Вівторок, 9 квітня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».  

8 квітня у Північній Америці можна було спостерігати повне сонячне затемнення. Місяць усі великі ЗМІ писали про це, часто на перших шпальтах. Гугл досі розважає користувачів — буквально, затемненням сторінки (зайдіть у гугл і напишіть: «сонячне затемнення». Як вам?). Іноді мені здається, що газетам просто нема про що писати і вони починають гіперболізувати все до гротескності. Цього разу «унікальність» затемнення (одразу перепрошую у вчених, якщо це дійсно щось унікальне) в тому, що повністю його можна було побачити лише на території США. І справді, про що іще писати найбільшим та найвпливовішим у світі американським ЗМІ — тільки про затемнення і тільки у форматі блокбастера. Так, я злюсь, бо хочу, щоб писали, що американці більше не затримують допомогу для України, через брак якої російська армія просувається на фронті.

Проте українські ЗМІ та онлайн-ресурси також не пасуть задніх і продовжують «розважати» нас із вами, запрошуючи та цитуючи в ефірах і на своїх сторінках псевдоастрологів. MediaSapiens уже не раз розповідав про горе-провидців із «Битви екстрасенсів», Влада Росса або мага Веліара. І ось знову, знайомтеся: Алакх Ніраджан — астролог, зірка українських медіа і доволі особливий персонаж у загальній компанії «експертів». Лише за час повномасштабного вторгнення він з’являвся в матеріалах УНІАН, «Апострофа», ТСН, «Фактів», «Главреда», Telegraf, «Знай.юа», Politeka та в низці регіональних медіа. Чому ЗМІ варто припинити подібні загравання з публікою? Окрім спекулювання на темі війни й очікуваннях аудиторії на її завершення Ніраджан продовжує «просвіщати» росіян, паралельно заробляючи на них гроші. Ірина Семенюта дослідила діяльність «провидця» і зібрала докупи чергові підстави, щоб українським журналістам припинити цитувати астрологів.

І хоч би як вам зараз кортіло в подкасті «Медіуми» вгледіти чутливу фізичну особу, яка служить сполучною ланкою між двома світами, матеріальним і духовним, — не вийде. Наші медіуми ведучі Вадим Міський та Наталка Соколенко — сполучна ланка-раціо між гостями програми та вами, нашою аудиторією. Цього разу з Оленою Левандовською, СЕО комунікаційного агентства pedan|buro та керівницею ГО «UMind», мали цікаву розмову про те, як створювати й популяризувати соціально корисний контент для молоді, як розвиваються проєкти «УніверCheck» та «КоледжCheck», про що їздять спілкуватися Сашко Педан та Василь Байдак до дітей у прифронтові громади, а також про співпрацю з Суспільним мовником. Це важливо, бо розмова була більше про те, як протидіяти тому, що два роки повномасштабної війни українських дітей (і дорослих) бомблять, зокрема і фейками, та не тільки ними.

Давно не було і от знову. Російські пропагандисти поширюють вислів нібито колишнього секретаря Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) Олексія Данілова. Вони стверджують, що після нещодавнього звільнення з посади Данілов описав ситуацію в Україні як безвихідну. Втім це — маніпуляція. Для чого це роблять росіяни? Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб викликати паніку в українців. Мовляв, усе настільки погано, що аж високопосадовець це визнав. Мої колеги з #DisinfoChronicle у режимі реального часу збирають та документують хроніки кремлівської дезінформації навколо російської війни в Україні і викривають та розбирають на прикладах, що таке фейки, меседжі та маніпуляції.

Ігор Куляс підбив підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень-березень 2024 року. На сайті «ДМ» опублікована друга частина огляду. Першу його частину читайте тут і тут. Якщо зовсім коротко: за січень-березень цього року в досліджених ефірах телемарафону 10693 рази порушили стандарти інформаційної журналістики. Чому нам це важливо знати?  Це впливало на зміст інформації та несло ризики не лише неякісного, але часто й хибного інформування глядачів та слухачів телемарафону. Найбільше порушень було в телеканалу «1+1». Через порушення й недотримання стандартів продовжує падати глядацька довіра до марафону: останнє дослідження Київського міжнародного інституту соціології, опубліковане 19 лютого, вперше показало негативний баланс довіри-недовіри: марафону довіряли 36% опитаних, не довіряли — 47%. Ігор Куляс розібрав кожну годину шести каналів-мовників марафону за всіма вісьмома стандартами якісної журналістики. Читати дослідження пана Куляса — це як екстерном здобувати вищу спеціалізовану освіту або пройти поглиблений курс із медіаграмотності, і не в теорії, а через реальні приклади, які щойно взяли з телевізора.

Лєна Чиченіна сходила в кіно і написала огляд «Як Антону Птушкіну вдалося зняти стрічку про тварин і війну без сльозовитискачки». Як слушно зауважила Лєна: «Антона Птушкіна представляти, напевне, не потрібно, адже він є хорошим прикладом як таланту, так і здатності його реалізовувати та промотувати», — але на цьому компліменти закінчилися. Далі йде ґрунтовний текст про те, за що автора фільму можна об’єктивно похвалити, а де йому є куди рости, бо що? Так, немає межі досконалості. Я знаю, що не смішно, і добре, що Лєна пише не так, як я жартую. Тому я пропоную вам дізнатися, чому фраза «Птушкін зняв свій перший документальний фільм» є правдою, але з моментами, а велика частина стрічки про людей, тварин і війну присвячена іноземцям. Як гумор і музика допомогли фільму бути якіснішим, а нові сенси без сліз та екзальтованості знову підняли зацікавлення російсько-українською війною у світі. Подивіться кіно, але пам’ятайте: без тексту Лєни воно буде ніби незавершеним.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.