14 вересня Шевченківський суд заслухав пояснення обвинуваченого у справі щодо нападу  на знімальну групу продюсерського центру «Закрита зона».

Нагадаємо, 25 червня під час зйомки сюжету для програми «Попередження»  біля будівлі  комунального підприємства «Фармація» до журналістки Олени Бондаренко та оператора Сергія Колесникова підійшов співробітник компанії, який намагався перешкодити зйомці: спершу закривав камеру спиною, а пізніше бризнув в очі операторові сльозогінним газом.

Як з'ясувалось пізніше, газовим балончиком проти оператора скористався колишній керівник юридичного відділу підприємства «Фармація» Владислав Панфілов. Проти нього й була порушена кримінальна справа за звинуваченням в умисному перешкоджанні професійній діяльності журналістів та вчинення тілесних ушкоджень оператору «Закритої зони» Сергію Колесникову (ураження шкіри в районі голови,  шиї, ключиці та передпліч).  Також потерпілі заявили два цивільні позови щодо компенсації моральної шкоди. Зокрема Олена Бондаренко вимагає відшкодування у розмірі 1 тисячі гривень, а Сергій Колесников - 50 тисяч  гривень. Справу розглядає суддя Кирило Кормушин.

У своїх поясненнях суду обвинувачений визнав свою провину і переконував, що «щиро розкаюється», однак не погодився з сумою моральної шкоди.

«Я зрозумів незаконність своїх дій, що ті дії, що я вчинив є карними. Зробив висновки і надалі  я такого не робитиму. Якщо я не вбачаю зйомки то я просто відвертатимусь. Якби шкода не була такою великою ( тому  що на разі роботи в мене немає, грошей немає), я б її відшкодував. Це мій річний заробіток, сума мене шокує», - сказав пан Панфілов.

Також Владислав Панфілов виклав свою версію подій 25 червня та пояснив мотивацію своїх дій. За його словами, він звільнився з підприємства «Фармація» 24 червня (за день до інциденту з журналістами), а 25 червня прийшов по документи у відділ кадрів.

«Була спека, я вийшов на вулицю і побачив жінку з мікрофоном, чоловіка з  камерою, - розказував він. - Вони не представились і не показали ніяких документів, але сказали, що роблять передачу. Я стояв спиною до камери. Після цього жінка сказала, що я перешкоджаю зйомці і вона викличе міліцію. Вона пішла.  Далі мені здалось,  що мене хтось штовхає у спину. У мене був газовий балончик (його колись мені подарували, і  я його з собою носив), і я з метою відігнати того, хто як мені здалося, штовхав мене відеокамерою бризнув з газового балончика у потерпілого Колесника. Після того, як він знімати перестав я зайшов у приміщення», - пояснив екс-охоронець.

Обвинувачений стверджує, що журналісти не представлялись. Тоді як і Олена Бондаренко, і Сергій Колесник наголошують на тому, що неодноразово представлялись, і попереджали, що перешкоджання законній журналістській діяльності є кримінальним злочином. Представники Сергія  Колесникова та Олени Бондаренко наголошували на суперечностях у свідченнях обвинуваченого, який спершу стверджував, що не мав газового балончика і не використовував його проти громадян, або після  того, як визнав свою вину у запереченнях суду писав про те, що опіки оператора могли утворитись в результаті сонячного впливу, що «є характерним для спекотної погоди та тих місць, де вони утворились». Однак Владислав Панфілов зазначав, що не змінював своїх свідчень, а просто їх уточнював: приміром, щодо фрази про те, що в нього ніколи не було газового балончика, він наголошував, що мав на увазі те, що дозволу на балончик у нього не було.

У версії Олени Бондаренко (про яку ТК  частково писала), знімальна група «Закритої зони» приїхала до приміщення «Фармації», де записували стенд-ап  до сюжету; за два дні до цього відбулось інтерв'ю з директором цього підприємства.

«Охоронцю ми розказали, хто ми такі, що робимо, він повернувся до приміщення і жодних претензій до нас не виявляв. Згодом до нас  вийшов, як мені пізніше стало відомо, пан Панфілов, який не цікавлячись, хто я і яку компанію представляю, почав звинувачувати в тому, що ми показуємо брехливі слова. І взагалі, наголошував, щоб ми  забирались звідси. Далі закрив камеру. Я повідомляла його, що ми журналісти, що його дії підпадають під кримінальну відповідальність. І, якщо він не відійде я буду змушена викликати міліцію. Як я дізналась, пан Панфілов є юристом за фахом і він мав усвідомлювати незаконність своїх дій. На моє прохання представитись він назвався Олександром Пушкіним», - зазначила Олена Бондаренко.

Після того, як Олена Бондаренко пішла за телефоном до машини, щоб викликати міліцію,  за словами Сергія Колесникова, обвинувачений не відходив від камери, а згодом повернувся до нього і чотири рази бризнув з газового балончика.«Я закрив обличчя руками, і струмінь газу потрапляв на руки та на спину. Панфілов і ще якийсь чоловік ще стояли та сміялись: «Да, вот плохо стало человеку. Слезы пошли». Після цього вони пішли», - зазначив Сергій Колесников.

Щодо  цивільного позову Олена Бондаренко наголошує на тому, що зазнала моральної шкоди перебуваючи на допитах у міліції та прокуратурі в той час, коли мала  дороблювати сюжет, який довелось закінчувати у вихідні,  «позбавляючи дитину спілкування»: «До того ж, я переживаю за результат цієї справи. Я переживаю за цю справу, і за те, що кожен кому я не сподобаюсь, або хто побачить мене з камерою бризкатиме сльозогінним газом, через свої примарні уявлення чи міркування». Сергій Колесников у поясненнях судду відзначив, що окрім фізичного болю, він відчув емоціональний стрес: «Усвідомлення того факту, що мене перед очима багатьох людей було принижено відповідачем, завдало мені душевних страждань». Окрім цього у Сергія Колесника в цей день дуже захворіли діти, поряд з якими він не міг перебувати через допити.

Наступне засідання у цій справі  відбудеться 5 жовтня. На ньому мають заслухати покази свідків, дебати та відбудеться дослідження доказів.

«Детектор медіа»