Ольга Фреймут: Тату переказують, щоб у певних закладах я не з’являлася

8 Лютого 2012
40623
8 Лютого 2012
17:19

Ольга Фреймут: Тату переказують, щоб у певних закладах я не з’являлася

40623
Ведуча Нового каналу розповіла, як їй вдається набувати нещадного виразу обличчя в «Ревізорі» і чому вона нізащо не залишить українського телебачення
Ольга Фреймут: Тату переказують, щоб у певних закладах я не з’являлася

«Ревізор» став одним із найуспішніших проектів Нового каналу сезону 2011/12, пішовши наперекір загальному депресивному тренду в рейтингах мовника. Неабияк програма завдячує цьому своїй ведучій - «провінціалці», яка «включила собі супермена в голові», за її власним окресленням.

 

Розмова «Детектор медіа» з Ольгою Фреймут відбулася в ресторані Нового каналу. Запізнившись на 20 хвилин, зіркова телеведуча ігнорує повідомлення бармена про те, що на неї чекають, прямує до сусідньої зали і довго вітається там зі своїм керівництвом. Яка вишукана розсудливість, - перше, що спало тоді на думку. Хоча, можливо, річ не в тому: як справжня пані, Ольга нічого не робить похапцем і дбає про здорові стосунки з оточуючими - і з керівництвом, і з колегами. :) Приміром, того сніжного дня Ольга збиралася по великий букет троянд для Сергія Притули: колега образився, що ведуча буцімто натякнула в одному з інтерв'ю, що він розповідає про її таємниці.

 

На початку розмови мало не відразу йдеться про Злату, адже єдина донька - улюблена тема Ольги Фреймут. Ведуча зізнається: «Останні місяці Злата витісняється. Але ми з нею на зв'язку, вона знає, що я на чергових триденних зйомках "Ревізора". Також Злата брала участь у програмі, а отже, є причетною до неї. І те, що мене тривалий час немає, вона сприймає нормально». А поки донька гостює в дідуся з бабусею, сама Ольга Фреймут готується до роботи над трьома проектами Нового.

 

Як непередбачуваній ведучій «Підйому» вдалося знайти себе в «Ревізорі», як можна жити в ритмі трьох проектів і що з ними буде у вересні, коли Злата піде до школи, - в інтерв'ю Ольги Фреймут «Детектор медіа».

 

 

Перевірки на бруд

 

- Ольго, за 4 місяці відряджень «Ревізора» вам довелося чимало всього побачити. Як оцінюєте готовність країни до Євро-2012?

- Це ще косметичний ремонт. Україна впоралася з красивим макіяжем. А їй ще треба піти до косметолога, зробити пілінг, а місцями - ботокс. Тобто зробити себе такою гідною, косметика тут багато не вирішує.

 

Але щодо міст, які прийматимуть Євро-2012, іноземці будуть щасливі - на це кинуто всі сили. Навіть коли ми спілкувалися з мерами деяких міст, вони трошки гнівалися, що Львову, Харкову, Києву, Донецьку перепало трохи більше. Їм кращі дороги - можливо, навіть із бюджету тих міст, їм більше уваги медіа. Ці міста будуть красиві.

 

Євро - це одноразова акція. Але сподіваюся, гості привезуть із собою емоції і розповідатимуть дружині, що є така Україна: «Гайда на лижах кататися в Буковель». Або: «Ти знаєш, у Києві є Лавра. Поїдьмо позбудемося наших гріхів». От мені хочеться, щоб вони когось потім ще притягли в Україну. І гадаю, чимало іноземців сюди таки повернуться.

 

- Сподіваюся, що в них будуть інші враження, ніж у вас після відвідання окремих готелів і, скажімо так, кафе. До речі, «Ревізор» з'явився з нагоди чемпіонату?

- Це така випадковість! Неочікувана дитина в сім'ї, якої спочатку не хочеш, а потім усі тішаться.

 

Ідея виникла під час зйомок у кафе Кам'янця-Подільського для спецпроекту «Підйому». Там були такі підлабузницькі моменти: тоді я ще не вміла дивитися в очі офіціанту і казати: «Боже, зроби собі зачіску, тому що ти працюєш з людьми».

 

Так от, у те кафе мене заманили суто назвою «Лондон» і дали завдання оцінити його. Пам'ятаю, мені хотілося блискавично все те зняти й забути. Ми з оператором забігли спочатку в жіночий туалет, тоді - в чоловічий... Далі я зазирнула під стіл, аби виявити там приліплені жуйки. Тоді бачу - вішаки з чоловічими піджаками, тож я скористалася нагодою перевірити кишені, щоби глядачі знали, що це може зробити будь-хто. В якийсь момент мені стало цікаво, а потім я про цей сюжет забула.

 

Коли отримала пропозицію про роботу в такому проекті, не дуже захопилася. Загорілася пізніше: це така корисна справа. В Україні ресторан - питання не для всіх, як за кордоном. Це, може, ми з вами можемо дозволити собі прийти й попоїсти в ресторані. А пересічні українці й поріг бояться переступити.

 

 

 

- Підозрюю, тепер уже самі офіціанти побоюються ваших послідовників. :) Тобто, за основу ідеї в розробці власного формату каналу правила ваша інспекція в «Лондоні»?

- Керівництво каналу, зокрема Вікторія Бурдукова і Максим Дибенко, саме так цей проект і бачили - ревізорським. Вони багато подорожують, тож чудово уявляли, наскільки цікаво це буде глядачу.

 

Очікувалося, що Притула теж буде в цій програмі. Однак зупинилися на мені - це все ж таки дівчача справа. Чоловіки не зауважують усього бруду, не відчувають материнських інстинктів щодо того, що нас, можливо, можуть отруїти чимось, що нам нещиро всміхаються. Тут усе ж таки має бути жінка, мама, така, як я, божевільна.

 

Пілотну програму знімали в одному ресторані: я спілкувалася з офіціантом, удавала з себе експерта. Перший випуск нікому не сподобався, він був мертвим і дивним. Тоді ми вирішили брати кілька локацій. Стільки ж нервів я втратила! По-перше, лякалася, бо під час перших зйомок непередбачувано падали телевізори, шафи. Думаю: «От, я ще навіть не працюю в цій програмі, ще нічого не заробила, а вже треба платити!».

 

- У вас прекрасне почуття гумору. А до якої міри експертною є ця програма і на які саме критерії орієнтуєтеся?

- Ми брали до уваги Мішленівські путівники, адаптуючи їхні вимоги до України: екстер'єр, інтер'єр, ціни. А таких речей, як відмінності ресторану, вже не продумували, бо такі заклади суттєво різняться.

 

Мені бракує спеціальних знань. Але в цьому й суть: глядач повинен розуміти, що я не експерт, я буваю страшенно необ'єктивна, але на цьому побудовано програму. Якщо я ходитиму з будівельниками, які вимірюватимуть стелю, це нецікаво. Але якщо ти приходиш як жінка, яка знає собі ціну і хоче найкращі умови, у цьому щось є. Коли потрібна експертна оцінка, ми замовляємо чи клінінгову компанію, чи Мішленівського кухаря, який оцінює генделики - оце цікаво.

 

Сценаріїв у нас немає. В імпровізації надаємо перевагу дії. Діалоги доречні тоді, коли в кадрі колоритні гуцули чи налякана прибиральниця («Не ходіть туди! У нас саме перевірка готелю!»). Також ми полюбляємо, коли мер ходить зі мною по баняках, дивиться, бере ганчірку на кухні, нюхає - чи нічим вона не смердить.

 

Я знаю смаки глядачів. Навіть відчуваю, в який момент можна переключити програму. Зараз із командою ми шукаємо кадри, які би подобалися і діткам, і стареньким. Щоби нікого нічим не розгнівати. От раніше я могла дозволити собі сказати: «Боже, який рахунок, 100 гривень! Це ж зовсім недорого». А тепер намагаюся бути все ж народною-народною.

 

Вперше в мене є можливість бути з народом. Я ж провінціалка, мені викаблучуватися і робити з себе королеву не випадає, хоча мені весь час це приписують. І зараз живу своє життя, я є я.

 

- «Ревізор» - ваш авторський проект?

- Його всі називають авторським. Мені дуже приємно, коли Вікторія Бурдукова каже: «Доки будеш ти, доти буде програма». Звісно, може бути й по-іншому. Але поки що мене ні в чому не зупиняють. Приміром, я можу долучати свою мову - сказати «легінь» чи «валіза зомліла», хоча останнє на ТБ не прийнято. Знаю, що правильні бібісішники чи 5-й канал сказали би, що я трохи слабую. А в нас роблять із цього фішку. І глядачу це цікаво.

 

До монтажу я ніяк не причетна. І команда не хоче, щоб я переживала зайвий раз, не турбують. Випадково дізналася, що вони сидять над програмою до 5-ої ранку - Аня Жижа, Віка Бурдукова, яка крім того ще й виконавчий директор Нового каналу, в якої двоє дітей і чоловік.

 

- Як розвиватиметься цей проект надалі?

- Хочемо розширятися. Принаймні, знайти такого редактора, як Аня Жижа.

 

Щодо концепції: є задум виїжджати за Україну, аби порівнювати наші заклади з європейськими. Не в тому сенсі, що в них краще, а в нас гірше. А просто в принципі.

 

Радимося щодо цього з юристами: тут у нас всі наші, рідні, а за кордоном, напевне, можуть посадити за якусь некоректність. Та й чи цікаво це буде для глядача - знімати суто готельні номери?

 

Хочу, щоб нам це вдалося, але знаю, що буде складно. По-перше, складно мені, бо я задіяна взагалі в трьох проектах. І всі вони рідні, дорогі й цікаві, тож я не хочу жертвувати заради «Ревізора» всім-всім-всім. Можливо, ще два сезони - і до побачення.

 

- Ваші прихильники цього не переживуть. :) Особливо люди з фобіями на клопів!

- Хочеться не набриднути. В мене так і в житті. Я ніколи не докучала чоловікам так, щоб вони виставляли мої валізи за двері. Як тільки бачила холод в очах, відразу ж збиралася сама. :)

 

А ще ж з вересня Злата піде до першого класу, треба ж її до школи водити.

 

- До «Ревізора» Злата вас такою суворою, напевне, і не бачила. Принаймні, за попередніми проектами ви видавалися м'якою людиною. Як вам вдається змінюватися, вдягаючи білі рукавички?

- Я дуже м'яка. А от перебуваючи в кафе, я просто уявляю: а раптом хтось із моїх рідних потрапить у це місце? А якби моїй Златі дали кислу кукурудзу?! Або хтось із моїх друзів прийшов і його б нагодували маринованою куркою, яку два тижні тримають у теплі й іще цим рецептом пишаються? Або я, яка тяжко працює сама, важко заробляє гроші, заплатила б 11 600 за готельний номер і при денному світлі виявила на матраці море крові, а також подряпані стіни! Чи мені подали б каву за 40 грн, вже в неї наливши молока! Чому я маю з цим миритися? Це мої гроші, це мої права, я включила собі супермена в голові і відстоюю інтереси всіх. Нехай потім когось звільнять: не така вже й тяжка втрата - посада офіціанта.

 

Я роблю все це з чистим сумлінням. Звісно, доводиться випробовувати персонал і, за концепцією програми, зберігати інтригу. А потім підходиш до менеджера й кажеш приблизно таке: «Вибачте, ми не можемо вас відзначити. У вас все добре. Але ви дуже дорогі». Йдеться про ресторан із прихованими цінами, які вказані в розрахунку на 100 г, однак розмір порції з клієнтами не узгоджують. І трохи сумно спостерігати, як той менеджер блідне, уявляючи, напевне, як звітуватиме перед власником закладу.

 

- Скільки, зазвичай, тривають зйомки? І де зупиняється група на період відряджень?

- Як правило, у відрядження їдемо на три дні.

 

Зупиняємося в хороших готелях принципово. Ми дуже тяжко працюємо, тому нам важливо, щоб це було 4 зірки. Бронюємо на імена членів команди. Там, де мешкаємо, не знімаємо зазвичай, хіба якісь грубі порушення в сервісі чи в умовах. Але треба бачити реакцію людей. У них починається страх! Звідкись швейцара беруть, навіть якщо людина ніколи не працювала швейцаром. Починається метушня. Зранку цукерочки на ліжечку якісь європейські, прогноз погоди. Я розумію, що для інших клієнтів таких послуг не надають.

 

А готелі, де працюємо, про візити не попереджаємо. Раніше резервували і вписували моє ім'я. А тепер при згадці нашої програми починається паніка. От спробуйте десь замовити готель на моє ім'я, навряд чи вам це вдасться. Та вже не тільки на моє, а й на Притулине! Трапляється, він дзвонить розлючений: «Я не можу ніде поїсти! Усюди в Тернополі на мене дивляться і кажуть: а де Фреймут? А чого я маю з тобою бути?». Люди вже на підсвідомому рівні очікують, що я всюди ходжу з камерою. От зайшла до салону краси у Франківську. Дівчата почали трястися, я ще такого не бачила, щоб у персоналу так руки трусилися. Думаю: «Боже, оце дожилася. Не можу до косметолога сходити нормально».

 

- Але щось змінюється на рівні бодай готелів, у яких був «Ревізор»?

- Стає чистіше, правда. Всі в очікуванні зйомок, особливо у великих містах. Ми приїздимо, а нам кажуть: «Ми знали, що рано чи пізно ви до нас приїдете».

 

Після нашого візиту закрили готелі в Черкасах та Івано-Франківську. А в Севастополі, кажуть, звільнили охоронця готелю «Адмірал» і рецепціоністку з досвідом роботи в Ірландії - за те, що пустили нас на поріг. І через те мені хочеться відібрати нагороду в цього закладу.

 

У Луцьку в розкішному готелі повикидали холодильники стародавнього зразка та замінили їх на міні-бари. В інших готелях масово запровадили наматрацники та п'ять, за стандартами, вішаків. З фенами частіше в готелях дають лад: якщо він є, то вмонтовують у стіну. Бо ж небезпечно пхати фен у розетку.

 

Івано-франківський ресторан після наших зйомок більше почали відвідувати люди, і замовляють той самий салат, що я замовляла, і так само просять «хліб білий, порізаний рівно, і салат гіркою, як на малюночку». Так само з маленькими закладами: був у нас у програмі суші-бар, задрипанка така невеличка. Так тепер люди туди записуються, власники хочуть розширятися.

 

 

Динаміка показників програми

 

 

 

Розрахунок показників здійснений для населення віком14-49, вибірка «50 тис.+». Дані надані Gfk Ukraine та ІТК. Детальніше про використані змінні дивіться в глосарії Gfk.

 

- У студентські роки ви теж працювали офіціанткою...

- Працювала дуже багато офіціанткою в Англії. Власне, чайові - це те, з чого я жила. І вони давалися нелегко. На першому курсі університету, пам'ятаю, мені зарплату не заплатили. Це був ресторан біля університету, і чомусь його власниця вирішила, що я повинна весь час стояти на ногах. А зміна була з ранку до ночі. І при тому я ще вчилася, працюючи через день. Вона вирішила, що я маю стояти та прибирати все. Як тільки я присідала, вона казала: «Штраф». Так вийшло, що я в мінусах там опинилася.

 

В іншому ресторані панувала дідівщина. Я володіла англійською, решта офіціантів - ні. І в мене фізично відбирали чайові. А я їм: «Чому це я повинна віддавати вам чайові?». А вони: «Краще давай гроші! Бо ми тобі влаштуємо - будеш туалети тут прибирати!» Це було так принизливо, як в армії. А потім я зробила собі потайну кишеньку для чайових. :)

 

А далі були інші заклади, нормальне товариство. Я знала, як подавати страви, що входять до шведського столу. Знала, що я маю через це пройти, тому що до чогось готуюсь.

 

- Знаю, що нині британські ресторатори часто змінюють місця роботи...

- При нинішній владі часто забирають бізнес. Часом приходять люди в масках, які підставляють офіціанткам ножі під горло і забирають гроші, пояснюючи, що власники ресторану діють незаконно і нелегально.

 

Важко бути ресторатором і в Україні - якщо не товаришуєш із владою або з тими, з ким потрібно дружити, заклад можуть закрити.

 

- Наскільки небезпечна ця система для вас? Вам погрожують?

- Зазвичай під час зйомок я маю справу з офіціантами, менеджерами. А потім мені часто телефонують і починають шантажувати, залякувати або викликати на зустрічі, прикриваючись якимись рекламними агентами. Тоді вже доводиться мати справу з людьми, які цей бізнес тримають. Тиснуть постійно - на мене, на друзів. Навіть на мого тата: переказують йому, щоб у певних закладах я не з'являлася.

 

Буває страшно. І вже Ірина Олексіївна (Лисенко. - ТК) мене викликала в кабінет і каже: «А може, ми про якусь безпеку подумаємо?». І не тільки Ірина Олексіївна, а й інші: пан Богуцький з ICTV теж розхвилювався за мою безпеку. Вони знають, що це небезпечно.

 

І знаю, що до керівництва каналу телефонують, аби зняти програму з ефіру. Але дівчата тримають оборону. Скажімо, ми під таким тиском знімали Бориспіль! Однак команда знаходить компроміси. Знаходить тих самих власників і каже: «Вам це потрібно».

 

- Як вас зазвичай зустрічають у київських рестораціях?

- Найбільше підлабузництва. Ну я ж не мужчина: навіщо мені ті салати, які падають через миску. Чи, попри етикет, обслуговують першу мене, а не мою старшу співрозмовницю. Не дуже приємні такі речі.

 

 

Що не зверху

 

- Ольго, розкажіть про проект «Хто зверху», у якому ви також братимете участь.

- Насправді, мене трохи страшить участь у цьому проекті. Коли я розмовляла з Іриною Олексіївною, вона мені сказала: не бійся змінюватися. Це буде більше моє, напевне, жіночо-акторське амплуа. Плюс я дуже довіряю команді. Так, проект дивний, я за нього, якщо чесно, дуже хвилююся. Він або вистрілить, або впаде, середини тут не буде.

 

А за решту не переживаю: команда дуже сильна. Режисери, редактори, які робили «Підйом», вони зі мною. До того ж, здається, ми будемо там задіяні втрьох: я, Педан і Притула. Хоча це ще в процесі обговорення.

 

Шеф-редактором буде Притула. І це дуже добре, в нього є смак. І креативний продюсер шоу Оля Балабан, яка як піар-директор Нового каналу впаде пляцком, та не допустить, щоб моя репутація постраждала. Це люди, які точно будуть берегти моє чесне ім'я. 

 

І я теж буду адаптувати проект під себе і ніякої вульгарності не допущу однозначно.

 

- В буквальному перекладі назва Battle of the Sexes звучить як «Битва статей». Цікаво, чим це вони там битимуться? 

- Це буде конфлікт між чоловіком і жінкою. Я трохи феміністка, і часто мені за всіх жінок хочеться постояти. А Притула дуже такий Пан Коцький. :) Будемо пробувати, чим живе чоловічий світ, чим жіночий, мінятися місцями.

 

- Проект за подібним форматом Talpa і теж за участі зірок виходив на ТРК «Україна». Там «Фактор статі» провалився. Чи переглядали цю програму?

- Я намагаюся інших проектів не дивитися. Ані перед жеребкуванням (Церемонія жеребкування команд-учасників Євро-2012), яке раніше вела Маша Єфросініна, ані перед «Підйомом». Не можна брати чийогось почерку.

 

- У проекті братимуть участь зірки, з якими ви й на «Шоуманії» спілкуєтеся. Шоу-бізнес у нас такий маленький - цікаво буде вдвічі частіше з цими людьми працювати?

- З деякими цікаво, з деяким дуже нудно. Я для себе виділила свій перший ешелон: «Океан Ельзи», Джамала.

 

 


 

- І вони ходять на такі програми?

- Я буду сама заохочувати їх, щоб вони пішли. Ми з Притулою підтягуватимемо туди наших друзів. Багато чого залежить від ведучих.

 

- Ви були ведучою церемонії жеребкування команд - учасників Євро-2012. Чи плануються на каналі програми до чемпіонату?

- Поки що я нічого такого не чула.

 

До речі, моя участь у жеребкуванні більшою мірою була висвітлена за кордоном. Мені прислали купу публікацій у пресі, і в Google я за кількістю пошуків перемагала. У Росії, Британії, Франції ЗМІ більше зреагували на мене, ніж в Україні. І мені було неприємно, що в нас не було такого висвітлення, як у Британії - Daily Telegraph, Guardian

 

Можливо, наші ЗМІ не оцінили масштабу цього заходу. На телеканалах сюжети були, а от друковані ЗМІ, здебільшого, обмежилися тиражуванням прес-релізів. Не було роздуття теми. Російські журналісти багато цікавилися індивідуальними інтерв'ю. У нас лише «Комсомольська правда» перейнялася цією темою, висвітливши її до і після жеребкування, за що я їм дуже дякую.

 

- Ольго, ви колись працювали в Українській службі BBC репортером-фрілансером. Як тоді склалося?

- Я туди прийшла на практику після університету. Нічого не вміла, тільки навчилася комп'ютер вмикати. 21 рік, з досвіду роботи - лише праця офіціанткою. Але після університету мене послали на практику, і там була Наталя Скопенко, яка мені дуже хотіла допомогти. Я там дуже хотіла залишитися всіма правдами й неправдами. :) Було нелегко: я не знала, як пишуться новини, як виходити в ефір. Можливо, це декого дратувало, бо там сиділи дуже поважні, з багатьма освітами чоловіки й жінки. Вони терпляче мені показували, в якій послідовності пишеться новина. Я їм за це дуже дякую. Саша Грець, Юрій Громницький показували мені, як пишуться новини. Всі зі мною панькалися.

 

Відзначитися вдалося, коли Руслана перемогла на «Євробаченні». Я миттю записала з нею інтерв'ю. Вони в мені щось побачили, і тодішній голова Української служби ВВС Мачек Бернатт-Рещинський запропонував мені проект про олімпійських чемпіонів. Це була більше перекладацька робота.

 

Світлана Пиркало довіряла мені читати в ефірі новини. Коли ми часом були у студії, казала: «Читай текст». І я виходила на всю Україну.

 

- На яке ТБ орієнтуєтеся зараз?

- У Росії я себе не бачу, позаяк російською розмовляю, як Лайма Вайкуле. А щодо закордонних каналів, то я переконана: мої амбіції не дійдуть далі репортера ВВС. Я би могла виходити там у міжнародних випусках новин: вони полюбляють усілякі акценти, екзотику. Але вести програму - це вже складніше. Новини - це не моє. А ведучих розважальних програм у них своїх вистачає. Бути мільйонною - не моє.

 

У роботі для мене показник - зарубіжні канали, їхні ведучі. Наприклад, у Британії одна з моїх улюблених ведучих - Давіна. Її знають за Big Brother. Ніколи не забуду, як вона вагітна, з животиком вела це шоу: невимушено, всі красиво плескають. Оця легкість і незаморочування на зовнішності - це з Британії. І от якщо зараз глядач спостерігає, я мало переймаюся зовнішністю. От у Житомирі під час стендапу в мене трохи волосся стирчить. А в Севастополі - червоний ніс. 

 

- Я впевнена, ви перебільшуєте. Не може такого бути!

- От подивіться житомирський стендап перший - волосся вітер розвіює. Але такий задум: якщо в момент запису мені, припустімо, впаде крига на голову, глядач має це пробачити. Я не зупиняю камеру, якщо мені треба носа припудрити. Якщо бачу в готелі таргана - женуся за ним у будь-якому вигляді.

 

Але я готуюся до того, як я виглядатиму, перед програмою. Олена Софієнко - єдиний стиліст, із яким я працюю. Вона настільки знає, як я маю виглядати! По-перше, важливий дуже дорогий одяг, зручний для експлуатації. Це з поваги до глядача, і щоб програма виглядала дорого. Дуже важливі зачіска і макіяж. Ми починали програму бутафорською, та зрештою від макіяжу і зачісок 1940-х років перейшли до простіших укладок. Макіяж роблю один раз - косметика має триматися цілий день, тож я для себе обираю дуже якісну.

 

А от каблукам ніколи не зраджую - навіть якщо зйомки ведуться в Карпатах. :) Мені здається, це дуже важливо - бути на каблуках. Одразу справляєш враження ревізора.

 

 

Довідка ТК

 

Ольга Фреймут народилася 1983 року в місті Новий Розділ на Львівщині. Закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка, Сіті-університет у Лондоні. Магістр міжнародної журналістики. Була репортером-фрілансером BBC у Лондоні. Працювала на 5-му каналі (журналіст-міжнародник), «1+1» (фешн-журналіст).

 

Починаючи з 2008 року є ведучою Нового каналу («Підйом», «Хто проти блондинок», «Шоуманія», «Ревізор», «Хто зверху»).

 

Незаміжня. Виховує доньку Злату.

 

Захоплюється подорожами, нерідко проводить вікенди у Європі, звідки привозить свіже число журналу Vogue. Найбільше читає англомовну літературу. До переліку улюблених творів входять книги Марії Матіос і Лесі Українки.

 

Співпрацює з фондом Олени Франчук «АнтиСНІД».

 

Фото надано прес-службою Нового каналу

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
40623
Читайте також
09.12.2011 12:46
Валентина Самченко, «Україна молода»
20 775
26.09.2011 13:00
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
20 616
Коментарі
19
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
sSs
4188 дн. тому
дело не в том, умная она или нет, талантливая или нет, а в том, КАК она это все преподносит. может, для кого-то она и умная, и талантливая, и хорошая и добрая. а нормальных людей от нее воротит. эти ее ужимки, умничанье по поводу и без, напускной аристократизм, и даже типа "правильна українська мова" сыграли с ней злую шутку. и поделом. потому что не надо переть в чужой монастырь со своим уставом. короче, оля фроймут (а на самом деле КоНЫК-РАКОЕД) - истеричная неудовлетворенная хабалка, баба-мужик. на шоу "кто сверху" она ТАК ведет себя с мужчинами - хочется "взять и у#&ать" (с).
Ghetto
4536 дн. тому
Юристы уже отписали, тем не менее тезисно добавлю: свое журналистское удостоверение, ты, Фреймут, можешь засунуть себе в задницу! Ни охранник, ни начальник охраны, ни собственник ни обязаны по требованию каждой шмоньки с микрофоном демонстрировать правоустанавливающие и разрешительные документы, и ликвидировть твою юридическую безграмотность! Без разрешения администрации ни снимать, ни безпрепятственно заходить в т.н. общественные заведения ТЫ НЕ ИМЕЕШЬ ПРАВА!!!
Ghetto
4536 дн. тому
Я вирішила приїхати з Лондона до Києва...Захотілося на 5 канал... модно... Мій друг із Великої Британії відрекомендував мене... це не моє...знайшла... головного режисера... - типичный риф типичной украинской истории, о том, как б-л-я-д-ь в один день становится знаменитой! И эта фАтАмАделька, тяжелее стразиков в своих заичьих лапках не державшая, имеет наглость разъезжать по стране и тыкать носом провинциальных работяг общепита?! Разупыханная, самовлюбленная мразь!!!
soli
4631 дн. тому
не ну она такая классная,я не могу))
0))))
4637 дн. тому
селючка
bbh
4644 дн. тому
молодчинка,Олька
galina slovackaya
4654 дн. тому
Ведуча -- дійсно витончена, її здоровому кольору обличчя та бездоганній фігурі можна тільки щиро позаздрити. Але стосовно програми "Ревізор", ведуча наголошує, що про її "ревіізію" заздалегідь не повідомляють об"єкти перевірки, та чомусь працівники гірсько-лижного комплексу "Буковель" були попереджені про її приїзд ще за 5 днів!? Після такого лукавства пропадає бажання дивитися цю передачу.
ИВС
4660 дн. тому
{CENSORED} в парче.
kolia
4661 дн. тому
відмінна ведуча,заздрю новому каналу)
тоша
4661 дн. тому
душевненько, і Оля гарна. але програму дивитись не змогла - не її формат
...
4661 дн. тому
дура-дурою...хоча гарна дуже...програми дивитися неможливо, смішить що таке село з себе корчить велику даму
А
4661 дн. тому
Молодчина! Якось бачив як Фреймут на Арсенальній Злату хот-догом годувала. Отак, просто на вулиці.
рр
4662 дн. тому
как всегда искренно,интересно.молодец Оля)
Вик
4662 дн. тому
Ей бы в модели. ТВ не для нее, оно сразу снимает маску с этого колхоза. А не открывала бы рот, так бы никто и не знал...
дэн
4662 дн. тому
супер и "ревизор" и "шоумания"Ольчик супер!!
Диа
4662 дн. тому
Відмінна ведуча,в ній присутнє поєднання всіх необхідних для телебачення якостей)
ron
4662 дн. тому
Селючка, воно і є селючка. Програма нічого, тільки це село не можна дивитись
Ліза
4662 дн. тому
шикарна жінка)і програма хороша. дякую
Инна
4662 дн. тому
Фреймут-найкраща знахідка Нового Каналу.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду