У рамках проекту «У-медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян» «Детектор медіа» розпочинає моніторинг підсумкових інформаційно-аналітичних телетижневиків. Для початку дамо характеристику програмам, які досліджуватимуться.

Щотижневі інформаційно-аналітичні підсумкові програми виробляють п'ять всеукраїнських телеканалів - «Інтер» («Подробиці тижня»), «1+1» («ТСН. Тиждень»), ICTV («Факти тижня з Оксаною Соколовою»), ТРК «Україна» («События недели») і 5 канал («Час. Підсумки»). Задля створення повнішої картини із наступного тижня ми також аналізуватимемо авторську програму Євгена Кисельова «Евгений Киселёв. Наверху», що виходить на телеканалі ТВі. Незважаючи на те, що цей телеканал не є ефірним та має поки що невелику аудиторію, він демонструє якісні зразки телевізійної аналітики, що часто перевершують аналогічні програми на каналах-лідерах.

Йдеться про програми досить великого хронометражу (30-50 хвилин), що аналізують головні політичні, економічні, соціальні та культурні події тижня, підбивають підсумки та глибше, ніж у звичайних випусках новин, розкривають найважливіші теми. Для таких програм характерні довші, ніж у новинах, підводки ведучого і аналітичні сюжети, більш-менш ґрунтовні журналістські розслідування, а також гостьові студії.

Незважаючи на те, що всі ці програми транслюються увечері неділі та почасти конкурують між собою, вони дають своїм телеканалам порівняно високі рейтинги, а «Подробиці тижня» часто стають найрейтинговішою трансляцією тижня на всьому українському телебаченні. Відтак, незважаючи на те, що ці програми, оскільки наглядові органи кваліфікують їх як інформаційні, заборонено переривати рекламою, вони є топовим, комерційно успішним продуктом, що підвищує інтегральні показники аудиторії каналів. У свою чергу високі рейтингові показники забезпечують вплив цих програм на громадську думку, а відтак значний пропагандистський потенціал, який може бути використаний власниками під час політичних воєн та виборчих кампаній. Ці переваги стимулювали телеканали, які донедавна не мали підсумкових проектів, створити їх. Чотири з шести аналізованих програм (окрім «Подробиць тижня» і «ТСН. Тижня») були запущені протягом останніх трьох років. Ще один телеканал, який віднедавна став фактично ефірним всеукраїнським мовником - К1  - раніше мав щотижневу програму «Один тиждень», а Національна телекомпанія України (Перший національний) та СТБ декларували наміри запустити інформаційно-аналітичний тижневик, яким перешкодила економічна криза.

За жанром підсумкові програми являють собою поєднання у різних пропорціях елементів інформації, аналітики та телепубліцистики («колумністики»), інтерв'ю і гостьових студій. У них також за потреби можуть бути інкорпоровані інші елементи, наприклад, прямі включення або музичні кліпи (прем'єра кліпу групи «Океан Ельзи» у «ТСН. Тижні» в 2007 році). Така жанрова еклектика призводить до розмивання вимог щодо дотримання стандартів: такі явні порушення канонів інформаційної журналістики, як суб'єктивні судження, невідокремленість фактів від коментарів або відсутність балансу думок, завжди можна списати на «публіцистичність». До того ж лише програми Євгена Кисельова та Оксани Соколової позиціонуються як авторські, таким чином декларуючи уособлену відповідальність за зміст. Гнучкість формату підсумкових програм створює ідеальні умови для різноманітних маніпуляцій, транслювання політтехнологічних меседжів у зручній для замовника формі, виконання розмаїтих замовлень. Отже, разом із політичними ток-шоу тижневики можна вважати «важкою бойовою технікою» інформаційних воєн. Останнім наочним прикладом подібного використання підсумкової програми було залучення «Подробиць тижня» у протистояння між Юлією Тимошенко та Дмитром Фірташем. Зокрема, в одному з випусків програми було три інтерв'ю, що представляли одну сторону конфлікту - Віктора Ющенка, Дмитра Фірташа та Віктора Януковича, тим часом як позиція Юлії Тимошенко та Кабінету Міністрів не була представлена жодним синхроном. Показовим також був «спецвипуск» програми «Факти тижня з Оксаною Соколовою», присвячений 70-річчю Леоніда Кучми - тоді задля вшанування тестя власника ICTV Віктора Пінчука ведуча вийшла в ефір посеред літніх канікул.

Раніше панівною практикою було залучення до ведення інформаційно-аналітичних програм топ-ведучих («1+1» - Олесь Терещенко і Алла Мазур, «Інтер» - Володимир Павлюк і Олександр Мельничук, ICTV - керівник служби публіцистичних програм Оксана Соколова, ТРК «Україна» - шеф-редактор новин Юрій Сугак). Проте у 2007-2008 роках програми «Інтера» та «1+1» отримали молодих маловідомих ведучих - Андрія Данилевича (перед ним у «Подробицях тижня» працював ведучих «Подробностей» Руслан Сенічкін) та Олексія Ліхмана, які навіть не мали досвіду роботи у праймових новинах. У різних публікаціях «Детектор медіа» неодноразово висловлювалась думка, що причиною такого вибору керівництва каналу є керованість молодих ведучих. Однак у створених останнім часом програмах тенденція до залучення провідних облич відновилась: до програми «Час. Підсумки» на 5 каналі залучено ведучу з великим стажем Лідію Таран і редактора Юлію Жмакіну, «Наверху» на ТВі веде шеф-редактор каналу Євген Кисельов, а поки що заморожену програму на Першому національному повинен був вести досвідчений ведучий Юрій Громницький.

Аналізуючи підсумкові програми, важливо відрізняти свідомі маніпуляції від надмірного захоплення суб'єктивними судженнями, художніми засобами, що використовуються для оздоблення аналітичного дискурсу відповідно до популярного нині жанру «інфотейнмент», позерства ведучих, що на пострадянському просторі отримало назву «парфьоновщини», та інших недоліків, зумовлених недостатньою усталеністю жанру та нечітких вимог до якості подібних проектів. Предметом моніторингу будуть не лише порушення журналістських стандартів, але й тематичний спектр, повнота та професійність висвітлення актуальних тем, спроможність підсумкових програм оперативно реагувати на важливі події.

7 червня 2009 року

Провал широкої коаліції

Політична дійсність зіграла з творцями підсумкових програм злий жарт: створення «широкої» коаліції, до якого посилено готувалися протягом тижня, зірвалось в останній момент. Відтак напрацювання команд телетижневиків у день виходу в ефір втратили актуальність, тож телевізійники опинились у стресовій ситуації - їм довелось у лічені години переписувати підводки, змінювати верстку і пускати в ефір свіжий матеріал - заяву Януковича, яку він зробив після відвідин Києво-Печерської Лаври. Зробили це далеко не всі. Підсумкові програми «Інтера», ICTV і ТРК «Україна» повністю продемонстрували кількахвилинне відеозвернення, «1+1» - частково (зате повністю показали звернення Юлії Тимошенко, ще довше за заяву Януковича і в кілька разів триваліше за уривок, продемонстрований у «ТСН. Тижні»). «Час. Підсумки» обмежився стислими синхронами, що відображали головну думку звернення Януковича й Тимошенко.

«1+1» і «Інтер» розпочали з Януковича свої випуски. Якщо Олексій Ліхман зробив перед демонстрацією звернення Януковича емоційну «жовтувату» підводку - «Усе пішло шкереберть в українському домі. Сьогоднішній день приніс просто сенсаційну новину. Широка коаліція, яка ще зранку здавалася неминучою, як мінімум висить на волосині, а найімовірніше, просто померла, не народившись. Творці "ширки" вже кілька годин, як дають заднього. Далі, у підтвердження моїх слів, без коментарів, пряма мова одного з тих, що так і не змогли, схоже об'єднатися» - то його колега з «Інтера» Андрій Данилевич перетворив свою підводку на панегірик Януковичу (далі і скрізь виділення ТК): 

«Сьогоднішній день - це крапка в спробах зруйнувати Конституцію. ЇЇ поставив лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Він завжди виступав за всенародне обрання президента і тому не міг пристати на умови "бютівців" (політичних опонентів, які вдавали, що хочуть стати союзниками) перенести вибори глави держави до парламенту. Саме цей пункт і був одним із головних "каменів спотикання" у перемовинах із БЮТ. Лідеру цієї сили - Юлії Тимошенко - було і є вкрай невигідно йти на "всенародне голосування". Оскільки "воно" продемонструє разючу різницю у підтримці на користь лідера Партії регіонів (про це свідчать всі соціологічні опитування) - аби цього не сталося, вибори і пропонували провести в парламенті. - Ну, а по-друге, і це добре розуміє Янукович, - у всіх на слуху показник довіри українців до Верховної ради - він нині не перевищує 1-го відсотка. А тому якщо когось депутати і оберуть президентом, то виникає абсолютно логічне запитання - звідки в нього буде народна довіра, якщо самим депутатам люди не довіряють). Сьогодні "коаліційна епопея" закінчилася. Віктор Янукович виступив із гучною політичною заявою».

Далі - більше: Андрій Данилевич у своєму пропагандистському суб'єктивізмі ніби намагається перевершити класиків жанру часів темників.

«Терплячості українців - можна позаздрити. Влада мала би пишатися таким народом і дякувати йому за мудрість. Бо ще зовсім-зовсім трішки - і українці могли б не пробачити чергового відвертого знущання над собою. Спочатку статки людей зменшили майже вдвічі - (нехтуючи елементарними законами економіки, торік зміцнили "гривню", підсадили всю країну на доларові кредити, а потім - зменшили курс національної валюти відносно долара - практично вдвічі. Виплачувати кредити - непосильно, забрати заощадження з банку - неможливо). Потім прем`єр Юлія Тимошенко обіцяла, що світова криза не торкнеться України (а через півтора місяця промислові підприємства почали один за одним зупинятися, а люди - стали втрачати роботу). Потім уряд підписав кабальні для України "газові контракти", які нині з`їдають всі фінансові резерви держави - а значить гроші, які цілком могли би піти на анти-кризові програми (і жодна така досі не діє в країні)! А тепер ще й - (під прикриттям економічної доцільності) - хотіли позбавити українців конституційного права змінювати ситуацію в країні, обирати владу - (такий "меркантильний інтерес" виник напередодні виборів президента у Юлії Тимошенко - адже рівень довіри до неї та її політичної сили - нищівно падає). БЮТ прагнув зберегти склад Верховної ради, а отже - і чисельність своєї фракції та представників в уряді, включно з прем`єром. Фактично все це робилося під прикриттям створення широкої коаліції. Але все таємне - стає явним». Вочевидь власників та політичних патронів «Інтера» всерйоз налякала перспектива об'єднання Партії регіонів та БЮТ. Маніпуляції у підводці, як і в наступному сюжеті Андрія Сайчука, є цілком очевидними - починаючи з наполегливого твердження, що саме команда Тимошенко була ініціатором і більш зацікавленою стороною у переговорах щодо створення широкої коаліції.

Матеріал Сайчука, створений у «найкращих» пропагандистських інтерівських традиціях, яких глядачі не бачили з березня (коли вщухли телебої між Тимошенко та Фірташем), увінчаний апофеозом суб'єктивності: «Станом на п`ятницю стало очевидно, що процес створення коаліції затягується. Хоча за задумом це мав бути бліцкриг - з тим, щоб восени, на наступній сесії країна вже жила з новою конституцією, новим державним устроєм і президентом, обраним у парламенті. Увечері в закритому режимі нарешті зібралася фракція БЮТ. За новий політичний союз заради переписування Конституції під себе проголосувало 120 депутатів. Політична сила Юлії Тимошенко пішла ва-банк, поставивши на кон власного виборця, який не пробачить антидемократичної змови».  Але й це ще не все. Завершується тема коаліції сенсаційним твердженням Андрія Данилевича - людини-соціологічної служби, що вміє передрікати процеси змін електоральних уподобань цілих регіонів та пластів населення

«Отже, основна політична інтрига останнього часу розв`язана. Гра Тимошенко з руйнування Конституції обернулася проти неї самої. Все це найбільше вдарило по її електорату на Заході України. Найближчі соціологічні опитування точно покажуть - який саме відсоток цих виборців перейшов на бік її основного конкурента Арсенія Яценюка. Але тепер найбільш вірогідно, що саме Яценюк боротиметься за президентську посаду з лідером Партії регіонів Віктором Януковичем». Без коментарів.

Ані звернення Юлії Тимошенко, яке вже було трансльоване на «1+1» о 20-й годині, ані навіть переказу її позиції у програмі «Інтера» не було - без жодних пояснень щодо його відсутності.

На «1+1» після демонстрації уривку виступу Януковича та анонсу виступу Тимошенко Олексій Ліхман видає в ефір підводку з претензією на публіцистику: «Поки що можна лише здогадуватися, що найімовірніше, дві політичні сили почнуть страждати на амнезію від сьогодні. Хтось відмовлятиметься від своїх слів, хтось трактуватиме їх зовсім по іншому. Грати в цю гру їм буде дуже складно. Вже надто далеко вони зайшли. Уся Україна весь тиждень тільки й робила, що принюхувалась і аналізувала чим відгонить та страва, яку для неї готували два великих політичних кухарі. В успіху своєму вони наче не сумнівалися. Рекламували нову страву щосили, в унісон люди у "біло-блакитних" та "біло-сердечних" фартухах, агітували: "Ширка" надзвичайно корисна, народу конче необхідна, смачна і безпечна. Ну, можливо, дещо важкувата, але ж дієтичними засобами і виразку кризи не переможеш. Агітували до речі парламентарі з інших таборів. Приєднуйтесь, мовляв, до нашого столу, гуртом воно смачніше буде. Не отруїться, попереджав їх лише президент, який пообіцяв не допустити, я процитую: антиконституційного заколоту. Пригадайте, за крок до чого сьогодні начебто зупинилася вся країна».

Природно, що відмовитись від опису політичної метушні протягом тижню, що минув, автори підсумкових програм не могли, хоча результат процесу бурхливого (не в останню чергу завдяки нагнітанню пристрастей самими засобами масової інформації) коаліційного будівництва виявився пшиком. У результаті в ефір «1+1» вийшов сюжет Ігоря Бондаренка з 12-ма синхронами політиків і експертів, що з трудом утворював цілісну картину. Завершення сюжету - «Мегакоаліціянти взяли ще кілька днів. Обіцяли сходити до церкви і подумати. БЮТ, Партія регіонів, імовірно Блок Литвина. Політична трійця або з'явиться наступного тижня або взагалі не з'явиться» - виглядало досить дивно після того, як про відмову від широкої коаліції було оголошено вустами Віктора Януковича. На завершення політичної теми Олексій Ліхман подарував глядачам ще одну порцію словоблуддя, перервавши довжелезне звернення Юлії Тимошенко у місці, де вона почала називати своїх колег-депутатів, що «переступили через себе» заради широкої коаліції: «Ну, ми перервемо цей славний список. Остаточний висновок, який можна зробити - мрія про широку коаліцію таки вже не є мрією Партії регіонів та БЮТу. Більше того, вона закопана у своєму зародку. А розрито, швидше за все, чергову сокиру війни. Дуже цікаво, я зверну вашу увагу на те, що те, що доноситься до суспільства не завжди є цікавим. Цікавішим, як правило, я є те, що від нього приховується, що є за лаштунками переговорів. Тим більше таких великих партій, як БЮТ та Партія регіонів. Ми спробуємо дізнатися, що насправді сталося. Дивіться завтра новини "ТСН" о 19:30 про перші результати нашого аналізу та наших розслідувань. Дізнайтеся вже завтра.».  Можливо, «рублений» стиль мовлення, повторення ключових слів та конструкції на зразок «зверну вашу увагу на те, що те» належать до НЛП-технологій?

У програмі «Факти тижня з Оксаною Соколовою» на ICTV уся політична частина вичерпувалась сюжетом Володимира Соколова про перебіг коаліційного процесу із стриманою безсторонньою підводкою ведучої та заявою Януковича без скорочень. До честі автора сюжету, в умовах цейтноту він встиг доробити сюжет відповідно до крутого повороту в ситуації з широкою коаліцією, завершивши матеріал стендапом зі словами «У підсумку широкої коаліції знову не вийшло. Але інтрига триває. Хоча б тому, що дату президентських виборів парламент не ухвалив. Розв'язку депутати обіцяють із дня на день, тоді як до завершення сесії залишається все менше пленарних тижнів».

«Час. Підсумки» на 5 каналі, незважаючи на зазвичай більш «стьобний» та суб'єктивний тон, цього разу виявились найбільш безсторонніми та інформативними з усіх колег. Лідія Таран розпочала випуск із серйозної довгої підводки, в якій виклала поточну ситуацію з невдачею широкої коаліції. Опис процесу коаліційних домовленостей та шуму навколо планів ПР і БЮТ змінити конституцію дав у своєму сюжеті Валентин Трохимчук. Застарілість його матеріалу ведуча компенсувала підводкою: «Отже на 50-й день по Великодню у політичній історії України не сталося карколомних змін. Хоча статися вони могли. Але заяви двох лідерів однозначно свідчать - патологічні за тривалістю і змінами пологи внаслідок яких мала народити коаліція відродження і примирення, можна вважати закінченими. Результат фатальний - коаліції немає, зате є всенародні вибори і обидва лідери на них йдуть. Серед небезпек широкого об'єднання двох сил, про які попереджали упродовж тижня знаючі люди, окрім розподілу посад та бонусів була одна і найстрашніша небезпека - ця велика коаліція консервувала політичні еліти при владі. А така консервація ризикує, як і звичайна домашня консерва, рано чи пізно зірвати. Якщо домашні консерви можуть зірвати від того, що там замало оцту, чи цукру і почався процес бродіння, то політичні консерви, політиків сюди не запихували, то можуть вибухнути від загнивання еліт під владною кришкою. Без притоку у владу та бізнес нової крові така консервація рано чи пізно породила б формування контр-еліти, яка не може себе реалізувати, бо її банально не пускають під кришку. Про те, чим закінчилося ми розказали на початку». Цей пасаж можна назвати найвдалішою з усіх продемонстрованих у цей день спроб аналізу ситуації.

А ось ведучий «Событий недели» на ТРК «Україна» Юрій Сугак продемонстрував найбільшу непідготовленість з-поміж усіх команд підсумкових програм, розпочавши випуск повідомленням у телеграфному стилі і продовживши виправданням: «День Святой Троицы в Украине стал сенсационным. Переговоры закончились безрезультатно. Коалиции между Партией регионов и БЮТ не будет. В эти минуты мы ожидали обращение премьер-министра - об этом сообщала пресс-служба Кабмина. Однако обращение премьера перенесли на час позже, на 20 часов, поэтому в этом выпуске мы сможем показать только в полном объеме заявление лидера Партии регионов Виктора Януковича. А пока давайте вспомним какие заявления звучали на этой неделе. О возможной коалиции двух крупнейших парламентских партий говорили и в кулуарах и в открытую, а многие политологи комментировали объединение чуть ли не как факт» (далі - добірка заяв щодо коаліції: Віктора Ющенка, Віктора Януковича, Юлії Тимошенко, Дмитра Табачника, Ганни Герман, бютівця Сергія Міщенка). Цим ТРК «Україна» й обмежилась. Можливо, просто не встигли отримати інструкцій щодо того, як висвітлювати ситуацію після раптового «нового повороту»?

Звільнення Єханурова

Звільнення Міністра оборони Юрія Єханурова, за яку Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко разом із кількома представниками інших фракцій проголосували 5 червня, могло би бути головною подією іншого, спокійнішого тижня. Натомість з огляду на напруженість ситуації більшість телеканалів взагалі не повідомили про цей факт у підсумкових програмах.

На «Інтері» про звільнення Єханурова двічі побіжно згадано в сюжеті Андрія Сайчука - в синхроні бютівця Міщенка та в авторському тексті. Олексій Ліхман на «1+1» згадав цю подію в сумбурній (з елементами відвертого блазнювання) підводці з оглядом політичних подій тижня: «Ну, до церкви, як ви бачили, лідер "регіоналів" сходив. Як вийшов, можливо, там саме і прозрів. Уся країна ойкнула. Не менше розгублені, схоже й народні обранці. Вони ж готувалися до іншого розвитку подій. БЮТ та Партія регіонів навіть проголосувала за те аби наступний тиждень був пленарним. Власне, це було необхідним для оголошення про створення нової більшості. До речі, дружні голосування в Верховній Раді ці дві фракції демонстрували увесь тиждень. Набирали понад 300 голосів. Один із наслідків такої злагодженості - Уряд схуднув іще на одного члена. Юрія Єханурова таки відправили у відставку. Зробили це за його відсутності. Сам він у цей час перебував на засіданні РНБО. Валили міністра оборони утрьох. Голосів до тандема БЮТ та Партії регіонів додав Блок Литвина, хоча до цього сам Литвин заявляв, що голосувати за відставку його сила не буде. Ну, і яку картину маємо на сьогодні. Загалом, Уряд Юлії Тимошенко схуднув уже на трьох міністрів. Нагадаю, першим покинув команду міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він пішов добровільно, оприлюднивши доповідну, в якій висловив незгоду з економічною політикою Уряду. Приводом для звільнення міністра закордонних справ, Володимира Огризка стало рішення Гаазького суду щодо економічної зони навколо острова Зміїний. Начебто на користь Румунії. Депутати розцінили це, як програш вітчизняного МЗС. Ну, і нарешті міністра оборони Юрія Єханурова парламент також відправив у відставку. Дві останні посади є квотою президента, до речі, і своєї згоди на їхнє звільнення він не давав. У Верховній Раді також зареєстрований і проект постанови про звільнення міністра юстиції Миколи Онищука. Так, що можливо, далі буде». Зауважмо, що навіть в умовах обмеженого ефірного часу пан Ліхман міг би замінити пару речень власних вражень про те, що хтось «розгублений», «прозрів» чи «схуднув», на інформацію про те, що стало причиною звільнення Єханурова (а саме підтверджені Контрольно-ревізійним управлінням факти масштабних зловживань у Міністерстві оборони, про які першою повідомила газета «Дзеркало тижня»).

Газ

Телеканал «Інтер» не пропустив «профільної» (з огляду на спеціалізацію неформального патрона каналу Дмитра Фірташа) для себе події - 5-го числа Україна остаточно розплатилась із Росією за газ. Висвітлення цієї події традиційно відбувалось у різко критичному щодо уряду ключі. Антипатія виявлялась не лише на рівні артикульованих тверджень, але й у доборі лексики:

«Тяжко-важко, але розрахувалися за спожитий у травні газ. Наслідки підписаної 19-го січня "газової угоди" даються взнаки. Україні чимдалі складніше платити Росії за це паливо. (Нагадаю, Київ за умовами договору мав розрахуватися до 7-го червня - оскільки цей день припадав на вихідні - то момент істини наступав 5-го числа, у п`ятницю). 2 тижні поспіль російська влада і керівництво "Газпрому" висловлювали занепокоєння - чи зможе Україна вчасно розплатитись? - Бо катастрофічний фінансовий стан "Нафтогазу України" (компанії, яка з початку року "монопольно" постачає російський газ державі) - не є для Москви секретом. Цього місяця "Нафтогаз" зміг нашкрябати лише 5-ту частину від того, що мав заплатити росіянам (ситуація не дивна - про це говорили всі, хто експертно оцінював "газову угоду", підписану урядом Юлії Тимошенко 19-го січня (нагадаю, відповідно до цього договору, Україна купує найдорожчий у Європі газ, - зате транзитує його до Європи за найменшою і вкрай невигідною для себе ціною). У п`ятницю конче необхідно було дістати ще 500-от мільйонів доларів. Якби вчасно не заплатили - то росіяни вдалися б до штрафних санкцій (які знову ж таки передбачає кабальна для України угода) - це стовідсоткова передоплата. Москва вже навіть погрожувала, що наприкінці червня - може припинитися транзит до країн Європи. Працівники Секретаріату президента кажуть, - півдня не могли знайти прем`єра - ЇЇ телефон не відповідав. На засідання Ради Нацбезпеки перший віце-прем`єр - Олександр Турчинов - також не прийшов. Таким чином, схоже, уряд самоусунувся від проблеми, яку сам і створив. "Національний банк", образно кажучи - "ввімкнув друкарський верстат" і видав "Ощадбанку" кредит на майже 4-ри мільярди гривень. Їх дали в борг "Нафтогазу", - той купив в "НБУ" валюту на якраз потрібні півмільярда доларів - і заплатив "Газпрому". Річ у тім, що останні півроку "Нафтогазу" саме так і вдається платити за газ, - за рахунок кредитів державних "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". На сьогодні - загальна кредитна заборгованість "Нафтогазу" - становить уже майже 40 мільярдів гривень (це половина доходів компанії). Якщо таке "життя в кредит" триватиме й далі - то не важко підрахувати, - що до кінця року борг "Нафтогазу" дорівнюватиме усім його доходам за рік. Аби його повернути - треба буде віддати третину українського державного бюджету. Окрім цього - це так звана "відкладена інфляція", - бо робиться грошова емісія, яка вдарить по громадянах України - за певний час. І все це - через одну невдало укладену угоду». Нагадаємо, йдеться про угоду, що виключила зі схеми постачання газу в Україну компанію Дмитра Фірташа «РосУкрЕнерго».

Інші телеканали цю подію не згадували.

Різне

Також у фокусі підсумкових програм опинились такі теми:

Вибухи в «Ощадбанку» в Мелітополі - «1+1», ICTV, ТРК «Україна»

Поява в Україні «свинячого» грипу - «1+1»

Заборона ДАІ працювати у засідці - «1+1»

Загибель літака в Атлантиці - ICTV

Конфлікт у Косово - 5 канал

Проблеми з виїздом закордон та ставлення іноземних держав до українських туристів - 5 канал

Нелегальний вилов риби покриває держава - «Інтер»

Зростання злочинності «гастролерів» - «Інтер»

Майбутнє підвищення акцизів на лікеро-горілчані вироби - «Інтер»

Затримання маніяка у Києві - «1+1»

Україна потребує національних символів - 5 канал

Громадяни судяться з Президентом і Прем'єром - ТРК «Україна» (сюжет з ідеологічним підтекстом: один із героїв оскаржує в суді присвоєння звання «Герой України» Олексі Гірнику, Роману Шухевичу та іншим історичним діячам, які є антигероями «біло-блакитної» пропаганди).

Засилля нелегальних мігрантів в Україні - ТРК «Україна»

Київський міжнародний фестиваль реклами - ТРК «Україна»

Венеційське бієнале - «1+1», ICTV (з акцентом на участь у події структури Віктора Пінчука),

Свято Трійці - «Інтер»

Київський міжнародний кінофестиваль - ICTV

«1+1» також підготував сюжет про свою акцію «Чиста країна» та черговий сюжет із циклу «Жесть мундира» (про зловживання у правоохоронних органах).

Резюме

Головною, а для двох каналів - єдиною політичною темою стала підготовка та зрив створення коаліції між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко. Найбільшу заангажованість у висвітлення «коаліціади» виявив телеканал «Інтер». Найякісніше спрацював телеканал ICTV, встигнувши переробити підготовлений заздалегідь матеріал у відповідності до останніх подій. Найменш готовим до раптового зриву підписання угоди виявилась ТРК «Україна». Інші політичні теми залишились практично не охопленими, окрім звільнення Юрія Єханурова.

Моніторинг здійснюється в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізовує спільно з Інститутом масової інформації. Цитати подаються за «Оглядом телеефіру».