Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за перше півріччя 2025 року,  перше і друге півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023 року, перше і друге півріччя 2022-го, перше і друге півріччя 2021 року. Всі моніторинги роботи Нацради читайте за посиланням

У другому півріччі 2025 року частина членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення продовжила працювати з простроченими повноваженнями, адже ані парламент, ані президент не змінювали склад регулятора. У своїй роботі Нацрада зосередилась на реєстраціях, конкурсах, винесенні заходів реагування та рішеннями щодо блокування ворожих ресурсів.  Регулятор почав відмовляти у реєстрації як медіа онлайн-казино (у першому півріччі вони реєструвались),  дозволяв каналам відкласти термін початку мовлення у державному мультиплексі, штрафував за роботу без реєстрації.

Конкурси

Найбільше конкурсів регулятор провів на радіо частоти. Втім було й кілька конкурсів на мовлення в цифрі. Зокрема продовжили отримувати частоти канали телемагазинів. Milady Television  отримав чотири частоти у місцевому мультиплексі: на 27 ТВК у м. Одесі, на 51 ТВК,  59 ТВК та  60 ТВК в Одеській області.  Також компанія перемогла в конкурсі на регіональний мультиплекс «Зеонбуду» МХ-5 у Житомирській та вінницькій  області, де була єдиним претендентом. Нагадаємо, у першому півріччі 2025 року Нацрада провела форматний конкурс саме для каналів телеторгівлі у мультиплексах «Зеонбуду», де  перемогли ТОВ «Тайм медіа солюшн» (логотип «Rozpakuy»), ПП «Тюсо» (логотип «Тюсо») і ТОВ «Телекомпанія «Фенікс-ТВ» (логотип «BTQ Beauty Trust Quality»).

У вересні пройшов конкурс на київський місцевий мультіплекс. Після арешту Віталія Кропачова, який є власником ТОВ «Ера продакшн» (41 ТРК), у Києві залишився один діючий місцевий мультиплекс ТРК «Експрес-інформ» (43 ТРК). Він належить журналістці Прямого каналу  Світлані Глуховській, яка змінила у складі власників Петра Порошенка ще у 2022 році. Торік регулятор проводив на нього конкурс, де перемогло сім компаній. Однак у мультиплексі залишилось ще два вільних місця, які виставили на конкурс. Але одне з них так і залишилось вакантним попри те, що  участь у конкурсі брали три компанії - ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ», ТОВ «Караван-ТВ» та «Перший міський канал». Більшість членів Нацради підтримала одеський канал «Перший міський», редакція якого тепер планує запустити мовника в столиці і набиратиме у команду нових людей. НБМ представляв канал з загальною тематикою та контентом про війну, «який має наближати перемогу».  У 2024 році з цією концепцією він брав участь у конкурсі на МХ-1. Однак як і тоді не набрав голосів членів Нацради. За канал телемагазинів «Караван TV» члени Нацради також не проголосували. Тому у мультиплексі залишилось вакантне місце і можливий новий конкурс у 2026 році.

У другому півріччі 2025 року Нацрада провела три радіоконкурси, де частоти у великих містах отримували як нові радіостанції, які тільки виходять на ринок («Чемпіон»), так і  великі радіохолдинги («Тавр», «Люкс»), що прагнуть доокомплектувати свої мережі. При цьому не всі радіовласники зараз прагнуть розширювати свої ФМ-мережі. Наприклад, Денис Козлітін, власник холдингу «Розвиток» (радіостанції «П’ятниця» й «Авторадіо»), хоче усі доходи інвестувати у розвиток онлайн-радіо і не цікавиться ФМ-частотами, лише у Львові.

На конкурсі Нацради 11 вересня  на частоту 97,5 МГц у м. Бердичеві Житомирської області перемогло «Радіо голос надії». Ще одним претендентом була  нова радіостанція «Teren (fm)», яка належить співвласнику ОТТ-платформи  «Українське ТБ» Олександру Мургіну.

14 жовтня на  радіоконкурсі Нацради найбільша конкуренція була за частоти у Білій Церкві й Тернополі. На них претендували і місцеві, і загальнонаціональні  компанії. Зрештою обидві частоти дістались радіостанціям «Тавру»: «Радіо Рокс» та «Класик радіо». Також чотири місцеві компанії претендували на частоту в Новодністровську Чернівецької області. Перемогу здобуло комунальне підприємство «ТРО “Сокиряни”» Сокирянської міської ради Чернівецької області. Ще один переможець конкурсу ГО «Культурний десант» («РадіоПіхота»), яке отримало частоту 87,5 МГц у м. Білопіллі Сумської області. Це прифронтовий регіон і компанія була єдиним претендентом на частоту. За словами представників, організація хоче збудувати ФМ-мережу на лінії зіткнення, контент буде створюватись військовослужбовцями. В ефірі планується українська музика, при цьому 70% — це музика військовослужбовців, решта —  від виконавців, які підтримують військо. Інвестувати в діяльність радіостанції буде бізнес. Олег Черниш звернув увагу на те, що вежа у Білопіллі зруйнована і мовлення там неможливе, але наявність ліцензії дасть змогу отримувати тимчасові дозволи на мовлення в інших регіонах.

20 листопада на радіоконкурсах Нацради найбільше частот отримали радіо «Тавру», також ліцензії дісталися «Люксу», «Чемпіону», NovaLine та місцевим компаніям. Розподілялись радіочастоти в 16 населених пунктах. Найбільша конкуренція була у Чернівцях. ТОВ «ЧК» («Класик радіо») медіагрупи «Тавр» здобуло ліцензії в Кривому Розі, Миколаєві та Чернігові.  Частота у Дніпрі дісталась «Люксу» — ТОВ «Радіо «Класика і джаз» («Ностальжі»), у Одесі — радіо «Чемпіон», у Полтаві — NovaLine, у Рівному місцевій компанії «Ритм» та «Радіо Рокс». А найбільш конкурентні частоти у Чернівцях дістались радіостанціям найбільших холдингів  «Хіт ФМ» та «Максимум».

У голосуванні на конкурсах членів Нацради відбулась ще одна зміна. Під час конкурсу висловлювати свої мотиви при голосуванні мав намір заступник голови Нацради Олег Черниш. Однак голова регулятора Ольга Герасим’юк наполягала на тому, що перед голосуванням з мотивів  висловлюватись не потрібно, щоб не вплинути на колег. На своїй позиції Ольга Герасим’юк наполягала і під час інших конкурсів. Зрештою члени Нацради не говорили про свої мотиви перед голосуванням. Нагадаємо, «Детектор медіа» неодноразово писав про те, що регулятор має обґрунтовувати свої рішення.

Також Нацрада скасувала два конкурси на вільні місця у державному мультиплексі МХ-7. Перший мав пройти у липні, другий у грудні. Однак бажаючих мовити у мультиплексі не знайшлось

Тепер державний мультиплекс у кризі.  Бо в  МХ-7 є 12 вільних місць, наразі в ньому залишаються мовити тільки чотири канали: «Рада», «Мegogo спорт», «Ми — Україна», «Світ+». Решта або відмовилися від ліцензій, або отримали дозвіл на відтермінування запуску до завершення воєнного стану.  Детальніше про втечу каналів з державного мультиплексу читайте у матеріалі «Детектора медіа».

Приписи

Найбільш розповсюдженим засобом реагування, який до порушників застосовувала Нацрада, були приписи. Згідно із законом «Про медіа», припис — це захід реагування, покликаний застерегти суб’єкта від нових порушень. Основна мета цього механізму — відійти від винятково каральної системи. Незгодні можуть подати зустрічну заяву й викласти своє бачення проблеми. Якщо Нацрада з ним погодиться, то скасує такий припис. У кожного типу суб’єктів є свій ліміт приписів (наприклад, п’ять за рік). Після них почне діяти наступна ланка реагування — штрафи.

У другому півріччі 2025 року регулятор виніс понад 100 приписів.

Найчастіше приписи застосовувались до онлайн медіа через відсутність вихідних даних (це контакти, пошта, ідентифікатор у реєстрі, які мають означати на своїх сторінках зареєстровані видання). Також приписи  часто застосовувались через невчасні повідомлення про зміни у реєстрі, зокрема зміну керівника, порушення щодо реклами, програмної концепції та днів пам’яті. За останнє порушення приписи, зокрема, отримали «Армія ТБ» та «Радіо НВ».

 У цьому контексті важливою новацією стала розробка органами співрегулювання  у сфері аудіовізуальних медіасервісів  першого кодексу мовлення у дні пам’яті для лінійних медіа. Нові правила набули чинності з 1 вересня. Новий проєкт, розроблений співрегулюванням, є більш м’яким у порівнянні з тим, який діяв раніше, особливо щодо нішевих каналів (дитячі, музичні, для дорослих). Детальніше про них читайте у матеріалі «Детектор медіа».

Також у другому півріччі були дві спроби скасувати приписи, однак Нацрада відмовила в обох випадках. Зокрема, свій припис оскаржувало медіа Олени Королюк «Like позитивні новини», який отримало через відсутність вихідних даних (поштова адреса, номер телефону).  Королюк, за словами члена Нацради Максима Онопрієнка, який доповідав по цьому питанню, надала пояснення, і зазначила, що відсутність цієї інформації в розділі «Контакти» не означає, що їх немає на інших сторінках. Однак де саме є ці дані, медіа не вказало. «Пояснення не містять нової інформації і не є підставою для перегляду рішення», — сказав Максим Онопрієнко.

Нацрада залишила припис у силі.

Другу спробу скасувати припис зробив Forbes (юридична особа ТОВ «Уяви!»). Припис видання отримало за розміщення на своєму сайті статті «Philip Morris запускає в Україні нікотинові подушечки ZYN».

Представники Forbes звернули увагу на законодавчу колізію, яка стосувалась визначення тютюнових виробів і, зокрема, чи є тютюновими виробами нікотинові подушечки. Вони керувались визначеннями в законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», у якому нікотинові подушечки не віднесені до тютюнових виробів. Тоді як Нацрада керувалась визначеннями закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». У відповідь член Нацради Максим Онопрієнко зазначив: «Ми могли б стати на захист медіа, якби йшлось не про шкідливий продукт». Так само припис залишився в силі.

Штрафи

Нацрада за 2025 рік оштрафувала медіа та провайдерів на понад 5 млн грн. Сплатили отримані штрафи 22 компанії, а чотири оскаржують рішення Нацради у суді.

Сукупно найбільшу суму штрафів отримала Business Radio Group саме через трансляцію онлайн-радіо, яке не мало реєстрації. Штрафи по 160 тисяч гривень отримали дев’ять радіостанцій радіогрупи: Pоwer FM (ПП «Компанія Нова хвиля»), «Перец FM» (ТОВ ТОРК «Столиця»), «Шлягер» (ТОВ ТРК «Шансон»), Magic Radio (ТОВ ТРК «Бізнес-радіо»), DJ FM (ТОВ «Українська радіо група»), Best FM (ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра»), «Радіо Шансон», DJ FM dance і «Бізнес радіо» (ПП «Бізнес радіо груп»). Загальна сума — 1 млн 440 тисяч.

За таке ж порушення штрафи отримала  компанія ТОВ «Спортбет сістем”, радіостанції якої «Авторадіо», Lounge FM та NRJ вийшли без реєстрації в онлайні (загальна сума — 480 тисяч гривень) і ТОВ «Модерн аудіо стрімінг» («Горила ФМ» , штраф 160 тисяч гривень).

Діяльність без реєстрації — це грубе порушення. У разі його вчинення регулятор застосовує штраф у подвійному розмірі та може звернутися до правоохоронних органів для припинення роботи.

Штрафувати онлайн-радіостанції, які працюють без реєстрації, Нацрада розпочала восени. Цьому передувала дискусія між  представниками індустрії та самими членами регулятора. Бо на той час багато компаній транслювали свої радіо в онлайні на сайті або власних аудіоплеєрах. Окрему думку під час розгляду питань трансляції радіо без реєстрації на засіданні 1 жовтня мав заступник голови Олег Черниш. Він пояснив, що 90% ліцензіатів мають на сайтах трансляцію радіо. І Нацрада не звертала на це уваги з 2023 року. «Представники галузі хочуть працювати за правилами, але просять пояснити, якими є ці правила», — сказав Олег Черниш. Він єдиний не голосував за штрафи.

Попри те, що на той час досить багато компаній мали таке порушення, штрафи за нього отримали лише 13 радіостанцій. Власник Lounge FM, NRJ і «Авторадіо» Денис Козлітін не вбачає в цьому політичних або інших причин і називає цю ситуацію професійною дискусією, яка виникла після подання заяви на реєстрацію: «Штрафи отримали ті суб’єкти, які самостійно подали заяву на реєстрацію як онлайн-медіа». Якраз реєстрацію радіо як онлайн-медіа Нацрада і вважає неприйнятною з огляду на те, що у законі «Про медіа» аудіовізуальні медіа не належать до онлайну.

Після прецеденту зі згаданими штрафами радіостанції (і ті, що мають ліцензії, і ті, які не мають) активно почали реєструватися як радіо, що мовить за інтернет-технологією (ОТТ).

А самі компанії, яких регулятор оштрафував, звернулися до суду. Як повідомив “ДМ” Олег Черниш, штрафи оскаржують ТОВ «Спортбет сістем», ПП «Компанія Нова хвиля» та ТОВ «Модерн аудіо стрімінг».

Найбільший штраф у цьому році отримало «Радіо NV» (юридична особа ТОВ «ТРК “Радіо-Ера”») — 718 тисяч гривень. Це 10% від ліцензійного збору за різними ліцензіями: 36 тисяч і 682 тисячі гривень. За словами члена Нацради Максима Онопрієнка,  у компанії змінилася структура власності, однак у визначені законом терміни вона не подала заяви про зміну власності до Нацради.

Змінився розмір статутного капіталу ТОВ «Видавничий дім “Медіа ДК”» на 90 мільйонів гривень, через це товариство набуло статусу власника істотної участі. Раніше основну частку статутного фонду складало ТОВ «НВ медіа». Обидві компанії  (і ТОВ «Видавничий дім “Медіа ДК”», і ТОВ «НВ медіа») належать Томашу Фіалі.

За словами Максима Онопрієнка, у своїх поясненнях радіостанція звертала увагу на воєнний стан, чим і зумовлена затримка подання інформації про зміни у власності.

За інформацією Нацради, компанія свої штрафи ще не сплатила і станом на 2 грудня 2025 року не оскаржувала їх у суді.

Наприкінці серпня штраф у розмірі 640 тисяч гривень отримав провайдер ПП «ТБ-КОМ» із міста Сміла Черкаської області. Моніторинг Нацради виявив, що компанія працює без реєстрації. А окрім цього, в пакетах провайдера присутні 14 російських каналів. Рівень суспільної небезпеки порушення регулятор визначив як високий. Тому штраф застосували у подвійному розмірі — 640 тисяч гривень. Також регулятор звернувся до правоохоронних органів щодо роботи цього провайдера. Станом на 2 грудня компанія штраф не сплатила.

Останній великий штраф у 2025 році отримала ОТТ-платформа YouTV (ТОВ «Платформа ТВ») 296 тисяч гривень через наявність у каталозі на платформі фільму «Місія нездійсненна: Протокол “Фантом”». Одним з акторів у стрічці є росіянин Володимир Машков, унесений до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Зміни логотипів, анульовані ліцензії та продовження ліцензії 5-му каналу на мовлення у цифрі, з якої його вимкнули

Серед інших примітних рішень регулятора - продовження практики відтермінування дати початку мовлення у цифрі для каналів, які отримали ліцензію у МХ-7 до завершення дії воєнного стану та спливу трьох місяців після. Так  свій початок мовлення відтермінував канал «Інтер Україна». Як уже повідомляв «Детектор медіа», влітку 2024 року медіагрупа отримала нову цифрову ліцензію в МХ-7 для каналу «Інтер Україна». Канал на засіданні Нацради представляли член наглядової ради Сергій Созановський і голова правління «Інтера» Олександр Пилипець. Вони позиціювали його як канал із новинами, аналітичними програмами, документальними фільмами, серіалами та кіно. Созановський казав, що  у «велику гру» «Інтер» планував повернутися в осінньому сезоні 2025 року. Однак натомість канал опинився в боргах, мав скорочувати зарплати та співробітників. Про те, що відбувалося з медіагрупою «Інтер» під час війни, читайте в матеріалі «ДМ».

Також регулятор анулював ліцензію каналу Film.ua «Світло» у тому ж державному мультиплексі МХ-7.  Власниками мовника є Сергій Созановський, Ірина Костюк та Сергій Коннов. Після анулювання ліцензії у цифрі канал продовжив мовити в ОТТ. Схожа історія буде і з каналом  Тимура Міндіча. Наприкінці грудня Kvartal TV, 25% якого володіє підчсанкційний бізнесмен, вирішив анулювати цифрову ліцензію на мовлення в державному мультиплексі МХ-7. Вже подав заяву у Нацраду, але планує продовжити мовити в ОТТ, кабелі та на супутнику.

Низка каналів змінили концепції та логотипи. Наприклад, «Суспільне Культура» вилучила з програмної концепції дитячі програми. Григорій Тичина, генеральний продюсер дирекції телебачення Суспільного, сказав, що щороку падає споживання дитячого контенту на каналах загальної тематики. Натомість Суспільне запустило свій дитячий ОТТ-сервіс «Бробакс».

Канал «УНІАН» став «УНІАН Серіал», а «ТРК-Чорноморська» - «Капучино TV».

Також у серпні Нацрада продовжила ліцензію 5 каналу (юридична особа ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ») у цифрі. Генеральний директор каналу Володимир Мжельський сказав, що сподівається на повернення у Т2: «Щоб глядачі нас бачили».

Голова Нацради Ольга Герасим’юк у відповідь сказала: «Думаю, що ваша аудиторія вас не втратила». Регулятор підтримав продовження дії ліцензії в мультиплексі МХ-5 «Зеонбуду» навіть попри те, що 5 канал не мовить у цифрі, бо його вимкнули разом з Прямим та «Еспресо» на початку повномасштабної війни. 

Реєстрації

За останні півроку в роботі регулятора щодо реєстрації сталося кілька змін. Насамперед,  вони стосувалися онлайн-казино. Спершу Нацрада їх ренєструвала як медіа, а наприкінці року почала відмовляти. Так улітку 2025 року Нацрада зареєструвала три телеграм-канали онлайн-казино: «Ggbet.ua Casino», «Ggbet.ua Esports» і «Ggbet.ua». Зареєстрований і портал Bet.ua, також реєстрацію мають сторінки в інстаграмі, телеграмі та фейсбуку «VBET Ukraine Casino». На ці реєстрації звертав увагу «Детектор медіа». І вже восени регулятор змінив свою позицію та почав відмовляти у реєстрації онлайн-казино (наприклад, відмови мали ТОВ «Маліна» («Champion club | Чемпіон клуб»), ТОВ «Лімон» (юридичній компанії ChampionCasino), ТОВ «Вбет Україна» і ТОВ «ГГБЕТ». Хоча останні, як ішлося вище, вже є реєстрантами Нацради з іншими медіа.

Окрім цього регулятор почав відмовляти у реєстрації і блогерам, яких не вважає медіа.

Також після  кількох штрафів радіостанціям за мовлення без реєстрації, про що йшлось вище,  активно стали реєструватись радіостанції, які мовлять онлайн, в тому числі й ті, що мають ліцензії на ФМ. Спершу це зробило Суспільне, далі радіогрупи «Тавр» та BRG, «Люкс» та інші. При цьому регулятор не моніторив їх перед цією реєстрацією і не виносив штрафи, попри те, що більшість з них мовили в інтернеті без реєстрації.

Детальніше про те, які медіа реєструвала Нацрада:

3 липня Нацрада зареєструвала сайти онлайн-казино, новий канал та київського провайдера

17 липня Нацрада зареєструвала медіа Руху «Чесно», сайти про спорт, медицину та кримінал

24 липня Нацрада зареєструвала медіа футбольних клубів, вишів та кілька нових газет

21 серпня Нацрада зареєструвала канал УНТ, радіо Teren (fm) та 25 онлайн-медіа

11 вересня Нацрада зареєструвала канал про звірят та новинні сайти -

25 вересня Нацрада зареєструвала ОТТ «Тріолана», канал про стиль життя та шість онлайн-медіа

 2 жовтня Нацрада зареєструвала шість радіостанцій в ОТТ та ще 15 медіа

 14 жовтня Нацрада зареєструвала ОТТ-сервіс Суспільного, радіо для прифронтових територій, спортивні та інформаційні онлайн-медіа

23 жовтня Нацрада зареєструвала онлайн-радіо «Тавру», BRG та відмовила в реєстрації казино

13 листопада Нацрада зареєструвала онлайн-радіо і відмовила в реєстрації чотирьом компаніям

20 листопада Нацрада зареєструвала 15 телеканалів та радіо

4 грудня Нацрада зареєструвала онлайн-радіо, спортивні онлайн-медіа та наукові видання

11 грудня Нацрада зареєструвала онлайн-радіостанції, комунальний канал та футбольні онлайн-медіа

18 грудня Нацрада перереєструвала «1+1 video» на іншу юридичну особу, а також додала до реєстру 41 медіа

Чорні списки

У другому півріччі 2025 року Нацрада внесла до Переліку аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора ще 14 російських медіасервісів та онлайн-кінотеатрів. Усі заборонені сервіси мають ознаки спрямованості на територію та аудиторію держави-агресора. Тепер у Переліку заборонених  ресурсів 56 медіасервісів держави-агресора.

Також Нацрада додала російських акторів Валерія Ніколаєва та Івана Агапова до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.