100 гривень за коментар
31 березня на електронну адресу редакції «Детектор медіа» надійшов лист від начальника правового управління Національної телекомпанії України Олександра Шипілова. У своєму листі пан Шипілов просить сплатити йому винагороду за коментар, даний до інформаційного повідомлення «Медіа-профспілка оскаржує скорочення працівників НТКУ у суді». 152 знаки (з пробілами) своєї прямої мови пан Шипілов оцінив у 100 гривень, які просить перерахувати на його рахунок у банку.
Наводимо лист пана Шипілова повністю:
Добрий день!
30.03.2009р. на сайті в мережі Інтернет www.detector.media (http://www.detector.media//news/article/44681/2009-03-30-media-profspilka-oskarzhue-skorochennya-pratsivnikiv-ntku-v-sudi/) ТОВ «Детектор медіа» розмістила статтю під назвою «Медіа-профспілка оскаржує скорочення працівників НТКУ в суді», де використовувалося інтерв'ю зі мною, а саме:
«Тим часом начальник правового управління НТКУ Олександр Шипілов офіційно повідомив ТК, що Цивільно-процесуальний кодекс визначає порядок подання позову до суду. «Перш ніж подати позов до самого суду, позивач повинен надати матеріали і копії позивних вимог відповідачу. В НТКУ поки що таких документів не отримували», - сказав Олександр Шипілов».
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» співавторством є також авторське право на інтерв'ю.
Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла. Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.
Враховуючи, що згоди на публікування інтерв'ю я не надавав, а твір був опублікований 30.03.2009 року, та винагорода за використання твору не виплачувалася, в порядку захисту авторського права і суміжних прав, керуючись частинами третьою та четвертою статті 13 статті 51, частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», статями 29 та 49 Закону України «Про інформацію», статтею 6 Закону України «Про адвокатуру»
ПРОШУ:
1) виплатити винагороду за використання вищезазначеного твору у розмірі 100 грн. 00 коп. та перерахувати кошти на мій особовий рахунок № ****, балансовий рахунок № ******** в ВАТ «Універсал Банк» МФО ****** (мій ідентифікаційний номер за ДРФО *******);
2) надати інформацію щодо співавтора вищевказаного інтерв'ю (прізвище, ім'я, по-батькові та місце проживання).
Сподіваюсь на швидку відповідь!
З повагою, адвокат Шипілов О.В.!
м.т. 8-**********
СВІДОЦТВО НА ПРАВО ЗАЙНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ №3366
У серпні 2008 року «Детектор медіа» публікувала статтю голови Асоціації медіаюристів України Тетяни Котюжинської «Потрібно розрізняти інтерв'ю та інформаційний запит», в якому чітко розмежовано, власне, інтерв'ю як художньо-публіцистичний твір та коментарі, отримані журналістом від посадових та інших відповідальних осіб.
«... коли журналіст звертається з інформаційним запитом щодо подій у суспільстві‚ державі‚ навколишньому середовищі або ж за іншою відкритою інформацією‚ то він може визначити джерело і форму отримання інформації. За жанром це може бути інтерв'ю‚ а за правовим регулюванням це буде інформаційний запит. Узгодження таких матеріалів перед публікацією є правом журналіста‚ але не обов'язком», - ідеться у статті Тетяни Котюжинської.
Зазначимо, що ТК зверталась до пана Шипілова як до відповідальної посадової особи, по коментар, який безпосередньо стосується його компетенції. Звернутись до пана Шипілова журналісту ТК рекомендував президент Національної телекомпанії України Василь Ілащук, зазначивши, що саме керівник правового управління володіє повною інформацєію з питання, яке цікавить наше видання. Збирання інформації є правом громадян України, гарантованим Конституцією. Інформація про судові позови до Національної телекомпанії України не є секретною або закритою і не може становити комерційної таємниці, отже пан Шипілов не мав жодних підстав для відмови у наданні цієї інформації.
Відтак, факт звернення посадової особи державної телекомпанії у робочий час із використанням службової електронної скриньки (****@ntu.ua) із проханням оплатити «співавторство», а фактично - виконання службових обов'язків цієї особи, не може не дивувати і не викликати у редакції «Детектор медіа» занепокоєння. Знаючи про недофінансування Національної телекомпанії України з бюджету, ми все ж не сподівались, що у пошуку додаткових джерел фінансування менеджери НТКУ можуть зайти так далеко.
Хочеться вірити, що пан Шипілов помилково перевів час не на одну, а на 24 години вперед, тож його лист є першоквітневим жартом. В інакшому випадку вимушені просити керівництво Національної телекомпанії України роз'яснити такі дії представника телекомпанії.