«Інтер» спільно з продакшном Prima-film розпочинає в листопаді цього року зйомки серіалу «Сусіди», який уже проанонсовано як «мильну оперу», унікальний продукт для українського ринку.

«Нічого подібного в Україні і на всьому пострадянському просторі до цього часу не вироблялося», - повідомляла прес-служба «Інтера».

Головна жанрова особливість проекту - події серіалу набагато ближчі до реального життя, ніж традиційні перипетії багатосерійних мелодрам, а долі героїв відзначаються своєю достовірністю.

«Події в "мильному" серіалі відбуваються паралельно з актуальними подіями сьогодення, тому кожна серія знімається за кілька тижнів до виходу в ефір, а робота над самим сценарієм закінчується незадовго до початку знімального процесу», - з повідомлення каналу.

Цим проектом «Інтер» намагається відстроїтися від інших мовників і урізноманітнити свій прайм і передпрайм - адже  теленовели на великих каналах є основними продуктами вечірнього програмування.

Між іншим, на думку генерального директора  Prima-film Юрія Морозова, між «теленовелою» і «мильною оперою» є велика різниця.

«Теленовела - це все-таки вигадка, казка, а мелодраматичні колізії "мильної опери" - з реального життя», - переконує він.

Героями серіалу «Сусіди», за словами виконавчого продюсера «Інтера» Єгора Бенкендорфа, є кілька сімей, які проживають у київській п'ятиповерхівці-«сталінці», а також їхні «повсякденні турботи, любовні перипетії, плани на майбутнє, справджені і не справджені надії».

На російському «Первом канале», вочевидь, не читали прес-реліз «Інтера» і випустили серіал «Спальний район», який теж проголосили унікальним. Щоправда, означили свій проект як оригінальний формат, розроблений «Амедіа», - реаліті-серіал, де «герої живуть у реальному часі та переживають з глядачами одні  й ті самі події».

«У мешканців "Спального району" все як у всіх. У одних криза, кредити та бізнес на межі банкрутства, а у інших перше кохання, прихована образа, зради та відсутність взаєморозуміння з дітьми», - з анонсу «Амедіа».

За словами Олександра Акопова, президента компанії, потенціал у проекту великий, його сюжети можуть не закінчуватись ніколи, а герої -  жити і змінюватись упродовж багатьох років разом з глядачами.

Історія «мила»

Перші проекти у цьому форматі з'явились у США  як радіоп'єси ще у 1932 (Betty and Bob), а вже наприкінці 40-х років минулого століття вийшов перший телевізійний серіал A Woman to Remember. Серіали орієнтувались на домогосподарок, а своєю назвою (soap opera) завдячують  спонсорам - виробниками мила та миючих засобів, зокрема компаніям Procter & Gamble та Unilever. Найвідомішою «мильною оперою» для українського глядача, напевно, є «Санта-Барбара», яка виходила 9 років поспіль (1984-1993), і показ якого став щасливим квитком для молодого приватного каналу «1+1».

За збігом обставин таку ж назву, як і новий проект «Інтера» має австралійська «мильна опера», яка стартувала ще у 1985 року і виходить до сьогодні. За цей час вийшло вже близько 6 тисяч епізодів. За сюжетом австралійські Neighbours - це розповідь про життя  сімей шести будинків на вулиці Ramsay. Серіал виходив на австралійському каналі Seven Network і був проданий у різні країни. Зараз виробництвом серіалу займається Fremantle Media.

Думки колег

На думку генерального директора продакшну «Про ТБ» Віктора Приходька, дуже подібним за форматом був серіал його компанії «5 хвилин до метро», який у 2006 році досить успішно пройшов на «1+1».

«Після цього ми планували аналогічний проект з "1+1". Це було ще 2 роки назад, коли генеральним директором був якраз Юрій Морозов. Але канал так довго готував документи, що мені набридло чекати і я кинув цей намір. Так цей проект і лежить нереалізованим», - розповів він.

Що ж до серіалу «Сусіди», то як сказав Приходько, «з того, що я чув, нічого неймовірного в ньому не має». Хоча, за його ж словами, оригінальність «жанру» - це не те, заради чого знімають серіали:  «Для серіалів головне - рейтинг, решта - вторинне». Більше того, на його думку варто пам'ятати, що глядач серіалів - консервативний, і ніколи невідомо, як він поставиться до новацій.

Натомість продюсер студії «Київтелефільм» Валентин Опалєв не згодний з колегою щодо того, що «5 хвилин до метро» є «мильною оперою». На його думку, цей серіал компанії Приходька є радше теленовелою, а от найближчим аналогом до самопроголошених «піонерів мильної опери», він вважає, був серіал «Мікрорайон», який виходив колись на каналі «Россия».

«Теленовела - це завершена історія розтягнута на декілька сотень серій. Для неї є характерною горизонтальна наскрізна оповідь. А так звані мильні опери (формат серії приблизно 30 хв), будуються за іншим принципом: є фонові наскрізні історії, але кожна серія - це локально взята та закінчена історія однієї або декількох сімей, зав'язаних на загальну історію. До того ж теленовела у будь-якому разі закінчена, а мильну оперу можна постійно продовжувати», - пояснив Опалєв.

Також він наголосив на тому, що раніше займався розробкою подібного проекту - «Дворик», який  зараз знімається для телеканалу «Росія».

«Я віддавав цю розробку разом з  пілотом  і Сергію Созановському. Але вони ніяк не відреагували. Проект називається "Дворик" і складається з півгодинних історій. Це і є класичне мило», - стверджує Опалєв.

Попри те, що «мильна опера» - хай і не є аж таким новаторством на ринку, як твердять автори прес-релізів, проте, безперечно, є надзвичайно цікавим трендом цього сезону і, при вдалій реалізації, можуть якщо й не змінити пройм великих каналів, то принаймні його урізноманітнити, а це вже добре.

Але генеральний продюсер StarMedia Юрій Мінзянов схильний до думки, що «мило» - не праймовий продукт («Я не уявляю цей жанр навіть у передпраймі»). А відтак і StarMedia поки навряд чи цим займатиметься, хоча й уважно стежитиме за ходом експерименту.

«Ми намагаємось працювати для прайму, і тримати марку прайм-таймової продакшн-компанії. А «мило» - це денні серіали, дешеві у виробництві, які  виходять для домогосподарок і не претендують на прайм», - каже Мінзянов.  

Варто зазначити, що російський «Первый канал» поставив «Спальний район» у самий пік-прайм -  о 20.30, перед програмою «Время».

За словами Валентина Опалєва, у цьому немає нічого дивного, адже хоч класичні «мильні опери» й орієнтовані на денний ефір, проте, по великому рахунку, все залежить не від жанру, а від якості конкретного продукту. Та й зі словом «дешевий» він не згоден - бюджет однієї серії «мильної опери», за його словами, не нижчий за теленовелу, хоча її хронометраж значно менший.

«Якщо на цю історію підсядуть, то вона може бути надзвичайно вдалою у прайм», - стверджує він.