Колись мої знайомі спортсмени, що займалися східними єдиноборствами, вирішили організувати всеукраїнський турнір. У них було величезне бажання, та не було грошей. Виклавши все на папері, вони звернулися по допомогу до різних фондів та установ. Коли ж головний спонсор ніяк не знаходився (сума таки була кругленька), вони вирішили звернутися до Податкової академії, яка тоді саме відкрила факультет податкових міліціонерів. Але й академії така сума виявилася не по кишені. Один із керівників вишу сказав про це відверто, а щоб якось допомогти, порадив звернутися до тютюнових компаній, запевнивши, що ті обов'язково допоможуть. На що головний ініціатор турніру відповів: їхнє вчення не дозволяє брати допомогу від тютюнників. Зауважу, що турнір таки відбувся, і не де-небудь, а в столичному Палаці спорту. І без допомоги тютюнової компанії.

Чинне законодавство України загалом не забороняє виробникам тютюнових виробів бути спонсорами, хоча й має доволі жорсткі обмеження. Зокрема забороняється «спонсорство теле-, радіопередач, концертно-театральних, спортивних і інших заходів з використанням товарних знаків, знаків обслуговування, інших об'єктів права інтелектуальної власності, використовуваних при виробництві тютюнових виробів» (ч. 4 ст. 22 Закону «Про рекламу»). Тобто законодавець подбав, щоби спонсорство виробників сигарет не перетворювалося на рекламу їхніх брендів і пропаганду тютюнопаління. Їхнє спонсорство має бути непоказним, як справжня благодійність. Але чи можуть бути тютюнники благодійниками?

Юрист Ольга Большакова вважає: якщо це соціально відповідальний бізнес - так, можуть. «Питання про можливість спонсорування певних подій із використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускають нові вироби, чітко врегульовано пунктом 4 ст. 22 Закону "Про рекламу". У законі сказано, що спонсорування теле-, радіопрограм і будь-яких інших заходів з використанням знаків для товарів і послуг забороняється. Це обмеження поширюється не лише на ті заходи, які так чи інакше висвітлюються на телебаченні та радіо, але так само й на ті, які поширюються іншими засобами, - зовнішньою рекламою чи друкованими виданнями. Також забороняється використання знаків для товарів чи послуг, якими випускаються нові вироби. Забороняється оприлюднення цієї інформації ведучими, цих знаків не повинно бути й на одязі учасників заходів», - сказала Ольга Большакова.

За словами юриста, спонсорування як таке не заборонено. Бо це, власне, благодійність. Можна спонсорувати, тобто передавати кошти, за рахунок яких подія відбудеться. Але при цьому забороняється використовувати певні знаки й оприлюднювати інформацію про це. Тобто тютюнові компанії можуть вкласти кошти в що завгодно, та їхні логотипи при цьому використовувати не можна. Але в законі йдеться про знаки для товарів та послуг, а не про назву підприємства. «Назва підприємства певним чином відповідає назві юридичної особи - благодійника, а отже відповідає бренду», - зазначає Ольга Большакова.

Проте такі жорсткі законодавчі обмеження не відбили бажання тютюнових компаній спонсорувати різноманітні заходи в Україні. Відповідаючи на запит ТК, в компанії «Джапан Тобакко Інтернешнл» (JTI) зауважили, що їхню соціальну активність у всьому світі сконцентровано в чотирьох напрямах:

- фінансова допомога благодійним організаціям, які допомагають людям похилого віку та інвалідам;

- підтримка мистецтва, в тому числі окремо - різноманітні напрями японської культури;

- фінансування проектів у сфері захисту навколишнього середовища, в тому числі - з ліквідації наслідків стихійних лих і техногенних катастроф;

- спонсорування освітніх проектів для медіа.

«Через, можливо, неоднозначне сприйняття суспільством внутрішньокорпоративної політики JTI забороняє брати участь у благодійних акціях, які мають відношення до дітей, охорони здоров'я, спорту. Приклади підтримки мистецтва: JTI в Англії протягом багатьох років є партнером Лондонської філармонії, у Франції - Лувра, в Росії - Ермітажу і Маріїнського театру, в Італії - театру Ла Скала в Мілані», - повідомляє JTI.

В Україні зусилля компанії спрямовано переважно на підтримку літніх людей, ініціативи у сфері культури й образотворчі проекти для журналістів. Наприклад, улітку 2010 року спільно з фондом «Східна Європа» JTI почала роботу над проектом зі створення 15 соціальних центрів допомоги і дозвілля для літніх людей у різних регіонах України. Компанія робить свій внесок і в популяризацію японського мистецтва, наприклад, 2008 року в Одесі за підтримки JTI відбувся фестиваль японської культури JPЕG. В 2009 році компанія виступила спонсором фестивалю японського кіно, організованого посольством Японії.

«Якщо говорити про освітні проекти для медіа, то тут найсвіжішим прикладом буде серія семінарів і майстер-класів для журналістів "Якісна журналістика у сучасному суспільстві", організованих УАВПП. На період з вересня 2010 року по червень 2011 року заплановано 9 тренінгів, два з них уже пройшли в Києві і були присвячені тому, як грамотно писати про економіку. З практики видно, далеко не всі редакції видань можуть дозволити собі оплачувати журналістські тренінги, тому JTI вирішила профінансувати всю навчальну серію. Перший тренінг був дводенним, і, як це не прикро визнавати, не всі журналісти з регіонів змогли залишитися на другий день, оскільки редакції не оплачували їм проживання в готелі, що ще раз свідчить про важкий стан, у якому сьогодні перебувають більшість друкованих видань. Аналогічні проекти JTI фінансує в Росії, Казахстані, Румунії та інших країнах. Крім того, JTI є щорічним спонсором Європейського газетного конгресу у Відні (Австрія), який збирає представників успішних друкованих ЗМІ з усього світу для обміну знаннями», - розповідає менеджер із комунікацій компанії «JTI Україна» Катерина Засуха.

Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП) Олексій Погорєлов переконаний: цілком нормально, що тютюнові компанії в межах соціальної відповідальності роблять усе можливе для розвитку якісних медіа. Тим паче, що законодавство не забороняє їм цього робити. «Тютюнова компанія не була спонсором конкурсу, а лише партнером конференції. До конкурсу компанія JTI жодного відношення не має. Стосовно моральності, я вважаю, абсолютно нормальною в межах соціальної відповідальності їхню участь у розвитку якісних медіа. Якщо JTI бажатиме стати партнером, ми їм не відмовлятимемо. Ми ведемо перемовини з різними компаніями, і в тому числі з тими, які підтримали проект торік. Безумовно, ми враховуватимемо вимоги законодавства України, а також вимоги корпоративних правил компанії-партнера та організаторів конкурсу та конференції. Ще раз наголошую на тому, що вважаю за доцільне знаходити спільні можливості з тими компаніями, які хочуть і можуть зробити внесок у розвиток вільних та якісних медіа. Ситуація в цьому році є більш складною, ніж торік, тому й підтримка з боку партнерів не стала менш бажаною», - зауважив Погорєлов.

Нагадаю, що в парламенті чекає на розгляд законопроект №5164 щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів. На думку наших парламентарів, з алкоголем і тютюном у нашій країні все треба робити поетапно. Наприклад, віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко вважає, що, по-перше, треба всіх змусити виконувати чинний закон, зокрема закон про обмеження тютюнопаління в громадських місцях, який фактично не виконується. По-друге, провадити подальшу законотворчу роботу. І якщо суб'єкти ринку намагатимуться обходити закон, вишукуючи шпаринки, парламентарям доведеться ухвалювати ще жорсткіші закони. Законопроект №5164 належить саме до радикальних.

Томенко переконаний, що тютюнові компанії можуть виступати спонсорами лише деяких дорослих заходів. «Це буде як компенсація за злочини перед людством. Тютюнові компанії очевидно можуть виступати спонсорами деяких дорослих заходів. Єдине - я категорично проти того, щоб вони виступали спонсорами дитячих заходів. Це я вважаю цинізмом. А коли йдеться про якісь розважальні заходи, то тут я не бачу страху, коли дорослі люди проводять свій захід, де спонсорами виступають алкогольні або тютюнові компанії», - сказав Микола Томенко.

Варто зауважити, що в Україні багато топ-менеджерів не вважають спонсорство тютюнових компаній чимось аморальним і підтримують думку Томенка, що це компенсація за злочини перед людством. Наприклад, генеральний директор Першого національного Єгор Бенкендорф зазначив, що сам не курить, але до спонсорства тютюнових компаній різних заходів не ставиться негативно. «Я не буду чесним, якщо скажу вам, що взагалі проти цього. Тому що тютюнові компанії - це гроші. Хоча, на мою думку, до всього треба підходити з розумом. Я вважаю, що тютюнові компанії не повинні спонсорувати, приміром, дитячі чи релігійні заходи», - сказав він.

В Україні немало й тих, хто вважає аморальним усе, що роблять виробники тютюну. Зокрема, керівник департаменту з адвокації Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну» Ганна Гопко у коментарі ТК зазначила, що після того, як у січні 2010 року зникла з білбордів реклама тютюну, тютюнові компанії спрямували свої рекламні бюджети на дозволені види реклами, але не зменшили її обсяг, а навпаки. «Гламурна, із оманливими образами реклама тютюнових виробів з'явилася скрізь: у супермаркетах, у мережі інтернет, побільшало промоакцій на вулицях, рекламних вкладників у пачках сигарет. Агресивне зростання реклами, промоушн тютюнових виробів призводить до популярності тютюнокуріння серед населення. Зважаючи на те, що в Україні нарешті намітилася тенденція до зменшення поширеності тютюнокуріння (згідно з нещодавно оприлюдненим звітом ВООЗ), важливо закріпити ці зусилля шляхом введення повної заборони реклами тютюну як одного з ефективних інструментів у зниженні негативних наслідків тютюнокуріння. За результатами дослідження Світового банку, повна заборона реклами тютюну скорочує паління на 6%, тоді як часткова заборона лише призводить до переміщення реклами у незаборонені сегменти. Порахуйте, скільки це врятованих від згубної звички громадян (в Україні близько 11 млн громадян є курцями)», - зазначає Ганна Гопко. Вона вважає, що лише повна заборона реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових компаній призведе до скорочення споживання тютюнових виробів.

За словами Ганни, громадськість обурена, що через потужного тютюнового та алкогольного лобі в парламенті законопроект №5164 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів, який передбачає повну заборону реклами, вже довгий час не виноситься на перше читання.

«JTI Україна» не заперечує проти різних питань, що стосуються спонсорства, наведених у зміненій ст. 16 законопроекту №5164, якою хочуть заборонити виробникам тютюнових виробів вносити пожертви на благодійні потреби і надавати фінансову або іншу підтримку будь-яким заходам, групам чи організаціям. «JTI погоджується, що виробники тютюнових виробів не повинні надавати фінансову або іншу підтримку, наприклад, політичним партіям або політикам. Однак JTI не погоджується з радикальними заборонами ст. 16, які прагнуть виключити JTI із законної й корисної діяльності без обґрунтування на підставі доказів або цілей охорони здоров'я», - йдеться в офіційному коментарі компанії щодо законопроекту.

На думку ж Ганни Гопко, затягування з розглядом законопроекту №5164 безумовно створює негативний імідж новій владі, а також повністю суперечить позиції президента України, який у своєму виступі наголосив, що «сучасний стан здоров'я населення України є незадовільним і вимагає рішучих та скоординованих дій усіх гілок влади й громадськості». Саме тому представники громадських організацій пікетують Верховну Раду і вимагають винести на розгляд до сесійної зали законопроект №5164 пленарного тижня 16-19 листопада, який і визначить, бути чи не бути спонсорству тютюнових компаній в Україні.

Матеріали колонки Світлани Остапи виходять у рамках проекту громадської організації «Детектор медіа» та компанії «Майбутнє без куріння» «За вільну від тютюнового диму Україну».

Ілюстрація - algora.com.ua