Тиждень у телепросторі виявився досить нудним і передбачуваним. Центральними темами новинних випусків залишалися «караванський стрілець» та вибори. Народні депутати не підгодовували журналістів цікавинками у вигляді чергових дивних ініціатив у царині законотворчості. А проте це не завадило деяким телередакторам виявити креативність.

Приміром, мені дуже «пощастило» в понеділок, 8 жовтня, з Першим національним. Тут показали випуск програми під назвою «Останнє попередження». Її автор та ведучий Анатолій Князєв із пафосом, гідним більш продуктивного застосування, скидав шкуру вівці з зубатого вовка-сіроманця Олександра Тимошенка. Цей останній, якщо вірити словам пана ведучого та кільком його свідкам, із дозволу Кабміну, який колись очолювала його дружина, розорює броварські землі. Добуває там пісок, приміром. А чесних городян, які намагалися повстати проти «сімейного бізнесу» родини Юлії Тимошенко, підвели під статтю, сфабрикувавши справу про хабар у розмірі 42 мільйонів гривень. Ну, і так далі в тому ж дусі. Що й казати, хід проти вже поваленого супротивника - надзвичайно сильний. Коли один член родини Тимошенко сидить у в'язниці, інший мешкає в Чехії, а ще одна мотається між лікарнею Укрзалізниці та міжнародними форумами, можна навіть не сподіватися на те, що хтось із обвинувачених знайде час і можливість захистити свою честь і гідність. Про цей випуск «Останнього попередження» ЗМІ вже писали, вказуючи на очевидну упередженість програми проти опозиційних політиків. Автори ж її з подібним звинуваченням не погодилися, наголосивши на тому, що їхнє дітище - це програма розслідувань і не має значення, до якої політсили належить об'єкт розслідування, хай хоч і до провладної. Після цих слів від «Останнього попередження» варто було очікувати (ну, бодай для балансу!) розслідування проти якогось регіонала. Але дзуськи! Буквально через день, 10 жовтня, програма чомусь «розслідувала», як у Європі придушується демократія. Приводом слугувала теза: Європа вимагає звільнення Тимошенко (ну хто б сумнівався, що це вже улюблений об'єкт для Анатолія Князєва та його начальства!), а сама в цей час жорстоко придушує мирні демонстрації. І понеслося! Тут тобі й кадри розгону демонстрацій у Франції, Греції, Британії та Іспанії з Бельгією, і приклади засудження високопосадовців у різних країнах Європи, і відео з протистояння беркутівців та «мовних» активістів під Українським домом. Останнє, до речі, супроводжувалося закадровим синхроном про те, що в нас «б'ють беркутівців», а от у Європі - навпаки, спецпризначенці з демонстрантами не церемоняться... Ну, от що тут скажеш? Окрім констатації очевидного факту цілковитої упередженості «Останнього попередження» щодо екс-прем'єра.

Тема «караванського стрільця» знайшла продовження у випусках «Фактів» ICTV та «Репортера» (Новий канал) у понеділок. Обидва новинні ресурси залюбки посмакували синхрон Миколи Азарова про те, що «этот боксер-отморозок будет найден». Якщо хтось, загубивши контекст, подумав, що йдеться про Віталія чи Володимира Кличків, він жорстоко помилився. Слова прем'єра ґрунтувалися на повідомленні ЗМІ, що Ярослав Мазурок у юності ходив до секції боксу.

На актуальну тему висловився й речник МВС Володимир Поліщук, який повідомив, що про місцезнаходження злочинця до його відомства надходить по 8-10 дзвінків.

За відсутності креативу від Верховної Ради тележурналісти вхопилися за кримінальну хроніку. Втім, для новинних програм холдингу Віктора Пінчука, як і попереднього тижня, топовою залишалася тема, яку умовно можна назвати «Безбахіана». У вівторок її було розвинуто оприлюдненням на сайті дніпропетровського 11-го телеканалу диктофонного запису розмови провладного кандидата Анатолія Крупського та робітника заводу «Інтерпайп-НТЗ» Ігоря Пархоменка. Це вже щоб ніхто не сумнівався: факт порушення виборчого законодавства у вигляді пропозиції віце-мера Дніпропетровська до неформального профспілкового лідера стати технічним кандидатом на 24-му окрузі таки був! «Факти», «Репортер» та «Вікна» СТБ цю подію висвітлили дуже ґрунтовно, із синхронами всіх дійових осіб - від мера обласного центру пана Куліченка до журналістів, які вирішили оприлюднити диктофонний запис на сайті. І всі автори сюжетів про підкуп наголосили: внаслідок такої масованої інформаційної атаки проти порушень на окремо взятому окрузі у Дніпропетровську знялися з виборів аж 20 кандидатів. У тому числі п'ятеро - на окрузі, де балотується «людина Пінчука» Яків Безбах. Тим часом його група підтримки чекає на реакцію прокуратури на ці кричущі порушення.

Забігаючи вперед, зауважу - голова комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев, аналізуючи ситуацію навколо виборів у програмі «Підсумки з Вахтангом Кіпіані» на ТВі 14 жовтня, зупинився якраз на розборі «Безбахіани». Він зазначив, що наявність джинси проти влади в українських реаліях - це можливість донести інформацію про кандидатів альтернативних. Що й роблять, і не без успіху, на каналах Віктора Пінчука. Отакий собі передвиборний парадокс.

Ще один кримінальний сюжет, який використали «пінчуки» 9 жовтня, - вбивство охоронцями супермаркету «Абсолют» у Луганську місцевого жебрака. Розповівши історію про те, як двоє дужих хлопів, побачивши безхатька біля сміттєвих баків супермаркету, почали його бити, а потім кинули напризволяще, навіть не поцікавившись самопочуттям нещасного, автори сюжету на всіх каналах холдингу прив'язали цей вияв жорстокості до подій у «Каравані» 26 вересня. Принаймні, це випливало з синхрону заступниці директора магазину, який журналісти показали.

10 жовтня, в середу, на всіх каналах продемонстрували впевнений синхрон міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка про те, що експертизи ДНК й дактилоскопічна довели: вбивця з «Каравану» - Ярослав Мазурок. Також на всіх новинних ресурсах повідомили, що Ярослава оголошено в міжнародний розшук, і тепер його фото вивішено на сайті Інтерполу.

Того дня головним інформприводом, утім, було відкриття Віктором Януковичем великого обласного хлібокомбінату на Київщині. Про це повідомили Перший національний, всі канали холдингу StarLightMedia й ТСН («1+1»). Утім, для більшості ресурсів відкриття хлібозаводу стало просто тлом для синхрону президента про те, що в країні створено систему протидії порушенням виборчого законодавства, і на всі такі порушення вона (система) реагуватиме. Як саме, шановний президент не уточнив.

У «Фактах», не виходячи з мейнстриму - вересневого вбивства охоронців, показали сюжет про те, як телеведучий Лук'ян Сельський став жертвою свавілля охоронців у супермаркеті в Києві. Сам телеведучий розповів на камеру, як він зайшов до крамниці за півгодини до закриття, але касири відмовилися його обслуговувати, покликавши охоронців. Ці останні так старанно викручували своїй жертві руку, що зрештою її поламали. Міліція наразі проводить перевірку інциденту. На підверстку до цього сюжету поставили розповідь про ще одну жертву охоронців супермаркету. Цього разу - в Одесі. Покупець на ім'я Марина розповіла, що її примусили вивернути сумку в пошуках нібито вкраденої пляшки води, яку вона, потримавши в руках, поставила назад на стелаж. Найбільше дівчину обурило, що охоронці після з'ясування всіх обставин навіть не вибачилися. Взагалі, тема поведінки охоронців настільки збурила громадськість після вбивств у «Каравані», що сумлінні журналісти зазначають: люди, які стали жертвами свавілля в супермаркетах, відкрито співчувають тому, хто стріляв у «Каравані». Це було особливо помітним у сюжеті «Фактів тижня» 14 жовтня. Принаймні, як підкреслили журналісти, на інтернет-форумах таких - більшість.

«Репортер», слідом за колегами з «Фактів», продовжив свою сумну та невеселу «Безбахіану» сюжетом про те, як один юрист представляє протилежні інтереси - провладного кандидата й Окружної виборчої комісії. Як уже історично склалося, цей юрист, проти якого котять бочку люди Безбаха, захищає провладного кандидата. Про що нам і повідомили. Як і про те, що міжнародні спостерігачі всім цим шоковані.

10 жовтня людство відзначало День психічного здоров'я. Це чи не єдиний день року, коли споживач інформації з телеекрана дізнається щось про людей, які перебувають у психлікарнях. Або ж - просто про те, як важливо зберегти психічне здоров'я. «Факти» з нагоди такої дати побували в Павлівській лікарні, що в Києві, й навели страхітливі цифри та, вибачте за каламбур, факти: в Україні, виявляється, аж один мільйон 200 тисяч психічно хворих людей, але покласти їх у лікарню можна лише тоді, коли домашнє лікування неефективне. Ясно, що ефективність такого лікування визначають наші лікарі, тож можна зрозуміти, що без корупції й тут не обходиться...

ТСН про День психічного здоров'я розповіла в більш оптимістичному ключі. Тут зосередилися на так званому синдромі емоційного вигорання серед «офісного планктону» й показали, як із цим синдромом борються в одному з київських офісів. Щасливі обличчя «білих комірців» за столами з настільним тенісом чи хокеєм символізували: якщо хочеш бути психічно здоровим, будь ним! Тобто - частіше грай у настільні ігри з колегами...

Того вечора увагу привернув і сюжет ТСН під назвою «Землю - коровам!». Журналісти розповіли, як після їхнього втручання селянам повернули громадське пасовище, і тепер коровам знову є де пастися.

Цілком несподівано цей сюжет уписався в контекст передвиборної агітації на Першому національному. На «Плюсах» корова - і на Першому корова! Бо ж агітація була не чиясь, а Радикальної партії Олега Ляшка. Для якого українська корова - це священний символ усієї країни, а не лише аграріїв. З огляду на досить великий хронометраж агітаційного фільму (не менше 25 хвилин!), Перший любить Олега Ляшка значно більше, аніж родину Юлії Тимошенко та її саму. Таку любов до одіозного лідера диванної партійки з боку державного телеканалу можна пояснити хіба що останнім сюжетом фільму. Тут герой дня, стоячи посеред вулиці Гончара в Києві, показує на письменницький дім, де мешкає Олександр Турчинов, і ллє на нього бруд. Дісталося на горіхи й Арсенієві Яценюку: пан Ляшко, називаючи шановного опозиціонера «Сєнєю», звинуватив його в близькому сусідстві (територіально) з Януковичем і резюмував - доки в нас буде отака опозиція, доти Юля сидітиме. Ну, звиняйте, іншої опозиції в нас нема... Не можна ж усерйоз вважати альтернативою «Батьківщині» Радикальну партію!

Нескінченна «Безбахіана» на «пінчуках» тривала й наступного дня. У четвер стало зрозуміло, наскільки ця кампанія важлива для Віктора Пінчука, адже до коментарів долучилися впливові міжнародні організації, представники яких не стомлювалися повторювати, що на Заході за порушення, подібні до тих, які викрито на 24-му окрузі, винуватці вже давно б сиділи за ґратами.

Тим часом головним інформприводом дня стала презентація системи відеоспостереження на виборчих дільницях. Усі новинні ресурси показали й розказали, як вона діятиме. При цьому більшість каналів зробили акцент на тому, що майже мільярд гривень, витрачений із бюджету, пішов усе-таки не за вітром, тобто до кишень тих, хто ці веб-камери закуповував, а на шляхетну справу. Це було особливо помітно з синхрону представниці компанії, що монтувала систему відеоспостереження. Бізнесменка запевнила громадськість, що половину коштів, виділених на вебки, довелося витратити на прокладення ліній зв'язку. Аби продемонструвати важливість цього самого зв'язку, журналісти ТСН не полінувалися й заїхали на дуже віддалену від цивілізації дільницю Добровлянську. Як з'ясувалося з сюжету допитливих теесенівців, місцеві виборці настільки далекі від сучасних технологій, що просто не розуміють, для чого їм тут відеокамери. Занедбаний сільський клуб, де розташовано виборчу дільницю, справив геть гнітюче враження: веб-камери тут змонтують під обдертою стелею, а ноутбук, із якого йтиме сигнал у мережу, присобачили в якійсь фанерній шафці без дверей... Мимоволі подумалося: краще б ті гроші не на камери витрачали, а на ремонт отаких «клюбів»!

А в п'ятницю, 12-го, шанувальники програми «Шустер live» Першого національного отримали чудову нагоду переконатися в абсолютній маріонетковості лідера партії «Україна - Вперед!» Наталії Королевської. На ток-шоу разом із Королевською запросили директора фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірину Бекешкіну. І тут почалася справжня вистава. Те, що пані Королевська подала позов проти цього фонду та КМІС, чия соціологія їй не сподобалася, бо не давала шансу партії «Україна - Вперед!» подолати 5-відсотковий бар'єр для заходу в парламент, знали далеко не всі глядачі Першого. Але й вони нарешті зрозуміли, хто є хто в політиці й соціології, коли Ірина Бекешкіна на вимогу опонентки надати всі опрацьовані анкети в суді запропонувала Наталі Королевській поїхати до офісу негайно. Де їй покажуть усі опрацьовані анкети. На що Савік Шустер відповів категоричною відмовою, бо як же тоді програма? Ірину Бекешкіну так розвеселив факт подачі судового позову проти її роботи, що вона назвала цю ситуацію анекдотом. Запропонувавши в такому разі подавати позов проти посольства Нідерландів та всіх інших міжнародних організацій, які допомагають проводити соціологічні дослідження в Україні за єдиною, визнаною міжнародною спільнотою методологією. Виявляється, дотепно прокоментувала пані Бекешкіна претензії Королевської, всі ці організації змовилися, щоб не пустити в парламент партію «Україна - Вперед!». Удар у відповідь від Наталії Королевської виглядав не надто переконливо. Вона казала, що такими соціологічними дослідженнями нас намагаються переконати, що партія влади вже перемогла у виборах. І взагалі, за версією лідера «третьої сили», «все сговорились в пользу власти!».

А ще в Савіка Шустера минулої п'ятниця презентували оригінальну методику запобігання фальсифікаціям результатів на виборах. Для того щоби протоколи виборчих комісій не змогли підмінити в дорозі до ЦВК, кандидат-мажоритарник (він же - керівний партнер «Савік Шустер студії») Павло Єлізаров та Людмила Супрун, яка балотується по мажоритарному окрузі в Кіровоградській області, підписали меморандум за чесні вибори. Представник ресурсу «Миртесен.com» розповів, як саме діятиме їхній ресурс для запобігання фальсифікаціям. Комусь із членів ОВК треба буде зняти протокол на мобільний телефон і передати фото на сервери «Миртесен». Ці фотки транслюватимуть у прямому ефірі«Шустер live». Якщо протокол, довезений до ЦВК, відрізнятиметься від первинного, можна буде проти перевізників протоколів порушувати кримінальну справу. У цьому разі йдеться про позбавлення волі терміном на 10-12 років.

14 жовтня запам'яталося відвертим «прогином» на адресу ПР у тижневику «Події тижня» на каналі «Україна». Досі Андрій Данилевич усе-таки балансував на межі пристойності, але цього разу, вочевидь, замовлення було зроблено в такій жорсткій формі, що ведучий не зміг відмовити покровителям-власникам. Тож у програмі з'явилося просто-таки непристойно сервільне інтерв'ю з Борисом Колесниковим на полі Національного стадіону «Олімпійський». Ішлося, хто б сумнівався, про те, що Євро-2012 стало для України подією десятиліття, а його плоди ми будемо пожинати ще дуже довго. Приміром, користуватися чудовими аеропортами, дорогами та стадіонами. Ну, й туристи підтягнуться. На цьому весь передвиборний креатив ПР вичерпується, тому ведучий, намагаючись не втратити обличчя, перейшов до теми більш вдячної - реального енергозбереження. Але й тут, щоб ви не сумнівалися, все звелося до піару компанії Рината Ахметова СКМ, яка й розробила нову методику того самого енергозбереження для всіх регіонів України.

14 жовтня могло стати страшенно контроверсійним для журналістів різних каналів з огляду на те, що їм довелося висвітлювати таку небанальну подію, як Марш боротьби ВО «Свобода», присвячений 70-річчю УПА. Але ні «Факти тижня», ні «Події тижня» не дозволили собі жодного поганого слова ні про «Свободу», ні про УПА. І перші, й другі зробили репортажі про мітинг свободівців біля пам'ятника Шевченку в Києві та їхній подальший марш до Михайлівської площі в цілком толерантних тонах. Щоправда, кореспондент «України», маршируючи поряд із учасниками ходи, кинувся на раптово виниклий дим, вочевидь, сподіваючись на якусь провокацію, ініційовану свободівцями. Але його розчарували: задиміла всього-на-всього шашка, яку швидко загасили...

Отож, сенсацій для хортів-журналюг на Марші боротьби не сталося. Хіба що вважати такими напрочуд скромний антинацистський мітинг комуністів біля пам'ятника Леніну на Бессарабці або ж нечисленних правоохоронців, які мокли в дощовиках обабіч проїжджої частини Володимирської вулиці. І що б це все означало - запитання, мабуть, до влади. Щось же вона мала на увазі, не випустивши Петра Симоненка проти Олега Тягнибока?

Тим часом «Безбахіана» погрожує кульмінацією вже наступного тижня. Але до неї ще треба дожити...

Фото - teletape.info