інформування глядачів не є вичерпним через однобокість новин, їхню незбалансованість, а також відсутність у сюжетах бекґраунду.

Одну й ту ж подію канали висвітлюють дуже по-різному. Наприклад, «М-Студіо», розповідаючи про підпал обласного офісу організації Закарпатських угорців КМКС, подав коментарі з приводу цього інциденту віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та лідера націоналістичного руху «Карпатська Січ» Тараса Деяка («Акт вандалізму чи провокація», 5 лютого). А 21-й канал обмежився коротким повідомленням про подію («Коктейль Молотова у вікно», 5 лютого):

«Ірина Крупко, ведуча: У будівлю закарпатського товариства угорців кинули пляшку із запалювальною сумішшю. Внаслідок цього, сталося задимлення. Інцидент трапився близько п'ятої ранку неділі. Сьогодні слідів на будівлі вже нема. Сама ж будівля де розташовується товариство угорців Закарпаття, знаходиться в самому центрі Ужгорода на Православній набережній і на сусідніх будинках є камери спостереження.

Інцидент уже засудив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, а МЗС Угорщини закликало направити постійну місію ОБСЄ в Закарпатську область та висловила сподівання, що винних у нападі швидко знайдуть. У поліції жодних коментарів поки не дають».

Та жоден із них не висвітлив позиції потерпілої сторони або не вказав причин, через які цього не сталося.

Частіше припускалися порушень фахових стандартів, які можуть свідчити про замовність новин, журналісти каналу «М-Студіо», який пов’язують із народним депутатом Робертом Горватом. Усі такі сюжети містили політичну складову. Два з них — це «протокольні» матеріали, позитивно тоновані стосовно посадовців різного рівня.

Так, сюжет від 5 лютого «Реформування медицини» висвітлює робочу нараду керівництва Тячівського району з питань реформування медицини. При цьому стан справ і перспективи реформування галузі представлено тільки з позиції керівників РДА і районної ради, а що з цього приводу думають медики, не повідомляється.

Інший сюжет — «Паркова зона» від 8 лютого — розповідає про реконструкцію паркової зони у Хусті. Йдеться про перебіг поточних робіт, а не їх завершення чи старт. У сюжеті є аж три синхрони хустського міського голови Володимира Кащука й жодного — від виконавців робіт. Власне, як такої новини в сюжеті немає, зате глядачі дізнаються, що міський голова «займається» цією реконструкцією.

Ще три сюжети телеканалу «М-Студіо» є політичним піаром Олега Ляшка: «Олег Ляшко вимагає від влади…» від 6 лютого, «Олег Ляшко звернувся до уряду із вимогою відновити державне регулювання цін на продукти першої необхідності» від 7-го, які виходили й у новинах харківських каналів, та «І маємо ще одну новину про події…» від 9 лютого про те що, «фракція Радикальної партії в повному складі пікетувала сейм Республіки Польщі у Варшаві з вимогою скасувати антиукраїнський закон, який погіршує відносини між країнами-сусідками» із розлогими синхронами голови партії.

Ці сюжети не мають прямого стосунку до регіону, просувають інтереси політика і його партії, до того ж ідентичні матеріали розміщені і в інших ЗМІ: тут, тут і тут. Вийшли аналогічні матеріали й у новинах харківського 7-го каналу, який аналізують експерти «Детектора медіа».

У ще двох сюжетах каналу в позитивному світлі показують народних депутатів від регіону. Так, у сюжеті «100-літній ювілей» про жінку-довгожительку від 6 лютого «зринає» народний депутат Василь Петьовка («Воля народу») з вітаннями іменинниці:

«Кор.: Вже традиційно пані Анастасію, як і всіх довгожителів краю, привітав народний депутат України Василь Петьовка. Від його імені бабуся отримала цінний подарунок.

Михайло Штефко, помічник народного депутата України Василя Петьовки: Дозвольте від імені народного депутата України Василя Васильовича Петьовки привітати вас з вашим ювілеєм. Побажати вам здоров'я, щастя, ниву добра, любові рідних і близьких, благополуччя в вашій домівці».

У сюжеті восьмого лютого «Обговорили інфраструктурні проекти» фігурують одразу три народних обранці: вже згаданий Петьовка, «фронтовик» Валерій Лунченко і Роберт Горват із БПП. Ішлося не про законотворчу діяльність парламентарів, а про їхні зусилля, спрямовані на вдосконалення залізничного сполучення в регіоні:

«Ведуча: Народні депутати від Закарпаття Валерій Лунченко, Василь Петьовка та Роберт Горват провели зустріч з виконуючим обов’язки голови “Укрзалізниці” під час якої обговорили ряд важливих інфраструктурних проектів для Закарпатської області. Зокрема, йшлося і про необхідність та можливість прискорення запуску потягу сполученням Мукачево — Будапешт. Роберт Горват підняв проблему, вирішенням якої опікується особисто — це залізничне сполучення Ужгород-Кошице. З виконуючим обов’язки керівника “Укрзалізниці” обговорили і вже проведену роботу, можливості використання вузької та широкої колії, перспективи запуску потягу. А враховуючи прохання жителів області народні депутати просили і розглянути можливість внесення змін у дорожній графік руху потягів Ужгород — Київ та Рахів — Харків. Зокрема, передбачити додаткові зупинки потягів у Перечині та Квасах відповідно. Нововведення дозволять полегшити доїзд до своїх домівок мешканцям прилеглих сіл, а також забезпечать більш комфортний доступ до курортів краю туристам з усієї Країни. Валерій Лунченко висловив вдячність керівництву “Укрзалізниці” за впровадження руху потягу сполученням Київ — Солотвино через місто Хуст. Це дозволило підвищити рівень завантаженості цього маршруту до 86 відсотків. Ішлося і про капітальний ремонт хустського залізничного вокзалу, що наразі перебуває в вкрай незадовільному стані. Виконуючий обов’язки керівника “Укрзалізниці” Євген Кравцов дав обіцянку почати ремонтні роботи там у поточному році. Зустріч народних депутатів від Закарпаття з виконувачем обов’язки керівника “Укрзалізниці” дозволить швидше вирішити питання, пов’язана із залізничним сполученням та реконструкцією інфраструктурних об’єктів. Це в свою чергу сприятиме розвитку туризму та полегшить логістику для жителів області».

Єдиний матеріал 21-го каналу, який має ознаки замовності, віднесено експертами до гаданої комерційної джинси. Йдеться про сюжет від 9 лютого «Три роки “Клініці сімейної стоматології” в Ужгороді», який відкрито рекламує реалізацію послуг одного суб’єкта — «Клініки сімейної стоматології»:

«Ведуча: Три роки розвитку та успіху. Професійне свято стоматологів не єдиний привід відзначати для колективу Ужгородської клініки сімейної стоматології. Тут пишаються третьої річницею вдалої робити і підбивають підсумки. Збільшили професійний колектив, поповнили технічну базу і стали ще ближчими до клієнтів. Починали із семи спеціалістами, а сьогодні тут працюють 15 висококваліфікованих стоматологів. Увесь колектив із 17 працівників виріс до чотирьох десятків. А професійне обладнання постійно поповнюється. В Ужгородській клініці сімейної стоматології підбивають підсумки трьох років роботи.

Ірина Риляк, директор “Кініки сімейної стоматології”: За три года нам удалось сделать многое. Наш коллектив стал одной большой семьей. Мы пополняемся новыми специалистами, новыми талантами, как и врачами, так и ассистентами. Все сотрудники видят перспективу. Все постоянно обучаются. Клиника вкладывает и энергию, и ресурсы, и техническое оснащение.

Ведуча: Нещодавно в клініці з’явився ще один спеціальний мікроскоп. З таким сучасним обладнанням працюють спеціалісти провідних закладів Європи(…)

Ведуча: І не тільки сучасним обладнанням пишаються у клініці, а й першокласними спеціалістами. Про їхній професійний розвиток постійно дбають — відправляють на тренінги та курси, аби послуги тут були на найвищому і найсучаснішому рівні.

Олег Юдін, стоматолог-терапевт, ендодантист “Клініки сімейної стоматології”: Мы пользуемся протоколом, используем протоколы наших американских коллег, наших европейских коллег. На сегодняшний день мы начинаем внедрять микрохирургические операции с использованием оптики, с использованием микроскопов, что позволяет нам продлить жизнь зубов наших пациентов ещё на достаточно долгое время.

Ведуча: Клієнтська база тут поповнюється щодня. Пацієнти часто приходять родинами. А 50 % клієнтів чи не найвибагливіші, це — дітки. Саме для них відкрили ще один дитячий кабінет. Адже здоров’я зубів найменших — варто довіряти найкращим».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією «Інтерньюз». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відбиває позицію USAID, уряду США та «Інтерньюз».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11196
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду