Нині в Україні триває Міжнародний кінофестиваль Kharkiv MeetDocs, що цього року проходить у гібридному форматі. Окрім показів документальних стрічок із конкурсних та позаконкурсних програм, організатори підготували низку професійних подій — зокрема вчетверте проведуть пітчинг, у якому візьмуть участь 10 кінопроєктів на різних стадіях виробництва. Меценатом пітчингу став продюсер Олексій Гладушевський — засновник продакшену Real Pictures та керівник продюсерського центру StarLight Originals медіагрупи StarLightMedia.

«Детектор медіа» поговорив з Олексієм про його ініціативу фінансово підтримати харківський кінофестиваль, про очікування від пітчингу, а також про його новий проєкт «Мій юний принц», який нещодавно переміг на 17-му пітчингу Держкіно.

– Олексію, цього року ви виступаєте меценатом пітчингу кінопроєктів Міжнародного кінофестивалю Kharkiv MeetDocs. У чому полягає це меценатство? І чому ви вирішили підтримувати фестиваль?

– Торік мій продакшен Real Pictures брав участь у пітчингу кінофестивалю Kharkiv MeetDocs, і мені дуже сподобалося, як організатори натхненно виконують свою роботу, як горять цим фестивалем, як створюють особливу атмосферу. Коли виявилося, що вони не отримали грошей на проведення цьогорічного фестивалю від тих організацій, від яких розраховували їх отримати, я став хвилюватися, як же вони вийдуть із ситуації. Згодом побачив, що організатори звернулися до людей із проханням про донейти — не просто пожертвувати гроші, а й отримати щось взамін, долучитися до роботи фестивалю. Тоді я й подумав, що можу проявити особисту ініціативу і проспонсорувати один із блоків фестивалю — пітчинг кінопроєктів.

– Про яку суму йдеться?

– Я виділив кошти на призовий фонд — 25 тисяч гривень, які отримає переможець.

– На пітчингах у рамках кінофестивалів часто меценати надають переможцям можливість скористатися технічними можливостями своїх продакшенів…

– Є різні варіанти. Але більшість проєктів у пітчингу Kharkiv MeetDocs вже мають продакшени і я не вважаю правильним втручатися в їхню роботу. Але якщо автори роблять фільм власними силами і після пітчингу звернуться до Real Pictures по допомогу — будемо обговорювати можливість такої співпраці.

У нас дещо специфічний продакшен, ми намагаємося працювати лише з тими проєктами, які близькі нам за духом. Фільм може бути сильним, потенційно успішним, але якщо в нас «не йокне», ми за нього не візьмемся. Для мене особисто дуже важливо, з ким я працюю, — одного таланту замало, ми маємо збігтися за багатьма критеріями, відчувати одне одного.

– Ви вже познайомилися з роботами-учасниками цьогорічного пітчингу Kharkiv MeetDocs? Чи є фаворити?

– Я одразу скажу, що деякі проєкти бачив на інших пітчингах або чув про них у кулуарах, багатьох учасників знаю особисто. Але я буду оцінювати дуже справедливо й неупереджено. Знаю, що мої колеги по журі — Сергій Бурковський і Віка Бурдукова — також дуже принципові люди.

Можу сказати, що відбірники обрали сильні проєкти (та й програма цьогорічного Kharkiv MeetDocs у цілому дуже крута). Успіх кожного окремого проєкту залежатиме від презентацій. Але впевнений, що обрати переможця буде дуже важко.

– Олексію, чи можете ви сказати, що загальний рівень презентацій українських проєктів на пітчингах щороку стає все кращим?

– Так. Я не можу сказати, що все вже вдається на 100% , але це точно інший рівень у порівнянні з тим, що було ще кілька років тому. На 17-му пітчингу Держкіно я вперше за історію пітчингів побачив, як люди дивляться трансляцію презентацій у фойє кінотеатру «Оскар», всім було дуже цікаво. Звісно, були на пітчингу кілька не досить вдалих презентацій, коли команди трохи перехвилювалися, але більшість були дуже цікавими. І я думаю, експертам було дуже важко обирати і з кожним разом все важче.

– Ви теж неодноразово були учасником пітчингів кінопроєктів. Наприклад, ваш проєкт «Мій юний принц» (Real Pictures) не переміг у 14-му конкурсному відборі Держкіно торік, але переміг у 17-му конкурсі цього року і все ж отримає державне фінансування.

–  Так. Ніхто не очікував, що ми так швидко отримаємо фінансування. Торік у нас не було навіть тизеру — лише презентація, перші акторські проби, які викликали бурхливу реакцію. Тоді експерти та члени Ради з державної підтримки кінематографії поставили нам досить високі оцінки, але в 14-му пітчингу були представлені занадто багато проєктів, нам не вистачило трохи балів для того, щоб опинитися в нечисленному переліку переможців. Але ми тоді зрозуміли, що все робимо правильно. Хоча, знову ж таки, ніхто не очікував, що проєкт сприймуть позитивно.

– Чому? Через ЛГБТ-тематику?

– У тому числі. Також у проєкті є досить відверті еротичні сцени. І минулого року до них було багато питань, але без негативного забарвлення — експерти просто запитували, як ми плануємо випускати стрічку в прокат із такими сценами. І ми розповіли, що плануємо зробити окрему версію для кінопрокату.

– Ви якось говорили, що окрема версія буде й для телебачення?

–  Ми зробимо єдину версію для кіно і телебачення, з вирізаними відвертими сценами. Хоча хто знає, які будуть вимоги в телеканалів за декілька років. Фільм вийде не раніше 2023 року, тож іще подивимося.

– Де плануєте показати повну версію? Вже ведете перемовини з певними VOD-платформами?

– Думаємо про це.

– На якому етапі виробництво стрічки зараз?

– Ми відзняли тизер. Наразі проходимо третій етап подачі матеріалів Держкіно — надаємо документи, аргументуємо бюджети, спеціальна комісія все це перевіряє. А паралельно починаємо готувати передпродакшен — потрібно допрацювати сценарій, діалоги тощо.

– Чи будете шукати партнерів для копродукції?

– Ми їх шукаємо. Але лише на деякі блоки виробництва. Для мене принципово, щоб це кіно не змінювалося, в тому числі під впливом копродюсерів, яких ми знайдемо. Але їх легше знайти, коли ми вже матимемо підтверджене фінансування від держави. Тож чекаємо. Але наявність тизера, презентації та підтвердженої суми державного фінансування збільшують шанси на успішні перемовини із копродюсерами.

Наступного року ми входимо у щільний передпродакшен.

– Ви плануєте показати фільм на великих міжнародних кінофестивалях.

– Так. І проєктом уже цікавляться деякі фестивалі й сейлз-агенти. Фішка в тому, що такого фільму, як «Мій юний принц», від України ніхто не очікує. Фестивалі звикли отримувати від нас фільми про війну, про окупацію Криму тощо. Ніхто не сподівався, що це буде такий естетично красивий фільм. Такий, які зазвичай знімають культові європейські режисери. Я знаю, про що кажу, бо вже бачив, що ми відзняли, як працює команда, як це може виглядати.

В цілому цей сегмент естетського красивого кіно у світі звільняється. Франсуа Озон, Ксав’є Долан, Педро Альмадовар почали знімати більш доросле кіно. У цій ніші залишилися лише Паоло Сорентіно та Гаспар Ное. Але чому ми не можемо потрапити в цей вакуум естетського кіно, який утворився? Наша молодь чекає на цей фільм, із такою темою, з такими героями, з такою картинкою.

– Над чим зараз працює StarLight Originals?

– Ми маємо одразу декілька проєктів серіалів у роботі, але поки рано детально про них розповідати, наразі чекаємо рішень від холдингу щодо їх виробництва.

– Третій сезон «Перших ластівок» вийде?

– Обговорюємо в тому числі й це.

Фото надані Олексієм Гладушевським