Із серпня джинсарі в інтернеті нехтують стандартами більше, ніж їхні колеги в пресі. Інтернет-медіа сповнюються джинсою: кожна п’ята новина є заангажованою. Вибори в медіа перетворюються на безвідповідальне годування громадян неякісною агітацією під виглядом новин.

Український освітній центр реформ продовжує моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлений шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за серпень, що здійснювався з 6 по 11 серпня 2012 року. Загалом було проаналізовано 687 матеріалів друкованих видань та 292 матеріали онлайн-видань.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

У серпні незалежні експерти відзначають подальше зростання кількості політичної джинси в регіональних ЗМІ. У загальному потоку суспільно важливої інформації в пресі найбільше матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності зафіксовано експертами в Сумах – 34%, Донецьку – 25,2% та Харкові – 24,82%; найменше замовних публікацій – у Вінниці (19,4%).

З таблиці вище видно, що протягом 5 місяців серед видів недобросовісної реклами переважає та, що з ознаками політичної замовності. При цьому частка матеріалів із ознаками комерційної замовності була майже рівною політичній у квітні (13% і 16% відповідно), а вже з травня її частка зменшилася удвічі, а то й утричі. Частка неналежно маркованої реклами також впала у травні порівняно з квітнем і тримається на рівні від 4,5% (червень) до 8,2% (серпень).

У серпні експерти звернули увагу, що кількість джинси суттєво зросла й у Львові (22,1%). Досі львівські медіа демонстрували відносну незаангажованість (у липні 9,9% матеріалів з ознаками замовності. У деяких регіональних виданнях відсоток політичної джинси, як і раніше, сягає або перевищує половину оцінених матеріалів. Першість в антирейтингу вже вкотре займає газета «Білопільщина» (Суми) – 61,1%, далі – «Львівська газета» – 58,3%; «Сумщина» – 50,%; «Харьковские известия» – 41,2%. У донецькому виданні «Вечерний Донецк» – 36,1%; вінницькому «33-му каналі» – 35,7%; «Крымской газете» – 36,8% та «Крымскому времени» – 31,3%, львівському Zikу – 33,3%; сумській «Ваш шанс» – 34,1%; «Вечернем Харькове» – 31,8%; тобто орієнтовно кожен третій матеріал містить ознаки політичної замовності.

З графіка видно, що в Донецькій,Сумській, Харківській областях та Криму частка джинси у друкованих ЗМІ вища за частку замовних матеріалів в онлайн-виданнях. Тільки у Вінниці та Львові інтернет-джинса переважає. У серпні найбільше заангажованої інформації пропонували своїм читачам медіа Сум, найменше – Донецька (друковані та онлайн разом).

Онлайн

Серед онлайн-видань найбільш заангажованими в серпні, на думку експертів, є львівські (26,4%); вінницькі (25,4%); сумські (21,4%) та харківські (21,9%). З-поміж сайтів, що друкують велику кількість матеріалів, які спотворюють уявлення читачів про події у суспільстві, зафіксовано львівський Zik – 34,3%; «Новый Севастополь» – 22,7%, вінницький «Май-він» – 31,3%; «Сумиінфо» – 31%; донецький «УраИнформ» – 16,7%.

Як видно з графіка, частка матеріалів із ознаками замовності – політичної та комерційної – була більшою у друкованих виданнях порівняно із онлайн-виданнями, хоча у серпні вони показали тенденцію до зближення. При цьому з квітня по липень серед онлайн-видань частка матеріалів із ознаками замовності була в середньому вдвічі меншою від цього показника для друкованих медіа; в серпні кількість онлайн-джинси збільшилась – таким, на думку експертів, виявився кожен п’ятий матеріал.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У серпні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах знизився до 3,45 бала з можливих 6 (у липні – 3,69). Це відбулося за рахунок рівномірного погіршення майже всіх стандартів, за винятком стандарту точності. Суттєве падіння якості контенту показали львівські та харківські газети. Не врятували ситуації газети Криму та Сум, у яких дещо підвищилися стандарти порівняно з липнем цього року.

На думку експертів, традиційно журналісти найкраще дотримуються стандартів достовірності (0,79) й точності (0,78). Трохи гірша ситуація з оперативністю інформації, яку пропонують медіа своїм читачам, та відокремленням фактів від коментарів (0,56 в обох випадках). Найгірша ситуація, наголошують експерти, як і раніше, з повнотою розкриття теми матеріалів та дотриманням балансу думок.

Найменше дотримувалися професійних стандартів у серпні, згідно оцінок експертів, журналісти Львова – 3,18 (у липні вони мали найвищий бал – 4,62) та Харкова – 3,04 (у травні – 4,06).

На думку експертів, у всіх регіонах, де оцінювалися публікації, ті ж самі стандарти регулярно порушують й онлайн-журналісти.

При цьому в серпні в онлайн-медіа бали за оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів є вищими, ніж у друкованих виданнях. У стандартів «баланс думок і точок зору» і «повнота представлених фактів» – бал нижчий, ніж у друкованих. Точність – приблизно на тому самому рівні. Традиційно не дотримуючись балансу при висвітленні суспільно важливих подій (19% збалансованих новин), інтернет-журналісти подавали новини достовірніше (86%), точніше (80%), а в 63% повідомлень відокремлювали власні думки від фактів, що є вищим показником, ніж у пресі, але погано дотримувалися повноти розкриття теми (34%).

Моніторинг свідчить, що журналісти онлайн-видань Криму, Вінниці та Сум у серпні користувалися достовірними джерелами інформації при відборі новин, але при цьому спотворювали картину дійсності за рахунок одностороннього подання фактів й у деяких випадках дозволяли власні коментарі та оцінки, що є порушенням критерію відокремлення фактів від коментарів.

Виходячи з показників моніторингу, лише 20% онлайн-новин регіонів, де проводиться моніторинг, подають інформацію збалансовано. Недостовірне висвітлення подій може свідчити про свідому редакційну політику або низький професійний рівень журналістів.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.

УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг здійснюється один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та перехресно оцінюють за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцеве оцінювання проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів було здійснено за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору ; 2) оперативність; ) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації з проблеми.

Критерії для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2) цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ; 3) експертами є особи, до чиєї компетенції не входить коментувати подію або процес; 4) безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6) «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа

контенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. 

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».