15 червня Олена Шкарпова оголосила, що залишила посаду продакт-менеджерки електронної системи публічних закупівель Prozorro; а вже 20 червня — випустила власний проєкт інтерв’ю на ютубі — «Шкарпова запитає». Гостем прем’єрного випуску став заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. Надалі в проєкті з’являтимуться експерти зі сфер економіки, фінансів, медицини, соціології, енергетики, аграрного ринку та ін. Олена Шкарпова прагне, щоб її контент не лише допоміг українцям зануритися глибше в кожну з цих сфер, а й був корисний при ухваленні рішень щодо життя та майбутніх планів.

Власний проєкт Олена Шкарпова запустила швидко — «від ідеї до реалізації був один крок». Зараз вона називає його «ламповим», а на повні потужності планує вийти за пів року. Фінансування програма поки що немає — Шкарпова робить її разом зі знайомим та поки що не планує на ній заробляти. Разом із цим, вона хоче звернутися до декількох міжнародних донорів по гранти на техніку. Уже після того, як напрацює ім’я та достатньо якісного контенту, каже Олена Шкарпова, вона почне збирати пожертви.

Колишня медіадиректорка VoxUkraine та директорка благодійного фонду «Таблеточки», експродакт-менеджерка електронної системи публічних закупівель Prozorro Олена Шкарпова розповіла «Детектору медіа» про мету та плани щодо розвитку ютуб-проєкту «Шкарпова запитає», про свого глядача, про дебют у ролі ведучої, про вибір гостей та співпрацю з Forbes.

— Олено, чому ви вирішили запустити проєкт «Шкарпова запитає»?

— Мені завжди не вистачало українського контенту. Зараз я бачу, що його стало набагато більше, ніж було до лютого 2022 року. Або, може, я стала частіше на нього натрапляти. Відчуття, що зараз український ютуб зростає досить непогано. Великі проєкти, які були раніше (Sternenko, «Телебачення Торонто»), просто вибухнули, тому що людям не вистачає інформації. Я зрозуміла, що досить думати про запуск свого проєкту — треба щось зробити.

— Скільки готували програму до запуску? Який шлях пройшов проєкт від зародження ідеї до першого випуску?

— Точно недовго. Сьогодні вимоги глядачів до візуальної якості контенту — невисокі. Людям не дуже потрібна крута телевізійна картинка — їм потрібна інформація. Я подумала, що не вистачає інтерв’ю з класними експертами, які розбираються в тому, що всіх нас бентежить. Тобі набагато важливіше отримати інформацію, ніж щоб це виглядало як на телебаченні. Тому з підготовки: домовитися про інтерв’ю з тим, кого ти вважаєш цікавим, та зробити запис у зумі. Звичайно, велика робота — це підготувати питання, розібратися в темі. Я не рахувала, скільки це забирає часу, але десь пару днів інтенсивної роботи.

А ідея проєкту не готується надто довго: якщо є ідея — ти починаєш її робити. Принаймні, коли це стосується створення контенту. Тому від ідеї до реалізації був один крок.

— Хто допомагав у створенні програми «Шкарпова запитає»? З якими складнощами зіткнулися? Хто її фінансує?

— Я це роблю зі знайомим. Ми вже зараз думаємо, як можна знімати відео у форматі студії, в офлайні. Але поки що на це немає ресурсів. Більше нам ніхто не допомагає, ніхто не фінансує. Я дуже вдячна своєму партнеру, що він погоджується допомагати робити поки що безкоштовно. З проблемами просування я ще не стикнулася. Багато ще виникатиме питань, поки мені хочеться зробити картинку якіснішою.

— Які шляхи монетизації ви розглядаєте? Наскільки це можливо реалізувати в умовах повномасштабної війни? Чи готові, на вашу думку, глядачі зараз платити за контент чи підтримувати його пожертвами?

— Я заробила на першому інтерв’ю — це був гонорар за текстову версію для Forbes. Загалом зараз більшість інформаційних ютуб-каналів монетизуються перш за все через пожертви. По-друге, реклама, але поки що в Україні її дуже мало. По-третє, це монетизація переглядів контенту, але нашому проєкту до цього ще дуже далеко. Якщо говорити про техніку — аби мати якіснішу картинку, я планую звернутися до міжнародних донорів.

Максимум — я думала запустити пожертви. І точно не зараз, а коли вже напрацюю собі ім’я й достатньо якісного контенту. Звичайно, на цьому не можна заробляти великих грошей. Тому що в людей уже не так багато грошей після підтримки волонтерів та армії. Водночас економіка зараз працює, вона починає відновлюватися.

Я поки що не планую заробляти на цьому продукті. І насправді мені зараз не важливі гроші, я заробляю іншими речами, своєю професійною діяльністю, а ютуб-канал — це для душі.

— Яку мету ви перед собою ставите? Яких показників плануєте досягти?

— Я хочу робити глибокі розмови з експертами про речі, які всіх цікавлять, але ми не маємо доступу до інформації про них. Що відбувається в аграрному секторі? В енергетиці? В культурі? Як ми всі змінилися через війну, яка зараз соціологія? Щось поверхово ми знаємо по кожній із цих сфер, але хочеться дізнатися глибше.

Але для того, щоб думати про якісь показники, треба скласти досить потужний контент-план і щось робити на каналі кожен день. На мій погляд, щоб суттєво наростити авдиторію, треба кожен день випускати контент. Він може бути дуже коротким, але треба вкладатися в проєкт досить сильно. Я поки що на це не готова, тому що в мене є інша робота. Я хотіла запустити і спробувати, як це — робити ютуб-канал. Поки я хочу просто викладати розмови, щойно з’явиться ідея з кимось поговорити. Так, така стратегія не буде працювати на потужне зростання каналу. Але під час цього періоду я теж буду вчитися та в якийсь момент зрозумію, що вже вмію нормально ставити запитання, поводитися в кадрі і тримати увагу авдиторії. І тоді візьмусь за канал більш завзято і професійно.

— Чому обрали саме жанр інтерв’ю? Що відрізнятиме ваш проєкт із-поміж інших програм-інтерв’ю? На чому плануєте робити акцент?

— Мені дуже подобається слухати й дивитись інтерв’ю. Мені подобається, як інтерв’юєр може відкрити людину протягом години. Ти починаєш дивитися — й перед тобою одна особистість, один герой. Після інтерв’ю ти розумієш, що це абсолютно інша людина. Мені здається, що це дуже складна і прикольна психологічна робота, глибоко журналістська. Але саме у форматі відео — у текстових інтерв’ю ти бачиш не людину, а інформацію, яку вона озвучує. По-друге, мені зараз в українському ютубі не вистачає інтерв’ю на тему економіки, фінансів, медицини, побуту, енергетики, аграрного ринку та багато іншого. Що й де відбувається в Україні та світі, як нам далі будувати наше життя та ухвалювати рішення тощо. Є дуже багато інтерв’ю про війну, але вони теж не дають загальної картинки — просто коментарі про останні події зі вчора на сьогодні.

— Вашим першим гостем став заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Чому саме він?

— Десь місяць тому Нацбанк підвищив облікову ставку, і мій чоловік запитав, чому і що тепер буде. Я начебто розумію, а пояснити фахово не можу. Саме тому вирішила поговорити про стан економіки із Сергієм, тим більше що давно знаю його як доброго економіста, і тому попросила би про інтерв’ю, навіть якби він не був заступником голови НБУ. Насправді я б хотіла далі про різні економічні, соціальні, політичні, культурні та інші теми говорити з різними експертами. Навіть якщо їх не знає широка публіка, це не має значення. Моє завдання — допомогти цими інтервію людям ухвалювати важливі рішення.

— Яким буде хронометраж?

— Хронометраж узагалі не має значення, як на мене, на ютубі. Єдине, я вивчала, що довші відео більше просувають твій канал. Тому короткі формати не дуже вдалі, на мій погляд. Можливо, я зміню свою думку в процесі роботи над каналом.

— Як ви плануєте далі розвивати і змінювати проєкт?

— Загалом поки що це MVP (minimal viable product), і я його зараз тестую, дивлюся, чи заходить людям, що саме заходить, як краще подавати інформацію. На повну потужність після всіх тестів він вийде десь за пів року.

— Перше інтерв’ю ви записали через відеодзвінок. Наступні будете випускати в такому ж форматі чи плануєте щось змінити?

— Ми думаємо знімати на локаціях. Це було би прикольно з точки зору картинки. Але, як я казала, глядачі ютуба невибагливі й не потребують, щоб картинка була обов’язково телевізійна. І я не бачу зараз, що саме глядачам можуть дати три камери, студійне світло і телевізійна якість.

— На кого націлений проєкт?

— Думаю, це люди віком від 30 до 50 років, вони живуть у великих містах України. Займаються бізнесом або менеджментом. Це креативна індустрія, підприємництво, менеджмент середньої ланки, ІТ. Ці люди точно багато подорожували світом. Думаю, що цей продукт буде складний для людей літнього віку чи підлітків. Мій контент для дорослих людей, які склалися як особистості, вони всього досягли. Фактично я орієнтуюся на таких, як я, бо зараз я описала вам себе.

— Ви не мали досвіду ведення програм. Як ви почуваєтеся в новій ролі? Чи задоволені фідбеком глядачів? Загалом, які ваші враження від дебюту?

— Глядачі дуже тепло відреагували, краще, ніж я очікувала. Може, бояться мене образити, бо багато хто знає мене особисто… Але я знаю всі свої недоліки і буду вдосконалюватись.

— Яка роль Forbes у вашому проєкті? Як вибудували з ними співпрацю? Чия це була ініціатива? У них ексклюзивні права на ваш контент?

— Я попросила в Сергія Ніколайчука інтерв’ю, і його помічниця запитала, де його опублікують та чи буде текстова версія. Я подумала: «Точно, треба текстову версію зробити, чому я одразу не подумала про це?» Тоді пішла до головного редактора Forbes Бориса Давиденка. Разом із редактором фінансів Сергією Шевчуком ми подумали над питаннями. Він підказав мені прикольні штуки або події, про які я не чула. Також із цього інтерв’ю я зробила аудіосюжет для «Латвійського радіо» (Latvijas Radio), із яким теж співпрацюю. Вони переклали кілька відрізків російською для свого сюжету. Таким чином, контент непогано розійшовся, навіть за кордоном вийшов.

Поки що в мене немає домовленості з Forbes про вихід кожного інтерв’ю, але якщо будуть цікаві гості зі сфери бізнесу та фінансів, я думаю, що буду пропонувати їм тексти, щоб охоплювати більшу аудиторію. Можна пропонувати й іншим виданням. Я вважаю, що якісний контент має поширюватися на якомога більшу аудиторію.