Як джинсувала місцева преса в березні-2013

Як джинсувала місцева преса в березні-2013

26 Квітня 2013
2066

Як джинсувала місцева преса в березні-2013

Світлана Єременко
виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
2066
Серед замовних матеріалів у регіональних медіа переважають неналежно марковані публікації.
Як джинсувала місцева преса в березні-2013
Як джинсувала місцева преса в березні-2013

У березні регіональні ЗМІ опублікували 13,5% матеріалів із ознаками політичного та комерційного замовлення. Найбільшу частку серед замовних публікацій складають неналежно марковані – 10,5%.

Інтернет-видання в березні зменшили частку матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності до 10,7% (у лютому таких було 12,5%). Дотримання журналістських стандартів в інтернет-медіа у шести регіонах дещо зросло порівняно з лютим до 3,93 бала з можливих шести. Найгірше онлайн-журналісти дотримуються стандарту балансу думок – 39% збалансованих матеріалів.

Серед інтернет-видань варто відзначити вінницькі портали, які в березні не розмістили жодного матеріалу з ознаками замовності та неналежним маркуванням. Львівський сайт ZIK, навпаки, здивував багатою фантазією – 28,6% оцінених у березні новин містили недостовірну інформацію.

Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

У березні регіональні друковані медіа продовжують публікувати чимало матеріалів із ознаками політичної (8,4%) й комерційної (5,3%) замовності, а також неналежно марковану реклами (10,5%). Якщо в лютому показник замовних публікацій сягав 17,5%, а в онлайн-медіа ‑ 13,2%, то в березні він трохи зменшився до 13,5% (і дорівнює січневому показнику) у друкованих та, відповідно, 10,7% в електронних медіа. Найбільше замінників об’єктивної інформації запропонували читачам ЗМІ Сум – 17,9%. Друге місце в антирейтингу розділили медіа Донецька – 17,6% та Вінниці – 15,9%. Серед газет, які продовжують дезінформувати читачів, сумські «Вперед» – 34%, «Білопільщина» – 28,5%, «Сумщина» – 21%, донецькі «Вечерний Донецк» – 41%, «Донецкие новости» – 25%; а також «Вінничина» – 26,7%, вінницький випуск «Газети по-українськи» та газета «33 канал» – 17,7%.

У березні, як і в лютому (8,1%), незалежні експерти спостерігали високий відсоток неналежно маркованої реклами (10,5%). Велику частку складає політичне замовлення – 8,4% (діаграма вгорі).

З січня нового року улюбленим способом дезінформації читачів стала неналежно маркована реклама – 9,3%, у лютому її показник дещо зменшився – 8,1%, наближаючись до минулорічних показників. Але в березні знову зріс до 10,5%.

«Окрема львівська особливість березневої заангажованості у місцевих ЗМІ – міжредакційна війна “Експресу” і “Львівської газети”, що вийшла на рівень апелювання до журналістської спільноти. Хтось вважає, що ця інформбитва додає читачам драйву і віри в боротьбі за правду, а хтось – що втомлює їх і посилює зневіру до професійного рівня газетярів, оскільки в цій війні програють усі», – наголошує львівський експерт Роман Шостак.

Під час березневого моніторингу харківські експерти зауважили кричущий факт: «Обласна газета “Слобідський край”, №31 від 12 березня, повністю надрукувала на чотирьох шпальтах: “Отчет главы Харьковской облгосадминистрации М.М. Добкина на сессии облсовета 5 марта 2013 года”. Журналістських же матеріалів у цьому номері взагалі не було. У експертів виникло два риторичних запитання: “Навіщо взагалі було потрібно це друкувати?” та “Хто це буде читати?”».

Суттєво змінилася ситуація з розміщенням матеріалів із ознаками замовності та цензури, на думку експертів, у сумських медіа: «На перше місце антирейтингу вийшла газета Сумського району “Вперед”, яка впродовж моніторингового року тривалий час давала один із найнижчих показників. Тут 42,11% матеріалів мають ознаки замовності та цензури. Переважно це публікації про роботу влади та матеріали прес-служб владних органів різного рівня. Не найкращою знахідкою газети став “Діловий тиждень керівництва району”, в якому день за днем описується, де були керівники, з ким поспілкувалися, які заходи провели. Причому це – не на рівні розкриття проблем, а саме на рівні хронік – короткого інформування “були ‑ говорили ‑ вирішили”».

Онлайн. В інтернет-виданнях у березні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності (10,7%) трохи зменшилася порівняно з лютим (12,5%). Найбільше матеріалів із ознаками замовності в стрічці новин подали сайти Сум – 24%, Львова – 22,6%; значно менше, ніж у лютому (18%), але все ж більше, ніж колеги з Вінниці, Криму та Донецька, дезінформували читачів сайти Харкова – 7%. Суттєво зменшилася кількість матеріалів із ознаками замовності на сайтах Донецька – 5,3% (в лютому 12%) і зовсім не зафіксовано таких матеріалів у інтернет-виданнях Вінниці. Найчастіше подавали недостовірну інформацію львівські ZIK – 28,6% та Zaxid.net –16,7%; «Сумиінфо» – 23,8%; Xpress –23,8%; харківський сайт «Статус Кво» – 11,5%; «Новый Севастополь» – 11,4%, «Новости Донбасса» –10,5%.

На думку незалежних експертів, онлайн-видання «Вінниця-інфо» та «Май він» у березні не розмістили жодного матеріалу з ознаками замовності та неналежним маркуванням.

Львівські експерти зауважують, що «інформаційна агенція Zaxid.net продовжила позитивну тенденцію, що склалася в електронних ЗМІ впродовж останніх чотирьох місяців: тут п’ятий місяць поспіль не зафіксовано неналежно маркованих матеріалів. Натомість інформаційна агенція ZIK порушила цей позитивний процес: у березні тут виявлено 4,76% неналежно маркованих матеріалів».

У березні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності в електронних медіа переважає ‑ 15,3%; відповідно, у друкованих – 13,7%.

Але якщо в лютому зовсім не було зафіксовано прихованої реклами, то в березні вона складає 2% від оцінених матеріалів. Найбільше неналежно маркованих матеріалів розмістили на сайті «Новости Донбасса» – 14%.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У березні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах дещо підвищився до 3,93 (у лютому 3,6) бала з можливих шести. Покращення своєї професійності порівняно з минулим місяцем продемонстрували журналісти Криму – 4,19 (у лютому 3,87) бала, Вінниці – 4,13% (у лютому 3,49 бала), Харкова – 4,05 (у лютому 3,28 бала) та Донецька – 3,96% (у лютому 3,28%). Натомість медійники Львова погіршили свої фахові стандарти до 3,82 бала – (у лютому 3,88), Сум – 3,40 (у лютому 3,72).

Як і в попередні місяці, в березні журналісти найкраще дотримувалися стандартів достовірності (94% інформації), точності (89%), відокремлювали факти від коментарів (у 69% матеріалів), але погано дотримувалися балансу думок (лише у 36% публікацій). Тільки трохи більше, ніж у половині матеріалів, інформація подавалася оперативно (55%). Майже в половині оцінених публікацій журналісти неповно розкривали теми (повнота – 49%).

Як видно з діаграми (внизу), журналісти новинних сайтів подавали інформацію оперативніше (78% новин), достовірніше (96% новин), точніше (92% інформації), однаково з їхніми колегами в друкованих медіа відокремлювали факти від коментарів (69% новин), краще розкривали тему (53%, тоді як у друкованих ‑ 49%). Водночас, не дотримувалися балансу при висвітленні суспільно важливих подій (26% збалансованих новин, тоді як у друкованих ‑ 36%).

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року. Він охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожен регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. У цьому звіті наведено результати моніторингу за березень, що здійснювався з 11 по 16 березня 2013 року. Загалом було проаналізовано 654 матеріали друкованих видань та 262 матеріали новинних сайтів.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що уможливлює об’єктивний підхід.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів / інформації з проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників / політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: OpenSpace
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2066
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду