Блоги можна умовно поділити на особисті, корпоративній ті, що належать виданням. Журналісти зазвичай воліють вести особисті блоги. Адже тут з'являється можливість розповідати свої історії, відчувати зворотний зв'язок і реагувати на нього. За допомогою блогу журналіст може доносити до суспільства те, що він не може розповісти на сторінках газети. Водночас блоги стають джерелом інформації. Відомі приклади, коли інформація у блогах з'являлася набагато раніше, ніж в офіційних джерелах. Так, 1998 року вСША журналіст Метт Драдж першим повідомив про скандал із Монікою Левінські на сторінках свого інформаційного сайту. Тільки після його повідомлення всі заговорили про пригоди американського президента. В Україні журналісти можуть розповісти багато випадків, коли блоги ставали чи не єдиним джерелом інформації. Приміром, під час урагану в Чорному морі влада не одразу інформувала про масштаби катастрофи. Водночас моряки розповідали про те, що відбувається і що наслідків цієї катастрофи можна було уникнути. Коли редакції заводять блоги своїх видань, вони пропонують журналістам зосередитися на певних темах і підтримувати їх. Це робиться для того, щоб читачі бачили експертність журналістів, а видання одержували зворотний зв’язок від своїх читачів. До того ж, через блоги часто можна зібрати інформацію для великої й цікавої статті. Як розповіла головна редакторка «Кореспондент.net» Юлія МакҐаффі, блоги стали невід'ємною частиною керованого нею інтернет-ресурсу. В журналі, каже вона, журналісти зазвичай обмежені рамками, обумовленими принципами видання — збалансованість, об'єктивність і так далі. Водночас, вони ж не тільки високопрофесійні автори, але й живі люди— тож особисті блоги дають можливість вільно, поза цими рамками, висловлювати свою точку зору на будь-яку проблему, а також спілкуватися з читачами. Читачі, у свою чергу, бачать зворотну сторону редакції — тих, хто перебуває потойбіч сторінки, — мають можливість поспілкуватися з ними, посперечатися, іноді навіть посваритися (таке теж трапляється, що тут поробиш). На думку Юлії, особисто для неї користь від блогу полягає в тому, що є можливість висловитися на одному з найвідвідуваніших новинних ресурсів країни.«Серед моїх коментаторів дуже багато розумних, цікавих і дотепних людей, з якими цікаво спілкуватися й думку яких дуже цікаво й корисно знати. І я їх усіх дуже ціную»,— розповідає Юлія. У тому, що блоги забезпечують зворотний зв'язок, упевнений і головний редактор журналу «Деньги.ua» Олександр Крамаренко. До того ж, каже він, це ще один канал одержання інформації із зовнішнього світу. Скажімо, досить відома російська журналістка Наталя Радулова є одним із найбільш популярних російських блогерів — і так само активно вона черпає сюжети для своїх публікацій зі спілкування з читачами й авторами Live Journal. З іншого боку, Олександр нагадав: журналістові треба пам'ятати, що у блозі він виглядає достоту таким, яким він є насправді. У блогосфері редакторів та коректорів немає. Особисто йому, каже пан Крамаренко, блог дозволяє оцінити ступінь зацікавленості читачів тими чи іншими темами, подіями, дозволяє обкатати, обговорити свою точку зору у спілкуванні з читачами. За неповні два місяці середня денна аудиторія блогу перевищила дві сотні осіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До блогу треба ставитися обережно. Дуже часто журналісти сприймають блоги як спосіб висловити особисту думку. Однак у деяких ситуаціях це закінчується втратою роботи. Скажімо, був випадок, коли співробітниця одного з піар-агентств висловила у блозі свою думку про клієнта, після чого клієнт поставив умову — або керівництво агентства звільняє свого менеджера, або вони більше не працюють разом. У журналістів часто буває так, що вони висловлюються у блогах про представників тих чи інших піар-служб, і в результаті відносини між ними істотно погіршуються. Відомий іспанський фахівець Хосе Орела, що викладав основні правила блогосфери у проекті «Журналістика цифрового майбутнього», вважає, що завести блог і розповідати в ньому про те, коли прокинувся, що робив протягом дня, не варто. Щоби блог був популярним, інформація в ньому повинна бути корисною або дуже цікавою. В якості такої цікавої інформації блогер-експерт (у якійсь галузі) висловлює свою авторитетну точку зору. Приміром, відомий російський журналіст Леонід Бершидський на своєму блозі давав рекомендації, як створювати сучасний журнал. В якості цікавої інформації можуть виступати різні світські плітки, оповідки з життя, подані в певній формі. Так, журналістка з «Газеты по-киевски» у своєму блозі розповідає про своє особисте життя — і він (блог) потрапив у десятку найпопулярніших ресурсів «Яндексу». Закордонні блогери ще й заробляють на своїх ресурсах, точніше, на розміщеній у них рекламі. В Україні до такого рівня поки не дійшли. Як вважають фахівці в цій сфері, у нас ще немає такої кількості відвідування, щоби заробляти на блогах. А відвідувань немає через те, що ресурси не настільки популярні. Щоб зробити їх популярними, необхідно створювати цікавий і потрібний контент. Основне правило, яким керуються блогери, — не писати довгих матеріалів. Найоптимальніше — два абзаци. Якщо ж інформації багато, її можна розбити і зробити статтю з переходом на повну версію. Крім того, на блогах важливо розміщати картинки, цікаві відео й аудіоматеріали, інакше блог має шанс перетворитися на суху сторінку з текстом. При цьому не треба прагнути викласти на блозі все й одразу — так інформація перетвориться на купу мотлоху. Інформація повинна бути структурованою, корисною й цікавою. Важливо пам'ятати, що люди йдуть в Інтернет за живою інформацією, сухості й аналітичності їм вистачає в офіційних ЗМІ.

 

 

 

 

Щоби блог став популярним і його відвідувачем був не тільки його власник, треба дотримуватися деяких правил із просування. Перше з них — блог має бути цікавим. Як вважає Олена Самбрус, оглядач газети «Бізнес», блог важливо вести від душі, з емоціями. «Якщо ти своїми думками, ідеями «чіпляєш» людей — твій блог буде популярним», — упевнена Олена. Окрім того, про свій блог потрібно заявити в мережі. Один зі способів — реєстрація на відомому та популярному ресурсі, з якого можна потрапити на блог. Варто також занести до списку друзів відомих блогерів. Якщо блог постійно (тобто хоча б раз на день) оновлюється, на ньому має бути інструмент для підписки. Важливо також не забувати відповідати на коментарі — це перше та головне правило блогу, інакше на нього перестануть заходити. Заступник головного редактора «Корреспондент.net» Ольга Байда вважає, що на блогах дуже добре ставити питання, створювати різні питувальники. Тетяна Харченко, кореспондент журналу «Новинар», вважає, що для тематичних блогів важливе просування на інших спеціалізованих сайтах. Наприклад, якщо це блог про медіа — обмінятися кнопками з «Детектор медіаю», медіапрофспілкою, Інститутом медіаправа, Інститутом масової інформації. А щоб вони погодилися на такий обмін, записи на своєму блозі треба активно оновлювати. Як вважає Анна Григораш, редакторка новин «Української правди», потрібно не тільки оновлювати записи на своєму блозі, а й постійно влаштовувати на ньому голосування, конкурси. Особливу увагу потрібно приділяти блогам редакції. Аби блогосфера видання була популярною, варто запрошувати до писання цікавих людей. Тут, зновутаки, важливо відповідати на коментарі читачів. Ще один фактор, що впливає на відвідуваність блогу, — можливість створювати спільноту довкола власного блогу. Загалом для просування редакційного блогу потрібно, щоби блоги людей, розміщені на платформі видавництва, були на цікаву для редакції та її аудиторії тему. Крім того, блогери мають писати не з під палки, а насправді цього хотіти, інакше аудиторія одразу відчує настрій і перестане відвідувати цей блог. Щоб заохотити читачів відвідувати блог, можна влаштувати акції для постійних читачів, з обов'язковими подарунками. У цьому випадку все значно легше, але водночас і складніше. Все залежить від бюджету редакції і того, наскільки серйозно керівництво ставиться до блогерства. Можна виділяти гроші на рекламу блогів (для медіахолдингів це простіше — вони просто рекламують блоги на сторінках своїх же видань), дуже важливо заохочувати блогерів невеликими грошовими преміями, знаходити відомих людей, які погодяться писати блоги для редакцій. Для покращення контакту час від часу можна влаштовувати вечірки для блогерів та їх читачів. Щоб від блогу була користь, на найпопулярніших записах можна розміщувати банерну рекламу. Кількість заходів на таку сторінку може сягати десятків тисяч, а це, як відомо, підвищує ймовірність переходу на рекламну сторінку, за що редакція отримає гроші. Щоб кількість таких цікавих тем зростала і їх відвідували, заступник головного редактора газети «Сегодня» Михайло Ганицький рекомендує виносити найцікавіші та найкоментованіші блоги на сторінку кожної новини на сайті.

 

 

 

 

 

 

 

 

Десь зо п'ять років тому блоги потрапили до набору інструментів, якими користуються західні журналісти як для збирання, так і для публікування інформації. Період адаптації був дуже короткий, і блоги швидко перетворилися на буденне знаряддя, яким за потреби користуються щодня. Як українським журналістам підступитися до блогів? Перш за все блоги можуть бути джерелом інформації. Тут можна натрапити на випадкові інсайди і натяки балакучих працівників компаній. Історії з онлайнових щоденників можуть доповнити матеріали чи стати їхньої основою. Інструменти роботи з блогами дозволяють моніторити настрої читачів — що хвилює людей, які теми викликають найбільший інтерес. Особливо блогери можуть допомогти локальним ЗМІ, б'ючи на сполох у «гарячих точках», які б інакше довго залишалися поза увагою журналістів. В Україні нарешті з'являються тематичні блоги експертів, які відстежують галузі своєї спеціалізації. Це хороші джерела для вивчення певного питання й актуальних тенденцій, і журналісти часто стають постійними читачами подібних блогів. Загалом це також спосіб розширити коло знайомих і контактів у різних сферах. Краса блогів у тому, що це дуже особистісне джерело комунікації — люди відверто пишуть те, що думають, у що вірять. Але через це у блогах багато неточностей і хибних суджень. Також трапляються фальсифікації та провокації звичайних громадян заради порожнього інтересу чи щоби поглузувати з інших, включаючи недбалих журналістів, які передруковують байки. Тому інформацію, надибану в блогосфері, потрібно обов'язково перевіряти. А вже після цього її можна використовувати і навіть посилатися на блоги як першоджерело. Журналіст зможе ефективніше користуватися блогамиі взагалі зрозуміти і відчути, як працює цей вид медіа, якщо сам почне вести блог. Наприклад, власний блог можна використовувати як портфоліо, збираючи свої матеріали, опубліковані у різних ЗМІ, якщо угода з видавцем не забороняє подібний передрук. Журналіст може відкрити блог будь-де в Інтернеті з власної ініціативи або може писати у спеціальному розділі на сайті свого ЗМІ. Перші редакційні блоги у західних газетах з'явилися, коли там відчули конкуренцію з боку популярних блогів, які відтягували на себе увагу читачів, особливо в темах новинок технологій і політики. Згодом блоги перетворилися на обов’язковий розділ будь-якої он лайн-газети. В Україні тільки на початку 2006 року відкрилися перші журналістські блоги на сайті «Кореспондента», а минулого року це стало загальним трендом нашого медіа-ринку. Чим корисні блоги для сайту ЗМІ? Більше матеріалів, урізноманітнення тематики, інтерактивність, зворотній зв’язок і критика, збільшення індексу цитування сайту — це призводить до зростання відвідуваності та глибини перегляду сайту, що зрештою позначається і на прибутках від реклами. Зараз майже всі блоги в українських он лайн-газетах —це персональні колонки журналістів, а також запрошених експертів і відомих особистостей. Незабаром усі наші публічні особи запишуться у блогери, і редакторам доведеться полювати на ще «необлагороджених» зірок, щоби розширити пул своїх авторів. Крім того, читачам нарешті може набриднути читати 15 суб'єктивних поглядів на ту саму проблему. Варто нашим газетярам звернути увагу і незахідний досвід — блоги на сайтах закордонних ЗМІ присвячені переважно конкретній тематиці, а не роздумам журналістів про все на світі. Під тиском моди половина вітчизняних ЗМІ, що завела собі «блоги», зробила це поспіхом і не розуміючи, що воно таке і як із ними далі жити. Щоби блогери не підняли на глум спроби редакції, можна призначити людину, відповідальну запровадження і розвиток розділу блогів. І не забути виділити їй відповідні повноваження та ресурси— принаймні, робочий час для виконання нових обов'язків і здобуття знань, яких не вистачає. Адже блоги— це такий самий повноцінний розділ на сайті, як і будь-який інший, і редакція несе повну відповідальність за те, що там опубліковано. Той же «головний блогер» сайту розробить систему мотивації для дописувачів і редакційну політику, що відповідає практиці цього ЗМІ.І для нього в напрямку новітніх медіа ще буде багато справ, адже протягом кількох останніх років з'явилося чимало інструментів, що полегшують читачам взаємодію із сайтом ЗМІ і приваблюють додаткових відвідувачів, проте досі відсутні на вітчизняних новинних сайтах.