Найбільше обурення в експертів-науковців, які вивчають цифрове мовлення, викликає те, що рішення щодо технологічних аспектів впровадження «цифри» приймаються державними органами за закритими дверима, без консультацій із фахівцями галузі. Таке звинувачення неодноразово лунало з вуст учасників міжнародної конференції «Проблеми впровадження цифрового мовлення на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівні», організованої Незалежною асоціацією телерадіомовників та Одеською академією зв’язку, яка проходила 24-25 квітня в Одесі.

 

Представник Українського науково-дослідного інституту радіо та телебачення Олег Гофайзен пояснює суперечливі, нелогічні та непрозорі, на його думку, кроки із впровадження «цифри» в Україні неузгодженістю дій чотирьох державних структур, задіяних у цьому процесі: Міністерства транспорту і зв’язку України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Держтелерадіо та Укрчастотнагляду.

 

«Через те, що між ними немає чіткого розподілу, хто і що має робити, хто за що є відповідальним, ми бачимо, що програма із впровадження цифрового мовлення, запропонована ще 2005 року, тривалий час не бралась до уваги. Потім було зроблено видимість її доопрацювання, і програму прийняли. 2006 року приєднались до загальної концепції «Женева-2006», але зараз ця програма виконується лише частково», - каже пан Гофайзен.

 

Кожне рішення щодо підготовки до впровадження «цифри» навіть на регіональному рівні має бути узгоджене із усіма чотирма структурами, і це, за словами Олега Гофайзена, потребує дуже багато часу. На його думку, за такої ситуації рекомендації Європейського союзу завершити впровадження цифрового мовлення на три роки раніше, ніж це зафіксовано у міжнародній концепції, себто 2012-го року, є виправданими, проте, якщо не поквапитись сьогодні, під час чемпіонату Європи з футболу 2012 року Україна втратить нагоду забезпечити світ трансляція ми футбольних матчів у цифровому форматі. До того ж, слід усвідомлювати, що європейці погодяться лише на високоякісний сигнал телебачення високої чіткості (HDTV), а для його впровадження залишається мало часу. На думку пана Гофайзена, якщо орієнтуватись на 2012-й рік, можливо встигнути забезпечити цифровим сигналом усю територію України до 2015-го.

 

Олег Гофайзен називає суми, які виголошуються на державному рівні як необхідні для впровадження цифрового мовлення, штучно завищеними. До того ж, каже він, ті, хто «нагорі» приймає такі рішення, не вважають за потрібне пояснити професійній спільноті та громадянам, із яких саме витрат складаються суми, які доходять до 6 мільярдів гривень. На думку експерта, значна частина цих витрат є економічно необґрунтованими саме через те, що, розраховуючи технічний аспект впровадження цифрового мовлення, державні структури не радились із фахівцями.