«Щоб люди не страждали»

10 і 11 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела свої засідання знову, як і 27 січня, вп'ятьох. Були присутні Андрій Мирошніченко, Юрій Плаксюк, Віктор Понеділко, Тетяна Лебедєва і Тетяна Мокріді. Опозиційна трійка у складі Віталія Шевченка, Ігоря Куруса й Оксани Головатенко не прийшла на засідання.

За умов відсутності кворуму регуляторний орган не зміг розпочати нове, заплановане на цей день засідання. Утім, Нацрада знайшла, як вона вважає, спосіб працювати без обов'язкової шістки: вона продовжує засідання, розпочате, коли кворум був, і з якихось причин не закрите. Цього разу таким виявилося засідання від 17 червня 2009 року.

Зібравшись 10 лютого і побачивши, що кворуму немає, Андрій Мирошніченко запропонував розійтися. Однак у коридорі на розгляд своїх питань чекали близько 50 представників регіональних компаній. А в порядку денному стояло 141 питання. Раптом апарат нагадав про наявність незакритого засідання від 17 червня, перерву в якому колись запропонувала Тетяна Лебедєва. Як згодом пояснить Андрій Мирошніченко, перервалися, тому що не знайшли спільної позиції щодо Національної телекомпанії України.

Віктор Понеділко запропонував не закривати те засідання, а продовжити з «непроблемними питаннями» нового порядку денного. Його підтримав Андрій Мирошніченко зі словами: «Давайте долучимо всі 141 питання, щоб люди (викликані представники компаній - ред.) не страждали!». Зрештою, долучили навіть більше - 145 питань.

Тож 10 лютого Нацрада розглянула все, що стосувалося присутніх регіональних компаній, а також почала слухати учасників нового конкурсу на ефірні телерадіочастоти. Загалом - 70 питань. 11 лютого - ще близько 60 питань київських мовників і регіональних, які попросили приймати рішення без їхньої присутності. Частину порядку денного відклали на потім.

У цілому, все нагадувало традиційне засідання Нацради, коли є кворум. Тільки дивно було, що почали конкурс. Як наголошували присутні, вони змушені до цього вдатися, оскільки спливає термін розгляду (кінцева дата підбиття підсумків - 26 лютого). Подальше голосування й визначення переможців відбуватимуться знов-таки засіданням від 17 червня (у ньому завбачливо оголосили нову перерву 11 лютого). Те, що конкурс був оголошений через кілька місяців після дати перерваного засідання, а саме 26 жовтня, ніяк не заважає. «Протокол, буде той самий, а рішення сьогоднішнім числом», - пояснив Андрій Мирошніченко.

Віталій Шевченко іронічно відгукнувся на дії колег: «Вони неглибоко копнули. Мені пригадується, що при Борисові Івановичу Холоду (голова Нацради у 2000-2004 роках - ред.) парочка засідань залишилися ще не закриті. Якщо процедура вимагає закриття, то треба вже по порядку це робити».

Перервана реальність

Регламент Нацради пояснює, що член Національної ради з поважних причин може залишити засідання. Ця обставина фіксується у протоколі засідання із зазначенням, під час обговорення якого питання порядку денного це відбулося. Подібна процедура здійснюється і у випадку, коли член Національної ради з'являється на засідання в ході засідання, йдеться в документі. Однак згадок про можливість продовження засідання в присутності лише п'яти членів у Регламенті немає. Так само не згадується там і про тривалість перерви в засіданні.

Юрій Плаксюк тлумачить регламент так, що навіть троє осіб можуть залишити засідання, і це лише зафіксується в протоколі. Крім того, Нацрада має право не закривати засідання: регламент передбачає, що це робить головуючий за згодою простої більшості. «Були ситуації з незакритими засіданнями. І тоді ми не могли припустити, що колись повернемося до них. Але ж закон не передбачає, скільки триває перерва: годину, день, місяць», - розмірковує він.

«Не може бути незакритого засідання, якщо вже провели наступне. Щойно підписали протокол, засідання закінчилося. Не буває, щоб воно тривало місяцями. Але найголовніше інше: якщо немає кворуму, немає значення, скільки було членів Нацради на початку засідання півроку тому. Збиратися і проводити засідання, на яких у момент розгляду присутні тільки п'ять чоловік - це незаконно. Це суперечить вимогам щодо кворуму», - коментує новий спосіб проведення засідань Національної ради директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

Однак члени Нацради переконані в тому, що кворум потрібен лише для відкриття засідання. «Юридично на засіданні присутні вісім членів Національної ради», - заявив 11 лютого Віктор Понеділко.

У відповідь йому Тарас Шевченко стверджує, що немає поняття «юридично» чи «фактично». Адже присутність означає фізичне перебування в залі засідань. І якщо, приміром, засідання розпочалось о 10-й ранку, а об 11-й ранку троє встали і вийшли - все, кворум зникає і засідання, відповідно, стає неправомочним. «Так, цим зловживає Верховна Рада, коли бігають депутати і натискають на кнопки. У державі безлад, і ще один орган влади вирішив, що він буде ухвалювати рішення в незаконний спосіб, беручи приклад з інших незаконних дій», - наголошує медіаюрист.

У Регламенті Нацради зазначено, що члени Національної ради беруть участь в засіданнях особисто, а їхня відсутність допускається тільки з поважних причин. Причому, член Національної ради, який не може взяти участь у засіданні, повинен повідомити про це голову або особу, що його заміщає.

П'ятірка «більшості» обурена діями «опозиціонерів», які вони вважають саботажем. За словами Андрія Мирошніченка, Ігор Курус йому пояснив свою відсутність хворобою, інші двоє колег нічого не повідомляли. «Детектор медіа» Віталій Шевченко заявив, що не схотів приходити в Нацраду, щоб його зараховували до присутніх, коли «чиниться кримінал». «Досить було мені з'явитися, як мене причислили, що я брав участь у цьому дійстві. Так можна дійти до того, що взагалі буде страшно в приміщення Національної ради заходити», - каже він. Дізнатися позицію Оксани Головатенко цього тижня не вдалося. Нагадаємо, коли Нацрада повідомила про неможливість проведення чергового засідання 3 лютого через відсутність кворуму, пані Головатенко розповіла ТК, що разом з Шевченком і Курусом попросила надати інформацію про підсумки конкурсу 27 січня, а доки їх не нададуть, вони на засідання не прийдуть.

За словами Тараса Шевченка, членам Нацради, які не приходять на засідання без пояснення причин, поки що нічого не загрожує і вони не несуть ніякої відповідальності. Однак неучасть у засіданнях без поважних причин протягом двох місяців є підставою для дострокового припинення повноважень (ст. 8 закону про Нацраду). У цьому випадку рішення про звільнення з посади приймає суд за заявою голови Нацради або трьох її членів. Судове рішення може бути оскаржене. «Але в тих, хто не приходить, може бути аргументація, що вони не хочуть брати участь у незаконних засіданнях», - зауважує він.

Слідство веде Генпрокуратура

Прецедентне конкурсне засідання 27 січня, яке вперше було проведено в присутності лише п'яти членів Нацради, вже оскаржується в суді одним з переможців - телеканалом НТН. Таким чином своє невдоволення результатами конкурсу висловила група «Інтер», яка за неофіційною інформацією претендувала на всі частоти, натомість отримала 20 (9 з них - для мережі НТН).

Цікавиться обставинами конкурсу і Генеральна прокуратура, якій поскаржилася опозиційна трійка. Іще 29 січня вона скерувала до Нацради припис «Про усунення порушень чинного законодавства». Інформація з припису знайома Віталієві Шевченку. За його даними, Генпрокуратура констатувала, що є порушення, і вимагає скасувати рішення, прийняті неправочинним шляхом 27 січня. «Наскільки я дізнався, сенсу в приписі не було ніякого, оскільки з Національної ради була дана відповідь, що все гаразд, хоча Нацрада таких питань не розглядала», - уточнює він.

Як пояснив на брифінгу 10 лютого Андрій Мирошніченко, припис надійшов особисто йому - першому заступникові голови Нацради, і він особисто на нього відповів. «У прокурорському приписі були зобов'язання, які я особисто виконати не міг. Тому я направив лист до генерального прокурора і попросив викласти свою позицію по цьому питанню. Таким чином цей припис не підлягає розгляду на засіданні Національної ради, оскільки він надісланий не Нацраді, а посадовій особі», - пояснив він. На думку Віталія Шевченка, у приписі вимоги були викладені саме до Національної ради і мало бути колегіальне рішення регуляторного органу, а пан Мирошніченко неправильно зрозумів коло своїх повноважень.

Паралельно до ГПУ надійшов депутатський запит від Ганни Герман щодо конкурсу Нацради, про який на брифінгу повідомив Андрій Мирошніченко. Як прокоментувала «Коммерсанту» пані Герман, у неї є підстави сумніватися у відсутності порушень у процедурі конкурсу і в тому, що він проводився чесно. Позаяк члени Національної ради вже дали свої пояснення Генпрокуратурі, куди їх по черзі запрошували на розмову.

Враховуючи судовий процес і цікавість головного слідчого органу країни, переможці конкурсу опинилися в надто непевній ситуацію. Утім, це не заважає їм робити наступні кроки в розвитку своїх мереж. Як відомо, на частотах, які вони виграли, передбачені передавачі малої потужності - 10 Вт, які для телетрансляції придатні досить умовно. Отож, ТВі і «5 канал» через Нацраду вже замовили висновки Українського державного центру радіочастот щодо можливості збільшення потужності передавачів і перенесення їх на інші позиції.

Однак повернімося до атмосфери в Національній раді - печально-скандальної. Якщо відсторонитися від офіційних звинувачень і коментарів, то члени Нацради жаліються, що їм бридко й соромно за свою сварку, бо такого «навіть при Холоді не було». Кожна сторона ображена на протилежну за «свинське» ставлення і за «кляузи». А поки триває внутрішнє протистояння, питання нових способів проведення засідань регуляторного органу, імовірно, розглядатиме громадська рада при Нацраді. Тарас Шевченко, який її очолює, каже - для цього потрібно, щоб один з членів громадської ради порушив цю тему. «Я готовий це ініціювати особисто», - підкреслив він.

Фото - www.elitemedia.com.ua