У новому телесезоні стартували відразу чотири кулінарних програми: «Смачна ліга» («Інтер»), «Спеція» (К1), «Автогурман» (Перший автомобільний), «Життя на смак» (ТРК «Україна»). Ще два проекти - адаптації великих міжнародних форматів «Майстер-шеф» СТБ та «Пекельна кухня» «1+1» - у процесі виробництва. Як стверджують експерти, одна з основних тенденцій гастрономічного буму - розгалуження ніші й пошук нових форматів.

Гастро-астрономічні масштаби

Цікавість до кулінарних проектів, за словами генерального директора каналу ТЕТ Ірини Костюк, ніколи не зникала, оскільки такі програми - класика. Однак новий тренд, на її думку, - це перевтілення кулінарних шоу в масштабні постановки: «Коли кухарка - це вже не просто тітка у фартуху чи дядя у ковпаку, які возяться на студійній кухні. Це коли величезна студія, багато народу, багато пафосу, акценти на харизмі головного героя, загалом - шоу в буквальному смислі цього слова».

СТБ й «1+1» зі своїми проектами пішли саме в цьому напрямі, констатує Ірина Костюк.

Та попри збільшення масштабів, зауважує продюсер проекту «Пекельна кухня» Дмитро Харитонов, кулінарні шоу не можуть бути основою стратегії каналу. Вони не роблять програмної політики, хоча за умови правильного виробництва і вдалого формату приносять гроші. Насиченість телебачення кулінарними проектами пан Харитонов пояснює пошуком незайнятих ніш і спробою відійти від пісенних і танцювальних талант-шоу, які вже декілька сезонів поспіль є основою розважального ефіру: «Не думаю, що канали люблять саме кулінарні програми чи програми про будівництво, про ремонт. Так співпало. Глядач-то вже досвідчений, чим можна його ще здивувати?». Для Дмитра Харитонова поява відразу кількох масштабних кулінарних проектів - це «ставка дирекцій каналів на хороший, успішний продукт».

Нагадаємо, «Пекельна кухня» - це українська адаптація американського формату Hell's Kitchen. Оригінальна версія виходить на телеканалі «Сіті». Коротка фабула: учасники готують страви для гостей ресторану і виконують завдання головного кухаря. Переможець української версій отримає 500 000 грн.

«"Пекельна кухня" - це, мабуть, єдине кулінарне шоу у світі, яке йде у праймі. І це навіть не стільки кулінарне шоу, скільки соціальна битва між людьми. В оригіналі у форматі кулінарія займає невелику частину, вона ніби проходить боком, стороною, а в епіцентрі - битва між людьми, змагання, як залишитися в живих, тільки не на острові це все відбувається, а на кухні», - каже пан Харитонов. Він зазначає, що оскільки «наші люди люблять поїсти», то в «Пекельній кухні» української адаптації елемент кулінарії буде більш розвиненим.

Зацікавленість каналу СТБ в кулінарному проекті пов'язана з тим, що головна цільова аудиторія каналу - жінки 30+. Для них тема кулінарії завжди актуальна. «А беручи до уваги орієнтованість каналу на талант-шоу, то й кулінарну програму СТБ вирішив зробили у вигляді конкурсу талантів», - зазначила ТК керівник департаменту власного виробництва Галина Пілютікова. «У кожного формату свій глядач. Для тих, кому потрібні просто рецепти, більш прийнятним є традиційний варіант, коли ведучий або зірка розповідає, показує якісь рецепти. А талант-шоу можуть дивитися люди, які не збираються використовувати рецепти для приготування, вони можуть за когось конкретно вболівати», - каже вона.

Нагадаємо, наразі СТБ розробляє кулінарне шоу «Майстер-шеф» за однойменним форматом MasterChef британського продакшну Shine. MasterChef уперше вийшов в ефірі Бі-бі-сі у 2005 році. Згодом було створено кілька версій цього шоу - The Professionals For Working Chefs і Celebrity MasterChef. Зазначимо, що американський варіант Master Chef визнано найкращим розважальним шоу 2009 року в США й удостоєно статуетки «Еммі». За умовами проекту, 30 учасників шоу, які пройдуть кастинги, протягом кількох тижнів змагатимуться між собою за звання найкращого кухаря України, 500 000 грн та навчання у кулінарній школі Парижа Le Cordon Bleu.

На думку Ірини Костюк, у новому тренді великих постановок серед кулінарних форматів, ще не адаптованих в Україні, був би Iron Chef - «він досить складний у виробництві, але дуже класний, це в оригіналі японське шоу, де чотири шеф-кухарі-резиденти із завзяттям справжніх самураїв готують страви, ледве не застосовуючи бойові мистецтва». Оригінальну версію Iron Chef виробляла японська компанія Fuji Television, формат було успішно адаптовано у США, Великобританії та Австралії.

Кулінарна класика

Низку традиційних студійних кулінарних шоу «Смакуємо» каналу «1+1» та «Шеф-кухар» Першого національного в цьому сезоні продовжили «Життя на смак» (ТРК «Україна»), «Смачна ліга» («Інтер») та «Спеція» (К1).

Показово, що навіть ці гастрономічні телепроекти - «класичного» зразка - все одно намагаються віднайти якусь відмінну особливість. Так, наприклад, нове шоу ТРК «Україна» «Життя на смак» побудовано за принципом ток-шоу. В основі проекту - представлення гостя програми, а куховарська діяльність - фон та форма бесіди: «Для нас на проекті будуть дуже важливі справжні історії, щоб люди, які приходитимуть, були щирими. У цьому шоу людина зніме звичну маску, яка вже приросла до обличчя... Ось у цьому буде наша відмінність. Нам цікаво не тільки те, як хтось готує страву, ми хочемо поговорити з людьми», - розповідає авторка та ведуча «Життя на смак» Ольга Герасим'юк.

У «Смачній лізі» до класичної студійної постановки додано елемент змагання: майстри високої кухні готують знайомі страви з простих та доступних кожному продуктів, а гості студії - відомі російські та українські зірки - презентують ці кулінарні шедеври. Як зазначила Ірина Костюк, «"Інтер" пішов шляхом класики, що, в принципі, абсолютно в'яжеться з концептом їхнього нового сезону "повернення до раніше давно перевіреного" - "Ранкова пошта", "Міліонер" тощо».

К1 зі своєю програмою «Спеція» використав формат кулінарних «лайт-шоу», які передбачають представлення органік-рецептів та корисних порад. За задумом ведучий «Спеції» (Олександр Тесленко) наочно показує, як приготувати звичайну страву за допомогою доступних кожному глядачу компонентів. Також у проекті використовується інформаційно-пізнавальна складова - рубрики, в яких експерти діляться досвідом, «як правильно зберігати продукти, як їх порізати та обробити, коли солити».

Зважаючи на специфіку каналу, Перший автомобільний обрав для своєї телегастрономії «Автогурман» «кулінарні подорожі», які об'єднують як формат кулінарного, так і туристичного шоу. Основна родзинка подібних проектів - представити глядачеві різноманітні світові кухні в контексті культурного розмаїття. Ведучий - ресторанний критик Валерій Поляков - їздить по містах «непопсової кулінарії» і розповідає про них. Автомобіль для подорожі добирається відповідно до міста чи країни. Зазначимо, що однією з найбільш відомих міжнародних програм цього жанру є італійське телевізійне шоу Девіда Рокко (David Rocco's Dolce Vita), яке виходить на трьох телеканалах: Food Network, Cooking Channel, Telelatino. Проект побудовано на приготуванні страв різних італійських регіонів. Ведучий Девід зі своєю дружиною подорожують околицями Флоренції або Сицилії, готуючи обіди для своїх друзів, випробуючи місцеві кулінарні витівки, досліджують культурні, соціальні особливості тієї чи іншої території.

Нагадаємо також, що кулінарна програма екскурсійного формату виходить (з вересня 2009-го) і на каналі «Сіті» - «Ресторанний гід». Проект знайомить глядача з ресторанними пропозиціями Києва та його околиць: «коронними» стравами ресторанів, ексклюзивами від шеф-кухаря, спеціальними пропозиціями, ціновою політикою ресторанів тощо.

Ведучий-шеф-кухар

Наріжною ланкою будь-якого шоу, в тому числі й кулінарного, є ведучий. І це необов'язково має бути відомий кухар: українські кухарі не мають тієї популярності, за якою могли би піти глядачі: «Можете назвати відомих російських чи українських шеф-кухарів? Вони не відомі у світі. Італійці - так, французи - так, а російських шеф-кухарів ніхто не знає. Я думаю, що з часом це якось зміниться, але знайти ведучого, тим більше професіонала - важко. От у Москві - Олексій Зімін (ведучий програми "Еда с Алексеем Зиминым". - ТК), Юрій Рожков (ведучий програми "Едем и едим". - ТК), ще декілька осіб - вони найбільш успішні, а за ними - порожнеча». До того ж, за словами пана Харитонова, пошук облич для нових проектів ускладнюється невпинним потоком ведучих на українських каналах, через що глядачу важко ототожнювати їх із конкретними програмами та каналами: «Погляньте, яка кількість ведучих кочує з однієї програми в іншу, і вмикаючи телевізор уже не розумієш, хто що веде».

Для «Пекельної кухні» кастинги на ведучого проводилися в Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Донецьку, Одесі. Розробники переглянули близько 70 претендентів. Формат шоу вимагає, щоби ведучий, з одного боку, був жорстким, суворим, із відповідною зовнішністю, з іншого - професіоналом своєї справи. На цю роль узяли російського ресторатора та відомого шеф-кухаря Арама Мнацаканова. Однак, як розповідає Дмитро Харитонов, оскільки фігура Мнацаканова недостатньо відома і довелось би про неї довго розказувати телеглядачеві, для успішності проекту було вирішено зробити маркетинговий хід - взяти на шоу відому персону, зокрема і в телекулінарії, - Юлію Висоцьку. «Головний ведучий - це Арам, і він тягне на собі формат, а Юлі ми придумали функцію, роль журі, щоб услід за нею на канал прийшов той глядач, який нам потрібен у цій програмі, - це армія її шанувальників, які, безумовно, в Україні є», - каже Харитонов.

Такий же метод привернення уваги глядачів застосував і канал «Інтер», взявши у своє кулінарне шоу «Смачна ліга» російську телезірку Анастасію Заворотнюк. Як розповіли ТК на каналі, вибір ведучої для шоу було зумовлено кількома чинниками. По-перше, для «Смачної ліги» підходить «теплий» і «домашній» образ, - саме такою пам'ятають глядачі Анастасію Заворотнюк завдяки серіалу «Моя прекрасна няня». По-друге, ведуча має певний досвід у кулінарії: 2009 року побачила світ її книжка «Моя прекрасна кулінарна книга. Смачно та корисно», трохи пізніше ще одне видання «Його величність - Салат!» та інші.

У свою чергу Ольга Герасим'юк вважає, що виробники українських програм, зокрема і кулінарних, повинні залучати й розкручувати імена українських ведучих: «Дуже багато хочуть закликати працювати на цих шоу звідти (з Росії. - ТК), щоб глядач пішов на персонажа. У нас наразі працює дуже багато російських зірок, напевно, це добре... Але, звісно, простіше не потрудитися над форматом, не наповнити його чимось таким, що потрібно саме українському глядачу, а заманити його на гарну обгортку».

Зазначимо, оскільки проект «Життя на смак» має складову ток-шоу, ведучий повинен володіти передусім психологічними навичками спілкування. За словами Ольги Герасим'юк, він має бути трохи осторонь від основного - від гостя: «Тебе помітять як ведучого, коли твій гість розкриється так, що всі ахнуть, коли він тобі повірить. Тут же постійно літає камера, якісь команди відбуваються, і тобі важливо цю людину утримати, щоб вона не закрилася. Тут потрібен професіоналізм - і тільки він визначає бренд».

На думку Галини Пілютікової, ведучий кулінарного шоу повинен вміти гарно та образно говорити, оскільки основне, що не можна передати глядачу через екран, - це смак, запах страви, що готується в нього на очах. Вона також вважає, що відомі кухарі в кулінарних проектах - це позитивний фактор, однак не основний: «Титуловані - це добре, але насамперед людина повинна донести, розповісти, подати таким чином, ніби глядач сам присутній і сам куштує цю страву. Фактично - це ті ж ведучі, але з глибоким знанням предмета».