На прес-конференції було зазначено, що на створення фільму про Степана Бандеру, героя України, творця ОУН та одного з керівників УПА, Івано-Франківськ виділить 350-400 тисяч гривень.

Стрчка «Я, Бандера» зніматиметься в Україні та Німеччині (зокрема в Мюнхені, де 1959 року Степана Бандеру було вбито агентом КДБ). Вихід в прокат намічений на 2020 рік.

Наразі проект знаходиться на стадії розробки, готовий до подання на конкурс Державного агентства України з питань кіно.

«Підписання подібного меморандуму на такому ранньому етапі розвитку проекту свідчить про глобальні зміни, які відбулися в державі та суспільстві протягом останніх років. По-перше, це демонструє, що ступінь довіри до українських продюсерів зріс до того рівня, який дозволяє залучати фінансування на кінопроекти ще на етапі роботи з ідеєю. По-друге, до формування гуманітарної політики слідом за центральними органами влади - Держкіно, МІП, Мінкульт та УКФ - почали долучатися регіональні органи влади та еліти, як напряму, так і через посередництво кінокомісій», - зазначив у коментарі «Детектору медіа» продюсер компанії Fresh Production Олег Щербина.

Кінокомісія в Івано-Франківську виникла ще минулого року як відділ Агенції регіонального розвитку області і відразу підтримала виробництво двох документальних повнометражних фільмів - української «Зарваниці» режисерів Романа Хімея та Яреми Малащука та українсько-швейцарської стрічки (поки що без назви) режисера Олександра Недбаєва. Кінокомісія також веде перемовини щодо участі у зйомках ігрової українсько-грецької стрічки «Незвичайний грецький похорон в Карпатах» Зази Буадзе.

Керівник агенції Віктор Вінтоняк не сумнівається у доцільності участі кінокомісії в таких проектах та вигоді для регіону і загалом для кіно України.

«У новій редакції закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні" передбачено 16% повернення кваліфікованих коштів на кіновиробництво. У всьому світі система cash rebate працює близько 20 років як заохочувальна фінансова модель. В 17 європейських країнах діє 26 заохочувальних програм – як національних, так і регіональних. Нарешті і в Україні є можливість долучитися до кіногри та позмагатися, хоч і не на рівних - та на значно вигідніших умовах. Система cash rebate – це ще одна мотивація їхати знімати до нас. А проект "Я, Бандера" – ще один приклад реальної креативної економіки, коли додана вартість створюється через мистецтво», - пояснив він.

Робота з пошуків стороннього фінансування для проекту «Я, Бандера» велася ще з минулого року: перед Івано-Франківськом меморандуми були підписані з меріями Хмельницька і Тернополя та з Тернопільською обласною держадміністрацією, що в такій кількості в новітній історії України відбувається вперше.

Леонід Бицюра, заступник міського голови Тернополя з питань діяльності виконавчих органів ради і організатор Тернопільської кінокомісії, каже, що «створення подібних моделей дає змогу побудови практичних механізмів фінансування та іншого сприяння кіновиробництву в регіонах, а мова йде про ретельну розбудову інфраструктури супроводу кінопроцесів, зокрема, прийняття місцевих програм пітчингу, створення муніципальних виробничих майданчиків, створення баз даних, підготовка спеціалістів, організація навчань, організованого інформаційного просування тощо».

Формування в регіонах місцевий кінокомісій – це новий етап розвитку кіноіндустрії в України, додатковий і помічний для індустрії, й альтернативний центральному органу виконавчої влади у сфері кінематографії. Хоча в деяких країнах Європи саме кінокомісії є головним джерелом фінансування індустрії кіно.

Минулого року в квітні місяці відбувся перший бізнес-тур «У фокусі італійських кінокомісій», коли спільно з Держкіно, асоціацією продюсерів України та мережею італійських кінокомісій пройшов тренінг, спрямований на отримання інформації та практичного досвіду роботи, налагодження співробітництва між Україною та Італією, в якій українські продюсери відвідали відділи кінокомісій у Флоренції, Генуї, Турині та Барі.

А наприкінці 2018-го в Тернополі під час III-го Всеукраїнського кінофестивалю «Кінохвиля» зорганізували вітчизняну Асоціацію кінокомісій, де її складовими стали 9-ть членів - Буковинська, Волинська, Генічеська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Маріупольська, Тернопільська і Трускавецька кінокомісії.