Стукайте, і вам відкриють. Меседж кіноальманаху «Двері»

Стукайте, і вам відкриють. Меседж кіноальманаху «Двері»

18 Липня 2018
3860
18 Липня 2018
12:00

Стукайте, і вам відкриють. Меседж кіноальманаху «Двері»

3860
Нові фільми проекту «Дивись українське — твори своє майбутнє!» — враховуючи «Серцеїдку», «Інклюзію в школі» та «Один день із життя міністра», вийдуть на понад 150 екранах українських кінотеатрів.
Стукайте, і вам відкриють. Меседж кіноальманаху «Двері»
Стукайте, і вам відкриють. Меседж кіноальманаху «Двері»

Короткометражні фільми кіноальманаху «Двері», що входять до великого проекту «Дивись українське — твори своє майбутнє!», можуть продемонструвати нерозривність кінопроцесу, який важко уявити, але зрідка можна побачити збоку. Сценарії до фільмів кіноальманаху було відібрано в рамках конкурсу сценаріїв «Своє кіно» у 2017 році й наразі відзнято 90 % із 11 картин і перші шість фільмів у скорочених трихвилинних редакціях уже демонструвалися в кінотеатрах у період із грудня 2017 року по червень 2018 року. Наразі зупинюся на трьох останніх роботах кіноальманаху «Двері». Один фільм, «Інклюзія в школі», вже готовий, другий, «Серцеїдка» — на стадії фіналізації, а третій, «Один день із життя міністра» — готується до зйомок.

Щоправда, маючи план поговорити про три фільми, я не-знав-не-відав, що потраплю на знімальний майданчик ще одного, четвертого, не заявленого в матеріалах бесіди... На території компанії Fresh Production, що є офіційним партнером проекту «Дивись українське», швидко будували локацію — за кілька годин уже мала бути перша зйомка документальної повнометражної стрічки, тож стрімко перетягували меблі, частину простору заставляли світильниками, повсюдно розтягувати кабелі. Серед професійно впорядкованої метушні двоє людей були статичними — один із них, бородатий чоловік в окулярах і бейсболці, що давав інструкції про кут роботи камери, виявився режисером Володимиром Луцьким (не так давно він завершив проект «Малевич», про який «Детектор медіа» вже писав). Володимир має намір втілити ігрову історію в маленький фільм під назвою «Один день із життя міністра» (він є частиною альманаху «Двері», лауреата 10-конкурсного відбору Держкіно, де частка фінансування держави становить 50 % від бюджету обсягом 5 млн 834 тис. грн.).

Сценарій короткометражного фільму Володимир вирішив втілити як притчу. «Втекти від реалістичності, — пояснює режисер, — щоб історія стала більш опуклою і зрозумілою — ось моя ідея, адже йдеться про людину в критичній ситуації: коханка від нього пішла, друзі його кинули, з роботи — зняли, він перебуває на межі, й тут з’являється хлопчик, який допомагає йому віднайти втрачені орієнтири й визначитися, що ж для нього в житті головне».

За сценарієм міністр разом із хлопчиком, сидячи на гойдалці, безтурботно дивляться в небо, вгадуючи в хмарах конкретні обриси. Щоб даремно не чекати на потрібну хмаринку — янгола, — в проект запросили для комп’ютерної графіки Євгена Захарова (він працював і над «Будинком “Слово”», і над «Малевичем»). Цього цілком буде достатньо, щоб не вдаватися до прямолінійності і щоб не показувати самого хлопчика янголом, хоч така аналогія напрошується.

Вимогою продюсерів є дотримання формату проекту — створення двох редакцій: трихвилинного фільму, який готується до демонстрації в кінотеатрах перед основними фільмами, та розширеної, режисерської версії, що увійде до кіноальманаху. Для потрапляння в цей формат режисерові довелося адаптувати сценарій. Попередньо він обговорив це зі сценаристкою Софією Столяровою, і вони знайшли спільну мову. На меті у Володимира — зробити живе кіно, де рух забезпечить «швидка» камера і квадрокоптер, а драматургію — яскравий конфлікт між героєм міністра й «народом», який у кадрі з'явиться у вигляді людей із масовки, що мімікою й рухами виявлятимуть неприязнь та осуд. Але актуалізованості не варто шукати: спільних рис міністра з якимось відомим міністром чи конкретних вулиць та подій у фільмі не буде. Заявлена форма фільму — притча, її й будуть прагнути втілити виробники Fresh Production.

Якщо «Один день…» — фільм, що готується до творення, і про нього реально лише поговорити з Володимиром Луцьким, то «Серцеїдка» Олександри Бровченко вже лежить на монтажному столі, вимагаючи завершального огляду у звукоряді. Ідея цієї короткометражки спала на думку Олександрі, кліпмейкерці, сценаристці та режисерці, ще 2013 року, коли їй «дуже хотілося чогось позитивного», от і «прийшла думка зробити абсурдну і коротку історію на вічну тему — кохання». Образність тут чудернацьким чином змішана з натуралізмом, коли хлопець закохується в касирку супермаркету і віддає їй своє серце… насправді… яке, з іншими пакунками, їде рухомою стрічкою до каси. «Я собі постановила показати просту думку незвично і злободенно, — розказує режисерка. — Справжнє серце в цьому світі споживання — це шматок м’яса, і його можна зважити і продати, саме тому й виник супермаркет».

Ця робота дуже зблизила режисерку з акторами — Олександром Ломком, Оленою Грищенко й Іриною Бондаренко. Репетиції пройшли із задоволенням: «Тепер я обожнюю їх трьох — “мої”, найкращі, професійні, душевні і головне — гарячі серцем».

Кадр із фільму «Серцеїдка»

Третій фільм з альманаху «Двері», «Інклюзія у школі», вже готовий до осіннього прокату. Його режисерка, Оксана Тараненко, ще посеред 2000-х півтора року знімала 160-серійний телесеріал «Серцю не накажеш». Тож така мала форма, як трихвилинний фільм, для неї незвична пригода. Але приємна. «За мною вже закріплена наступна історія вже з другого сезону конкурсу “Своє кіно — 2”, — пояснює Оксана. — Найголовніше для мене було витягти потрібну емоцію з артистів, і сценарій дозволяв це зробити». У фільмі йдеться про непопулярну в класі дівчину, якій, незважаючи на всезагальне негативне ставлення, хтось пише чудові вірші, і в неї вже повний ними наплічник. Виявляється, що їх автор — хлопець на візку. Й інвалідність не заважає йому перевезти свою обраницю через калюжу — в нього ж є колеса!

Режисерка продовжує: «Тема людей з особливими потребами мене давно цікавить. Це тонка річ. А людей, подібних до них, доволі багато. Ми говоримо про толерантність до одних, але забуваємо про дрібку любові для людей на візку. Трохи уваги, трохи добра — і світ для них зміниться. І суспільство поміняється також».

Калюжа у фільмі — як принципова, психологічна межа, що відрізняє здорових від нездорових — є тією перешкодою, яку дехто не здатен подолати. Хоча ця межа ефемерна. Причому особливо для українців, яким, на думку Оксани, притаманні відкритість і довіра. А про це вона каже авторитетно, бо паралельно з режисурою фільмів займається і тренінгами, й об’їздила багато країн, відзначаючи в українцях саме ці риси.

Кадр із фільму «Інклюзія у школі»

Загалом, із точки зору великого проекту, яким є «Дивись українське — твори своє майбутнє!», важливо, щоб викристалізувалася ідея і проекту, й навіть самої України. Важливо зрозуміти — що ж це таке, українське, хто ці нові українці, про що вони думають, чим вони живуть, чого вони хочуть. У фільмі Оксані Тараненко в першу чергу йдеться про це. По суті, те ж саме задумував до запуску й генеральний продюсер проекту Андрій Різоль: «Що має донести глядачеві кіноальманах “Двері” та окремі історії цього кіноальманаху? Що з будь-якої складної ситуації завжди можна знайти вихід. А подолати труднощі кожній людині можуть допомогти близькі люди або навіть незнайомці, що несподівано з’являються у вашому житті. Головне — бути впевненими, що вихід є завжди, його тільки треба шукати і не здаватися».

Наразі фільми з проекту «Дивись українське», враховуючи альманах «Двері», які з грудня почали демонструватися у вітчизняних кінотеатрах перед різноманітними фільмами, вже побачило близько мільйона глядачів. Із жовтня почнеться новий етап. Нові фільми проекту, враховуючи «Серцеїдку», «Інклюзію у школі» та «Один день із життя міністра», вийдуть на понад 150 екранах українських кінотеатрів.

Фото: кадри з фільмів

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3860
Читайте також
13.03.2018 11:30
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
3 272
15.02.2018 11:30
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
4 619
11.12.2017 14:01
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
2 322
24.06.2017 13:00
Олена Коркодим
для «Детектора медіа»
3 471
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду