Національна радіокомпанія України готує багатосерійний цикл «Історія християнської церкви». Керівник НРКУ запевняє, що це журналістський проект, хоча його творців консультують церковні діячі. Окрім цього, на Першому каналі Українського радіо вийдуть дві нові прикладні програми - «Прості речі» і «Якість життя» та готується підсумковий тижневик про мистецьке життя України. Про нові проекти в бліц-інтерв'ю «Детектор медіа» розповів гендиректор НРКУ Тарас Аврахов.

- Пане Тарасе, які нові проекти нині готує Національна радіокомпанія України?

- Ми готуємо для Першого каналу програму, яка матиме етапне значення: «Історія християнської церкви» - від апостольських часів і до наших днів.

До виготовлення заплановано понад сто програм у формі коротких історичних художньо викладених нарисів, якими буде охоплено часи від Різдва Христового до сьогодні. Від появи, народження Церкви на землі, через часи гонінь, єресей, Вселенських соборів, Середньовіччя, Реформації - й аж до теперішніх часів.

- Чому саме християнської церкви, а не всіх церков?

- Українське радіо сподівається духовно-просвітницькою акцією повернути українців до кращого розуміння своєї історії, місця нашої держави в контексті розвитку світової християнської культури, значення наших видатних діячів церкви, прославлених українських святих, духовних пастирів, полемістів, предстоятелів церкви в загальній картині становлення християнства у світі.

Українське радіо має на меті вийти на виважену позицію, аби незалежно від патріархатів та апостольських столиць відтворити історію християнської церкви українською мовою в усіх розуміннях цього слова. Зрештою, частина цієї історії - то історія нашого народу. Сподіваємося, що робота над циклом нарисів та отриманий результат робитимуть нас добрішими і мудрішими. Плануємо з Божою поміччю за рік завершити розпочате, видати аудіокнигу і навіть знаємо, хто отримає перші примірники. Це будуть діти з вадами зору із київської школи-інтернату, що по вулиці Вишгородській.

- Коли проект вийде в ефір?

- Пілот зроблено, розпочинаємо виробництво, напрацьовуємо продукт і напередодні Покрови Пресвятої Богородиці (тобто 14 жовтня) ухвалимо остаточне рішення.

- Хто працює над проектом, хто пише сценарій?

- Творчий колектив сформовано переважно з працівників НРКУ. Тексти радіонарисів - за Олександром Денисенком, драматургом, режисером і, за щасливим збігом обставин, співробітником каналу «Культура». Редактура Євгена Захарченка, фахового редактора каналу «Культура», який, знову ж таки, за щасливим збігом обставин, має богословську освіту. «Голосом» і керівником проекту є директор «Променя» Роман Коляда, людина воцерковлена до рівня служіння (людина, яка бере активну участь у житті церкви. - ТК).

- Чи церква бере участь у створенні проекту?

- В усьому має бути своя логіка. Церква в нас відокремлена від держави, але перебуває в державі, її утворюємо всі ми. Цикл нарисів «Історія християнської церкви» - то журналістський проект. Разом із тим, говорити про християнство, не спілкуючись із церквами, було б, щонайменше, дивно. Тож ми звернулися до представників церков, щоб отримувати консультативну допомогу.

- До яких саме церков зверталися? Держава тісно зближується з однією церквою - УПЦ (МП). Певно, це їхня ініціатива?

- Ні, це наша ініціатива! Хід вашої думки зрозумілий, але з таким успіхом можна, приміром, з'ясувати, вірним якої церкви вважаю я себе. Отже, я себе вважаю вірним Української православної церкви. Але первинною є віра. Московського патріархату понад сто років ніхто з церков не визнавав, але то не питання віри. Нехай це звучить трохи патетично, але робота над «Історією християнської церкви» - якраз питання віри і відповідальності перед Богом і людьми! Отже, консультативну співпрацю налагоджуємо і з Українською православною церквою, і з Київським патріархатом, а також із греко-католицькою та католицькою церквами.

Утім, це не остання новина. Від минулої п'ятниці на хвилях Першого каналу звучить радіожурнал про життя православної громади в Україні та за її межами «Православ'я в Україні». Залишаються в ефірі духовно-просвітницька програма «Благовіст», інтерактивна програма «Про головне», «Православний календар», «Святительське слово», «Радіо Воскресіння».

- Окрім цього, які ще ефірні зміни спіткають Національну радіокомпанію?

- В ефірі Першого каналу відбудуться косметичні зміни, спрямовані на посилення прикладного звучання: з'явиться декілька пізнавальних рубрик та програм, головним завданням яких буде не констатація події, явища чи розлога розповідь про проблему, а саме встановлення опорних точок, що допоможуть слухачам зрозуміти суть процесу і, що головне, озброїть аудиторію необхідною інформацією. Приміром, такі нові програми, як «Прості речі» та «Якість життя», акцентуватимуть увагу на загальновідомих правилах життя, якими у повсякденні всі ми, зазвичай, нехтуємо. Тобто нічого унікального та сенсаційного в цих проектах не буде - буде інформація, яка потрібна кожному і щодня. Адже викривальної та розважальної журналістики нині у вітчизняному медіапросторі, можливо, аж занадто.

Крім іншого, до ефіру готується інформаційно-аналітичний тижневик, присвячений мистецькому сьогоденню України, мета якого не лише інформувати про культурні події у вітчизняному середовищі, а й показати, що українська література, театр, живопис, музика набагато більше інтегровані в світові процеси, ніж ми самі це уявляємо.

Радіо «Промінь» заходить у практично вільну від комерційних мовників нішу(з 5 вересня переорієнтувалося суто на українську музику. - ТК). Тобто будемо працювати для тих, хто шанує вітчизняне, і заради того, щоб таких ставало більше. Звісно, це не буде «зроблено в Україні» на 100%, але тверді понад 90% відпрацюємо! Розмовна складова буде дещо полегшена та співвідношення до музики 50 на 50 збережемо.

- 1 липня «Німецька хвиля» припинила мовлення на хвилях «Променя». Ви тоді казали, що бажаєте продовжити співпрацю. Чи це вдалося?

- Як і домовлялися, ми співпрацюємо - в рамках нашої програми «Обрії», де «Німецька хвиля» має рубрику. Далі подивимося. Співпраця з мовниками інших країн - це взагалі окрема «пісня».

- А яка нині з нею ситуація?

- Усе гаразд. Працюємо з «Радіо Росії», радіо Білорусі, радіо Болгарії, Польським радіо, вийшли на контакт із колегами з Португалії та відпрацювали радіоміст із нашою діаспорою. Нині виходимо на співпрацю з Ізраїлем. Одне слово, співпрацюємо з колегами з Європейської мовної спілки (EBU).

- Це разові проекти-радіомости чи створення циклічних програм?

- Ефірна співпраця на дві країни у прайм-таймі протягом майже години передбачає, насамперед, зацікавленість. Усе інше похідне. Приміром, із росіянами в останньому проекті мали зацікавленість поговорити про пенсійні реформи в обох країнах, а цієї п'ятниці (23 вересня. - ТК) говоритимемо про інвестиції в майбутнє: освіту.

- Чи плануєте залучити відомих діячів до створення авторських проектів?

- Як то кажуть, ніколи не кажи «ніколи», але намагаємося мати опертя на власні сили. До Дня Незалежності, приміром, підготували цикл «Двадцять миттєвостей незалежності», випустили в ефір і видали диск. Я вважаю, що рівень якості цієї програми достатній, щоби зробити висновок, що ми не потребували творчої допомоги зі сторони.

- У вас відбувалася оптимізація, яку було призупинено наказом Юрія Плаксюка. Чи вона завершилася? Зокрема, в якому стані іномовлення?

- Ухвалені рішення має бути доведено до логічного завершення, якщо вони були направду щирими та логічними. Оптимізацію було завершено, штатний розпис дещо скоротився (скільки відсотків співробітників було скорочено, Тарас Аврахов не захотів казати. - ТК). Мовлення англійською, німецькою та румунською збережено й оновлено.

- Що відбулося з людьми, які працювали в українській редакції іномовлення?

- Практично всі залишилися працювати в НРКУ. Ми дивимося, наскільки продуктивною є праця. Частина людей, які отримали запрошення в інші підрозділи, давно працюють на нових місцях. Частину залучено до співпраці з іноземними мовниками, частина - виготовляє нові програми, які ми розміщуємо в ефірі Першого каналу та на каналі іномовлення. Такою ситуація залишається.

- Канал іномовлення залишається на супутнику та в інтернеті. Чи відновиться його мовлення в ефірі?

- Наразі такий перебіг подій малоймовірний. Нам би посилити внутрішньоукраїнське звучання.

Фото Андрія Звягіна