Читайте також частини вересневого моніторингу про замовні матеріали і тематику медіа.

Найгірше українські регіональні ЗМІ у вересні дотримувалися балансу думок та повноти. Якість публікацій – на одному рівні для онлайн-видань і друкованої преси (10 балів із 12 можливих). Найнижчі оцінки отримали видання Сумщини. Найвищі – на Львівщині. Така картина залишається незмінною з червня 2022 року. Схожа ситуація спостерігалася і до повномасштабного вторгнення. З балансом думок та повнотою було найбільше проблем.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який із 19 вересня по 25 вересня 2022 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження пройшло у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які публікують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього на стандарти оцінили 1024 матеріали. Якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.

Газети

Загальна оцінка друкованих ЗМІ – 10. Приблизно такий саме результат був у червні та серпні – 10,1.

Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум) – найнижчі оцінки уже протягом тривалого часу. Найгірший результат у видань Сумщини – 0,3 та Хмельниччини – 0,5.

На Сумщині найнижчий бал у «Білопільщини» – 0,13. На Хмельниччині збалансовані лише чверть публікацій газет. Координаторка експертної групи Любов Василик наводить приклади текстів: «У “Подільських вістях” (Хмельницька область) публікація “Пам’ятник українському лісу” містить пряму мову тільки директора лісгоспу,  у публікації “День міста – без святкування, але з вдячністю” згадується тільки міська голова. Рятівників з професійним святом вітають очільники — а де власне рятівники? Добре, хоч є кілька світлин, що їм вручають подяки… Про роботу мобільної бригади Червоного хреста у газеті “День за днем” розповідає чомусь теж тільки міський голова».

Щодо незбалансованої подачі інформації експерти відзначили газету з Житомирщини «Субота», яка загалом має найнижчий бал за стандарти в регіоні. Ось один із прикладів. Видання опублікувало матеріал «Укрпошта боїться оприлюднювати графік роботи мобільних відділень, бо злякалася бердичівських бандитів?», автор якого обурився тим, що пересувні поштові відділення не оприлюднили графіка своєї роботи, бо «мовляв, якщо буде відкритий графік та маршрути, то хтось може цим скористатись і пограбувати поштовий автомобіль» (с.4, №35,21. 09. 2022). «Укрпошті» можливості прокоментувати це не дали: у тексті немає ані коментаря посадовців, ані, наприклад, згадки, що редакція звернулася з запитом.

Стандарт повноти – 1,6. Найгірша ситуація на Полтавщині (середній бал – 1,3). Експерти пояснили це великою кількістю передруків. Наприклад, «Зоря Полтавщини» вкотре має проблему з ексклюзивними матеріалами. У номері 43 від 16 вересня усього одна авторська публікація про школярів, які успішно склали мультипредметний тест. Решта – офіціоз, рецепти, поради про вирощування фікусів та трав’яні ванни для ніг, телепрограма, оголошення, історична хроніка, анекдоти, погода та реклама. Звісно, що за такої ситуації важко говорити про повноту.

Стандарт відокремлення від коментарів також отримав бал 1,6, що трохи нижче за попередній період спостереження (1,7). Тут знову найнижчий результат (1,2) на Полтавщині. Пояснюється це подекуди радянським стилем викладу інформації: журналісти не були нейтральними, а намагалися оцінювати все, про що писали. Так само до публіцистичного стилю вдавалися «Вечерняя Одесса» та «Чорноморські новини» на Одещині.

Достовірність цього разу має вищий бал – 1,8. Але все ж деякі проблеми лишаються. Так, на Хмельниччині найнижчий бал — 1,4. Час від часу видання зловживали неконкретними посиланнями(«у відомстві/у пресслужбі пояснили»…). Або ж цитували соцмережі — так само без конкретики.

Традиційно стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі видання дотримувалися найкраще — 1,9 та 2 відповідно.

Хоча експерти відзначили й видання, які найкраще дбали про якість. Це газети Дніпропетровщини. Там якісні матеріали переважали. Цього разу кожна газета («Наше місто» та «Берег надій») вмістила по дванадцять таких текстів. На Львівщині газети традиційно дотримувалися таких стандартів, як посилання на джерела, відокремлення фактів від коментарів, доступність. Оцінка — 2 бали за кожен.

Сайти

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах така ж, як і в газетах – 10. Це трохи нижче, ніж у серпні  – 10,2.

Баланс думок ще нижчий, ніж у газет – 1. Найнижчий показник на Сумщині – 0,1. Оцінка за стандарт тут знижується з червня. Онланй-видання «Шостка City» отримало за критерій нуль балів. На сайтах Донеччини також низький бал за баланс – 0,4. Під час війни таку ситуацію експерти пояснюють ускладненим доступом до джерел інформації, обмеженим ресурсом редакцій, адже практично всі вони працюють за межами області.

Повнота — 1,6. Цей стандарт порушувався через те, що журналісти деяких видань послуговувалися переважно пресрелізами та рідко бували на місці події. Ось як, до прикладу, онлайн-видання Хмельниччини висвітлювали візит міністра освіти. Джерела інформації – сам міністр і керівник обласної військової адміністрації. Думок батьків, учителів, переселенців, про яких також згадано, практично немає.  Тож порушено і баланс думок, і повноту. Схожа ситуація і в інших регіонах. Як правило, офіціоз та паркет значно впливали на оцінки.

Відокремлення фактів від думок – 1,7.Достовірність – 1,8. В основному журналісти посилалися на джерела, однак були й винятки. Експерти з Донеччини помітили, що вказівки на джерела були не в усіх публікаціях. «Іноді це просто текст, в якому перелічені факти (кількість зруйнованих будівель, загиблих, поранених, евакуйованих), але зрозуміти, що ця інформація походить від офіційних органів влади, можна тільки по підписаних фото чи відео (якщо воно додано до тексту)», — зазначає координаторка Донецької експертної групи Тетяна Строй. На Полтавщині видання «Коло» стало щодня вміщувати публікації про народні прикмети, які, звісно, не містять посилань на джерела. Видання «Ехо», коментуючи місцеві новини, часом забувало забезпечувати право на відповідь (вміщувати позицію критикованого) та деякі новини подавало суб’єктивно, через що страждала повнота та відокремлення фактів від думок.

Як і раніше, найкраще журналісти дотримувалися стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі (1,9 та 2 відповідно).

Також експерти відзначили сайти Дніпропетровщини, Одещини та Львівщини, де якість публікацій була найкращою.

Аналізуючи результати моніторингу, треба брати до уваги й ситуацію, в якій опинилися українські регіональні медіа під час повномасштабного вторгнення. Так, на Сумщині 22 територіальних громади із 51 перебувають у зоні бойових дій. Три газети та два сайти з вибірки ІДПО в регіоні працюють у цій зоні. «Це потребує постійних додаткових зусиль, адже часто редакції діють не в повному складі», – зазначає координаторка сумської експертної групи Алла Федорина.

Під постійними обстрілами населені пункти Дніпропетровщини (Нікопольський, Криворізький і Синельниківський райони, міста Дніпро та Кривий Ріг).

Проблеми, що викликають порушення стандартів, лишаються тими самими, що й до повномасштабного вторгнення. Це надмірна любов деяких ЗМІ до пресрелізів, передруки із сумнівних джерел, небажання звертатися по коментар до різних сторін конфлікту, недостовірні посилання тощо. Зазначимо, що порівняно із січнем середні оцінки за стандарти навіть зросли. Так, у січні 2022 року друковані видання отримали 9,5 балів, а онлайн – 9,8. Тому, звертаючи уваги на помилки, не забуваємо відзначати і якісну роботу окремих журналістів та редакцій. 

Ось видання, які дотримувалися стандартів та отримали найвищі оцінки (11 та більше):

Газети:

• «Високий замок», «Новини Прибужжя», «Львівська пошта» – Львівщина
• «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини» – Одещина
• «Наше місто», «Берег надій» — Дніпропетровщина

Сайти:

• «Львівський портал», «Галінфо», «Захід.нет», «Вголос»

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Ворскла», Великописарівська районна газета; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». 

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, Украинская служба информации. 

Львівська область: газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград); сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); електронна версія газети «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Житомирська область: газети: «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин»; сайти: «1zt.ua», «Ріа Бердичів», «Новоград Сіті», «Житомир.інфо»

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м.Дніпро), «Берег надій» (м.Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м.Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «49000.com.ua» (м.Дніпро), «Событие» (м.Кам’янське), «Кривбас.сіті» (м.Кривий Ріг).

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Ілюстрація: Tim Reckmann/Flickr